Рішення

від 14.12.2019 по справі 591/2410/19

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/2410/19

Провадження № 2/591/1873/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.

позивача - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному проваджені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Картвил , Приватне підприємство Флоріс-С , Товариство з обмеженою відповідальністю Картвил-С , Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення грошової компенсації вартості внесеного майна до статутного капіталу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року справа № 591/5827/17 з ОСОБА_3 на його користь стягнуто суму боргу за договором позики у розмірі 37500 дол. США, що еквівалентно до гривні за даними курсу НБУ становить 982095 грн., 12% річних за користування коштами у сумі 4500 дол. США, що еквівалентно до гривні заданими НБУ становить 117851 грн. 40 коп., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 894 дол. США, що еквівалентно до гривні за даними НБУ становить 23413 грн. 15 коп.

18 жовтня 2018 року виконавчий лист від 05 вересня 2018 року виданий Зарічним районним судом м. Суми позивачем пред`явлено на примусове виконання до Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області.

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня2019 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_3 3 % річних від простроченої суми у сумі 704,22 долара США, що в еквіваленті до гривні за даними НБУ становить - 18540 грн. 35 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано майно, незавершене будівництво житлового будинку - 58% готовності, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 506892 грн.

30 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № 5747337 винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунки боржника відкриті у банках та фінансових установах, а саме:

ПАТ "КРЕДОБАНК":

№ рахунку НОМЕР_6 - 0,00 грн.

№ рахунку НОМЕР_7 - 14,90 грн.

№ рахунку НОМЕР_8 - 545,07 грн.

№ рахунку НОМЕР_9 - 0,00 грн.

АТ КБ "Приватбанк" м. Суми:

№ рахунку НОМЕР_1 - 0,00 грн.

№ рахунку НОМЕР_5 - 0,00 грн.

Зазначеного майна та грошових коштів боржника, не достатньо для виконання виконавчого листа № 591/5827/17, виданого 18 жовтня 2018 року Зарічним районним судом м. Суми.

Боржник ОСОБА_3 з 29 липня 1989 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2

Договір позики, на підтвердження якого надана розписка від 24 січня 2017 року, укладений одним із подружжя чоловіком, ОСОБА_3 , в інтересах сім`ї, зокрема, в інтересах дружини, ОСОБА_2 , відповідача по справі, про що свідчить її особиста присутність в якості свідка, засвідчення власним підписом факту отримання грошових коштів та відсутність з її боку будь-яких заперечень проти отримання коштів у зазначених розмірах та на відповідних умовах

Зазначає, що якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником (учасником):

Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТВИЛ", місцезнаходженням якого є місто Суми, вул. Чехова, будинок 2. Розмір внеску до статутного фонду: 200 000,00 грн.

Приватного підприємства "ФЛОРІС-С", місцезнаходженням якої є місто Суми, проспект Михайла Лушпи, будинок 7, квартира 38. Розмір внеску до статутного фонду: 1450000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРТВИЛ-С", місцезнаходженням якого є місто Суми, проспект Михайла Лушпи, будинок 7, квартира 38. Розмір внеску до статутного фонду: 1000.00 грн.

Враховуючи дату укладання шлюбу 29 липня 1989 року відповідачем по справі ОСОБА_2 з третьою особою по справі ОСОБА_3 , дату внесення грошових коштів до статутного фонду та дати проведення державної реєстрації перелічених юридичних осіб, зазначені юридичні особи утворено за спільні грошові кошти подружжя.

Посилаючись на вимоги статей 60,61, 65, 70 Сімейного кодексу України, просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 50 % вартості частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Картвил на користь з ОСОБА_3 у сумі - 100000 грн. Грошові кошти стягнути на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Стягнути з з ОСОБА_2 , 50 % вартості частки у статутному капіталі приватного підприємства Флоріс-С на користь ОСОБА_3 у сумі - 725000 грн. Грошові кошти стягнути на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Стягнути з ОСОБА_2 50 % вартості частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Картвил-С у сумі - 500 грн. Грошові кошти стягнути на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24 квітня 2019 року відкрито провадження по зазначеній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 18 липня 2019 року.

18 липня 2019 року підготовче засідання відкладено до 13 серпня 2019 року, у зв`язку з клопотанням про відкладення від третьої особи по справі ОСОБА_3

12 серпня 2019 року ОСОБА_2 надала суду письмові пояснення, в яких зазначає, що посилання позивача відносно того, що договір позики ОСОБА_3 був укладений в інтересах її сім`ї є надуманим, оскільки не підтверджене жодним конкретним належним і допустимим доказом. Засвідчення розписки її підписом та відсутність з її боку заперечень проти отримання позичальником коштів, на що вказує позивач у заяві, ні в якій мірі до уваги братися не можуть, так як зі змісту самого цього документа вбачається, що вона поставила свій підпис на ньому не як сторона договору, а лише як свідок. Інших будь-яких даних щодо її згоди чи заперечень, обізнаності з метою та цілями отримання ОСОБА_3 коштів розписка не містить. Крім того і самим позичальником у розписці теж не зазначено, на які цілі була отримана позика і не вказано, що він діяв при цьому з її особистої згоди. У даному ж випадку договір позики в інтересах її сім`ї не укладався і кошти, отримані позичальником за розпискою в інтересах сім`ї не використовувались, а статутні фонди її підприємств буди сформовані не за рахунок спільного майна подружжя. Відтак, вона вважає, що не може бути зобов`язаною стороною за цим договором, що в свою чергу виключає і будь-яку її відповідальність за невиконання його позичальником. До того ж жодної обставини про укладення договору в інтересах сім`ї і використання в цих же інтересах отриманих коштів не встановлено ні у рішенні Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року, ні у постанові Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі №591/5827/17, на які посилається позивач. Самі по собі указані дані є достатніми самостійними підставами для відмови в позові. Інші доводи відповідача теж підлягають відхиленню як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону (а.с. 117).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2019 року закінчено підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду на 05 грудня 2019 року.

В судове засідання з`явилися позивач ОСОБА_1 , який підтримав заявлений позов, та відповідачка ОСОБА_2 , яка заперечувала проти заявлених позовних вимог та вважала їх необґрунтованими.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином.

Суд, заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що з розписки від 24 січня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 37 500 доларів США, які зобов`язувався віддати протягом року, з щорічною процентною ставкою 12% (а.с. 28). У розписці наявний підпис свідка ОСОБА_2 .

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року справа № 591/5827/17,провадження №2/591/480/18 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто суму боргу за договором позики у розмірі 37500 доларів США, що еквівалентно до гривні за даними курсу НБУ становить 982095 грн., 12% річних за користування коштами у сумі 4500 доларів США, що еквівалентно до гривні заданими НБУ становить 117851 грн. 40 коп., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 894 доларів США, що еквівалентно до гривні за даними НБУ становить 23413 грн. 15 коп.(а.с. 105-106).

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року в даній справі змінено в частині стягнення з ОСОБА_3 трьох процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми у сумі 704,22 долара США, що в еквіваленті до гривні за даними НБУ становить - 18540 грн. 35 коп. В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року залишено без змін (а.с. 107-109).

18 жовтня 2018 року на виконання зазначеного рішення, Зарічним районним судом м. Суми видано виконавчий лист, який пред`явлено на примусове виконання до Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області.

19 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції Лютим М. В., за заявою стягувана ОСОБА_1 , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57473379 (а.с.14).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно за боржником ОСОБА_3 зареєстровано майно, незавершене будівництво житлового будинку - 58 % готовності, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 506892 грн. 00 коп.(а.с. 22-23).

30 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № 5747337 винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунки боржника відкриті у банках та фінансових установах, а саме:

ПАТ "КРЕДОБАНК":

№ рахунку НОМЕР_6 - 0,00 грн.

№ рахунку НОМЕР_7 - 14,90 грн.

№ рахунку НОМЕР_8 - 545,07 грн.

№ рахунку НОМЕР_9 - 0,00 грн.

АТ КБ "Приватбанк" м. Суми:

№ рахунку НОМЕР_1 - 0,00 грн.

№ рахунку НОМЕР_5 - 0,00 грн. (а.с.24).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 29 липня 1989 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.27).

Відповідно до частини першої статті 22, частини першої статті 24, статті 25, частини першої статті 28 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Згідно з статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

В статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя № 11 судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом статті 115 ЦК України, статті 85 ГК України та статті 12 Закону України Про господарські товариства власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.

Таким чином, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15,висновки яких щодо застосування норм права відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства ІКІО щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України зазначено, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З вказаного вбачається, що для віднесення статутного капіталу до об`єктів спільного майна подружжя необхідно доведення факту набуття грошових коштів, внесених одним з подружжя, який є учасником товариства, у шлюбі за спільні кошти.

Проте позивачем не надано належних та допустимих доказів з яких вбачалося б, що внесені відповідачкою кошти до статутного фонду ТОВ Картвил , ПП Флоріс-С , ТОВ Картвил-С , є спільними коштами подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідачкою категорично заперечуються обставини внесення таких коштів за рахунок спільних коштів подружжя. Відсутнє підтвердження таких обставин і з боку ОСОБА_3 .

Також суд не може погодитися з доводами позивача щодо обов`язку відповідачки ОСОБА_2 відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_3 щодо повернення грошових коштів за договором позики від 24 січня 2017 року, оскільки під час судового розгляду не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що зобов`язання ОСОБА_3 виникли в інтересах сім`ї.

Зокрема зі складеної ОСОБА_3 розписки про позику грошових коштів не вбачається будь-яких згадок щодо цільового використання отриманих коштів. Також лише засвідчення відповідачкою фактів, викладених в розписці, не може свідчити про те, що отримані за позикою кошти були використані в інтересах сім`ї.

Крім того, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 50% вартості частки у статутному капіталі товариств та приватного підприємства на користь третьої особи ОСОБА_3 , позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність у нього повноважень звернення до суду від імені останнього. Таким чином відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 порушує питання щодо поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та висуває вимоги про стягнення вартості частки у статутному капіталі на свою користь.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості внесеного майна до статутного капіталу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Картвил , місцезнаходження: м. Суми, вул. Чехова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34328658.

Третя особа: Приватне підприємство Флоріс-С , місцезнаходження: м. Суми, пр-т Лушпи, буд. 7, кв. 38, код ЄДРПОУ 34933234.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Картвил-С , місцезнаходження: м. Суми, пр-т Лушпи, буд. 7, кв. 38, код ЄДРПОУ 42704320.

Третя особа: Зарічний відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Гамалія, 31-А, код ЄДРПОУ 40211137.

Повне судове рішення виготовлене 16 грудня 2019 року.

Суддя А.П.Сидоренко