Рішення

від 01.08.2019 по справі 210/4848/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Справа № 210/4848/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріГончаровій В.Г. за участі: представника відповідача Куреденко О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2018 року до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, у якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2018 року, прийняту в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Лабою Тетяною Миколаївною, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 165690 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки вважає її такою, що складена з порушенням вимог діючого законодавства з наступних підстав:

- в.о. начальника Лаба Т.М. приймаючи оскаржувану постанову не з`ясувала чи правильно складено протокол та чи було вчинено правопорушення, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;

- протокол та постанова не містять опису обставин, які б визначались законодавством України правопорушенням, а прийнята постанова не ґрунтується на вимогах закону;

- за відсутності факту передачі робочого проекту за умовами укладеного договору №5 про надання послуг від 10.06.2017 року відсутні підстави кваліфікувати дії ТОВ Деймос ЛТД як правопорушення, як і виклад того, що у робочому проекті відсутні підтвердження ГАП ОСОБА_1 та виявлено невідповідність назви робочого проекту назві, визначеної у завданні.

На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.08.2018 року у справі №210/4848/18 (провадження №2-а/210/176/18) відкрито провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД .

17.10.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- об`єктом будівництва може бути не лише будівля, як зазначає позивач, а також частина будинку, у даному випадку об`єктом будівництва (реконструкції) є нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ;

- відсутність підтвердження головного архітектора проекту про відповідність робочого проекту чинним нормам, правилам та стандартам є порушенням вимог містобудівного законодавства та стандартів;

- невідповідність назви проекту завданню на проектування, яке є однією зі складових вихідних даних на проектування, є порушенням містобудівного законодавства;

- позивач, як особа, яка розробляє проектну документацію та повинна знати вимоги до її розроблення, погоджуючи завдання на проектування та укладаючи договір із замовником будівництва - гр. ОСОБА_2 , повинен був повідомити замовнику усі необхідні вимоги до завдання на проектування та проектної документації;

- той факт, що позивач перед проектуванням об`єкта не з`ясував функціональне призначення нежитлового приміщення не звільняє його від відповідальності за допущене порушення вимог нормативно-правових актів;

- позивач під час розробки робочого проекту (стадія РП) не зазначив тривалість будівництва в розділі 8 робочого проекту Організація будівельного виробництва .

18.10.2019 року представником позивача надано до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідь на відзив, в якій зазначено, що оскільки ОСОБА_2 отримав проект робочого проекту у грудні 2017 року, то розмір накладеного штрафу не відповідає положенням законодавства, оскільки розмір 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на грудень 2017 року мав би складати 158580 грн., тому накладений штраф в розмірі 165690 грн. не відповідає приписам закону.

02.11.2018 року представником відповідача надані суду письмові заперечення на позов, в обгрунтування яких зазначено, що для визначення штрафу було застосовано норми закону, чинні на час винесення постанови. Днем виявлення правопорушення є день складання акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2018 року витребувано від відповідача повідомлення про початок виконання будівельних робіт стосовно Реконструкції фасаду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про направлення справи на розгляд за підсудністю та адміністративну справу №210/4848/18 передано на розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

11.06.2019 року матеріали адміністративної справи №210/4848/18 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 року передані на розгляд головуючому судді Юхно І.В. 12.06.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Судове засідання призначено на 09.07.2019 року.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року були витребувані додаткові докази, що мають значення для розгляду справи.

Вказані докази 04.07.2019 року були надані відповідачем на виконання ухвали суду від 14.06.2019 року.

09.07.2019 року в судове засідання з`явились представник позивача та відповідача. Для надання відповідачем документів, засвідчених належним чином у судовому засіданні оголошено перерву до 11.07.2019 року о 15:00 год.

11.07.2019 року від представника відповідача до суду надійшли належним чином засвідчені документи.

11.07.2019 року у судове засідання з`явились представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Для забезпечення права позивача на доступ до правосуддя у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.08.2019 року о 13:15.

01.08.2019 року представник позивача в судове засідання не з`явився. Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, проте на адресу суду повернулись конверти із зазначенням про закінчення строку зберігання.

Враховуючи вимоги ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства та думку представника відповідача щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи за даної явки учасників процесу.

У судовому засіданні 01.08.2019 року представник відповідача підтримав раніше обрану правову позицію.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі наказу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 16.07.2018 року №54 та направлення на проведення позапланового заходу №64 від 16.07.2018 року, посадовими особами Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради у період з 17.07.2018 року по 30.07.2018 року на об`єкті будівництва Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_3 було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №04130072018 від 30.07.2018 року, яким встановлені такі порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності:

- відсутнє підтвердження ГАПа ОСОБА_3 про відповідність робочого проекту чинним нормам, правилам і стандартам;

- назва робочого проекту шифр 07/12-17 Реконструкція фасаду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 не відповідає назві зазначеній у завданні на проектування: Реконструкція фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ;

- у розділі 9 робочого проекту Заходи для мало мобільних груп населення не враховані вимоги діючого законодавства щодо доступності будівель для мало мобільних груп населення, відповідні креслення відсутні. Проектні рішення не забезпечують доступність об`єкта, безперешкодність переміщення всередині приміщення, безпечність шляхів руху, у тому числі евакуаційних для МГН;

- у розділі 9 робочого проекту Організація будівельного виробництва не визначено тривалість будівництва. Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси;

- генпроектувальником ТОВ Деймос ЛТД не виконано вимоги припису №97 від 04.12.2017 року, виданого за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва: Реконструкція фасаду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . В зазначеному приписі вимагається провести робочий проект по зазначеному об`єкту у відповідність до діючого законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил.

На підставі порушень, встановлених актом №04130072018 від 30.07.2018 року, відповідачем прийняті:

- протокол від 30.07.2018 року виявлені порушення законодавства;

- припис №28 від 30.07.2018 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

14.08.2018 року на підставі документів складених за результатами позапланової перевірки в.о.начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради винесена постанова №10, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД визнано винним у порушенні вимог, передбачених п.п.8,9,11.1,15 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів , додатку Б ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , п. 4.3, п.4.5, п.5.10, п.6.1.2, п. 6.1.7, п. 6.2.3 ДБН В 2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення , та винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 165690,00 грн.

Позивач вважає постанову №10 від 14.08.2018 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (із змінами) затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 553, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Отже, на час проведення перевірки ТОВ Деймос ЛТД та прийняття оскаржуваної постанови про накладення на ТОВ Деймос ЛТД штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, існувала така підстава для проведення позапланової перевірки, як необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання підготовчих робіт, яка була передбачена п. 7 Порядку №553.

Судом встановлено, що ТОВ Деймос ЛТД відповідно до договору №5 про надання послуг від 10.06.2017 року взяло на себе зобов`язання розробити робочий проект за замовленням ОСОБА_2 .

В пункті 1.1 договору визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується розробити проектну документацію з Реконструкції фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

28.12.2017 року затверджено замовником ОСОБА_2 завдання на проектування об`єкту Реконструкція фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

На виконання умов договору ТОВ Деймос ЛТД розроблено робочий проект шифр 07/12-17 з назвою Реконструкція фасаду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

На підставі розробленого позивачем робочого проекту, замовник ОСОБА_2 надав до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради повідомлення №ДП 061181911627 від 10.07.2018 року про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, а саме щодо Реконструкції фасаду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Під час проведення перевірки на підставі, поданого замовником ОСОБА_2 , повідомлення №ДП 061181911627 від 10.07.2018 року про початок виконання будівельних робіт, було встановлено, що у вищезазначеному робочому проекті головним архітектором проекта (ГАП) визначено ОСОБА_3 .

В ході проведення перевірки встановлено та судом підтверджено, що в робочому проекті відсутнє підтвердження ОСОБА_4 про відповідність робочого проекту чинним нормам, правилам та стандартам.

Відповідно до п. 5.1.2 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації текстові (у тому числі зброшуровані кошториси) і графічні матеріали, які включають у том, комплектують, як правило, у такому порядку: обкладинка; титульний аркуш; зміст; склад проекту; підтвердження ГАП ( ГІП ) про відповідність чинним нормам, правилам та стандартам; вихідні дані на проектування; пояснювальна записка (далі - ПЗ); основні креслення, передбачені будівельними нормами і правилами. Правила оформлення обкладинки, титульного аркуша, змісту і складу проекту наведені у розділі 10 та у додатку Т.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність №687-ХІV (далі - Закон №687-ХІV) проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Отже, відсутність підтвердження головного архітектора проекту про відповідність робочого проекту чинним нормам, правилам та стандартам є порушенням вимог містобудівного законодавства та стандартів.

Відповідно до п. 8 Наказу №45 назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Проте, під час проведення перевірки встановлено та в судовому засіданні підтверджено, що назва робочого проекту шифр 07/12-17 Реконструкція фасаду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 не відповідає назві зазначеній у завданні на проектування: Реконструкція фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Невідповідність назви проекту завданню на проектування, яке є однією зі складових вихідних даних на проектування, є порушенням містобудівного законодавства.

Згідно до п. 11.1. Наказу №45 клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правіл, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків (відповідальності) визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних, технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 4.2 Наказу №45 визначено, що завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом).

Перелік основних даних та вимог до завдання на проектування встановлений додатком Б до ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , згідно п. 1- якого в завданні на проектування необхідно зазначати клас (наслідки) відповідальності.

В розробленому ТОВ Деймос ЛТД завданні на проектування не враховані зазначені вимоги, клас відповідальності об`єкта будівництва не зазначено. В даному випадку позивач, як особа, яка розробляє проектну документацію та повинна знати вимоги до її розроблення, погоджуючи завдання на проектування та укладаючи договір із замовником будівництва - гр. ОСОБА_2 , повинен був повідомити замовнику усі необхідні вимоги до завдання на проектування та проектної документації. У випадку, якщо замовник не погоджується замовляти проектну документацію, яка б відповідала усім необхідним критеріям, позивач вправі був відмовитися від укладення такого договору.

Пунктом 9 Порядку №45 визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Пункти 4.3, 4.5, 5.10, 6.1.2, 6.1.7, 6.2.3 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних групи населення містять вимоги до проектування об`єктів доступних для маломобільних груп населення (далі - МГН), а саме:

- пункт 4.3 При проектуванні об`єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних), а також місць проживання, обслуговування і прикладення праці; своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності;

- пункт 4.5 При проектуванні, обладнанні й оснащенні будинків і споруд, доступних для МГН, повинні виконуватися вимоги чинних нормативних документів: ДБН 360, ДБН В. 1.1- 7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.6-31, ВСН 61 та інші;

- пункт 5.10 Сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності - іншими засобами підйому та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5;

- пункт 6.1.2 Зовнішні сходи і пандуси повинні мати поручні з урахуванням технічних вимог до опорних стаціонарних пристроїв згідно з чинними нормативними документами. За ширини сходів на основних підходах до будинку 2,5 м і більше слід додатково передбачати розділові поручні. Вхідна площадка при входах, доступних МГН, повинна мати: навіс, водовідвід, а залежно від місцевих кліматичних умов - підігрів, що встановлюється завданням на проектування. Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний уклон у межах 1-2 %;

- пункт 6.1.7 Діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180° інваліда на кріслі-колясці слід приймати не менше 1,5 м. Біля столів, прилавків і інших місць обслуговування, біля настінних приладів, апаратів і пристроїв для інвалідів слід передбачати вільний простір розмірами в плані не менше 0,9 м х 1,5 м. Глибина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненій від себе повинна бути не`менше 1,2 м, а при відчиненні до себе - не менше 1,5 м за ширини не менше 1,5 м;

- пункт 6.2.3 Максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса не повинна перевищувати 0,8 м при уклоні не більше 8 %. При перепаді висот підлоги на шляхах руху 0,2 м і менше допускається збільшувати уклон пандуса до 10 %. У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси. Ширина пандуса при виключно однобічному русі повинна бути не менше 1,0 м, в решті випадків її слід приймати за шириною смуги руху згідно з 6.2.1. Площадка на горизонтальній ділянці пандуса при прямому шляху руху або на повороті повинна бути глибиною не менше 1,5 м.

При цьому, у розділі 1 ДБН 6.2.2-17:2006 встановлено, що вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення (далі - МГН), функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання.

Вимоги цих норм не поширюються на будинки спеціалізованих закладів для постійного і тимчасового проживання інвалідів і людей старшої вікової групи на умовах опіки, стаціонари лікувальних закладів і аналогічні установи, призначені для обслуговування і постійного перебування даних категорій населення, а також на житлові будинки для однієї сім`ї.

Отже, ДБНВ.2.2-17:2006 встановлює вичерпний перелік об`єктів для проектування яких вимоги зазначених норм не застосовуються. Нежитлове приміщення, яке було об`єктом реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, не належить до будинків спеціалізованих закладів для постійного тимчасового проживання інвалідів і людей старшої вікової групи, не є стаціонаром лікувального закладу або аналогічною установою, а також не є житловим будинком для однієї сім`ї.

Позивач зазначає, що замовник не мав наміру використовувати нежитлове приміщення №1 як житлове або громадське. Проте, як пояснив представник відповідача, на час проведення перевірки, в зазначеному приміщенні розміщувались ігрові автомати та воно використовувалось для розваг та дозвілля.

У додатку А до ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.2-9-2009) міститься перелік основних груп будинків та приміщень громадського призначення. Відповідно до п. 5 цього додатку сюди відносяться будинки, споруди та приміщення дозвілля, культурно-видовищні та культові заклади.

Згідно пункту т) розділу г.1 додатку Г ДБН В .2.2-9-2009 до громадських приміщень, розміщення яких допускається в підвальному поверсі належать зали гральних автоматів.

Той факт, що позивач перед проектуванням об`єкта не встановив функціональне призначення нежитлового приміщення не звільняє його від відповідальності за допущене порушення вимог зазначених нормативно-правових актів.

Згідно п. 15 Наказу №45 тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси. Зазначеним пунктом чітко визначено, в якому саме розділі робочого проекту повинна визначатись тривалість будівництва.

Позивач під час розробки робочого проекту (стадія РП) не дотримався зазначених вимог, та не зазначив тривалість будівництва в розділі 8 робочого проекту Організація будівельного виробництва .

Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Таким чином, у зв`язку із виявленим порушенням ТОВ Деймос ЛТД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідачем було складено Акт перевірки, протокол та видано припис, які були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням.

Суд зазначає, що відповідно до ст.7 Закону України Про архітектурну діяльність , проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником.

Згідно з ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Так, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищезазначеного Закону, суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, а саме проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, з наведених норм слідує, що законодавством регламентовано зобов`язання розробників проектної документації враховувати вимоги будівельних норм, стандартів та правил, забезпечуючи відповідність розроблених ними проектів.

Посилання позивача на те, що ним передано робочий проект замовнику лише для ознайомлення не найшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки згідно письмових пояснень гр. ОСОБА_2 проектувальник - ТОВ Деймос ЛТД , відмовився підписати акт приймання-передачі проектної документації, незважаючи на виконання всіх умов договору в боку замовника і сплати за надані послуги виконавцю згідно умов договору від 10.06.2017 року.

Під час розгляду справи судом, позивачем не надано суду належних доказів, які б спростовували виявлені порушення під час проведення позапланової перевірки.

Щодо твердження представника позивача про невірний розрахунок штрафної санкції, то суд вважає вказані доводи безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, крім іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно до п.3 Постанови №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 6 Постанови №244 визначено, що штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Правопорушення, оцінку якому надає суд у цьому рішенні, було виявлено відповідачем під час проведення перевірки, оформленої актом перевірки від №04130072018 від 30.07.2018 року.

Отже, розмір штрафу з розрахунку 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб має розраховуватись у відповідності до Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік .

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 липня складає 1841 грн.

Таким чином, сума штрафу за виявлене у 2018 році правопорушення має складати 165690 грн., що відповідає сумі штрафу, визначеній в оскаржуваній постанові.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури винесення постанови.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД (місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.31; код ЄДРПОУ 21887102) до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1; код ЄДРПОУ 40281529) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 06 серпня 2019 року.

Суддя І.В. Юхно