Постанова

від 12.12.2019 по справі 420/3347/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/3347/19 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В.

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю апелянта - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, Заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна Сергія Львовича, Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Емми Юріївни, директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна Анатолія Васильовича, начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Тетяни Іванівни, поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Дмитра Олександровича, поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Юрія Петровича, 3-тя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити дій, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, Заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна С.Л., Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю., директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна А.В., начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Т.І., поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Д.О., поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Ю.П., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна С.Л., директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна А.В., директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю., начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Т.І., поліцейського УПП поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Д.О., поліцейського УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Ю.П., що виразились у перешкоджанні спілкуванню позивача, ОСОБА_1 з дитиною - ОСОБА_2 та перешкоджанню приймати участь у його вихованні, у тому числі із застосуванням наручників та позбавлення волі, а також, утриманні дитини в комунальному закладі Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради;

- зобов`язати заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна С.Л., директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна А.В., директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю., начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Т.І., поліцейського УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Д.О., поліцейського УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Ю.П. утриматись від перешкоджання ОСОБА_1 спілкуватись з його дитиною - ОСОБА_2 та приймати участь у його вихованні, а також від тримання дитини - ОСОБА_3 в комунальному закладі Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради;

- визнати протиправною бездіяльність Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю. щодо непередачі дитини ОСОБА_3 його батькові ОСОБА_1 на виховання, у тому числі шляхом ухилення від надання повних відповідей на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 року, 07.12.2018 року, 11.12.2018 року, 26.12.2018 року, 19.02.2019 року щодо передачі йому дитини;

- зобов`язати Кілійську районну державну адміністрацію, Ізмаїльську міську раду, Комунальний заклад Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю. вчинити дії - передати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батькові ОСОБА_1 для спілкування, виховання, проживання та піклування;

- надати позивачу, ОСОБА_1 повні відповіді на його звернення до відповідачів з усіх питань;

- стягнути з Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів, комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, солідарно, за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60000 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що його син, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю ОСОБА_5 є ОСОБА_6 , з якою позивач у той період проживав, як чоловік та дружина. Після народження сина, ОСОБА_6 при реєстрації акту народження дитини, у графі відомості про батька вказала відомості аналогічні своїм та дитина мала прізвище, ім`я та по-батькові - ОСОБА_7 . У вересні 2017 року дитину примусово поміщено до КЗ Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, де він перебуває і по теперішній час.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року позивача визнано батьком ОСОБА_7 , змінено прізвище та по-батькові дитини на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28.11.2019 року. Після набрання чинності судовим рішенням та отримання свідоцтва про народження, позивач неодноразово звертався до відповідачів щодо передачі йому дитини, однак відповідачі не вчинили дій щодо передачі дитини, а створили умови щодо перешкоджання спілкуванню позивача з дитиною. Позивач зазначав, що на його звернення від 07.12.2018 року, 11.12.2018 року, 26.12.2018 року, 19.02.2019 року, 12.04.2019 року він отримував безпідставні відмови у задоволенні звернень, відповіді не з усіх питань та на деякі звернення взагалі не отримав відповідь, що є порушенням Закону України Про звернення громадян .

Позивач також зазначав, що незаконними діями відповідачів йому завдано моральну шкоду у вигляді душевних страждань, викликаних відчуттям тривоги, занепокоєння, незручності та психологічного дискомфорту. Через моральні страждання стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився, внаслідок чого він змушений був звертатися до лікарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Зобов`язано Кілійську районну державну адміністрацію надати ОСОБА_1 відповідь на пункти 2 та 3 звернення від 26.12.2018 року.

Визнано протиправною бездіяльність Кілійської районної державної адміністрації, директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю. щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 року.

Зобов`язано Кілійську районну державну адміністрацію, Комунальний заклад Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 року.

Зобов`язано Ізмаїльську міську раду надати ОСОБА_1 повну відповідь на пункти 2 та 3 звернення від 12.04.2019 року.

В іншій частині позову - відмовлено.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року стягнуто солідарно з Кілійської районної державної адміністрації, Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, посилаючись на доводи, які аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, зазначив про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, спір, на думку позивача, по суті судом не розглянутий, крім того, на думку апелянта, судом не досліджено обставини та докази, які стосуються протиправного перешкоджання відповідачами його праву на спілкування із сином, його виховання та проживання із сином однією сім`єю, яке гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, на думку апелянта судом першої інстанції не було ретельно досліджено суть його звернень та, відповідно, протиправність дій відповідачів щодо не надання відповідей на його звернення. Також позивач не погоджується із висновками суду щодо відмови у задоволенні його вимог про стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 60000 грн., оскільки право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної або моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, прямо передбачено ст. 56 Конституції України

Відповідач, Кілійська районна державна адміністрація, у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, які узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Відповідач, директор КЗ Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю., у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність її доводів, просить у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Інші учасники справи своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Кілійської РДА із зверненням, яким просив припинити безпідставне утримання його сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Комунальному закладі Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, передати йому дитину та виконати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року.

17.12.2018 року Кілійською РДА надано відповідь № 2.4-1.10/908 на звернення позивача, якою були надані роз`яснення щодо підстав влаштування ОСОБА_2 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради та вказано перелік документів, які має надати позивач для вирішення питання щодо передачі йому дитини. Також, у відповіді було роз`яснено подальшу процедуру повернення дитини з державного закладу.

11.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійської РДА із зверненням, в якому просив надати йому для ознайомлення всі матеріали щодо відібрання 15.09.2017 року органом опіки та піклування Кілійської РДА його сина ОСОБА_2 та утримання його в Комунальному закладі Ізмаїльському реабілітаційному центрі з можливістю фотозйомки документів та повідомити підставу тримання у теперішній час його сина ОСОБА_2 в Комунальному закладі Ізмаїльському реабілітаційному центрі з наданням підтверджуючого документу.

29.12.2018 року Кілійською РДА надано відповідь № Г-699 на звернення позивача, якою роз`яснено, що надати матеріали для фотозйомки документів не має можливості, оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 вересня 2017 року був влаштований до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради за заявою його матері гр. ОСОБА_6 , у зв`язку із тяжким матеріальним становищем, а відомості про батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були вказані зі слів матері. Враховуючи, що позивача рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року визнано батьком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що повернення дитини на виховання батьків здійснюється на підставі висновку органу опіки та піклування, який складається за результатами розгляду даного питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації. Для можливості винесення питання на розгляд комісії позивачу було рекомендовано надати необхідні документи, проте, станом на 22.12.2018 року жодних документів позивачем надано не було, у зв`язку із чим відповідач зазначив про неможливість розгляду питання про повернення дитини з державного закладу.

26.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійської РДА із зверненням, в якому просив: 1) належним чином розглянути його звернення від 07.12.2018 року та надати відповіді з усіх питань; 2) повідомити конкретну норму Закону, на підставі якої створено перешкоду для спілкування його з дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) повідомити Закон та його норми, на підставі яких його син утримується на цей час в державному закладі, а також, позбавлений волі та щасливого дитинства.

23.01.2019 року Кілійською районною державною адміністрацією надано відповідь № Г-692/2 на звернення позивача, згідно з якою відповідач зазначив, що звернення позивача від 07.12.2018 року було уважно розглянуто та надана відповідь, яку згідно поштового повідомлення позивач отримав. В відповіді на звернення Кілійською РДА було рекомендовано надати передбачені законодавством документи для розгляду питання щодо повернення йому сина. Станом на 22.01.2019 року необхідних документів позивачем не надано, у зв`язку із чим неможливо розглянути питання про доцільність повернення дитини з державного закладу. Також, відповідач вказав, що органи опіки та піклування в своїй роботі керуються діючими законодавчими актами, які пов`язані з захистом прав та інтересів дітей.

19.02.2019 року позивач надіслав на адресу Кілійської РДА заяву про припинення перешкоджати йому спілкуватися з сином та передачу ОСОБА_5 батькові.

12.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійської РДА, Ізмаїльсьокї міської ради, директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю. із зверненням, в якому просив: 1) припинити протиправне утримання його сина, ОСОБА_5 та повернути дитину його батькові - ОСОБА_1 ; 2) повідомити конкретну норму Закону, на підставі якої створено перешкоду для спілкування його з дитиною - сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) повідомити Закон та статтю, на підставі якої його син продовжується утримуватись на теперішній час в державному закладі, а також, позбавлений волі та щасливого дитинства.

15.05.2019 року Ізмаїльська міська рада надала відповідь № Г-532 на звернення позивача від 12.04.2019 року (зареєстроване в Ізмаїльській міській раді 16.04.2019 року), якою повідомлено позивача про те, що малолітнього ОСОБА_7. , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде влаштовано у сім`ю позивача у разі отримання згоди на це органу опіки та піклування Кілійської райдержадміністрації.

Вважаючи дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не в повній мірі були надані відповіді на поставлені позивачем в його заявах питання, а тому має місце порушення вимог Закону України Про звернення громадян , у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вимоги позивача належними доказами не доведені, крім того, суд зазначив, що позивачем жодним чином не було обґрунтовано розмір моральної шкоди в сумі 60000,00 гривень.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в справі, з урахуванням того факту, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року щодо певної частини позовних вимог закрито провадження через те, що вказані позовні вимоги не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини випливають із цивільних та сімейних правовідносин та повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, є :

- визнання протиправною бездіяльність Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю. щодо ухилення від надання повних відповідей на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 року, 07.12.2018 року, 11.12.2018 року, 26.12.2018 року, 19.02.2019 року щодо передачі йому дитини;

- зобов`язання відповідачів надати ОСОБА_1 повні відповіді на його звернення з усіх питань.

- стягнення з Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів, комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, солідарно, за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 60000 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині оскарження судового рішення суду першої інстанції в частині зазначених позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ст. 1 Закону України Про звернення громадян , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про звернення громадян , під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на зміст звернень ОСОБА_1 від 07.12.2018 року, від 11.12.2018 року, від 26.12.2018 року, 12.04.2019 року, звернення позивача за своїм змістом є заявами (клопотаннями).

Заява ж від 19.02.2019 року, на думку колегії суддів, обґрунтовано визнана судом першої інстанції за своєю правовою природою скаргою.

Згідно з положеннями ст. 15 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про звернення громадян , скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Приписами ч. 1 ст. 20 Закону України Про звернення громадян передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З огляду на встановлені судом обставини, Кілійською РДА надано відповідь на звернення позивача від 07.12.2018 року у повному обсязі з усіх питань, що містилися у зверненні та з роз`ясненням позивачу, які документи потрібно надати, щоб забрати дитину з комунального закладу.

А тому, на думку суду, відповідачем, Кілійською РДА надано повну відповідь на звернення позивача від 11.12.2018 року та не допущено під час розгляду звернення будь-яких порушень законодавства.

Стосовно звернення ОСОБА_1 до Кілійської РДА від 26.12.2018 року, то матеріалами справи встановлено, що Кілійською РДА розглянуто вказане звернення, тобто не допущено бездіяльності щодо не розгляду звернення, проте відповідь надано лише на п. 1 звернення, а щодо вимог позивача повідомити йому норми Закону, які є перешкодою для спілкування з сином та на підставі яких, його син перебуває в державному закладі, відповідачем відповіді не надано.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зобов`язано Кілійську РДА надати ОСОБА_1 відповідь на пункти 2 та 3 його звернення від 26.12.2018 року.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що 19.02.2019 року позивач звернувся до Кілійської РДА із заявою, яка за змістом відповідає вимогам скарги на дії Кілійської РДА, у зв`язку із чим, з огляду на вимоги ст. 15 Закону України Про звернення громадян , Кілійська РДА не може самостійно розглядати скарги на власні дії, а тому підстави для зобов`язання відповідача надати відповідь на заяву від 19.02.2019 року відсутні.

Також судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною бездіяльність Кілійської РДА та директора Комунального закладу Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю., оскільки зазначені відповідачі не надали відповідь на запит позивача від 12.04.2019 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Кілійську РДА, Комунальний заклад Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскільки відповідь Ізмаїльської міської ради № Г-532 від 15.05.2019 року не містить відповідей на п. 2 та п. 3 звернення від 12.04.2019 року, наявні підстави для зобов`язання Ізмаїльську міську раду надати ОСОБА_1 повну відповідь на пункти 2 та 3 звернення від 12.04.2019 року.

Разом з цим, стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставного не визнання судом першої інстанції протиправною бездіяльність Ізмаїльської міської ради в цій частині, колегія суддів зазначає, що бездіяльність має місце у випадку не надання відповіді на звернення заявника взагалі, а оскільки в даному випадку відповідачем не було надано відповіді лише на певні пункти звернення заявника, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку, що порушені права позивача мають бути відновлені саме шляхом зобов`язання відповідача надати відповідь на усі поставлені питання.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди моральна шкода є втратами немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення.

Крім того, Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму (п. 4) зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.

На думку колегії суддів, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження завдання йому моральної шкоди внаслідок ненадання відповідачами відповіді на його звернення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо безпідставного закриття судом першої інстанції провадження в частині позовних вимог щодо протиправного перешкоджання відповідачами спілкуванню позивача із дитиною, перешкоджанню приймати участь у його вихованні, у тому числі із застосуванням наручників та позбавлення волі, а також, утриманні дитини в комунальному закладі Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, колегія суддів зазначає, що правомірність ухвали суду про закриття провадження в зазначеній частині позовних вимог, була предметом апеляційного перегляду внаслідок подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року про закриття провадження в частині позовних вимог. Доводам зазначеної апеляційної скарги було надано належну правову оцінку за результатом апеляційного розгляду, крім того, слід зазначити, що наведені вище позовні вимоги не були предметом дослідження у справі.

Зазначені доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів ґрунтуються на помилковому тлумаченні апелянтом норм матеріального та процесуального права, зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм матеріального або процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку позивачем не надано. Апелянтом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в позові та були предметом розгляду судом першої інстанції та спростовані ним.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не передбачено.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, Заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна Сергія Львовича, Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Емми Юріївни, директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна Анатолія Васильовича, начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Тетяни Іванівни, поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Дмитра Олександровича, поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Юрія Петровича, 3-тя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити дій, стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.12.2019 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.