ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року Справа № 280/4985/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міталгруп (вул. Запорізького козацтва, буд. 15-Б, кв. 36, м. Запоріжжя, 69097), в особі представника - адвоката Івашкова Сергія Олеговича (вул. Олександра Говорухи, буд. 61, м.Запоріжжя, 69050), до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
15.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Міталгруп (далі - позивач або ТОВ Міталгруп ), в особі представника - адвоката Івашкова Сергія Олеговича, до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1 або ДПС України) та Головного управління ДПС в Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
скасувати рішення відповідача 2 №1285991/42540101 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.09.2019, оформленої позивачем на суму 190760,20 грн, в т.ч. ПДВ 31793,37 грн;
зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.09.2019, яка оформлена позивачем на суму 190760,20 грн, в т.ч. ПДВ 31793,37 грн;
скасувати рішення відповідача 2 №1285994/42540101 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.09.2019, оформленої позивачем на суму 190000,20 грн, в т.ч. ПДВ 31666,70 грн;
зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 11.09.2019, яка оформлена позивачем на суму 190000,20 грн, в т.ч. ПДВ 31666,70 грн.
Крім того, просить стягнути на користь позивача понесені судові витрати, пов`язані із розглядом справи, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ Міталгруп зазначило, що спірні рішення відповідача 2 про відмову в реєстрації податкових накладних є безпідставними та незаконними, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства.
Ухвалою від 21.10.2019 у справі №280/4985/19 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 19.11.2019 без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні).
25.11.2019 від представника відповідачів надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№45745), в якому зазначено, що у відповідача 2 були законні підстави для прийняття Рішень про відмову у реєстрації податкових накладних так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 2 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
15.11.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№47983) в якій він спростовує твердження представника відповідачів викладені у відзиву на позовну заяву. Також, разом з відповіддю на відзив, представник відповідача надав документи на підтвердження вартості понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 11.09.2019 ТОВ Міталгруп , на виконання зобов`язань за договором поставки №0207/2019 під 02.07.2019, було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю МЕГОТРЕЙД Чавун ПЛ1-ПЛ2 в кількості 25,1 тон на загальну суму 190760,20 грн в т.ч. ПДВ 31793,37 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000033 від 11.09.2019.
Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ Міталгруп було складено податкову накладну №1 від 11.09.2019, яка 11.09.2019 була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої позивачем 11.09.2019 квитанції №1, податкову накладну №l від 11.09.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, то відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає критеріям п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
16.09.2019, відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, ТОВ Міталгруп було направлено в електронному вигляді до ДПС:
- повідомлення за №1 від 16.09.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН від 11.09.2019 за №1 з поясненнями (вих. №1609/1 від 16.09.2019), які відповідно до квитанції №2 від 16.09.2019 були отримані 16.09.2019, де було зазначено, шо ТОВ Міталгруп реалізувало Чавун ПЛ1-ПЛ2 ТОВ МЕГОТРЕЙД за видатковою накладною РН-0000033 від 11.09.2019, у зв`язку з чим була складена податкова накладна №1 від 11.09.2019 на суму поставки. Поставка здійснена 11.09.2019 транспортом покупця, що підтверджується ТТН №0000000045 від 11.09.2019. Оплата за відвантажений товар, згідно Договору поставки товару №0207/2019 від 02.07.2019, проводиться протягом 90 днів з моменту отримання товару покупцем, а саме ТОВ МЕГОТРЕЙД , а у специфікації №7 від 11.09.2019 до даного Договору у п.2.1 зазначено строк оплати до 10.12.2019.
Реалізований товар було придбано у ПП ВКФ НЬЮБІ за видатковою накладною №РН-0000017 від 05.07.2019.
26.07.2019 від ПП ВКФ НЬЮБІ було отримано податкову накладну №1 від 05.07.2019 за отриманий чавун ПЛ1-ПЛ2, про що свідчить витяг з ЄРПН №3203 від 31.07.2019.
Взаємовідносини між ТОВ Міталгруп та ПП ВКФ НЬЮБІ оформлені Договором купівлі-продажу державного майна №ДГ-000005 від 15.05.2019. Оплата за отриманий від ПП ВФК НЬЮБІ товар відбулася згідно платіжних доручень №118 від 05.07.2019, №121 від 08.07.2019, №122 від 08.07.2019, №123 від 09.07.2019, №124 від 10.07.2019, №125 від 11.07.2019.
Чавун було придбано на торгах, про що свідчать документи від ПП УКРБІЗНЕСКОНСАЛТИНГ , а саме рахунок-фактура 1-ОД від 05.07.2019, платіжне доручення №117 від 05.07.2019, податкова накладна №2 від 05.07.2019.
Доставка товару виконувався за рахунок ТОВ Міталгруп автотранспортом ТОВ ЗАПОРІЖЛОГІСТИК за Договором №4252 від 01.05.2019. Факт перевезення підтверджується ТТН №0000000030 від 05.07.2019 та №0000000031 від 05.07.2019, актами наданих послуг №59 від 11.09.2019 та №60 11.09.2019 та сплатою за послуги згідно платіжного доручення №15І від 13.09.2019 на суму 4000 грн.
Доставка товару виконувалась також автотранспортом ФОП ОСОБА_1 за Договорами-заявками №113 від 05.07.2019 та №114 від 05.07.2019. Факт перевезення підтверджується ТТН №0000000028 від 05.07.2019 та ТТН №0000000029 від 05.07.2019, актами наданих послуг №113 від 05.07.2019 та №114 від 05.07.2019 та сплатою за дану послугу згідно платіжного доручення №127 від 30.07.2019.
Поставка товару від ТОВ Міталгруп на ТОВ МЕГОТРЕЙД здійснювався зі складу, який ТОв Міталгруп орендує у ТОВ ФЕРРО ЛЮКС ЛТД , згідно договору оренди нежитлового приміщення від 27.05.2019 за адресою: м. Запоріжжя, вуя. Каліброва, 1, що також підтверджується актами наданих послуг №ОУ-00010/6 від 30.06.2019, №ОУ-00010/7 від 31.07.2019 та №ОУ-000010/8 від 31.08.2019 та сплатою за надані послуги (оренду), згідно платіжних доручень №136 від 09.08.2019, №115 від 03.07.2019, №138 від 16.08.2019, №144 від 04.09.2019.
Також до пояснень додаватися документи, які підтверджували викладені обставини, а саме:
- документи довільного формату із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність здійснення оподатковуваної операції, а саме: договір поставки №0207/2019 від 02.07.2019; специфікація №7 від 11.09.2019; видаткова накладна РН-0000033 від 11.09.2019; податкова накладна №1 від 11.09.2019; квитанція №1 від 11.09.2019; ТТН №0000000045 від 11.09.2019; видаткова накладна PН-0000017 від 05.07.2019; податкова накладна №1 від 05.07.2019; витяг з ЄРПН №3203 від 31.07.2019; протокол №1 від 05.07.2019 проведення біржових торгів; акт №1 від 05.07.2019; договір купівлі-продажу державного майна №ДГ-000005 від 15.05.2019; рахунок СФ-0000013 від 05.07.2019; платіжне доручення №118 від 05.07.2019; платіжне доручення №121 від 08.07.2019; платіжне доручення №122 від 08.07.2019; платіжне доручення №123 від 09.07.2019; платіжне доручення №124 від 10.07.2019; платіжне доручення №125 від 11.07.2019; рахунок-фактура №1-ОД від 05.07.2019; платіжне доручення №117 від 05.07.2019; податкова накладна №2 від 05.07.2019; квитанція №1 від 19.07.2019; договір №4252 від 01.05.2019; заявка-додаток №61 від 11.09.2019; заявка-додаток №62 від 11.09.2019; ТТН №0000000030 від 05.07.2019; ТТН №0000000031 від 05.07.2019; акт наданих послуг №59 від 11.09.2019; акт наданих послуг №60 від 11.09.2019; рахунок №60 від 11.09.2019; рахунок №61 від 11.09.2019; платіжне доручення №151 від 13.09.2019; договір-заявка №113 від 05.07.2019; договір-заявка №114 від 05.07.2019; ТТН №0000000028 від 05.07.2019; ТТН №0000000029 від 05.07.2019; рахунок №113 від 05.07.2019; рахунок №114 від 05.07.2019; акт наданих послуг №113 від 05.07.2019; акт наданих послуг №114 від 05.07.2019; платіжне доручення №127 від 30.07.2019; договір оренди нежитлового приміщення від 27.05.2019; акт наданих послуг №ОУ-00010/6 від 30.06.2019; акт наданих послуг №ОУ-00010/7 від 31.07.2019; акт наданих послуг №ОУ-00010/8 від 31.08.2019; платіжне доручення №136 від 09.08.2019; платіжне доручення №115 від 03.07.2019; платіжне доручення №138 від 16.08.2019; платіжне доручення №144 від 04.09.2019; інвентаризаційний опис №2 від 12.09.2019; оборотно-сальдова відомість по рахунку №281 за 3 й квартал 2019 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за вересень 2019 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 за період з 01.05.2019 - 30.09.2019.
Однак, рішенням ГУ ДС у Запорізькій області №1285991/42540102 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.09.2019 p., було відмовлено у реєстрації податкової накладної №l від 11.09.2019.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п. 56.23.1 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 встановлено, що Державна фіскальна служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку - скарга від 30.09.2019. Але рішенням №39258/42540102/2 від 04.10.2019 - в задоволенні скарги відмовлено з підстав, аналогічним тим, що викладені в оскаржуваному рішенні.
Також судом встановлено, що 11 вересня 2019 року ТОВ Міталгруп на виконання зобов`язань за договором поставки №0207/2019 від 02.07.2019, було поставлено ТОВ МЕГОТРЕЙД Чавун ПЛ1-ПЛ2 в кількості 25,0 тон. на загальну суму 190000,20 грн, в т.ч. ПДВ 31666,70 грн, що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000034 від 11.09.2019.
Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ Міталгруп було складено податкову накладну №2 від 11.09.2019, яка 11.09.2019 була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції №1, яка була отримана 11.09.2019, податкову накладну №2 від 11.09.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, то відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає критеріям п. 1.6 н.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
16.09.2019 ТОВ Міталгруп було направлено в електронному вигляді до ДПС:
- повідомлення за №2 від 16.09.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній від 11.09.2019 за №2 з поясненнями (вих. №1609/1 від 16.09.2019), які, відповідно до квитанції №2 від 16.09.2019, були отримані 16.09.2019. В поясненнях було зазначено, що ТОВ Міталгруп реалізувало Чавун ПЛ1-ПЛ2 ТОВ МЕГОТРЕЙД за видатковою накладною №РН-0000033 від 11.09.2019, у зв`язку з чим була складена податкова накладна №2 від 11.09.2019 на суму поставки. Поставка здійснена 11.09.2019 транспортом покупця, що підтверджується TТН №0000000046 від 11.09.2019 Оплата за відвантажений товар, згідно Договору поставки товару №0207/2019 від 02.07.2019, проводиться протягом 90 днів з моменту отримання товару покупцем, а саме ТОВ МЕГОТРЕЙД , а у специфікації №7 від 11.09.2019 до даного Договору у п.2.1 зазначено строк оплати до 10.12.2019.
Реалізований товар було придбано у ПП ВКФ НЬЮБІ за видатковою накладною №РН-0000017 від 05.07.2019.
26.07.2019 від ПП ВКФ НЬЮБІ було отримано податкову накладну №1 від 05.07.2019 за отриманий 05.07.2019 чавун ПЛ1-ПЛ2, про що свідчить витяг з ЄРПН №3203 від 31.07.2019.
Взаємовідносини між ТОА Міталгруп та ПП ВКФ НЬЮБІ оформлені Договором купівлі-продажу державного майна №ДГ-000005 від 15.05.2019. Оплате за отриманий від ПП ВФК НЬЮБІ товар відбулася згідно платіжних доручень №118 від 05.07.2019, №121 від 08.07.2019, №122 від 08.07.2019, №123 від 09.07.2019, №124 від 10.07.2019, №125 від 11.07.2019.
Чавун було придбано на торгах, про що свідчать документи від ПП УКРБІЗНЕСКОНСАЛТИНГ , а саме рахунок-фактура №1-ОД від 05.07.2019, платіжне доручення №117 від 05.07.2019, податкова накладна №2 від 05.07.2019.
Доставка товару виконувалась за рахунок ТОВ Міталгруп автотранспортом ТОВ ЗАПОРІЖЛОГІСТИК за Договором №94252 від 01.05.2019. Факт перевезення підтверджується ТТН №0000000030 від 05.07.2019 та №0000000031 від 05.07.2019, актами наданих послуг №59 від 11.09.2019 та №60 від 11.09.2019, платіжним дорученням №151 від 13.09.2019 на суму 4000,00 грн.
Доставка товару виконувалась також автотранспортом ФОН ОСОБА_1 за Договорами-заявками №113 від 05.07.2019 та №114 від 05.07.2019. Факт перевезення підтверджується ТТН №0000000028 від 05.07.2019 та ТТН №0000000029 від 05.07.2019, актами наданих послуг №113 від 05.07.2019 та №114 від 05.07.2019, а також платіжним дорученням №127 від 30.07.2019.
Поставка товару від ТОВ Міталгруп на ТОВ МЕГОТРЕЙД здійснювалася зі складу, який ТОВ Міталгруп орендує у ТОВ ФЕРРО ЛЮКС ЛТД згідно договору оренди нежитлового приміщення від 27.05.2019, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каліброва 1, що також підтверджується актами наданих послуг №ОУ-00010/6 від 30.06.2019, №ОУ-00010/7 від 31.07.2019 та №ОУ-00010/8 від 31.08.2019, а також платіжними дорученнями: №136 від 09.08.2019, №115 від 03.07.2019, №138 від 16.08.2019 та №144 від 04.09.2019.
Також до пояснень додаватися документи на підтвердження викладених обставин та реальності зазначених господарських операцій, я саме:
- документи довільною формату із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність здійсненим оподатковуваної операції, а саме: договір поставки №0207/2019 від 02.07.2019; специфікація №7 від 11.09.2019; видаткова накладна №РН-0000033 від 11.09.2019; податкова накладна №2 від 11.09.2019; квитанція №2 від 11.09.2019; ТТН №0000000046 від 11.09.2019; видаткова накладна №РП-0000017 від 05.07.2019; податкова накладна №1 від 05.07.2019; витяг з ЄРПН №3203 від 31.07.2019; протокол №1 від 05.07.2019 проведення біржових торгів; акт №1 від 05.07.2019; договір купівлі-продажу державного майна №ДГ-000005 від 15.05.2019; рахунок №СФ-0000013 від 05.07.2019; платіжне доручення №118 від 05.07.2019; платіжне доручення №121 від 08.07.2019; платіжне доручення №122 від 08.07.2019; платіжне доручення №123 від 09.07.2019; платіжне порушення №124 від 10.07.2019, платіжне доручення №125 від 11.07.2019; рахунок-фактура №1-ОД від 05.07.2019; платіжне доручення №117 від 05.07.2019; податкова накладна №2 від 05.07.2019; квитанція №1 від 19.07.2019; договір №4252 від 01.05.2019; заявка-додаток №61 від 11.09.2019; заявка-додаток №62 від 11.09.2019; ТТН №0000000030 від 05.07.2019; ТТН №0000000031 від 05.07.2019; акт наданих послуг №59 від 11.09.2019; акт наданих послуг №60 від 11.09.2019; рахунок №60 від 11.09.2019; рахунок №61 від 11.09.2019; платіжне доручення №151 від 13.09.2019; договір-заявка №113 від 05.07.2019; договір-заявка №114 від 05.07.2019; ТТН №0000000028 від 05.07.2019; ТТН №0000000029 від 05.07.2019; рахунок №113 від 05.07.2019; рахунок №114 від 05.07.2019; акт наданих послуг №113 від 05.07.2019; акт наданих послуг №114 від 05.07.2019; платіжне доручення №127 від 30.07.2019; договір оренди нежитлового приміщення від 27.05.2019; акт наданих послуг №ОУ-00010/6 від 30.06.2019; акт наданих послуг №ОУ-00010/7 від 31.07.2019; акт наданих послуг №ОУ-00010/8 від 31.08.2019; платіжне доручення №136 від 09.08.2019; платіжне доручення №115 віл 03.07.2019; платіжне доручення №138 від 16.08.2019; платіжне доручення №144 від 04.09.2019; інвентаризаційний опис №2 від 12.09.2019; оборотно-сальдова відомість по рахунку №281 за 3-й квартал 2019 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за вересень 2019 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 за 01.05.2019 - 30.09.2019.
Однак, рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області №1285994/42540102 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.09.2019, було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 11.09.2019.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п. 56.23.1 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 передбачено, що Державна фіскальна служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку (скарга від 30.09.2019). Але рішенням №39259/42540102/2 від 04.10.2019 - в задоволенні скарги відмовлено з підстав, які є аналогічними тим, що зазначені в оскаржуваному рішенні.
Не погодившись з рішеннями відповідача 2 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв`язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Відповідачами також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
У пунктах 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .
Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30620 (далі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .
Як зазначено у пункті 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
Відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.
Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У позивача, на думку суду, були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операції цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента (ів), збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операції були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірних операцій.
В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинам з його контрагентами, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, щодо подібних правовідносин, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .
Крім того, при розгляді даного позову по суті, суд врахує правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, в якій підстави виникнення спору та застосовані норми матеріального права подібні підставам та нормам в справі, що розглядається.
В постанові, зокрема, зазначено, що: Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.
Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року № 679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Таким чином, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду прямо зазначено, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, єдиний документ яким визначаються критерії ризиковості платника податку, відповідність яким є підставою зупинення реєстрації податкових накладних, не є нормативним актом, а тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.
Саме з цих підстав Верховний Суд визнав протиправним рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних позивача у справі №822/1878/18.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 13 цього Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини шостої цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б надавали відповідачам право на відмову у реєстрацій податкової накладної. Податковий закон вбачає лише право на зупинення реєстрації податкової накладної. Порядок чи інший підзаконний акт не може створювати право, за своєю юридичною природою, оскільки такий підзаконний акт лише відображає порядок дій щодо реалізації законодавчих норм.
Крім того суд вважає, що ТОВ Міталгруп на виконання п. 14 Порядку №117 надано органу ДФС пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом (ми) господарських зобов`язань.
У цей же час контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надані документи за формою, змістом та походженням відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88)
Первинні документи, оформлені у межах укладених договорів, не мають дефекту форми, змісту або походження. Інше відповідачами не доведено.
Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, в порушення п. 21 Порядку №117 відмовляючи у реєстрації податкових накладних, не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів.
Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання спірних рішень Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 28 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача 2 правових підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та подальшої відмови у такій реєстрації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні подані позивачем.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовній вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3842,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №162 від 10.10.2019.
Таким чином зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.
Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №01/10/19 від 01.10.2019 з адвокатським бюро Івашкова Сергія .
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.10.2019 адвокатським бюро Івашкова Сергія були надані, а позивачем прийняті послуги з професійної правничої допомоги, а саме: підготовка та подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви про скасування рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №1285991/42540102 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №1285994/42540102 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (присвоєно номер справи №280/4985/19).
Вартість послуг склала 2750,00 грн.
22.10.2019 адвокатським бюро Івашкова Сергія виписано рахунок №22/10/2019 на оплату наданих послуг на суму 2750,00 грн.
24.10.2019 позивачем були в повному обсязі сплачені надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням №177 від 24.10.2019.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.11.2019 адвокатським бюро Івашкова Сергія були надані, а позивачем прийняті послуги з професійної правничої допомоги, а саме: підготовка та подання до Запорізького окружного адміністративного суду відповіді на відзив по справі №280/4985/19, а також надсилання вказаної відповіді на відзив на адресу відповідачів.
Вартість послуг склала 1500,00 грн.
14.11.2019 адвокатським бюро Івашкова Сергія виписано рахунок №14/11/2019 на оплату наданих послуг на суму 1500,00 грн.
14.11.2019 позивачем були в повному обсязі сплачені надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням №190 від 14.11.2019.
Судом встановлено, що адвокатом Івашковим Сергієм Олеговичем складено та подано до суду позовну заяву та відповідь на відзив.
Таким чином вимоги щодо стягнення судових витрат з правничої допомоги за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив в сумі 4250,00 грн. (2750,00 грн. + 1500,00 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Міталгруп (вул. Запорізького козацтва, буд. 15-Б, кв. 36, м. Запоріжжя, 69097) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1285991/42540101 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.09.2019, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю Міталгруп на суму 190760,20 грн, в т.ч. ПДВ 31793,37 грн, №1285994/42540101 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 11.09.2019, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю Міталгруп на суму 190000,20 грн, в т.ч. ПДВ 31666,70 грн.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.09.2019, яка оформлена Товариством з обмеженою відповідальністю Міталгруп на суму 190760,20 грн, в т.ч. ПДВ 31793,37 грн, та податкову накладну №2 від 11.09.2019, яка оформлена Товариством з обмеженою відповідальністю Міталгруп на суму 190000,20 грн, в т.ч. ПДВ 31666,70 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міталгруп (вул. Запорізького козацтва, буд. 15-Б, кв. 36, м. Запоріжжя, 69097; код ЄДРПОУ 42540102) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) та судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4250,00 грн (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2019 |
Оприлюднено | 18.12.2019 |
Номер документу | 86377964 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні