Рішення

від 13.12.2019 по справі 640/21363/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2019 року № 640/21363/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КНВП Комета

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0610421213 від 11.09.2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Київське науково - виробниче підприємство Комета , завернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.09.2018 року №0610421213.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в Акті камеральної перевірки від 17.08.2018 року №15064/26-15-12-13-20 та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення №0610421213 від 11.09.2018 року, яким позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання нараховано 20% штрафу з податку на додану вартість у розмірі 90 939,15 грн.

04.02.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ КНВП Комета (код ЄДРПОУ 35031624).

За результатами камеральної перевірки податковим органом складено Акт №15064/26-15-12-13-20 від 17.08.2018 року, за висновками якого встановлено порушення ТОВ КНВП Комета (код ЄДРПОУ 35031624) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Як вбачається зі змісту Акту перевірки, зміст порушення полягає у несвоєчасній сплаті позивачем грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 19.10.2015 року №0008862207.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивач направив на адресу ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення від 30.08.2018 року, у яких зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 19.10.2015 року №0008862207, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 11.09.2018 року №0610421213, було оскаржено ним у судовому порядку та на даний час остаточне рішення у справі не ухвалено, а тому податкове зобов`язання на даний час є неузгодженим.

За результатами розгляду письмових заперечень позивача, ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 10.09.2018 року №61335/10/26-15-12-13-18 Про результати розгляду заперечення до акту перевірки , яким висновки акта перевірки №15064/26-15-12-13-20 від 17.08.2018 року залишено без змін.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0610421213 від 11.09.2018 року, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 454 695,75 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 90 939,15 грн.

Позивач оскаржив відповідне рішення в адміністративному порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Проте, рішенням ДФС України від 26.11.2018 року про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0610421213 від 11.09.2018 рік - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

При цьому, у відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що у разі визначення грошового зобов`язання за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, а також штрафних (фінансових) санкцій (у разі їх наявності), які платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У той же час, згідно з пунктами 56.1 та 56.18 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, відповідальність за затримку сплати грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, можлива лише у разі, якщо таке податкове зобов`язання є узгодженим, тобто є не оскарженим в адміністративному або судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що висновки Акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ КНВП Комета порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, за податковим повідомленням - рішенням від 19.10.2015 року №0008862207.

У той же час, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення - рішення від 19.10.2015 року №0008862207 було оскаржено позивачем у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва, постановою якого від 22.03.2016 року у справі №826/487/16 позов ТОВ КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2015 року задоволено та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 10.2015 року №0008862207 та № 008872207, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1910. 2015 року.

На даний час, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову від 19.11.2019 року, відповідно до якої касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КНВП Комета" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №826/487/16 залишено без змін.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних рішень про зупинення дії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року судом касаційної інстанції у справі №826/487/16 до прийняття остаточного рішення не приймалось, відповідних відомостей матеріали адміністративної справи не містять.

У той же час, у відповідності до частин 1 та 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто, незалежно від того, чи була оскаржена у касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції, остання набирає законної сили у визначених статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України випадках.

Таким чином, враховуючи зміст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням - рішенням від 19.10.2015 року №0008862207 вважається узгодженим з 07.07.2016 року, а тому притягнення позивача до відповідальності за порушення граничного строку сплати такого грошового зобов`язання, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 90 939,15 грн. є правомірним.

Суд звертає увагу, що донарахування штрафних санкцій почалось з 01.08.2016 року, тобто після перебігу 10-ти календарних днів, наступних за днем такого узгодження податкового повідомлення - рішенням №0008862207 від 19.10.2015 року.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваної податкового постанови діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київське науково - виробниче підприємство Комета - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій