Рішення
від 12.12.2019 по справі 200/9888/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 р. Справа№200/9888/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Арестової Л.В.,

при секретарі Лисинській А.О.

за участю:

представника позивача: Єлізарової К.Д.

представника відповідача: Скорженка А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі № 200/9888/19а за позовною заявою Товариства з обмежено відповідальністю Техремпоставка (місце знаходження: вул. Енергетиків, б. 34, м. Курахове, Донецька область; код ЄДРПОУ: 31366910) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місце знаходження: вул. Дегтярівська, буд. 11 г, м. Київ, Київська область; код ЄДРПОУ: 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2019 року на адресу суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмежено відповідальністю Техремпоставка з позовними вимогами до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.07.2019 року № 0006334610 та № 0006324610.

Представник позивача до судового засідання з`явилась, наполягала на задоволені заяви в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання з`явився у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відсутністю підстав, які зазначив у запереченнях щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.07.2019 року № 0006334610.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.07.2019 року № 0006324610.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Техремпоставка» судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Мотивуючи подану заяву щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі, позивач зазначає, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Як вбачається з заяви, позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, та витрати, пов`язані із прибуттям представників позивача до суду.

Позивач надає суду договір про надання правової допомоги № 157-ТРП від 01 квітня 2019 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» (Клієнт) та Адвокатське об`єднання «Перший радник» (Виконавець) уклали договір, яким Виконавець зобов`язувався надавати Клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди № 2 від 02 серпня 2019 року до Договору № 157-ТРП про надання правової допомоги від 01.04.2019 року, в рамках Договору та цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу щодо належного представництва інтересів Клієнта у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техремпоставка до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 року № 006334610, № 0006324610 в Донецькому окружному адміністративному суді та подальше представництво у судах другої та третьої інстанції.

П. 2.1 та п. 2.2. вказаної додаткової угоди визначено, що загальна вартість послуг з надання правової допомоги Виконавця, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою, розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката 2 000 грн./година та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснюється за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку впродовж 15 календарних днів з моменту вступу рішенням суду законної сили.

В матеріалах справи наявні наступні документи: посадочні документи Укрзалізниці про проїзд представника позивача до м. Слов`янськ та до м. Київ на загальну суму - 2 080,34 грн.

Відповідач надає заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, яке обґрунтовує тим, що витрати, які заявляє позивач, є необґрунтованими, зокрема, тому що позовна заява за своїм змістом містить стислий перелік обставин, які описані в акті перевірки та наведену практику Верховного суду, яка на думку позивача відноситься до предмету позову. Аналогічного змісту заперечення відповідач заявляє щодо необґрунтованості витрат, які заявлені позивачем при складанні відповіді на відзив, письмових пояснень тощо.

Зазначає, що критерії розумності суми відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін не відображено, та на відсутність належного документального підтвердження витрат на правничу допомогу.

Надаючи правову оцінку доказам на підтвердження заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2,3 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідачем хоча і був надані заперечення про ухвалення додаткового рішення, проте відповідач не скористався своїм правом на надання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Визначальним в адміністративному судочинстві за ст. 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вказана позиція підтверджується позицією, викладеній в Постанові Верховного суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Таким чином, підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу у сумі 36 000 (тридцять шість тисяч) 00 гривень.

Суду надано докази щодо понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, понесених витрат; посадочні документи Укрзалізниці про проїзд представника позивача до м. Слов`янськ та до м. Київ на загальну суму - 2 080,34 грн.

На підставі викладеного, підлягають всього стягненню судові витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представників позивача в розмірі 2 080 (дві тисячі вісімдесят) гривень 34 копійки.

Враховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, а не вирішення питання про судові витрати є підставою для прийняття додаткового рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмежено відповідальністю «Техремпоставка» про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі № 200/9888/19а за позовною заявою Товариства з обмежено відповідальністю «Техремпоставка» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Техремпоставка» витрати на правничу допомогу у сумі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Техремпоставка» судові витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту в розмірі 2 080 (дві тисячі вісімдесят) гривень 34 копійки.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 грудня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова

Дата ухвалення рішення12.12.2019
Оприлюднено19.12.2019

Судовий реєстр по справі —200/9888/19-а

Ухвала від 13.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 16.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 03.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 05.10.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 05.10.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 13.09.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 21.07.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 21.07.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 10.06.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

Рішення від 14.06.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні