Постанова

від 10.12.2019 по справі 520/1536/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р.Справа № 520/1536/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Олійник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранс ЛТД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевченко О.В., м. Харків) від 29.08.2019 року (повний текст рішення складено 06.09.2019 р.) по справі №520/1536/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранс ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготранс ЛТД", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403, № 00000991307, № 00001021307, № 00001001307 від 21.01.2019 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення були прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області з порушенням норм чинного в Україні законодавства, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам, внаслідок чого зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Стверджує, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами мали реальний характер та підтверджені належними документами, висновки акту перевірки податкового органу не відповідають дійсності, оскільки надані до перевірки та матеріалів справи первинні документи повністю підтверджують реальність господарської діяльності підприємства. У акті перевірки по суті не наведено будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями. Таким чином, позивачем належним чином підтверджена правомірність нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість а також по податку на прибуток приватних підприємств належно оформленими документами, які підтверджують виконання зобов`язань між сторонами господарських операцій, отже податкові повідомлення - рішення № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403 від 21.01.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу збільшення оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №00000991307 від 21.01.2019 року суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та пені у сумі 11 691,40 грн. та збільшення грошового зобов`язання з військового збору та пені у сумі 989,32 грн. згідно податкового повідомлення - рішення №00001021307 від 21.01.2019 року позивач зазначив, що підприємство не повинно нараховувати та перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару (послуг) працівниками підприємства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму 78 396,09 грн., оскільки в даному випадку працівники не отримують доходу, а отже об`єкт оподаткування відсутній.

Позивач також не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 00001001307 від 21.01.2019 року, яким застосовано до нього штраф розмірі 510,00 грн. згідно п.119.2 ст. 119 ПК України, оскільки розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за перевіряємий період підприємством надано з достовірними даними, оскільки у податкових розрахунках не повинні відображатися доходи у вигляді відшкодування витрат на придбання товару працівниками підприємства при виконанні ними трудових обов`язків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №00000991307, №00001021307, №00001001307 від 21.01.2019 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Позивач, частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403 від 21.01.2019 р.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність та помилковість доводів апеляційної скарги просить відмовити в її задоволенні.

Судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржується.

До судового засідання представником Головного управління ДПС у Харківській області надано заяву, в якій просить замінити відповідача Головного управління ДФС у Харківській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. В додатку 1 вказаної постанови серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у Харківській області. Відповідно до положення про Головне управління ДПС у Харківській області, ствердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14, Головне управління ДПС у Харківській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Харківській області.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідачів - Головне управління ДФС у Харківській області, на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготранс ЛТД" (код ЄДРПОУ 32868071, адреса: вул. Новгородська, буд. 3 Б, м. Харків, 61145), зареєстрований в якості юридичної особи Департаментом реєстрації ХМР 16.02.2004 року.

26.02.2014 року за № 14748 позивача взято на податковий облік до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (ДПІ Дзержинського району).

ТОВ "Енерготранс ЛТД" є платником податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 26.06.2017 року № 200346040), податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, військового збору, єдиного внеску.

На підставі наказу Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Енерготранс ЛТД" від 12.10.2018 року № 7682, ГУ ДФС в Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Енерготранс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС в Харківській області складено акт від 23.11.2018 року № 4878/20-40-14-03-07/32868071 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Енерготранс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року" (Т.1 а.с. 22 - 139).

У висновках акту документальної планової виїзної перевірки від 23.11.2018 року № 4878/20-40-14-03-07/32868071 викладено виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Енерготранс ЛТД", а саме:

1) порушено п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. н. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 046 301 грн. без ПДВ, у т.ч. 2017 р. на суму 1 569 744 грн., 1 кв. 2018 р. на суму 418 372 грн., 2 кв. 2018 р. на суму 58 185 грн.;

2) порушено п.п.44.1 ст.44, шп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся у сумі 423150 грн., в тому числі за травень 2017 року на 71867 грн., за червень 2017 року на 81666 грн., за листопад 2017 року на 269617 грн. Також встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) всього у сумі 540000 грн., в тому числі за березень 2017 року на 135000 грн., за квітень 2017 року на 135000 грн., за травень 2017 року на 135000 грн., за червень 2017 року на 135000 грн.;

3) порушено ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в із : земній валюті в частині ненадходженння валютної виручки на територію України по експортному контракту від 06.08.2014 № 1408060 у сумі 9 133,80 доларів США;

4) порушено ст. 24 Кодексу законів про працю України, вимоги Постанови Кабінету міністрів України за 15.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу в частині не подання до органів Державної фіскальної служби повідомлень про прийняття працівників на роботу: підприємством Суло допущено до роботи працівників товариства, які працюють за основним місцем роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) порушено вимоги ст.115 Кодексу законів про працю України, а саме: заробітна плата за період червень 2016 рік - грудень 2016 рік, січень 2017 рік - березень 2017 рік виплачувалась працівникам один раз на місяць;

6) порушено пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, наказ Міністерства Фінансів України №4 від 13.01.2015 року Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 1-4 кв. 2015 року, 1-2 кв. 2016 року надано з недостовірними даними, а саме: у податкових розрахунках вказано невірно ідентифікаційний номери - 1451451454 (ознака доходу 157). За 4 кв. 2015р., 1-4 кв.2016 року, 1-4 кв. 2017 року, 1-2 кв.2018 року надано з недостовірними даними, а саме: у податкових розрахунках не відображено доходи у вигляді відшкодування витрат за придбання товару;

7) порушено п.1.1 ст.7, п.5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оскільки підприємством у 2015 року занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 373,96 грн., яку самостійно відкориговано у лютому 2015 року;

8) порушено абз. "г" п.п.164.2.17, п.164.2, ст.164, п.п.168.1.1, п.168.1, ст.168, п.п.176.2 а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого за результатами перевірки, на підставі пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п.167.5.1 ст.167 Податкового кодексу України нараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 13557,58 грн., в тому числі за 2015 з сумі 2768,60 грн., за 2016 рік в сумі 7427,85 грн., за 2017 рік в сумі 1762,92 грн., за 2018 рік в ч. 1598,20 грн.;

9) порушено п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.16 підрозділу 10 розділу XX, абз. "г" п.п.168.1.1, п. 168.1 ст. 168, п.п.176.2 а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого за результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України нараховано військового збору в загальній сумі 1175,94 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 276,86 грн., за 2016 рік в сумі 618,99 грн., за 2017 рік в сумі 146,91 грн., за 2018 рік в сумі 133,18 грн.;

10) відповідно до п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за душення норм регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95-ВР за порушення вимог п.2.8 глави 2, п. 3.5 глави 3, п.7.23 глави 7 Положення № 637 застосовуються штрафні (фінансові) лекції у вигляді штрафу - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день 4134,00*2 = 8268,00 грн. (Т.1 а.с. 137 - 140).

Не погодившись зі змістом акту перевірки від 23.11.2018 року № 4878/20-40-14-03-07/32868071 позивач подав до ГУ ДФС у Харківській області письмові заперечення 04.01.2019 року № 02 (Т.1 а.с. 170 - 175).

Розглянувши заперечення підприємства на акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 17.01.2019 року № 2698/10/20-40-14-03-13 висновки акту перевірки від 23.11.2018 року № 4878/20-40-14-03-07/32868071 залишено без змін (Т.1 а.с. 177 - 204).

На підставі зазначених висновків акту документальної планової виїзної перевірки від 23.11.2018 року № 4878/20-40-14-03-07/32868071 та згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ГУ ДФС України в Харківській області було винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення № 00000151403 від 21.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 557 876,25 грн., з яких: 2 046 301,00 грн. - основний платіж, 511 575,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (Т.1 а.с. 205);

2) податкове повідомлення-рішення № 00000161403 від 21.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 634 725,00 грн., з яких: 423 150,00 грн. - основний платіж, 211 575,00 грн. - штрафні санкції (Т.1 а.с. 206);

3) податкове повідомлення-рішення № 00000171403 від 21.01.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 540 000,00 грн. (Т.1 а.с. 207 - 208);

4) податкове повідомлення-рішення № 00000991307 від 21.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 22 937,58 грн., з яких: 11 691,40 грн. - основний платіж, 7 752,78 грн. - штрафні санкції, 3 493,40 грн. - сума пені (Т.1 а.с. 209);

5) податкове повідомлення-рішення № 00001021307 від 21.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору та пені на суму 1 937,04 грн., з яких: 989,32 грн. - основний платіж, 649,83 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 297,89 грн. - сума пені (Т.1 а.с. 210);

6) податкове повідомлення-рішення № 00001001307 від 21.01.2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн. (Т.1 а.с. 211).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що господарські операції ТОВ "Енерготранс ЛТД" з ТОВ "КАСТОН", ТОВ "БК АБЕКС ЛТД", ТОВ "АФІЛА", ТОВ "ТД ЛЕКОР", ТОВ "ВЕСТ МІСТ", ТОВ "БГ ТА ТЕК", ТОВ "ТОПАЗ ГРУП", ТОВ "ВІАРАНТ", ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015", ТОВ "КОМПАНІЯ ВБРО", ТОВ "ІНВЕСТ АЛЬЯНС 2014" не мали реального характеру з огляду на те, що ТОВ "Енерготранс ЛТД" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товару і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при винесенні податкових повідомлень - рішень № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403 діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп. 14.1.185 ст. 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Інформаційні послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Документами, що підтверджують фактичне отримання інформаційних послуг можуть бути акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджує фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", звіти про надані послуги, про проведення певних досліджень, в яких мають бути викладені результати наданих послуг; а також бухгалтерські та статистичні документи, що підтверджують збільшення асортименту товарів, обсягу продажу, розміру доходу тощо.

Для врахування витрат на інформаційні послуги при обчисленні об`єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення операцій з проведення інформаційних послуг, враховуючи специфіку таких послуг та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "БК АБЕКС ЛТД" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 01.11.2017 №8. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "БК АБЕКС ЛТД" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.1 а.с. 212 - 215).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 01.11.2017 року, акт надання послуг № 1 від 27.11.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги №1.04 від 01.11.2017 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т. 1, а.с. 216 - 219).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ТОПАЗ ГРУП" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 01.11.2017 №2017- 23. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "ТОПАЗ ГРУП" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.1 а.с. 220 - 223).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 01.11.2017 року, акти надання послуг № 1, № 2, № 3 від 08.12.2017 року, від 19.12.2017 року, від 22.12.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги №122 від 11.12.2017 року, № 129 від 20.12.2017 року, № 134 від 2.12.2017 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т. 1, а.с. 224 - 231).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "КОМПАНІЯ ВБРО" (Виконавець) уклали договори на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 29.09.17 №171011/СТ та від 01.12.2017 №18-17-1201. Згідно договорів Товариство доручило, а ТОВ "КОМПАНІЯ ВБРО" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.1 а.с. 232 - 235, Т.2 а.с. 22 - 25).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протоколи договірної ціни від 29.09.2017 року, від 01.1.2017 року, від 01.03.2017 року, акти надання послуг № 1 - № 9 до договору від 29.09.2017 року, № 1 - № 4 від 01.12.2017 року, акт надання послуг до рахунка від 22.11.2017 року, лист від 16.12.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 24.11.2017 року, платіжні доручення, рахунок на оплату від 22.11.2017 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т. 1, а.с. 236 - 250, Т.2 а.с. 1 - 39).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ВІАРАНТ" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 25.05.2017 №524. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "ВІАРАНТ" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 40 - 43).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протоколи договірної ціни від 25.05.2017 року, від 01.11.2017 року, від 01.03.2017 року, акти надання послуг № 1 - № 4 до договору від 25.05.2017 року, платіжні доручення, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 44 - 57).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ТД ЛЕКОР" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 28.04.2017 №428. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "ТД ЛЕКОР" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 58 - 61).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протоколи договірної ціни від 25.05.2017, від 28.05.2017 року, акти надання послуг № 1 - № 3 до договору від 28.04.2017 року, платіжні доручення, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 62 - 70).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 01.08.2017 №170804. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 71 - 74).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 01.08.2017 року, акти надання послуг № 1 - № 10 до договору від 01.08.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 06.09.2017 року, від 12.09.2017 року, від 19.09.2017 року, від 25.09.2017 року, платіжні доручення, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 74 - 98).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "АФІЛА" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 30.06.2017 №1706. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "АФІЛА" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 99 - 102).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 30.06.2017 року, акти надання послуг № 1 - № 2 до договору від 30.06.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 02.08.2017 року, від 04.08.2017 року, оборотно - сальдові відомості по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 103 - 109).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "КАСТОН" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 01.08.2017 №170801. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "КАСТОН" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 110 - 113).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 01.08.2017 року, акти надання послуг № 1 - № 2 до договору від 01.08.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 10.08.2017 року, від 14.08.2017 року, оборотно - сальдові відомості по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 114 - 120).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ВЕСТ МІСТ" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 01.08.2017 №170803. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "ВЕСТ МІСТ" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 121 - 124).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 01.08.2017 року, акт надання послуг № 1 до договору від 01.08.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 04.09.2017 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 125 - 128).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "БІТ ТА ТЕК" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 01.08.2017 №170802 Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "БІТ ТА ТЕК" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих І системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 129 - 132).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: протокол договірної ціни від 01.08.2017 року, акт надання послуг № 1 до договору від 01.08.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 30.08.2017 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1 (Т.2 а.с. 133 - 136).

Між ТОВ "Енерготранс ЛТД" (Замовник) та ТОВ "ІНВЕСТ АЛЬЯНС 2014" (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційних послуг на залізничному транспорті від 17.04.2017 №417. Згідно договору Товариство доручило, а ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015" взяло на себе зобов`язання надати інформаційні послуги Товариству щодо інформації, яка міститься в автоматизованих системах залізничного транспорту України (Т.2 а.с. 137).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: акт надання послуг № 1 від 10.05.2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 15.05.2017 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку 63/1, платіжні доручення (Т.2 а.с. 138 - 141, 144 - 148).

Також, матеріали справи містять виписані податкові накладні по взаємовідносинам з вказаними контрагентами позивача (Т.2 а.с. 153 - 161).

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання послуг від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Надані позивачем первинні документи, зокрема акти надання послуг, мають загальний характер, не конкретизують об`єму надання послуг, не містять інформації, яка б детально розкривала зміст наданих послуг, характеризувала б послуги як інформаційно-консультаційні, калькуляцію визначення їх вартості, часові межі виконання тощо, з них не можливо встановити економічну доцільність замовлення послуг, їх суть, використання отриманих послуг в господарській діяльності підприємства, та який економічний ефект отримано від використання цих послуг, та відповідно не свідчать про економічну обґрунтованість витрат на здійснення господарських операцій.

Крім того, акти про надання послуг не містять у своєму змісті інформацію про те, які саме інформаційні послуги надавались, яким чином виконувались, та відсутні докази на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності, що не дає підстави вважати узгодженим порядок надання таких послуг. З наданих позивачем документів не можливо встановити економічну доцільність замовлення послуг, їх суть, використання отриманих послуг в господарській діяльності підприємства, та який економічний ефект отримано від використання цих послуг .

Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника представником позивача не надано.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені без дотримання вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи не свідчать про економічну обґрунтованість витрат на здійснення господарських операцій. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презумує здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на врахування цих витрат.

Крім того, з наданих позивачем документів не можливо встановити економічну доцільність замовлення послуг, їх суть, використання отриманих послуг в господарській діяльності підприємства, та який економічний ефект отримано від використання цих послуг .

Також, в матеріалах справи є в наявності відповідь АТ "Укразалізниця" від 11.07.2019 року № ЦЦО-13/641 на запит податкового органу від 20.06.2019 року щодо надання інформації стосовно того, чи укладалися АТ "Укразалізниця" з ТОВ "Енерготранс ЛТД", ТОВ "КАСТОН", ТОВ "БК АБЕКС ЛТД", ТОВ "АФІЛА", ТОВ "ТД ЛЕКОР", ТОВ "ВЕСТ МІСТ", ТОВ "БГ ТА ТЕК", ТОВ "ТОПАЗ ГРУП", ТОВ "ВІАРАНТ", ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015", ТОВ "КОМПАНІЯ ВБРО", ТОВ "ІНВЕСТ АЛЬЯНС 2014", договори щодо надання інформації з бази Укрзалізниці, які автоматизовані інформаційні системи перебувають у розпорядженні АТ "Укразалізниця" та хто має право отримати доступ до зазначених інформаційних систем, з якої вбачається, що доступ до Єдиної автоматизованої керування вантажними перевезеннями, яка містить інформацію по перевізним документам та про підхід вагонів, мають виключно фахівці АТ "Укразалізниця", така інформація може надаватися учасника перевезень та контролюючим органам. Також повідомлено, що договори про надання інформації з перевізних документів та про підхід вагонів на адресу станції призначення, АТ "Укразалізниця" із вказаними у запиті підприємствами не укладалися.

Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність зв`язку економічної діяльності позивача та економічної доцільності здійснення витрат.

Вищевказані первинні документи мають дефекти змісту та походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, не є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, зокрема, у постановах від 30.01.2018 року у справі №820/11856/13-а, у справі №821/2231/15, від 22.09.2015 року у справі №826/16369/13-а, що правові наслідки у вигляді виникнення права у покупця на формування відповідних сум виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Враховуючи вказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "КАСТОН", ТОВ "БК АБЕКС ЛТД", ТОВ "АФІЛА", ТОВ "ТД ЛЕКОР", ТОВ "ВЕСТ МІСТ", ТОВ "БГ ТА ТЕК", ТОВ "ТОПАЗ ГРУП", ТОВ "ВІАРАНТ", ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015", ТОВ "КОМПАНІЯ ВБРО", ТОВ "ІНВЕСТ АЛЬЯНС 2014".

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи та оцінюючи подані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у відповідності до ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача у перевіряємий період із ТОВ "КАСТОН", ТОВ "БК АБЕКС ЛТД", ТОВ "АФІЛА", ТОВ "ТД ЛЕКОР", ТОВ "ВЕСТ МІСТ", ТОВ "БГ ТА ТЕК", ТОВ "ТОПАЗ ГРУП", ТОВ "ВІАРАНТ", ТОВ "ПРЕСТИЖ-2015", ТОВ "КОМПАНІЯ ВБРО", ТОВ "ІНВЕСТ АЛЬЯНС 2014" не мали реального характеру.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403 від 21.01.2019 року діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно та розсудливо.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, позивач також повинен займати активну позицію щодо надання суду доказів в обґрунтування своїх тверджень, зокрема, про відсутність в його господарській діяльності порушень вимог ПК України, Закону № 996-XIV.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано належні докази на обґрунтування правомірності винесення податкових повідомлень-рішень № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403 від 21.01.2019 року.

Також колегія суддів зазначає, що здійснення взаємовідносин з фіктивними контрагентами позбавляє платника податків права на формування податкової вигоди, навіть, за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою документів.

Відповідно до частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки апелянт не надав докази неможливість подання ним до суду першої інстанції матеріалів по даній справі, суд враховуючи приписи статті 308 КАС України не приймає до уваги докази апелянта, які були подані ним разом з письмовими поясненнями і які не були досліджені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість висновків акту перевірки та відсутності підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень № 00000151403, № 00000161403, № 00000171403 .

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранс ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі № 520/1536/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 16.12.2019 року