Рішення

від 16.12.2019 по справі 400/2703/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 р. № 400/2703/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Малого приватного підприємства Фірми "ПМ", вул. Табірне поле, 5/6, м. Миколаїв, 54030 про:надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в сумі 240 207,33 грн. Малого приватного підприємства фірми ПМ (надалі - відповідач або Підприємство) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог Управління вказало, що відповідач має податковий борг, і вжиті позивачем заходи до погашення цього боргу не призвели.

Ухвалою від 03.09.2019 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідачу було запропоновано надати суду відзив протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

13.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що заборгованість буде ним погашена до 30.09.2019.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Судовими рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 у справі № 814/815/15, від 27.01.2017 у справі № 814/2785/16 та від 12.03.2019 у справі № 400/308/19 були задоволені вимоги Управління до Підприємства про стягнення податкового боргу в загальній сумі 250 477,33 грн. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу, а саме стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом направлення інкасових доручень (розпоряджень) на рахунки боржника до установ банків, які обслуговують рахунки. Інкасові доручення Управлінням до банку не направлялися оскільки у Підприємства банківські рахунки закриті.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

15.01.2018 майно відповідача було описано податковим керуючим у податкову заставу (ар. с. 18). Факт реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна підтверджений відповідним витягом (ар. с. 17).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення податкового боргу станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Малого приватного підприємства Фірми "ПМ" (вул. Табірне поле, 5/6, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 19283992) задовольнити.

2. Надати Головному управлінню ДФС у Миколаївській області дозвіл на погашення податкового боргу Малого приватного підприємства фірми ПМ (вул. Табірне поле, 5/9, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 19283992) в сумі 240 207,33 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна