Рішення

від 10.12.2019 по справі 510/1421/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1062/19

Справа № 510/1421/19

10.12.2019 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 3,8058 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для введення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя померла ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження, яким державний акт на вказану земельну ділянку заповіла позивачу, а тому спадкоємство здійснюється за заповітом.

Через деякий час після смерті матері позивач звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на земельну ділянку. Однак, відповідно до постанови від 03 липня 2019 року, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому в видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Златі Н.С., відповідно до якої вона просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення сповіщалася, причини неявки суду не відомі, надала суду заяву, відповідно до якої вона просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 3,8058 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для введення товарного сільськогосподарського виробництва.

Батько позивача, чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач по справі ОСОБА_2 - є рідною сестрою позивача.

За життя померла ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження, яким державний акт на вказану земельну ділянку заповіла позивачу, а тому спадкоємство здійснюється за заповітом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 13 червня 2016 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на наступне спадкове майно: житловий будинок літ. А, загальною площею 68,30 кв.м., житловою площею 37,50 кв.м., підсобна (допоміжна) 30,80 кв.м., сарай літ. В, Г, вбиральня літ. Е, огорожа №1-4, споруди № 5, 6, який розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1600, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району, Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ОД №071371 від 05.05.2003 року, кадастровий номер № НВ - 5101643362014 - 5124181700:01:001:0051, земельну ділянку площею 0,1600, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району, Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ОД №071371 від 05.05.2003 року, кадастровий номер № НВ - 5101643362014 - 5124181700:01:001:0051.

Тобто за ОСОБА_1 вже було визнано право власності на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 . Але вже після ухвалення вказаної ухвали позивачем було знайдено копію державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.

Позивач звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спірну земельну ділянку. Однак, відповідно до постанови від 03 липня 2019 року, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому в видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,8058 га, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на це нерухоме майно.

Тому ОСОБА_1 був змушений знову звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Частиною 2 ст. 1268 ЦК України передбачено, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася.

Відповідно до п. 3.14. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

В даному випадку прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Отже відповідно до ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 13 червня 2016 року за ОСОБА_1 було визнано справо власності за земельну ділянку, що належала померлій ОСОБА_3 . Оскільки згідно вимог чинного законодавства спадкоємець у разі прийняття спадщини приймає її у повному обсязі, то є всі підстави для визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Крім того, суд бере до уваги повне визнання позову з боку відповідача.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав суду: копію державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 071371, який був виданий на ім`я ОСОБА_3 , копію заповіту на позивача, та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а надані суду документи у повному обсязі підтверджують обґрунтованість та законність позовних вимог, а тому позов має бути задоволено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,8058 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для введення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД №071371, кадастровий номер земельної ділянки 5124181700:01:002:0005, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова