Ухвала

від 12.12.2019 по справі 4910/41/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 4910/41/19

Провадження1-кс/991/3015/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у кримінальному провадженні №52019000000000714 від 13.08.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2019 клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000714 від 13.08.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України (далі - Укравтодор) №57-К від 27.02.2018 ОСОБА_4 призначено з 28.02.2018 заступником начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 25878206 (далі САД у Миколаївській області, Замовник, Служба), а наказом в.о. голови Укравтодору від 27.02.2018 №58-К на ОСОБА_4 як заступника начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018 покладено виконання обов`язків начальника САД у Миколаївській області до моменту призначення його на цю посаду у встановленому порядку. З 15.03.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відомості про виконання ОСОБА_4 обов`язків начальника САД у Миколаївській області.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи заступником начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018 дотепер і виконуючи обов`язки начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018 по 09.09.2019, з 28.02.2018 і дотепер, є службовою особою в розумінні ст. 368 КК України, а також суб`єктом, на якого поширюються заборони та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», відповідальним за корупційні правопорушення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він всупереч ст.22, 23 Закону України «Про запобігання корупції», виконуючи обов`язки начальника САД у Миколаївській області та будучи заступником начальника Служби, достеменно усвідомлюючи протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно одержав неправомірну вигоду у сумі 300 тис. грн. 19.08.2019 і 90 тис. дол. США 11.09.2019 для себе за вчинення з використанням влади та службового становища дій, пов`язаних з виконанням САД у Миколаївській області договору, укладеного цією організацією з ПП «Полтавабудцентр» 11.07.2018.

11.09.2019 о 12:33 ОСОБА_4 було затримано.

12.09.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана наявністю ризиків, встановлених слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу та продовженні строку дії обов`язків, які на сьогоднішній день не зменшилися, та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Так прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1921000 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

16.09.2019 за ОСОБА_4 внесено визначену в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 суму застави. З цього моменту вважається що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 продовжено строк дії обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

При прийняті таких рішень слідчий суддя дійшов висновків щодо наявності ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України

За твердженням прокурора на теперішній час ризики встановлені слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не зменшилися та продовжують існувати.

Наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого йому злочину; майновим станом підозрюваного (наявністю грошових коштів, достатніх для переховування); наявністю паспорту для виїзду за кордон.

Існування ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення прокурор обґрунтовує наявністю по справі електронних доказів зі змістом спілкування підозрюваного, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та до яких підозрюваний може мати доступ (електронної пошти, акаунтів у месенджерах тощо).

Наявність ризику впливу на свідків прокурор обґрунтовує соціальним становищем та колом спілкування підозрюваного, серед яких є колишній голова Миколаївської обласної державної адміністрації, народний депутат та службова особа з Офісу Президента. За твердженням прокурора підозрюваний може використати ці зв`язки для впливу на свідків з метою зміни ними показань чи відмови від їх надання.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином за твердженням прокурора полягає у тому, що ОСОБА_4 , використовуючи свої знайомства серед службових осіб органів державної влади, зможе схилити інших осіб до приховання від слідства наявних у їх розпорядженні відомостей, речей і документів або їх знищення, з метою створення перешкод у реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень при розслідуванні зазначеного кримінального провадження.

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на такі обставини.

02.12.2019 було прийнято рішення про відкриття стороні захисту зібраних стороною обвинувачення матеріалів. Проте до дати звернення із клопотанням про продовження строку дії обов`язків сторона захисту своє право на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження не реалізувала, що власне і перешкоджає закінчити досудове розслідування до спливу строку дії попередньої ухвали.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, за твердженням прокурора, не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину та підтверджують, що заявлені та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшилися.

3. Доводи сторони захисту

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив про відсутність підстав для продовження строку дії обов`язків у обсязі, визначеному прокурором у клопотанні.

Так при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків просив врахувати, що клопотання не містить беззаперечних доказів на підтвердження існування обґрунтованої підозри. Серед іншого послався на провокацію злочину та порушення органом досудового розслідування процедури проведення слідчих дій.

За твердженням захисника органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України на які вони посилаються в обґрунтування необхідності продовження строку дії обов`язків. Зокрема, посилається на той факт, що тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 недостатньо для підтвердження ризику переховування, яка повинна враховуватися з іншими обставинами, визначеними у ст. 178 КПК України. Стверджує про те, що оскільки у ОСОБА_4 паспорт для виїзду за кордон не вилучався, то це свідчить про те, що навіть орган досудового розслідування не розцінює цей ризик як реальний.

Безпідставними вважає і посилання сторони обвинувачення на наявність ризику впливу на свідків, враховуючи той факт, що 12.09.2019 ОСОБА_4 було звільнено із посади керівника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області.

В судовому засіданні захисник, у разі якщо суд дійде висновку про можливість продовження строку дії обов`язків, просив пом`якшити або ж виключити обов`язок «не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання та території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду», що пов`язано із необхідністю проходити санаторне лікування за межами Київської області, на підтвердження чому надав відповідну довідку.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

11.09.2019 о 12:33 ОСОБА_4 було затримано.

12.09.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 13.09.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000 грн. із покладенням таких обов`язків, у разі внесення застави: прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді (суду); носити електронний засіб контролю.

16.09.2019 за ОСОБА_4 внесено визначену в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 суму застави. З цього моменту вважається що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 до 12.12.2019 продовжено строк дії таких обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання та території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді (суду).

За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При застосуванні такого запобіжного заходу на підозрюваного покладаються обов`язки передбачені ст. 194 КПК України.

Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку тримання слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

За змістом клопотання досудове розслідування здійснюється за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статті 368 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Служба автомобільних доріг у Миколаївській області зареєстрована як юридична особа 09.04.2002, існує в організаційно-правовій формі державної організації (установи, закладу), належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору) як центрального органу виконавчої влади.

Згідно з п. 1 Розділу 1 Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області, затвердженого наказом в.о. голови Укравтодору № 250 від 29.07.2019, Служба автомобільних доріг у Миколаївській області заснована на державній власності та належить до сфери управління Укравтодору, є державною організацією (установою, закладом).

Таким чином, ОСОБА_4 будучи заступником начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018 і виконуючи обов`язки начальника САД у Миколаївській області на момент подій, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, був службовою особою в розумінні ст. 368 КК України.

Відповідно до примітки 1 до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в особливо великому розмірі вважається вигода, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що мало місце у 2019 році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року складав 1921,00 грн. Таким, податкова соціальна пільга у 2017 році становила 960,50 грн.

Тобто особливо великим розміром є неправомірна вигода у розмірі 480250 грн. і більше.

В свою чергу у клопотанні йдеться про неправомірну вигоду у розмірі 2539200 грн. з урахуванням офіційного курсу долара США до гривні станом на 11.09.2019, що значно перевищує зазначений розмір 480250 грн.

В обґрунтуванняповідомленої підозридетективом наданотакі докази:

- Положення про САД у Миколаївській області, затверджене наказом в.о. голови Укравтодору № 250 від 29.07.2019, яким визначено статус Служби як державної організації, а також службові повноваження її керівника (виконувача обов`язків керівника);

- відомості з ЄДРПОУ щодо статусу САД у Миколаївській області як юридичної особи, а також щодо внесення до реєстру даних про виконання ОСОБА_4 обов`язків начальника Служби з 15.03.2018;

- накази в.о. голови Укравтодору від 27.02.2018 про призначення ОСОБА_4 заступником начальника та покладення на нього виконання обов`язків начальника САД у Миколаївській області, а також від 09.09.2019 про визнання таким, що втратив чинність, зазначеного наказу від 27.02.2018 про покладення на ОСОБА_4 обов`язків начальника Служби;

- заява про злочин та протоколи допитів ОСОБА_7 та ОСОБА_8

- протоколи огляду матеріалів досудового розслідування, а саме: результати негласних слідчих (розшукових) дій щодо змісту спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

- протокол затримання ОСОБА_4 11.09.2019, під час якого у останнього вилучено 90 тис. дол. США;

- документи щодо Договору №36-Б, укладеного між САД у Миколаївській області та ПП «Полтавабудцентр»

Наведені докази дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищезазначеного злочину за викладених у клопотанні обставин. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

З огляду на заперечення сторони захисту, слідчий суддя зазначає, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

4.2 Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Оцінивши доводи прокурора слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Так злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. До того ж, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Отже, враховуючи наведене слідчий суддя вирішуючи питання щодо продовження строку дії обов`язків, враховує тяжкість злочину вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами, зокрема, наявністю певних зв`язків серед службових осіб органів державної влади в силу посади, яку займав ОСОБА_4 на час вчинення злочину.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконного впливу на свідків

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження про те, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Незважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування завершене і стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків не є необґрунтованими.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином.

Що стосується заявленого прокурором ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, то він відхиляється слідчим суддею, оскільки на теперішній час досудове розслідування завершено, стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, отже всі докази сторони обвинувачення перебувають у їх віданні, а отримання інших доказів після відкриття матеріалів не передбачено кримінальним процесуальним законодавства.

Посилання на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, цей ризик не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя беручи до уваги тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характеру та обставин за яких можливо вчинено злочин, дійшов висновку про необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

4.3. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

Вирішуючи питання про строк продовження обов`язків, слідчий суддя виходить із того, що 02.12.2019 органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що до цього часу сторона захисту своє право на ознайомлення не реалізувала. Також при визначенні строку обов`язків слідчий суддя враховує й необхідність відкриття матеріалів стороні обвинувачення.

За таких підстав, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить застосувати на 2 місяці до 12.02.2020.

Покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України про які просить прокурор необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.

З урахуванням цього слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності пом`якшення або виключення обов`язку не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, та території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки це, з урахуванням встановлення ризику переховування від органів досудового розслідування суперечите меті кримінального провадження. Питання щодо отримання санаторного лікування можливо вирішити за відповідним дозволом детектива.

Продовження обов`язків, які зазначені у клопотанні має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 12.02.2020 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

-прибуватидослідчого,впровадженніякого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, та території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді (суду).

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1