Рішення

від 05.12.2019 по справі 618/1098/19

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 618/1098/19

Провадження № 2/618/254/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є. О.,

за участю секретаря судового засідання Фролова А. О.,

представникавідповідача ПСП Тавільжанське - адвокатаЮрченка Р. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в cмт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Тавільжанське про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПСП Тавільжанське про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті батька ОСОБА_2 вона успадкувала дві земельні ділянки, а саме: площею 5,0375 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321885500:05:000:0040, яка розташована на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, та передана у строкове платне користування ПСП Тавільжанське на підставі договору оренди землі від 05 листопада 2013 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ПСП Тавільжанське ; та площею 5,0375 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321885500:05:000:0041, яка розташована на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, та передана у строкове платне користування ПСП Тавільжанське на підставі договору оренди землі від 05 листопада 2013 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ПСП Тавільжанське . Згідно з п. 38 вказаних договорів оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. В зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернулася з листом до керівництва ПСП Тавільжанське з проханням не обробляти після збирання врожаю 2019 року земельні ділянки, які належать їй на підставі свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на що отримала письмову відмову. Позивач вважає, що порушення ПСП Тавільжанське п. 38 договорів оренди землі від 05.11.2013 є істотним порушенням договорів в зв`язку з чим просить суд їх розірвати та повернути їй як власниці вищевказані земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надавши заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила розглянути справу в її відсутність.

Представник відповідача ПСП Тавільжанське адвокат Юрченко Р. В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. При цьому, він зазначив, що на момент укладання договорів оренди землі із ОСОБА_2 було дотримано всіх істотних умов договору, строк дії договору встановлений 10 років і ще не закінчився, ніяких умов договору зі сторони ПСП Тавільжанське порушено не було, а тому воно має право продовжувати користуватися вказаними земельними ділянки на підставах і умовах, викладених в договорах. ОСОБА_1 зверталася до ПСП Тавільжанське з вимогою не обробляти землю, вимогу розірвати договори оренди землі вона не заявляла. Вважає, що позивач заявляє позов з надуманих підстав і тому просить відмовити в його задоволенні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

05 листопада 2013 року між ПСП Тавільжанське і ОСОБА_2 укладено договір оренди землі відповідно до якого ОСОБА_2 надає, а ПСП Тавільжанське приймає в строкове, на 10 років, платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 5,0375 га ріллі, кадастровий № 6321885500:05:000:0041, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, і належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Р1 709731, зареєстрований за № 343 від 14.01.2002 (а. с. 13-18).

Вказаний договір був зареєстрований Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області29 серпня 2016 року за № 16125441, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 66869815 (а. с. 19-20).

05 листопада 2013 року між ПСП Тавільжанське і ОСОБА_2 укладено договір оренди землі відповідно до якого ОСОБА_2 надає, а ПСП Тавільжанське приймає в строкове, на 10 років, платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 5,0375 га ріллі, кадастровий № 6321885500:05:000:0040, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, і належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Р1 709730, зареєстрований за № 344 від 14.01.2002 (а. с. 21-26).

Вказаний договір був зареєстрований Реєстраційною службою Дворічанського районного управління юстиції Харківської області 04 березня 2015 року за № 8963801, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за індексним номером витягу 34588280 (а. с. 27).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.03.2019 державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Зашивайко Н. Г. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею ріллі - 5,0375 га, в межах згідно з планом, кадастровий № 6321885500:05:000:0041, розташованої на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 709731, який видано на підставі рішення виконавчого комітету Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 13.11.2001 № 174 (а. с. 9).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.03.2019 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,0375 га ріллі, кадастровий № 6321885500:05:000:0041, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 10).

Окрім того, 16.03.2019 державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори Зашивайко Н. Г. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею ріллі - 5,0375 га, в межах згідно з планом, кадастровий № 6321885500:05:000:0040, розташованої на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 709730, який видано на підставі рішення виконавчого комітету Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 13.11.2001 № 174 (а. с. 11).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.03.2019 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,0375 га ріллі, кадастровий № 6321885500:05:000:0040, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 12).

11.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до директора ПСП Тавільжанське із заявою, в якій просить її земельні ділянки за кадастровим № 6321885500:05:000:0040 та № 6321885500:05:000:0041 не обробляти після збирання врожаю 2019 року, оскільки вона буде вести землеробство самостійно (а. с. 70). На що ПСП Тавільжанське в своєму листі від 07.05.2019 надало відповідь про відмову від пропозиції ОСОБА_1 (а. с. 8, 71).

В п. 38 вищевказаних договорів оренди землі від 05.11.2013, укладених між ПСП Тавільжанське та ОСОБА_2 , сторони узгодили наступне:

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем .

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-ХІV, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 31 якого договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Після оформлення права на спадщину ОСОБА_1 фактично стала однією із сторін договорів оренди землі від 05.11.2013, а саме орендодавцем.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Згідно з ч. 4 зазначеної статті Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Системний аналіз вказаних положень чинного законодавства дає підстави вважати, що договір оренди землі може бути розірваний судом за вимогою нового власника земельної ділянки, якщо таке право передбачено договором.

В свою чергу, п. 38 договорів оренди землі від 05.11.2013, укладених між ПСП Тавільжанське та ОСОБА_2 , сторони встановили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Вказаний пункт договору повністю узгоджується з вищезазначеними положеннями ЦК України, Закону України Про оренду землі , а також положеннями ст. ст. 6, 627 ЦК України.

Як новий власник земельної ділянки, ОСОБА_1 11.04.2019 направила на адресу ПСП Тавільжанське заяву із проханням не обробляти після збирання врожаю 2019 року її земельні ділянки за кадастровим № 6321885500:05:000:0040 та № 6321885500:05:000:0041, оскільки вона буде вести землеробство самостійно. В листі ОСОБА_1 хоч і не було прямого звернення до ПСП Тавільжанське про розірвання договорів оренди відносно вищевказаних земельних ділянок, але сам зміст цієї заяви свідчив про небажання продовжувати договірні відносини із ПСП Тавільжанське та про намір розірвати договори оренди землі, як те дозволяє п. 38 договорів.

Таким чином, суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що ОСОБА_1 зверталася до ПСП Тавільжанське з вимогою не обробляти землю, а вимогу розірвати договори оренди землі вона не заявляла, і вважає, що після переходу права власності на орендовані земельні ділянки до ОСОБА_1 , вона скористалася положення п. 38 і висловилася про розірвання вказаних договірних відносин, про що і йшлося в її заяві до ПСП Тавільжанське .

Але в своєму листі від 07.05.2019 ПСП Тавільжанське заявило про відмову від пропозиції ОСОБА_1 і зазначило, що вказані договори оренди землі продовжують діяти для спадкоємця.

Суд вважає, що договорами від 05 листопада 2013 року прямо передбачено перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи як підставу розірвання договору, а тому відповідне волевиявлення нового власника земельної ділянки тягне його розірвання.

Окрім того, дана позиція відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 647/1460/17, провадження № 61-8944св18), де він зазначив, що встановивши, що особа набула права власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку, як новий власник спірної земельної ділянки не бажає продовжувати дію договору оренди землі, укладеного з попереднім власником, а умовами договору оренди землі передбачено його розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про припинення оспорюваного договору оренди шляхом його розірвання за заявою нового власника - позивача у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частиною 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Представником відповідача, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а представник відповідача, як на підставу своїх заперечень, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до приватного сільськогосподарського підприємства Тавільжанське , юридична адреса: Харківська область, Дворічанський район, с. Тавільжанка, вул. Центральна, буд. 1, про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 05 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_2 і приватним сільськогосподарським підприємством Тавільжанське , зареєстрований 29 серпня 2016 року Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області за № 16125441.

Розірвати договір оренди землі від 05 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_2 і приватним сільськогосподарським підприємством Тавільжанське , зареєстрований 04 березня 2015 року Реєстраційною службою Дворічанського районного управління юстиції Харківської області за № 8963801.

Зобов`язати приватне сільськогосподарське підприємство Тавільжанське повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею ріллі 5,0375 га, кадастровий номер 6321885500:05:000:0040, яка розташована на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

Зобов`язати приватне сільськогосподарське підприємство Тавільжанське повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею ріллі 5,0375 га, кадастровий номер 6321885500:05:000:0041, яка розташована на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 16 грудня 2019 року.

Суддя Є. О. Бунін