Рішення

від 16.12.2019 по справі 130/2147/19

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/1000/2019

130/2147/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, Жмеринської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом, в якому просив визнати за ним право в порядку спадкування на земельну частку (пай): земельну ділянку № НОМЕР_1 (багаторічні насадження) площею 0,9599 га та земельну ділянку № НОМЕР_2 (рілля) площею 0,7469 га на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка рахується за ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кудіївці Жмеринського району Вінницької області померла матір позивача ОСОБА_2 , яка постійно до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , та після смерті якої відкрилась спадщина на земельну частку (пай) рілля - діл. № 632 площею 0,7469 га та багаторічні насадження діл. № НОМЕР_1 площею 0,9599 га розташовані на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

На час відкриття спадщини він проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , тим самим прийнявши спадщину після смерті матері. Також спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 являється рідний брат позивача ОСОБА_3 , який спадщину після смерті не прийняв, наміру звертатись до суду про продовження строку на прийняття спадщини не має, що підтверджується відповідною заявою. Позивач в свою чергу письмової заяви про прийняття чи відмову від спадщини, не подавав. Інші спадкоємці відсутні. Позивач вказав, що державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки на ОСОБА_2 не видавалися.

Постановою нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на земельну ділянку розташовану на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

За наявності вищевикладених обставин позивач змушений звернутись до суду з вищевказаною позовною заявою про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

16.12.2019 позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились надали заяви в яких позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, справу просили розглянути у їх відсутність.

Заперечення відповідачів.

Відзиву на позов відповідачі не подавали.

Представник відповідача Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області в судове засідання не з`явився. В наданих заздалегідь заявах секретар сільської ради Мазур С.П. зазначила, що Олександрівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, просила розгляд справи проводити у відсутність представника сільської ради (а.с.35, 36).

Представник відповідача Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи, заперечення проти позову та відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Відповідності до частини 3 ст. 211 та пункту 1 частини 3 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів у відсутність сторін.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

18.10.2019 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.11.2019. Витребувано з Жмеринської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2

23.10.2019 до суду надійшла інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

21.11.2019 підготовче засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті на 16.12.2019.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно копії свідоцтва про напруження серії НОМЕР_3 батька ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до копії смерть серії НОМЕР_4 - НОМЕР_5 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кудіївці Жмеринського району Вінницької області (а.с.8).

Син померлої ОСОБА_2 , належної йому частки спадщини після смерті матері не прийняв, звертатись до суду для продовження строку на прийняття спадщини не буде, що вбачається з копії заяви ОСОБА_3 , адресованої відповідному органу нотаріату, підпис якого засвідчено секретарем виконавчого комітету Немійської сільської ради (а.с.9).

Як вбачається з копії довідки виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 10.10.2019 № 1543, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом зі спадкодавцем проживав та був зареєстрований син ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно копії додатку № 3 до розпорядження голови райдержадміністрації віл 22.07.2008 № 497 списку померлих власників земельних часток (паїв) спадкоємцям яких будуть передаватись у власність земельні ділянки на території Олександрівської сільської ради та видаватись державні акти після оформлення спадщини (рілля), (багаторічні насадження) за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , загальна площа земельної ділянки 0,7469 га та 0,9599 га (а.с.11).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відділу у Жмеринському районі від 30.08.2019 0-2-0.22-1121/106-19, відповідно до розпорядження голови Жмеринської районної державної адміністрації від 22.07.2008 року № 497 Про затвердження проекту землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території Олександбрівської сільської ради в додатку № 3 списку померлих власників земельних часток (паїв), спадкоємцям яких будуть передаватись у власність земельні ділянки на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та видаватись державні акти після оформлення спадщини, та додатку № 4 до нього, за покійною ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , закріплені земельні ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,7469 га (рілля) та № НОМЕР_1 площею 0,9599 га (багаторічні насадження). Державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської сільської ради на ОСОБА_2 не видавались. Вартість земельної частки (паю) (рілля) становить 21888,70 грн., вартість земельної частки (паю) (багаторічні насадження) становить 23553,52 грн. (а.с.12-16).

Як вбачається з копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину)/ Витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, заповіт відсутній (а.с.17, 18).

Постановою Жмеринської районної державної нотаріальної контори від 11.10.2019 № 1843/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, розташовані на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.19).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, ніким не оспорені, одержані в порядку встановленому законом.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Цивільним та Земельним кодексами України.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають особи, які являються членами сільськогосподарських підприємств на час отримання державного акту.

Відповідно до пункту г ч.1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності до частини 1 статті 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Згідно із частинами 2 та 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Як роз`яснено в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до пункту 23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно із статтями 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає стаття 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: в т.ч. рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

На аналогічні норми законодавства посилалась і позивач у своєму позові.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки у позивача іншого способу, крім як звернутися з позовом до суду щоб визнати за собою право в порядку спадкування на майно, яке належало померлій матері ОСОБА_2 , за умови відсутності правовстановлюючих документів на нього, немає, а представники відповідачів не надали будь-яких заперечень з цього приводу, а тому за вищевикладених обставин позов слід задовольнити повністю, адже він повністю аргументований доказами дослідженими судовому засіданні, вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оспорюються та не суперечать один одному.

Судові витрати слід залишити за позивачем, як він того просив.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право в порядку спадкування на земельну частку (пай), що складається із земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,7469 га (рілля) та земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,9599 га (багаторічні насадження), які розташовані на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, які рахуються за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: 23127, Вінницька область, Жмеринський район, с. Кудіївці, РНОКПП НОМЕР_6 ), Олександрівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області (місцезнаходження: 23127 Вінницька область, Жмеринський район, с. Олександрівка, вул. Шевченко, 6, ЄДРПОУ 04330349), Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області (місцезнаходження: 23100, місто Жмеринка Вінницької області, вул. Б. Хмельницького, 14, ЄДРПОУ 03084227).

Суддя: А.М. Заярний