Рішення

від 29.11.2019 по справі 826/7698/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 листопада 2019 року справа №826/7698/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Євро Пауер") доДержавної архітектурно-будівельної інспекції у України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ) проскасування постанов від 05 квітня 2018 року №3-0504/4-10/10-37/0504/08/02, №3-0504/3-10/10-37/0504/08/02 та №3-0504/2-10/10-37/0504/08/02

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, постанови відповідача, з огляду на те, що ТОВ "Євро Пауер" не повідомлене належним чином про проведення перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані постанови, посадовим особам товариства не пред`являлись службові посвідчення та направлення на перевірку; позивач не будує та ніколи не будував об`єкти містобудування, що були предметом перевірки, а лише використовує їх у своїй діяльності, а тому не є суб`єктом виявленого правопорушення, як орендар перевірених АЗС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/7698/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на необґрунтованість позовних вимог, оскільки під час проведення перевірки та винесення постанови посадовою особою відповідача вчинено дії з чітким дотриманням процесуальних норм, за наслідком встановлених порушень винесено оскаржувані постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень для проведення позапланової перевірки від 19 березня 2018 року №181/8/01, №177.18/01 та №176.18/01, які видані на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області від 19 березня 2018 року №33П, №34П та №30П та на підставі звернення ГО "Стоп Свавіллю" (вхідний Департаменту №10/10-1403/7 від 14 березня 2018 року), 22 березня 2018 року для проведення позапланових перевірок посадовими особами відповідача здійснено виїзд за адресами: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище "Поле" 37 км траси Київ - Овруч, Київська область, селище Ворзель, вул. Ковельська, 3 (кадастровий номер 3210945600:01:078:0159), Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 24, де знаходяться авто-заправні комплекси.

Згідно з актами про недопущення осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 березня 2018 року б/н керівництвом АЗС за адресами: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище "Поле" 37 км траси Київ - Овруч, Київська область, селище Ворзель, вул. Ковельська, 3 (кадастровий номер3210945600:01:078:0159), Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 24, не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки, чим порушено положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 березня 2018 року №1-Л-З-2203/5, №1-Л-З-2203/1 та №1-Л-З-2203/4, згідно з якими розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 05 квітня 2018 року; зазначені протоколи містять відмітку про відмову від отримання та про направлення поштою 26 березня 2018 року.

Також посадовими особами відповідача у відношенні позивача винесено приписи від 22 березня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил б/н, якими з метою усунення виявлених порушень від позивача вимагається допустити посадових осіб Департаменту на об`єкт в термін до 04 квітня 2018 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 05 квітня 2018 року відповідачем складено наступні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №3-0504/4-10/10-37/0504/08/02, якою ТОВ "Євро Пауер" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 52 860,00 грн.;

- №3-0504/3-10/10-37/0504/08/02, якою ТОВ "Євро Пауер" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 52 860,00 грн.;

- №3-0504/2-10/10-37/0504/08/02, якою ТОВ "Євро Пауер" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 52 860,00 грн.

Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

З аналізу положень пункту 9 Порядку №553 слідує, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не може бути проведена у відсутність саме суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, обов`язкова наявність під час перевірки представників підприємства, яке готувало проектну документацію, чинним законодавством не передбачена.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно пункту 13 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Разом з тим, у відповідності до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки виникає у суб`єкта містобудування лише у випадку дотримання такими посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за наявності підстав для проведення перевірки, за умови пред`явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання посадовими особами відповідача порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, матеріали справи не містять доказів пред`явлення посадовим особам позивача до початку проведення перевірки направлень на проведення позапланового заходу (копії направлень, що містіться в матеріалах справи не містять відмітки про пред`явлення/вручення їх посадовим особам позивача), як і відсутні докази на підтвердження факту встановлення суб`єкта містобудування.

Позивачем, у свою чергу, надано до суду копії договорів суборенди: від 08 вересня 2017 року №08/09/17-41С, укладеного з ТОВ "Датч Компані Петролеум", за умовами якого позивачу передано у строкове платне користування нерухоме майно, а саме, автозаправочну станцію, яка розташована за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 24; від 07 вересня 2017 року №07/09/17-37С, укладеного з ТОВ "Датч Компані Петролеум", відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування нерухоме майно, а саме, автозаправочну станцію, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище "Поле"; договір оренди від 07 серпня 2017 року №1, укладеного з ТОВ "Гуд Марк", відповідно до якого позивач є орендарем нерухомого майна, а саме, автозаправного комплексу, що складається з операторської АЗС та магазину загальною площею 81,2 кв. м. та знаходиться за адресою: Київська область, смт Ворзель, вул. Ковельська, 3 (кадастровий номер 3210945600:01:078:0159).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, до відповідальності у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій може бути притягнуто виключно суб`єктів містобудування та за умови дотримання посадовими особами відповідача порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на зазначене суду належить встановити чи є ТОВ "Євро Пауер" суб`єктом міст обування та чи дотримано посадовими особами відповідача порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте, як встановлено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідач не довів дотримання його посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а ТОВ "Євро Пауер" не відповідає ознакам суб`єкта містобудування, оскільки здійснює власну господарську діяльність на спірних об`єктах контролю - роздрібну торгівлю пальним, що відповідає наявній у справі копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували виконання позивачем будівельних робіт на спірних об`єктах контролю.

Суд звертає увагу, що акт про відмову в допуску до проведення перевірки в силу пункту 14 Порядку №553 складається у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Оскільки з урахуванням встановлених обставин у розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач не є суб`єктом містобудування, суд вважає, що ТОВ "Євро Пауер" не може бути притягнуте до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу згідно з пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а тому постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 квітня 2018 року №3-0504/4-10/10-37/0504/08/02, №3-0504/3-10/10-37/0504/08/02 та №3-0504/2-10/10-37/0504/08/02 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Євро Пауер" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 5 286,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 квітня 2018 року №3-0504/4-10/10-37/0504/08/02, №3-0504/3-10/10-37/0504/08/02 та №3-0504/2-10/10-37/0504/08/02.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286,00 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19; ідентифікаційний код 41047794);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37471912).

Суддя В.А. Кузьменко