Рішення

від 12.12.2019 по справі 627/1114/19

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1114/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Ніколайчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

До Краснокутського районного суду Харківської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права на земельну частку ( пай ) згідно сертифікату серії ХР № 0048587 на вид угідь: сіножаті та пасовища, із земель реформованого СП Любівське в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Після його смерті залишилось спадкове майно - право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0048587 .

Згідно вищевказаного сертифікату ОСОБА_2 виготовив державний акт на земельну ділянку у вигляді ріллі площею 3,6648 га, який після його смерті позивач успадкувала.

Позивач з метою прийняття спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

На даний час позивач виявила намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_2 , в зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом та прохає: поновити їй строк звернення до суду з позовом та визнати за нею право на земельну частку ( пай ) на вид угідь: сіножаті та пасовища із земель реформованого СП Любівське згідно сертифікату серії ХР № 0048587 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явилася, однак надала заяву про підтримання позовних вимог та про слухання справи у її відсутність.

Представник відповідача - Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з`явився, однак надав заяву про слухання справи у відсутність представника та про визнання позову ОСОБА_1 .

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 лютого 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції Харківської області.

Після його смерті відкрилася спадщина на його майно.

При житті ОСОБА_3 набув право на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку ( пай ) Серії ХР № 0048587 про що свідчить відповідь Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.09.2019 №142/145-19 та копія сертифікату.

Також, слід зазначити, що організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам (кооперативам, акціонерним товариствам) на праві колективної власності, а також порядок їх обміну регулюється Законом України від 05.06.2003 р. № 899-IV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - Закон № 899).

Як вбачається зі ст.1 Закону №899 право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 3 Закону №899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 9 Закону № 899 розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних

часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток

(паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Як вбачається з відповіді Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.10.2019 №156/145-19 розмір земельної частки (паю) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по СП Любівське Любівської сільської ради становить 4,48 умовних кадастрових гектар, в тому числі :

- 3,99 умовних кадастрових гектар ріллі згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) по СП Любівське на території Любівської сільської ради ;

- 0,25 умовних кадастрових гектар сіножаті згідно розпорядження голови Краснокутської РДА № 212 від 11.07.2012 року;

- 0,24 умовних кадастрових гектар пасовища згідно розпорядження голови Краснокутської РДА № 212 від 11.07.2012 року.

Також в відповіді зазначено, що на ім`я гр. ОСОБА_2 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0048587 по СП „Любівське" було виготовлено та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю державний акт на право власності на земельну ділянку, а саме:

державний акт серія ХР № 058855 за № 201 від 13 грудня 2004 року на земельну ділянку площею 3,6648 га, кадастровий номер 6323584200:01:001:0315, місце розташування земельної ділянки - за межами населеного пункту на території Любівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-державні акти на право власності на земельні ділянки на сіножать та пасовище на ім`я ОСОБА_2 не виготовлялось.

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив та діти спадкодавця.

Факт, що позивач ОСОБА_1 являється донькою спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , копії яких маються в матеріалах справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач після смерті свого батька ОСОБА_2 успадкувала право власності на земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 серпня 2005 року, однак успадкувати право на земельну частку (пай) позивач позбавлена можливості, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.09.2019 №1005/01-31.

Також спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його дружина, а мати позивача ОСОБА_5 , яка відмовилася від прийняття спадщини на користь доньки спадкодавця - ОСОБА_1 , про що свідчить її заява, яка мається в спадковій справі, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 99/2005 року померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 , копія якої мається в матеріалах справи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_2 , до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай).

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.127 ЦПК України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , має законне право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.1217, 1261 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов ОСОБА_1 до Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0048587 на земельну ділянку сіножаті та пасовища із земель реформованого СП Любівське , розташованих на території Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області за межами населеного пункту в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_4 ).

Любівська сільська рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Слобожанська №118А, с. Любівка, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397431).

Суддя Каліберда В. А.