Рішення

від 16.12.2019 по справі 640/18889/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2019 року № 640/18889/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Копренеса до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 28 вересня 2018 року, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Копренеса (далі - ТОВ Копренеса ) звернулося до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФСУ) з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень від 28 вересня 2018 року №934016/41619349, №934014/41619349, №934021/41619349, №934019/41619349, 934013/41619349, №934018/41619349 про відмову в реєстрації податкових накладних №32, №33, №34, №35 від 21 червня 2018 року, №36, №37 від 23 серпня 2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Одночасно позивач просить зобов`язати відповідача зареєструвати зазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання - 13 вересня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що 21 та 23 серпня 2018 року товариство здійснювало господарські операції по поставці товару на користь ТОВ Газпромбудмонтаж , за якими оформлено первинні документи, а саме - шість видаткових накладних, які направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних 13 вересня 2018 року. Податкові накладні було прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Через систему електронного документообігу на електронну адресу позивача надійшли квитанції, у яких зазначені одні й ті самі підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, а саме: податкові накладні не відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пояснення та документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій були надані позивачем 26 вересня 2018 року через систему електронного документообігу, проте оскаржуваними рішеннями відповідач відмовив у реєстрації податкових накладних в реєстрі з причини не надання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, ненадання платником податків копій документів: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявних певних типових форм та галузевої специфіки, накладні .

Такі рішення позивач вважає протиправними, стверджує, що ДФСУ не вказано чітких підстав для їх прийняття, з чим, після використання можливості адміністративного оскарження та отримання негативного результату, звертається до суду.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року відкрито спрощене провадження у справі, визначено провадити судовий розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та наявні докази, а також роз`яснено, що позовні матеріали слід отримати безпосередньо у приміщенні суду.

Відзиву на позовну заяву від відповідача у встановлений судом строк не надійшло, не подавалося також будь-яких пояснень, заяв, клопотань протягом розгляду справи.

Позовні матеріали та ухвала про відкриття провадження у справі направлені відповідачу рекомендованим листом із повідомленням та отримано представником Кампанець 03 грудня 2018 року.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи з урахуванням наявних у справі матеріалів та ухвалює рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач - ТОВ Компренеса є юридичною особою, утвореною 27 вересня 2017 року. Профільним видом діяльності підприємства є: інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29), інші спеціалізовані будівельні роботи (43.15), діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами (46.15), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами(46.39), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49), оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (46.74), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), вантажний автомобільний транспорт (49.41), інші допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (62.09), надання інших інформаційних послуг (63.99), технічні випробування та дослідження (71.20), рекламні агентства (73.11, дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (73.20), організація будівництва будівель (41.10).

Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України 21 серпня 2018 року ТОВ Компренеса складено податкові накладні №32, №33, №34, №35, та 23 серпня 2018 року складено податкові накладні №36, №37, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 13 вересня 2018 року за фактами поставки товарів від ТОВ Компренеса до ТОВ Газпромбудмонтаж .

Лише 17 вересня 2018 року через систему електронного документообігу М.Е.Doc на електронну адресу позивача надійшли квитанції, у яких, зокрема, однаково для усіх податкових накладних зазначено, що податкові накладні прийнято, проте їх реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо показник D =.000433042526598066576138839684760414130532, Р =446428.52, відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФСУ, версія 2.2.18.8.

Надалі, позивач 26 вересня 2018 року через систему електронного документообігу М.Е.Doc подав до ДФСУ письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних та копії відповідних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податкових накладних, а саме: повідомлення №5 до податкової накладної №32, повідомлення №6 до податкової накладної №33, повідомлення №8 до податкової накладної №34, повідомлення №7 до податкової накладної №35, повідомлення №3 до податкової накладної №36, повідомлення №4 до податкової накладної №37.

До кожного з пояснень додано Договір купівлі-продажу №25072018 від 25 липня 2018 року, довіреність №40 від 16 серпня 2018 року, відповідну видаткову накладну, що підтверджує факт поставки товару, відповідні товарно-транспортні та податкові накладні, документи, що підтверджують оплату за поставлений товар, а також квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних.

Проте, за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів відповідачем прийняті рішення від 28 вересня 2018 року №934016/41619349, №934014/41619349, №934021/41619349, №934019/41619349, 934013/41619349, №934018/4161934 , якими відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних від 21 та 23 серпня 2018 року. Підставою для відмови зазначено: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивачем 01 жовтня 2018 року подані скарги на зазначені рішення відповідача, за результатами розгляду Комісія з питань розгляду скарг своїми рішеннями залишила їх без задоволення, а оскаржувані рішення відповідача без змін на тій підставі, що відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт. Така підстава зазначена однаково для усіх скарг.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктами а) та б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податків, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 206 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 затверджено порядки зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

- Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації;

- Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такі реєстрації.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (пункт 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК, серед іншого зазначається:

- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з ДКПП, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;

- критерій ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у квитанціях від 17 вересня 2018 року, направлених позивачу, міститься посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та окрім того, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стали неподання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських відписок з особових рахунків.

Водночас, дослідженням наданих до матеріалів справи доказів, зокрема: повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, судом встановлено, що позивачем в рамках надання пояснень відповідачу на отримані квитанції та зупинення реєстрації податкових накладних подавалися первинні документи по господарських операціях за договором купівлі-продажу №25072018 від 25 липня 2018 року, укладеним між ТОВ Компренеса та ТОВ Газпромбудмонтаж , предметом якого є передача позивачем як Продавцем та прийняття ТОВ Газпромбудмонтаж , як Покупцем, товару за переліком/асортиментом, узгодженим між сторонами. Окрім того надано: довіреність №40 від 16 серпня 2018 року, з якої вбачається купівля-продаж товару: бітума, болтів та гайок, руберойду, труб, щебеня, піску та т.і., а також податкові накладні за проведеними господарськими операціями, видаткові накладні.

На думку суду, представлені документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ Компренеса та ТОВ Газпромбудмонтаж у достатній мірі. Доказів зворотного суду не надано, тверджень позивача не спростовано.

Натомість, приймаючи оскаржувані рішення про відмову позивачу у реєстрації податкових накладних, відповідач зазначив про ненадання позивачем первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, при цьому не конкретизував яких саме документів та доказів не вистачає.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та зазначеним товариством, а також на те, що такі документи були надані для дослідження відповідачу, суд не вбачає обґрунтованих та достатніх підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Окрім того, суд приймає до уваги не подання відповідачем відзиву на позовну заяву за умов належного отримання уповноваженим на отримання поштової кореспонденції представником копій позовних матеріалів та ухвали суду про відкриття провадження у справі, через що визначення позиції відповідача стосовно заявлених позовних вимог та їх обґрунтувань для суду унеможливлена.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність, необґрунтованість та безпідставність оскаржуваних рішень від 28 вересня 2018 року №934014/41619349, №934021/41619349, №934019/41619349, 934013/41619349, №934018/41619349 про відмову у реєстрації податкових накладних №32, №33, №34, №35 від 21 червня 2018 року, №36, №37 від 23 серпня 2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих позивачем.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи є Державна фіскальна служба України.

Отже, ДФСУ є органом, який забезпечує ведення Єдиного реєстру податкових накладних та забезпечує реєстрацію податкових накладних.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішень відповідача від 28 вересня 2018 року, то для відновлення порушених прав позивача суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні №32, №33, №34, №35 від 21 червня 2018 року, №36, №37 від 23 серпня 2018 року датою їх подання ТОВ Компренеса .

Окрім іншого, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

Як зазначено у параграфі 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України ‹…Суд підкреслює особливу важливість принципу добросовісної влади . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб…?. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок… і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… Принцип добросовісної влади як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення Москаль проти Польщі )… Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення Лелас проти Хорватії ). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються…›

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача від 28 вересня 2018 року не відповідають вищезазначеним вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо вимог про прийняття рішень: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, з урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх доведеність достатніми та переконливими доказами, у зв`язку з чим адміністративний позов задовольняє.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компренеса не є суб`єктом владних повноважень та позиваючись до суду сплатило 12 334,00 грн. судового збору згідно з квитанцією №1106520DC4 від 12 листопада 2018 року, зазначена сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь товариства.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компренеса до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 28 вересня 2018 року №934016/41619349, №934014/41619349, №934021/41619349, №934019/41619349, 934013/41619349, №934018/41619349 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Голови Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №934016/41619349, №934014/41619349, №934021/41619349, №934019/41619349, 934013/41619349, №934018/41619349 від 28 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних №32, №33, №34, №35 від 21 червня 2018 року, №36, №37 від 23 серпня 2018 року, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Компренеса , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю Компренеса податкові накладні №32, №33, №34, №35 від 21 червня 2018 року, №36, №37 від 23 серпня 2018 року датою їх подання - 13 вересня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компренеса судові витрати у розмірі 12 334,00 грн. (дванадцять тисяч триста тридцять чотири грн. 00 коп.)

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Компренеса , адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9, офіс 218, код ЄДРПОУ 41619349, тел: 0986172183, р/р НОМЕР_1 , МФО 305880 в ПАТ КБ Земельний капітал .

Відповідач: Державна фіскальної служба України, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197, тел. +380442725159.

Суддя Н.М. Клименчук