Рішення

від 11.12.2019 по справі 280/4498/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 280/4498/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон 21 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон 21 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.09.2018 №0110215006.

Ухвалою суду від 18.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2019.

Ухвалою суду від 10.10.2019 відкладено підготовче засідання на 13.11.2019.

13.11.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 11.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції за не подання податкових декларації з податку на додану вартість за період з січня по грудень 2017 року, а також з січня по червень 2018 року. Позивач зазначає, що застосування штрафних санкцій є протиправним, оскільки за податкові періоди з січня по травень 2017 року, з липня по грудень 2017 року та з січня по червень 2018 року підприємством не проводились господарські операції, а відповідно був відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість, у зв`язку з чим позивач мав право не подавати податкові декларації, в силу положень п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України. В свою чергу, позивачем за травень, червень, липень та вересень 2017 року до контролюючого органу були подані податкові декларації з ПДВ, що підтверджується відповідними квитанціями. За таких обставин, на думку позивача, контролюючим органом протиправно застосовано до підприємства штрафні санкції. Просить задовольнити позовні вимоги, а адміністративну справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ Оріон 21 було встановлено порушення платником податків положень пп.49.18.1 п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, в частині не подання до контролюючого органу податкових декларації з податку на додану вартість за період з січня по грудень 2017 року, а також з січня по червень 2018 року. Вважає, що контролюючим органом, у зв`язку із встановленим порушенням, було правомірно застосовано штрафні санкції, на підставі приписів статті 120 ПК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27.07.2018 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Оріон 21 , з січня 2017 року по грудень 2017 року, з січня 2018 року по червень 2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 27.07.2018 №1901/08-01-50-01/35716407.

В Акті перевірки від 27.07.2018 №1901/08-01-50-01/35716407 контролюючий орган дійшов висновку про те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог, встановлених пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, саме - неподання податкової звітності з податку на додану вартість з січня 2017 року по грудень 2017 року, з січня 2018 року по червень 2018 року.

На підставі висновків Акту перевірки від 27.07.2018 №1901/08-01-50-01/35716407, 10 вересня 2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0110215006, яким до ТОВ Оріон 21 застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 18360,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стало твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства України в частині не подання податкових декларації з ПДВ за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, з січня 2018 року по червень 2018 року.

Позивач, в свою чергу, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги навпаки вказував на те, що у підприємства відсутній обов`язок подавати відповідні декларації, у зв`язку із не провадженням господарських операцій.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

В свою чергу, порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом щодо ПДВ визначено статтею 203 ПК України.

Так, відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, платник ПДВ має обов`язок щодо подання до контролюючого органу податкової декларації з ПДВ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В свою чергу, згідно п.49.2 ст.49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.22.1 ст.22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п.23.1 ст.23 ПК України, базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

За таких обставин, виходячи із аналізу положень п.49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається лише за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Положення п.49.2 ст.49 ПК України кореспондуються з приписами пункту 120.1 статті 120 ПК України, відповідно до якого, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи та не спростовано контролюючим органом, ТОВ Оріон 21 у період з січня по травень 2017 року, з липня по грудень 2017 року та з січня по червень 2018 року, не мало об`єктів оподаткування податком на додану вартість, у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, а відповідно мало право не подавати податкові декларації з ПДВ за зазначені періоди, в силу положень п.49.2 ст.49 ПК України.

Також, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем до контролюючого органу подано податкову декларації з ПДВ, а саме:

за травень 2017 року позивачем подано податкову декларацію засобами електронного зв`язку 20.06.2017, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний №1756617335;

за червень 2017 року позивачем подано податкову декларацію засобами електронного зв`язку 18.07.2017, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний №9138909923;

за липень 2017 року позивачем подано податкову декларацію засобами електронного зв`язку 19.08.2017, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний №9167402281;

за вересень 2017 року позивачем подано податкову декларацію засобами електронного зв`язку 19.10.2017, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний №9217506319.

Відповідно до п.49.3 в ст.49.3 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно п.49.15 ст.49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Контролюючим органом до відзиву на позовну заяву не надано жодних доказів, які б надавали суду підстав вважати, що податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень та вересень 2017 року були складені платником податків з порушенням встановленого порядку, у зв`язку з чим не були прийняті податковим органом.

Не містять матеріали справи і доказів на підтвердження того, що платника податків було у встановленому порядку повідомлено про те, що подана ним податкова звітність за зазначені періоди не прийнята.

Пункт 109.1 статті 109 ПК України визначає, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, в ході розгляду адміністративної справи контролюючим органом не доведено наявності в діях позивача порушень податкового законодавства України, а висновки викладені в Акті перевірки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

У пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом не вжито заходів з метою доведення складу податкового правопорушення, крім дублювання податкової інформації, викладеної в акті перевірки, які не є належним доказом у справі, зокрема не доведено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав об`єкти оподаткування податком на додану вартість, що в свою чергу потягло обов`язок щодо подачі відповідних податкових декларацій.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон 21 (69065, м.Запоріжжя, вул.Учнівська, 102, код ЄДРПОУ 35716407) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10.09.2018 №0110215006.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон 21 судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова