Окрема думка

від 10.12.2019 по справі 750/8002/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

11 грудня 2019 року

щодо вирішення цивільної справи за апеляційною скаргою виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про зміну статусу квартири.

У порядку, визначеному ч. 3 ст. 35, ст. 381 ЦПК України, висловлюю окрему думку й прошу додати її до постанови Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, апеляційне провадження № 22-ц/4823/1431/19.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Чернігівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2019 року без мін.

Ухвалюючи наведене судове рішення, колегія суддів виходила з обґрунтованості доводів позову ОСОБА_1 щодо порушення відповідачем права позивача на отримання спірної квартири для постійного проживання у зв`язку з відмовою виключити квартиру АДРЕСА_1 з числа службових жилих приміщень.

Вирішуючи спір та зобов`язуючи виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових жилих приміщень з подальшим її наданням ОСОБА_1 для постійного проживання разом із членами сім`ї, суд першої інстанції помилково послався на положення Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року, яка втратила чинність на підставі наказу Міністра оборони України від № 380 від 31 липня 2018 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

З таким висновком колегії судів не погоджуюся з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На час винесення виконкомом Чернігівської міської ради оспорюваного рішення від 13 грудня 2018 року № 631 питання забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України регулювалось Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, що затверджена наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2018 року за № 1020/32472.

Пунктом 10 Розділу VІІ цієї Інструкції визначено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Пункти 3-7 наведеної вище Інструкції визначають наступне. Для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла).

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій). За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом. У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами. ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків).

Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Таким чином, Інструкцією визначено певний порядок прийняття рішення про надання військовослужбовцю постійного житла.

Позивачем додано до позовної заяви на підтвердження заявлених вимог листування КЕВ м. Чернігів з Чернігівською міською радою (а.с. 24-28) з приводу спірного питання, а також Протокол засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних сил України № 748 від 22 листопада 2017 року (а.с. 31-33). Проте в діючій на час вирішення спору редакції Інструкції визначено, що ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю, що оформлюється протоколом, готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків) і лише затверджений заступником Міністра України Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру.

Матеріали даної цивільної справи відповідного затвердженого заступником Міністра оборони України Списку надання постійного житла у Збройних силах України із зазначенням у ньому прізвища ОСОБА_1 не містять. З наявних матеріалів цивільної справи взагалі неможливо визначити, чи був дотриманий ОСОБА_1 встановлений Інструкцією порядок отримання житла у постійне користування. Таким чином, відсутні підстави для висновку про те, що позивач дотримався процедури, що є необхідною для реалізації права на отримання житла, яка визначена п.п. 3-7 Розділу VІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, що затверджена наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, а отже висновок суду першої інстанції про зобов`язання виконкому прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових жилих приміщень з подальшим її наданням ОСОБА_1 для постійного проживання разом із членами сім`ї є передчасним.

Крім цього, з огляду на те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю і не лише визнано протиправним рішення виконкому Чернігівської міської ради, а й зобов`язано його прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових жилих приміщень з подальшим її наданням ОСОБА_1 для постійного проживання разом із членами сім`ї, Міністерство оборони України має бути відповідачем у даній справі, а не третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки квартира, якою користується позивач та його родина, придбана за рахунок коштів Міністерства оборони України.

При цьому, на мою думку, є хибним висновок суду першої інстанції про те, що виключення квартири з числа службових не може порушити житлові права інших військовослужбовців з огляду на те, що квартира, надана ОСОБА_1 у користування, не може бути передана іншим особам, оскільки заявлені вимоги зводяться не лише щодо зміни статусу житла, а й до передачі житла особі у постійне користування. Задоволення позову ОСОБА_1 повністю нівелює положення п. 1 Роділу VІІ Інструкції, за яким особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Відповідно вважаю слушними доводи апеляційної скарги про неможливість надання житла особі в постійне користування поза чергою через зміну його правового статусу.

Ураховуючи наведене вище у сукупності, вважаю, що апеляційна скарга виконавчого комітету Чернігівської міської ради підлягала задоволенню, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2019 року скасуванню із постановленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог.

Суддя Н.В. Шитченко