Рішення

від 16.12.2019 по справі 367/4217/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4217/19

Провадження №2/367/4307/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

при секретарі Герус Н

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Грімнмарк-Б про стягнення заборгованості по зарплаті,невиплаченої при звільненні , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що 06 серпня 2018 року, він був прийнятий на роботу в ТзОВ ГРІНМАРК-Б на посаду монтажника (код за КП 9321) з посадовим окладом 3800,00 грн. на місяць згідно штатного розпису, на повний робочий день.

Директором ТзОВ ГРІНМАРК-Б було видано наказ (розпорядження) від 03 серпня 2018№8-К про прийняття на роботу. 06 серпня 2018 року він був допущений до роботи та на нього було покладено відповідні обов`язки.

Виникнення трудових відносин зумовило виникнення взаємних прав і обов`язків у відповідності до норм КЗпП України та інших актів трудового законодавства, зокрема щодо виплати заробітної плати та проведення розрахунків у разі звільнення.

У період його роботи з грудня 2018 року по 19 березня 2019 року в порушення вимог наведених статей заробітна плата жодного разу не була виплачена.

Відповідно до наказу ТзОВ ГРІНМАРК-Б від 19 березня 2019 року №4-К, він 19 березня 2019 року звільнений з роботи за угодою сторін П.1 СТ.36 КЗпП України .

В день звільнення ним в розмові з керівником було висловлено прохання щодо виплати належної йому заробітної плати, яке було проігноровано.

Виплата належних йому сум 19 березня 2019 року по сьогодні, відповідно до наказу ТзОВ ГРІНМАРК-Б ) здійснена не була.

Крім того, 20 березня 2019 року він повторно звернувся до керівництва ТзОВ ГРІНМАРК-Б з вимогою виплатити йому належну заробітну плату та провести розрахунок при звільнені, яка вкотре була не виконана. Його неодноразові звернення щодо виплати заробітної плати та розрахункових при звільнені були проігноровані.

Таким чином, роботодавцем на момент звільнення не було проведено розрахунок за весь час існування трудових відносин між ним та роботодавцем, а саме: заробітна плата з 01 грудня 2018 по 19березня 2019 року, що загалом становить 14649 грн. 80 коп.

Крім цього, у зв`язку із вказаною затримкою та відповідно до ст. 117 КЗпП роботодавець зобов`язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки, що на момент направлення вказаної позовної заяви до суду становить 7425 грн. 16 коп.

Враховуючи, що відповідач здійснив затримку у виплаті заробітної плати більш ніж на один місяць, останній зобов`язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що становить 178,54 грн. 54 коп.

Дії роботодавця щодо невиплати заробітної плати йому у період його роботи на підприємстві, не проведення із ним розрахунків при звільненні поставили його у скрутне матеріальне становище, унеможливили забезпечення нормального існування його та членів його сім`ї, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану. Вказане також зумовило необхідність після повного робочого дня додаткові джерела доходу для забезпечення свого існування.

Розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в 8346 грн. 00 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2018 року по 19 березня 2019 року у розмірі 14649 грн. 80 коп.

Стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7425 грн. 16 коп.Стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 178,54 грн. 54 коп.

Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 8346 грн. 00 коп.

Позивач у судове засідання не з`явився,представник позивача подав до суду заяву,відповідно до якої просить справу розглянути за його відсутності,позов просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився,подав до суду заяву,згідно якої просить справу розглянути за його відсутності,справу вирішити на розгляд суду.

Суд,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст.. 5 ЦПК України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено,що 06 серпня 2018 року, позивач був прийнятий на роботу в ТзОВ ГРІНМАРК-Б на посаду монтажника (код за КП 9321) з посадовим окладом 3800,00 грн. на місяць згідно штатного розпису, на повний робочий день (а.с.8).

Відповідно до наказу ТзОВ ГРІНМАРК-Б від 19 березня 2019 року №4-К, позивач 19 березня 2019 року був звільнений з роботи за угодою сторін П.1 СТ.36 КЗпП України (а.с.9) .

Також,у судовому засіданні встановлено,що при звільненні позивачу не було виплачено заробітну плату,а також розрахункові кошти належні працівнику при звільненні.Дані обставини не заперечуються відповідачем по справі згідно поданої до суду заяви.

Відповідно до ст.ст. 21,43 Конституції України, ст.ст. 94,115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України Про оплату праці кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.

Згідно з ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до положень частини 1 статті 116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.Враховуючи викладене,суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення із відповідача заборгованості по заробітній платі та стягує із відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2018 року по 19 березня 2019 року у розмірі 14649 грн. 80 коп.

Позивач також просить стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7425 грн. 16 коп.та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 178,54 грн. 54 коп.

Згідно положень ч.1 ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа та організація повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування сулами законодавства про оплату праці судам роз`яснено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до п. 4 Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового законодавства відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, Що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як Розрахункової величини для врахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 83 КЗпП України крім заробітної плати у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про відпустки" Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 № 13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Враховуючи викладені обставини,суд стягує із відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з моменту звільнення по 15.05.2019р у розмірі 7425 грн. 16 коп та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 178,54 грн. 54 коп.(згідно розрахунку,наданому позивачем (а.с.190),який відповідачем у передбаченому законом порядку не оспорюється.)

Позивач просить стягнути із відповідача моральну шкоду у суммі 8346 грн.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач не надав до суду доказів тих обставин,що винними діями відповідача було спричинено позивачу моральну шкоду,у чому дана шкода полягає та який її розрахунок,у зв`язку з чим суд відмовляє позивачу у даних позовних вимогах.

Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. 116,117 КЗпП України,керуючись ст. ст. 4,10,76,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Грімнмарк-Б (ЄДРПОУ 38568022,м.Київ,вул..Маршала Рибалки,11) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2018 року по 19 березня 2019 року у розмірі 14649 грн. 80 коп. ,середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з моменту звільнення по 15.05.2019р у розмірі 7425 грн. 16 коп, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 178,54 грн. 54 коп.,всього стягнути 22 253 грн 50 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Грімнмарк-Б на користь держави судовий збір у суммі 768грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення суду направити сторонам по справі для відома.

Суддя: С.І. Оладько