Рішення

від 16.12.2019 по справі 240/7671/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/7671/19

категорія 108060200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Малинського лісотехнічного коледжу до Слобідської сільської ради в особі виконавчого комітету про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Малинський лісотехнічнй коледж звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Слобідської сільської ради в особі виконавчого комітету у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Слобідської сільської ради від 07.09.2016 №56.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням його було визнано виконавцем послуг з централізованого водовідведення у с. Гамарня. Позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним, оскільки позивач є закладом освіти, а тому законодавством України не передбачено можливості для позивача проводити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та інших житлово-комунальних послуг.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та дослідження письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Слобідської сільської ради від 07.09.2016 №56 Малинський лісотехнічний коледж було визнано виконавцем послуг з централізованого водовідведення у с. Гамарня.

Позивач вважаючи, що вказаним рішенням орган місцевого самоврядування, по суті, незаконно зобов`язує позивача надавати комунальні послуги звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією України.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положення частини 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачають, що виконавчі комітети міських рад приймають рішення у межах своїх повноважень.

Частиною 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Положеннями підпункту 1 пункту "а", підпунктів 1, 2, 5 пункту "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв`язку; здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту та зв`язку; здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування житлового фонду населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах, прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства, облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Порядок же визначення виконавця комунальних послуг визначається іншими спеціальними по відношенню до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", нормативними актами.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово- комунальних послуг належить: визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; управління об`єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Стаття 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає, що до житлово-комунальних послуг за своїм функціональним призначенням входить: а) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); б) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо).

Пунктом 5 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

З наявної у матеріалах справи копії Статуту позивача, "коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової передвищої освіти".

Відповідно до наявних ліцензій позивач має право здійснювати:

1) підготовку фахівців освітніх ступенів бакалавра і молодшого бакалавра для різних галузей господарювання, органів державної влади і управління, підприємств, установ, організацій всіх форм власності;

2) підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на основі базової середньої освіти та профільної середньої, освіти, забезпечення потреб суспільства і держави у висококваліфікованих фахівцях;

3) підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікований робітник за професіями відповідно до наявних ліцензій. Особи, які мають базову середню освіту, можуть одночасно навчатися за програмою фахової підготовки і здобувати профільну середню освіту.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 85,42 - вища освіта, 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, 85.59 - інші види освіти, н. в. і. у., 85.32 - професійно-технічна освіта.

Вказані обставини дають суду підстави до висновку, що Малинським лісотехнічним коледжем не проводиться господарська, діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та інших житлово-комунальних послуг.

Слід зазначити, що аналогічної позиції притримувалася і адміністративна колегія Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 30.10.2015 у рішенні №53-р/к.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У свою чергу, частина друга даної норми визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, відповідачем не було доведено в ході судового розгляду правомірність прийнятого ним рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності оскаржуваного рішення, а тому заявлені позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 242, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов Малинського лісотехнічного коледжу (вул. М.Маклая, 1, с.Гамарня, Малинський район, Житомирська область,11645, код ЄДРПОУ 00993930) до Слобідської сільської ради в особі виконавчого комітету (вул. Мічуріна, 3, с.Слобідка, Малинський район, Житомирська область,11643, код ЄДРПОУ 04346451) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Слобідської сільської ради від 07.09.2016 №56.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобідської сільської ради в особі виконавчого комітету на користь Малинського лісотехнічного коледжу понесені судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева