Рішення

від 13.12.2019 по справі 546/1143/17

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1143/17

номер провадження 2/546/73/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу №546/1143/17 за позовом ОСОБА_1 до Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2017 позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і визнати його спадкоємцем усіх прав і обов`язків після померлого ОСОБА_3 , а також визначити йому додатковий строк - 2 місяці, для подання до заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - мати позивача, яка не складала заповіт і на момент смерті мала господарство (дім, худоба, пасовище, город), яке фактично прийняли у спадок позивач та його вітчим - ОСОБА_3 , відповідно до ст. 549 ЦК України, проте в подальшому, скориставшись порадою юриста, протягом 6 місяців після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 подав заяву про відмову від прийняття спадщини; позивач на той час працював в м. Полтава і не мав можливості постійно перебувати в с. Федіївка Решетилівського району, проте продовжував підтримувати господарство, що належало померлій матері, в належному стані, здійснював необхідні платежі, регулярно відвідував вітчима; ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 і після поховання позивач продовжував підтримувати господарство в с. Федіївка; у вересні 2017 року до позивача зателефонував представник Федіївської сільської ради і повідомив, що за життя ОСОБА_3 мав сертифікат на земельну частку (пай), яка на даний момент перебуває в не витребуваних паях, а позивач є єдиним спадкоємцем майна померлого, який не мав інших родичів і не склав заповіт; позивач звернувся до нотаріуса, де йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що він пропустив строки для прийняття спадщини, а також що він не входить до кола спадкоємців, що є безпідставним, оскільки він, спадкодавець та його померла мати проживали спільно більше 32 років, як сім`я, останні роки життя обох батьків (вітчима та матері) позивач опікувався ними, вів з ними господарство, допомагав усім необхідним; щодо пропущеного строку для прийняття спадщини позивач зазначив, що йому не було відомо про наявність у померлого земельної ділянки, тому він опікувався лише домогосподарством після його смерті, не використовуючи належний померлому пай, при цьому позивач вважає, що компетентні працівники сільської ради мали повідомити його про майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 ; вказані обставини призвели до того, що позивач змушений був звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою судді ОСОБА_10. від 28.11.2017 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позову, після виправлення яких 13.12.2017 відкрито провадження у справі.

Розгляд справи не було завершено складом суду із головуючим ОСОБА_10, у зв`язку зі звільненням головуючого у відставку 27.03.2018.

Ухвалою від 04.05.2018 справу прийнято до провадження складом суду із головуючим суддею ОСОБА_5 проте розгляд справи не було закінчено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку 27.09.2018.

Ухвалою від 06.03.2019 справу прийнято до провадження складом суду із головуючою Лизенко І.В. і призначено підготовче судове засідання на 13.05.2019 в порядку загального позовного провадження, в результаті проведення якого справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги із підстав, що зазначені у позовній заяві і додатково пояснив, що ОСОБА_3 був його вітчимом, який почав проживати з його матір`ю, коли позивачеві було 13 років, ОСОБА_3 був позивачеві як батько, у них були прекрасні стосунки, він доглядав за ним після смерті матері, допомагав йому, приїжджав до нього щосуботи, вони разом вели господарство, при цьому позивач не знав, що у вітчима є пай, ОСОБА_3 отримував пенсію, якою розпоряджався сам, позивач його грошима не користувався, проте позивач привозив йому гостинці, сигарети, останнім часом ОСОБА_3 зловживав алкогольними напоями; позивач також зазначив, що в останні 5 років до дня смерті ОСОБА_3 , він проживав в АДРЕСА_1 , але його речі були як в м. Полтава, так і в будинку ОСОБА_3 в с. Федіївка; позивач просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просить суд задовольнити позов із підстав, що зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте 08.10.2019 від нього надійшла заява, у якій він просив розглядати справу без його участі, вказав, що проти позову не заперечує у зв`язку з його визнанням.

Ухвалою суду від 18.06.2019 відмовлено представнику відповідача у прийнятті визнання позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; частинами 5, 6, 7 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, звертаючись до суду із позовом, у якому він просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і визнати його спадкоємцем усіх прав і обов`язків після померлого ОСОБА_3 , а також визначити йому додатковий строк - 2 місяці, для подання до заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , позивач мав довести зазначені у позові обставини, які є підставою для його позовних вимог.

Так, із наданих суду доказів, зокрема записів у довідці Федіївської сільської ради від 14.07.2017 (а.с. 13), даних виписки із погосподарських книг Федіївської сільської ради сформованої 17.07.2017 (а.с. 14) та із листа відповіді державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори від 07.09.2017, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Позивач зазначив, що ОСОБА_3 був його вітчимом; за словами позивача його мати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте проживали разом, як подружжя і всі вони проживали разом, як сім`я.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (а.с. 86, 87); судом досліджено копію спадкової справи (а.с. 86-94), з якої вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини (а.с. 86-87, 92-93), на його користь було складено заповіт, у якому вказано, що він є сином ОСОБА_6 (а.с. 89-90) і йому видано свідоцтва про право на спадщину (а.с. 90-92, 93); наявність інших спадкоємців, окрім позивача, з матеріалів спадкової справи не вбачається.

На день смерті ОСОБА_3 діяли норми ЦК Української РСР, розділом 7 якого врегульовано правовідносини зі спадкування.

Згідно зі статтею 524 ЦК Української РСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Статтями 529, 530 ЦК Української РСР було передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю; при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

З матеріалів справи не вбачається, що після смерті ОСОБА_3 має місце спадкування за заповітом; сам позивач зазначив, що заповіт померлий не складав.

При цьому суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач відноситься до першої чи другої черги спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

За клопотанням позивача в судовому засіданні допитано свідків.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 і знає позивача, як односельця; свідок зазначила, що позивач, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 жили як одна сім`я і вона не знала раніше, що позивач був не рідним сином ОСОБА_3 ; свідок підтверджує, що кожні вихідні позивач приїздив до ОСОБА_3 , в тому числі разом з родиною, дітьми, а також те, що позивач здійснив поховання ОСОБА_3 за власні кошти; за словами свідка за 5 років до смерті ОСОБА_3 позивач проживав у м. Полтава. Тому що там його родина, проте приїжджав кожні вихідні в с. Федіївку; свідок не знає чи мали позивач і померлий ОСОБА_3 спільний бюджет, чи мали взаємні права і обов`язки, в гості до ОСОБА_3 позивач приїжджав як син, усе у них було спільним, позивач допомагав ОСОБА_3 по господарству.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_3 і є сусідкою по домогосподарству де проживав ОСОБА_3 ; за словами свідка позивач ставився до ОСОБА_3 , як до рідного батька - їздив його доглядати, готував їжу, поховав його після смерті, за життя проводив йому газ у дворі; свідок підтвердила, що позивач постійно проживав в м. Полтава, проте приїздив на вихідні до ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_4 і позивач є її двоюрідним; за словами свідка ОСОБА_3 переїхав до матері позивача, коли той був іще шкільного віку; після того, як позивач одружився, він переїхав на проживання до м. Полтава, а до ОСОБА_3 приїжджав допомагати, утримував його до дня смерті, доглядав, приїжджав на кожні вихідні, проводив в с. Федіївка відпустки, здійснив поховання.

Із довідки Федіївської сільської ради від 14.07.2017 встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_5 і станом на 22.09.1999 в будинку більше ніхто не був зареєстрований і не проживав (а.с. 13).

Виписки із погосподарських книг Федіївської сільської ради сформовані 17.07.2017, свідчать, що з 1967 по 1979 позивач, померлий ОСОБА_3 та мати позивача - ОСОБА_4 , проживали разом в с. Федіївка Решетилівського району; з 1980 по 2000 роки позивач не проживав із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 14).

Лист відповідь державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори від 07.09.2017 свідчить, що позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , проте така була подана по закінченню 6 місяців від дня відкриття спадщини, тобто позивачем пропущено строки визначені ст. 549 ЦК України (1963 року, який був чинним на момент смерті спадкодавця); у відповіді нотаріуса також зазначено про відсутність підстав для спадкування майна позивачем, оскільки він не відноситься до кола спадкоємців за законом чи заповітом (а.с. 15).

Досліджені судом докази не дають підстав вважати, що позивач має право на спадщину після померлого ОСОБА_3 . Позивач не є спадкоємцем за заповітом, крім того він не відноситься ні до першої, ні до другої черги спадкоємців, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , оскільки такий факт не тягне юридичних наслідків.

За таких обставин, у суду також відсутні підстави для задоволення позову в частині визначення позивачеві додаткового строку - 2 місяці, для подання до заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , оскільки дослідженими вище доказами не доведено, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 .

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 524, 529, 530 ЦК Української РСР, ст. ст. 259, 263-265, 277-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (розташована за адресою: с. Федіївка Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044007) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і встановлення факту проживання однією сім`єю відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В.Лизенко