Рішення

від 16.12.2019 по справі 759/18965/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18965/18

пр. № 2/759/2585/19

16 грудня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІДЕМ ТРЕЙДІНГ ЛТД , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ ФІДЕМ ТРЕЙДІНГ ЛТД (далі - ТОВ ФТЛ ), у якому просить стягнути з відповідача суму матеріального збитку, що заподіяна позивачу в результаті ДТП в розмірі 12 601,11 грн та сплачені судові витрати в розмірі 2704,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2018 року в м. Києві по пр. Глушкова, 69, мало місце ДТП між автомобілем БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власністю та автомобілем МАН , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ ФТЛ , за кермом якого був водій ОСОБА_2 , відповідальність якого була застрахована в ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (ПрАТ УПСК ).

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 09.10.2018 р. № 368/18, яку провів експерт ОСОБА_3 , внаслідок ДТП, яка сталася 27.08.2018 р., станом на дату дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , визначено в розмірі 56601,11 грн. Страховик ПрАТ УПСК відповідно до взятих на себе зобов`язань здійснив перерахування на поточний рахунок позивача в розмірі 46000 грн. Таким чином, невідшкодованою залишилася сума в розмірі 12601,11 грн, що складається з невідшкодованої суми матеріального збитку та витрат на оплату послуг експерта з проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 2000 грн. Оскільки шкоду було заподіяно діями працівника ТОВ ФТЛ під час виконання ним трудових обов`язків, позов про відшкодування збитків пред`явлено до підприємства позов пред`явлено до ТОВ ФТЛ .

Ухвалою суду від 12.12.2018 р. відкрито провадження у справі, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та залучено до провадження водія транспортного засобу, яким спричинено ДТП - ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_2 27.08.2018 р. о 14 год. 45 хв. в м. Київ по пр. Ак. Глушкова, 69, керуючи автомобілем МАН , д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Форд , д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, а також з автомобілем БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду автомобіля МАН , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.09.2018 року була встановлена вина у вчиненні вказаного ДТП за ОСОБА_2 , та притягнуто останнього до відповідальності в межах санкції ст. 124 КУпАП.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також встановлено, що власником автомобіля БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 04.09.2003 р.

Внаслідок вказаного ДТП автомобіль БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, що доведено в судовому засіданні.

Як зазначає позивач, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 був працівником ТОВ ФТЛ . Вказана обставина не заперечувалась відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

09.10.2018 р. експертом Ковалем І.М. було складено Висновок № 368/18 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала 139 516,07 грн, в т.ч. ПДВ. В той же час, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 27.08.2018 р., станом на дату проведення дослідження (09.10.2018 р.) експертом визначено у розмірі 56601,11 грн.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі с т. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі , відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована згідно з Полісом № АК/7317089 в ПрАТ УПСК .

Статтею 32 цього Закону визначено вичерпний перелік випадків, коли страховик або МТСБУ не відшкодовують шкоди, а статтею 37 - підстави для відмови у здійснення страхового відшкодування.

Між позивачем та ПрАТ УПСК було узгоджено розмір страхового відшкодування за транспортний засіб БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , що пошкоджений внаслідок ДТП від 27.08.2018 р. за договором страхування № АК/7317089 від 07.12.2017 р. транспортного засобу МАН , д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 46000 грн (такий розмір страховик мотивовано проведенням виплати без урахуванням ПДВ, як це визначено Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з ненаданням позивачем Актів виконаних робіт на ремонт автомобіля, які б включали суми ПДВ).

На виконання прийнятих на себе зобов`язань ПрАТ УПСК здійснило перерахування на поточний рахунок позивача суми в розмірі 46000 грн, таким чином суму матеріального збитку було частково відшкодовано.

Разом із тим, відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7317089 від 07.12.2017 р. ТОВ ФТЛ було застраховано у ПрАТ УПСК відповідальність за шкоду, заподіяну майну в розмірі в межах страхової суми (ліміт відповідальності) у 100 000 грн на одного потерпілого. Фактично було відшкодовано 46 000 грн.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Таким чином, відповідальною особою за заподіяний збиток внаслідок експлуатації транспортного засобу є, зокрема, страховик у межах, визначених чинним законодавством та договором страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. Встановлено і те, що розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування на одного потерпілого відповідно до умов договору страхування (100 тис. грн) повністю покриває розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП від 27.08.2018, що визначений у розмірі 56601,11 грн.

Так, у відповідності з п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком було виплачено на рахунок потерпілої особи страхове відшкодування на проведення відновлювального ремонту автомобіля БМВ , д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу автомобіля, на суму, що зменшена відповідно до визначеного законодавством податку на додану вартість (46 000 грн).

При цьому, законодавством визначено умову, за якої страховиком здійснюється доплата суми страхового відшкодування в межах розміру, що не перевищує суми податку на додану вартість, яку позивач просить стягнути з ТОВ ФТЛ , а саме - такі витрати мають бути документально підтверджені потерпілою особою. За таких обставин, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП задоволенню не підлягають.

Одночасно, ст. 9 Закону України Про страхування визначено поняття франшинзи, якою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. За положенням ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вказано в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК). Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7317089 від 07.12.2017 р. визначено розмір франшизи у сумі однієї тисячі гривень. Відтак, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків, визначених відповідно до розміру франшизи, тобто в сумі 1000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру позовних вимог - у сумі 214,65 грн.

Керуючись ст.ст. 979, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 6, 12, 22, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІДЕМ ТРЕЙДІНГ ЛТД , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІДЕМ ТРЕЙДІНГ ЛТД (код ЄДРПОУ 40408421, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, буд. 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 1000 грн (однієї тисячі гривень) та судові витрати в сумі 214,65 грн (двісті чотирнадцять гривень шістдесят п`ять копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Рішення суду виготовлено 16.12.2019 року.

Суддя: Коваль О.А.