Постанова

від 11.12.2019 по справі 274/452/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/452/18 Головуючий у 1-й інст. Замега О. В.

Категорія 47 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №274/452/18 за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визнання права на земельну частку (пай) в затвердженому розмірі

за апеляційною скаргою керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року, яке ухвалене під головуванням судді Замеги О.В. у м. Бердичеві,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області. Із урахуванням уточненої позовної заяви від 09 лютого 2018 року, просив визнати за ним право на земельну частку (пай), як члена (пенсіонера) СТОВ Урожай с. Скаківка Бердичівського району Житомирської області в затвердженому розмірі паю (а.с.19-21). Свій позов обґрунтовував тим, що з 1965 року по 1974 рік працював у колгоспі Заповіт Ілліча , з 1974 року по 1992 рік - у колгоспі імені Свердлова, а з 1992 року по 04 квітня 1995 року - у КСП Скаківське . На час затвердження в установленому законодавством порядку загальними зборами селянської спілки списків осіб, які мають право на майновий та земельний паї, був пенсіонером, а тому має право на земельну частку пай із земель колективної власності даного підприємства. В протоколах загальних зборів та засідань КСП Скаківське за 1994-1996 роки рішення про припинення його членства у колгоспі не виявлено. Однак із невідомих причин його не включено в списки членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мали право отримати земельну частку (пай) та виділити її в натурі. Про порушення своїх прав дізнався у грудні 2017 року. Правонаступником КСП Скаківське є СТОВ Урожай .

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), як члена (пенсіонера) СТОВ "Урожай", с. Скаківка Бердичівського району Житомирської області - у затвердженому розмірі паю.

Із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в інтересах держави звернувся керівник Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що звертається із апеляційною скаргою в порядку частини шостої ст.23 Закону України Про прокуратуру , оскільки Бердичівська районна державна адміністрація, сільська рада та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не вчинили жодних дій щодо оскарження рішення суду в даній справі, хоча суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, позивачем не надано належних доказів того, що він був членом КСП Скаківське на момент розпаювання. Також не надано копій державного акта на право колективної власності на землю КСП Скаківське та статуту підприємства, які б надавали можливість з`ясувати порядок вступу до підприємства, припинення членства у ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, а тому позивач не довів обставини, на які посилається у позові. Окрім того, факт зазначений у трудовій книжці про те, що позивач працював різноробочим у колгоспі Завіт Ілліча з 1965 по 1974 роки, у колгоспі імені Свердлова з 1974 по 1992 роки та у КСП Скаківське з 1992 по 04 квітня 1995 року, не підтверджує того, що позивач був членом колгоспу на момент видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП Скаківське . Із інформації Бердичівської РДА в протоколах загальних зборів та засідань правлінь КСП Скаківське рішення про прийом в члени КСП позивача не виявлено. При розгляді справи суд не взяв до уваги рекомендації, надані судам листом Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08. Суд також не врахував, що якщо громадянина помилково не внесено до списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю, до проведення розпаювання і видачі сертифікатів, йому необхідно звернутися до зборів співвласників з питанням щодо внесення його до списку-додатку, а якщо розпаювання вже відбулося, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, та лише коли згоди не досягнуто, спір розглядається в судовому порядку. Натомість позивач не надав будь-яких доказів стосовно звернення з клопотанням до зборів співвласників з питанням щодо внесення його прізвища до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Окрім того, до участі в справі не залучений правонаступник КСП Скаківське та Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, як розпорядник земель. Позивач також пропустив строк позовної давності, який, на думку особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, відповідно до ст.75 ЦК УРСР, діючого на час виникнення спірних правовідносин, має застосовуватися судом незалежно від заяви сторони. Право на звернення до суду за захистом виникло в позивача у 1995 році, тобто після видачі державного акта на право колективної власності на землю. Трирічний строк позовної давності сплинув задовго до набрання чинності ЦК України 2004 року та позивач із даним позовом звернувся через понад 24 роки.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельний пай мають всі особи, які входили до складу колективного сільськогосподарського підприємства на момент паюванні землі і яких було внесено до списку, що долучався до державного акта на право колективної власності на землю, зокрема постійні працівники - члени колективного сільськогосподарського підприємства та пенсіонери, які раніше працювали в колективному сільськогосподарському підприємстві і залишилися його членами.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (надалі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП , сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування , що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Як убачається із довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай (надалі - СТОВ Урожай ) від 12 жовтня 2017 року №218/2 колгосп імені Свердлова було зареєстровано 14 травня 1974 року, на підставі зборів уповноважених згідно з протоколом №5, який став правонаступником колгоспу Заповіт Ілліча . КСП Скаківське було зареєстроване 06 жовтня 1992 року на підставі зборів уповноважених, згідно з протоколом №2, яке стало правонаступником колгоспу ім. Свердлова. СТОВ Урожай зареєстровано 18 лютого 2000 року на підставі зборів уповноважених, згідно з протоколом №2, який став юридичним правонаступником КСП Скаківське (а.с.11). Отже, правонаступником колгоспу Заповіт Ілліча став колгосп ім. Свердлова. Правонаступником колгоспу ім. Свердлова стало КСП Скаківське . Правонаступником КСП Скаківське стало СТОВ Урожай .

Не зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції, розглядаючи даний спір із предметом позову про визнання права на земельну частку (пай), не обговорив питання щодо залучення до участі у справі наступних відповідачів: СТОВ Урожай та Іванковецьку сільську раду Бердичівського району Житомирської області. На стадії апеляційного перегляду справи виправити такий недолік не видається за можливе, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу по суті є обґрунтованими, але слід було залучати існуючу сільську раду (Іванковецьку сільську раду: села Іванківці та Семенівка).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно: а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям , відповідно до п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу (надалі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (надалі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними; б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст.4 Закону України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ Про колективне сільськогосподарське підприємство підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принцип формування спільної власності та права членів щодо неї; в) з`ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю , оскільки член КСП , включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ).

Так, прізвище позивача не було включено до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю КСП Скаківське . Про дану обставину позивач зазначає у позові й така обставина визнається учасниками справи, а тому не підлягає доказуванню (частина перша ст.82 ЦПК України).

У листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17 липня 2019 року зазначається, що державний акт на право колективної власності на землю КСП Скаківське серії ЖТ02-22 №000005 виданий 04 листопада 1995 року (а.с.90). Довідкою СТОВ Урожай від 12 жовтня 2017 року №217 підтверджується, що позивач працював і був членом колгоспу Заповіт Ілліча з 1965 по 1974 рік, колгоспу імені Свердлова з 1974 по 1992 рік, та - КСП Саківське з 1992 року по 04 квітня 1995 рік (а.с.13). Трудова книжка свідчить не про членство в КСП, а про наявність трудових відносин із ним (різноробочий), а тому не може бути належним доказом на підтвердження членства у КСП (а.с.9-10). Отже, наявними у матеріалах справи доказами не доведено, що позивач був членом КСП Скаківське на день видачі державного акта на право колективної власності на землю. Суд першої інстанції прийняв за основу лист зав. архівним сектором Бердичівської районної державної адміністрації від 19 січня 2017 року №9 про те, що в протоколах загальних зборів та засідань правління КСП Скаківське за 1994-1996 роки рішення про виведення позивача з членів колгоспу не виявлено та виходив із зворотного. Проте такий висновок ґрунтується на припущеннях та не може бути покладений в основу доведення обставини щодо членства позивача у КСП Скаківське на день видачі державного акта на право колективної власності на землю. Оскільки членство позивача у КСП Скаківське на день видачі державного акта на право колективної власності на землю, тобто на час розпаювання, належними та допустимими доказами не доведено та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, то суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про набуття позивачем права на земельну частку (пай).

Окрім того, у листі заступника голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 27 серпня 2019 року №02-9/1531 йдеться про те, що у протоколах загальних зборів та засідань правління колгоспу ім. Свердлова с. Скаківка Бердичівського району за 1974-1992 роки та КСП Скаківське с. Скаківка за 1992-1995 роки рішення про включення в члени колгоспу позивача не виявлено (а.с.89). Інформація стосовно того, чи був позивач членом КСП Скаківське на момент розпаювання на зберіганні в архівному секторі Бердичівської райдержадміністрації відсутня.

Також при розгляді даного спору суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що якщо громадянина помилково (безпідставно) не внесено по списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, на чому наполягає позивач, до проведення розпаювання і видачі сертифікатів, такій особі необхідно звернутися до зборів співвласників із питанням щодо внесення його прізвища до списку-додатку. Якщо розпаювання земель вже проведено, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання. Якщо згоди не досягнуто, спір відповідно до чинного законодавства України розглядається в судовому порядку.

Отже, позивачем не надано доказів стосовно його звернення до зборів співвласників із питанням внесення його прізвища до списку-додатку, а тому розгляд відповідного спору в суді є й передчасним.

Із огляду на вищевикладене, оскільки має місце неповне з`ясування обставин та їх недоведеність, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, то за приписами ст.376 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю. До цього часу доводи апеляційної скарги спростовували висновки суду першої інстанції та були обґрунтованими.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду не входить у обговорення положень апеляційної скарги щодо строків позовної давності, оскільки позов є необґрунтованим по суті. Враховуючи, що у задоволенні позову відмовляється по суті, то позовна давність не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Матеріали справи не містять доказів звільнення позивача від сплати судового збору. Судовий збір, що поніс прокурор на подання апеляційної скарги на незаконне рішення суду першої інстанції, покладається на позивача, що відповідає положенням ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в затвердженому розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Житомирської області (код ЄДРПОУ 02909950; розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 820172, ДКСУ м. Київ) сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1057 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 16 грудня 2019 року.