Рішення

від 16.12.2019 по справі 183/4444/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4444/18

№ 2/183/707/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Підприємства споживчої кооперації Яготинське споживче товариство до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

25.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.08.2018 року просили стягнути з відповідача борг за договором позики від 14.01.2014 року у розмірі 4673 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 14 січня 2014 року між ним та відповідачем було укладено письмовий договір позики, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6250 грн. строком на один календарний рік, остаточною датою повернення грошових коштів була визначена дата 14 січня 2015 року. Відповідачем частково погашено борг у розмірі 1577 грн., станом на 16.07.2018 року сума основного боргу складає 4673 грн. З травня 2014 року відповідач припини виконувати договірні зобов`язання, на зв`язок перестав виходити, позивачу стало відомо, що відповідач був призваний на проходження військової служби. 24.10.2017 року підприємством відповідачеві було направлено повідомлення про необхідність виконання взятих на себе зобов`язань, в подальшому 20.10.2017 року відповідачеві за місцем реєстрації направлено письмову вимогу про повернення грошових коштів, 29.05.2018 року направлено письмову претензію, але відповіді позивач не отримав, тому звернувся до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 09.11.2018 року відкрите загальне позовне провадження по справі (а.с. 36).

22.11.2018 року, в зв`язку з закінченням повноважень судді Майної Г.Є., справа передана в провадження судді Сороки О.В.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, відзив на позовну заяву не подав, тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію договору позики № 4, укладеним 14 січня 2014 року між Підприємством споживчої кооперації Яготинське споживче товариство (далі Позикодавець) та ОСОБА_1 далі Позичальник), у відповідності до якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 6250 грн., позика надається на строк 1 рік, датою остаточного повернення позики є 14 січня 2015 року (а.с. 5-6).

Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується також його власноручною розпискою (а.с. 9)

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України № 6-63цс13 від 18.09.2013 року, № 6-1967цс15 від 11.11.20165 року та № 6-1103цс16 від 08.06.2016 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в строк, визначений договором, не виконав взятих зобов`язань щодо повернення боргу.

Позивач у своєму позові наполягає на тому, що відповідачем частково повернено борг у розмірі 1577 грн., частина боргу у розмірі 4673 грн. на момент пред`явлення позову та на момент розгляду справи в суді, - відповідачем не повернута.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути борг за договором позики у розмірі 4673 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені ним судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1762 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 625, 599, 526, 524, 1046-1049 ЦК України, ст.ст. 12,76,81,89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Підприємства споживчої кооперації Яготинське споживче товариство до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Підприємства споживчої кооперації Яготинське споживче товариство , ЄДРПОУ 38073557, борг за договором позики від 14 січня 2014 року в розмірі 4673 (чотири тисячі шістсот сімдесят три гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Підприємства споживчої кооперації Яготинське споживче товариство , ЄДРПОУ 38073557, судовий збір в розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.