Рішення
від 17.12.2019 по справі 340/730/19
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/730/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у м. Кропивницькому в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № 0000501305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення - рішення № 0000511305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення - рішення № 0000521305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення - рішення № 0000531305 від 20 лютого 2019 року;

- вимогу про сплату боргу від 20 лютого 2019 року № 0000061305;

- рішення № 0000111305 від 20 лютого 2019 року;

- рішення № 0000121305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000541305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000551305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000561305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000571305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000581305 від 20 лютого 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000591305 від 20 лютого 2019 року.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленням-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують його права, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами.

Також, позивач зазначає, що відповідач при складанні акту перевірки не зазначив конкретні документи, які були використані в ході перевірки та на підставі яких він дійшов висновків про порушення позивачем податкового законодавства.

До того ж, відповідачем у позивача були вилучені первинні бухгалтерські документи, без зазначення детального опису вилучених документів, тому ОСОБА_1 не має інформації про те, які саме документи є в наявності у податкового органу, доступ до яких саме документів було надано податковим інспекторам та не маю можливості визначити, які саме документи були відсутні у відповідача на момент перевірки для того, щоби мати змогу подати ці документи при наданні заперечень на акт.

Також, є незрозумілим, з яких міркувань виходив відповідач при визначенні вимоги з єдиного внеску на соціальне страхування у розмірі 1 999 524,63 грн.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень та вимоги обумовлено порушенням податкового законодавства, а також Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що виявлене під час перевірки, а тому рішення та вимога є правомірними та не підлягають скасуванню. Сам акт перевірки винесений із дотримання норм чинного законодавства. Позивач не погодився із висновками акту перевірки, проте нові документи до вказаного заперечення не надав. Саме заперечення ФОП ОСОБА_1 розглянуто в його присутності.

Також, представник відповідача зазначає, що первинні документи ФОП ОСОБА_1 вилучено СУ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі протоколу обшуку від 16-17.08.2018 року. Для проведення даної перевірки СУ ГУ ДФС у Кіровоградській області надано первинні документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність платника, згідно акту прийому-передачі матеріалів кримінального провадження № 32018120010000042 від 17.12.2018 року та повернуто згідно акту прийому-передачі від 03.01.2019 року -всього 22 томи (на 5482 аркушах).

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 розділу II Порядку № 395, загальні положення акту (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) до описової частини повинні містити дані, зокрема: інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод -суцільний, вибірковий). На стор. 6 акту перевірки вказано матеріали кримінального провадження - вибірковим методом.

Стосовно чіткого викладення змісту порушень та доданих до них письмових пояснень платника податків, порушень Порядку № 395 не встановлено, тому доводи позивача про порушення відповідачем норм цього порядку не відповідають дійсності. При цьому обов`язку наявності письмових пояснень по кожному порушенню встановленому у ході перевірки Порядком №395 не передбачено (підпункт 2.3.2.2 пункт 2.3 розділ II Порядку № 395) (т.1, а.с. 151-154).

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої доводи позивача викладені в позовній заяві не спростовані. Самий відзив на позовну заяву - це лише скорочена форма самого акту перевірки відповідача (т.42, а.с. 8-9).

Представником відповідача подано заперечення щодо відповіді ОСОБА_1 згідно якого відповідачем дотримано вимоги Податкового кодексу України, в тому числі стосовно проведення самої перевірки, тому ФОП ОСОБА_1 мав можливість бути обізнаним із проведенням перевірки, зокрема її періодом та предметом, що охоплений останньою, що повністю спростовує тезу позивача про те, що він не знав, які саме документи йому слід надати до перевірки, та за який період.

В свою чергу, Податковий кодекс України, в обов`язок платнику податків визначає надання контролюючому органу всіх документів, що стосуються предмету перевірки, а даний обов`язок напряму кореспондується із законним правом платника податків, яким ФОП ОСОБА_1 - не скористався.

В подальшому, документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 поновлено на підставі наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 17.12.2018 № 1921 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", який отримано особисто ФОП ОСОБА_1 17.12.2018 року.

Направлення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 17.12.2018 року №1905 та №1906 та службові посвідчення пред`явлено особисто ФОП Власенку С.М. 17.12.2018 року (т.42, а.с. 14-18).

Представником відповідача подані додаткові пояснення на спростування заявлених позовних вимог, згідно яких упродовж всього терміну проведення даної перевірки ФОП ОСОБА_1 не використав свого права для надання додаткових первинних документів, що підтверджують його підприємницьку діяльність.

При проведенні планової перевірки було використано інформацію баз даних контролюючого органу та матеріали кримінального провадження №32018120010060042.

У ході даної перевірки, використовуючи матеріали кримінального провадження та інформацію баз даних контролюючого органу (в тому числі ЄРПН в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих ТМЦ), реєстру банківських виписок перевіркою підтверджено витрати платника податку, на суму -12 931 296,00 грн., в тому числі:

- за 2016 рік, на загальну суму - 2 571 100,00 грн., в тому числі по придбаних та реалізованих ТМЦ - 834 342,00 грн., інші витрати (отримані послуги тощо) - 1 736 58,00 грн.;

- за 2017 рік, на загальну суму - 10 360 196,00 грн., в тому числі по придбаних та реалізованих ТМЦ - 8 992 535,00 грн., інші витрати (отримані послуги тощо) -1367 661,00 грн. Тому, перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу, встановлено їх завищення, на загальну суму - 60 733 002 грн., в тому числі: - за 2016 рік, на суму - 23 094 868,00 грн., - за 2017 рік, на суму - 37 638 1314,00 грн., - за рахунок включення придбаних ТМЦ та послуг, які документально не підтверджено та документально непідтверджена їх сплата.

Також, представник відповідача зазначив, що на підставі реєстру банківських виписок про рух коштів встановлений факт перерахування ФОП ОСОБА_1 26.09.2017 року на картковий рахунок ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_2 ОСОБА_2 грошових коштів, у сумі - 5 000,00 грн. та 08.12.2017 року на картковий рахунок ПАТ КБ Приватбанк №4149 4996 4962 1123 ОСОБА_3 , у сумі - 6 000,00 грн., при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховано (не утримано) та не перераховано до бюджету, чим порушено підпункт 164.1.1 пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України (т.46, а.с. 210-213).

Також, представником відповідача подані додаткові пояснення на спростування достовірності письмових доказів поданих позивачем, згідно яких ФОП ОСОБА_1 під час розгляду справи № 340/730/19 у Кіровоградському окружному адміністративному суді було надано ряд документів, які ні в ході досудового розслідування, ні в ході проведеної перевірки не надавалися та не досліджувалися контролюючим органом, а саме: копії документів (накладні, акти надання послуг, квитанції до прибуткового касового ордеру) в яких відображені фінансово-господарські операції ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Біз Торг Сервіс" (ЄДРПОУ 40409383), ТОВ "Надія 2012" (ЄДРПОУ 37883684), ТОВ "ТД "Смарт" (ЄДРПОУ 39807558), ТОВ "Компанія Трансбуд ЛТД" (ЄДРПОУ 40168569).

У відповідача виникли питання щодо походження вказаних документів та їх достовірності, які ФОП ОСОБА_1 , враховуючи його обізнаність про наявне кримінальне провадження та під час проведення планової документальної виїзної перевірки з метою з`ясування обставин що мають значення по справі, ні контролюючі, ні слідчі органи про їх існування не повідомляв.

На думку представника відповідача, є підстави вважати, що вказаний обсяг документів містить недостовірні відомості та не може бути належним доказом по справі. Так, за результатами аналізу відомостей, що містяться в базах даних та інформаційних ресурсах ДФС України, встановлено, що ТОВ "Біз Торг Сервіс" (ЄДРПОУ 40409383), ТОВ "Надія 2012" (ЄДРПОУ 37883684), ТОВ "ТД "Смарт" (ЄДРПОУ 39807558), ТОВ "Компанія Трансбуд ЛТД" (ЄДРПОУ 40168569) мають ознаки фіктивності, а структура оформлення та зміст документів, офіційно поданих ФОП ОСОБА_1 до Кіровоградського адміністративного суду, вказує на їх недостовірність (т. 48, а.с. 213-223).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення щодо їх обґрунтування (а.с. т. 52, а.с.72-73, 183-184, 191-193).

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог пославшись на законність оскаржуваних рішень та підтвердження виявлених в ході перевірки порушень наданим письмовими доказами.

Представником відповідача надано до суду копію висновку експерта Харківського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру №8/42СЕ-19 від 29.03.2019 (т.42 а.с.21-44).

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків згідно ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Згідно зазначеного висновку експерта встановлено, що:

1.Наданими на дослідження документами, з урахуванням обсягів витрат зазначених у листі ГУ ДФС у Кіровоградській області від 27.03.2019 за №5532/10/11-28-23-02-03, висновки акту перевірки №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в частині встановленого порушення пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності підтверджуються на загальну суму 6 663 044,19 грн, у тому числі по періодам: 2016 рік - 2 169 330,15 грн; 2017 рік - 4 493 714, 04грн.

При цьому, питання відносно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 31.12.2017 встановленого в ході проведення дослідження на загальну суму 2 843 358 грн, в тому числі 2016 рік 1 915 035 гри.; 2017 рік 928 323 грн. відносяться до компетенції виключно податкових органів та не можуть бути розглянуті в ході проведення даного дослідження.

2.Наданими на дослідження документами, з урахування обсягів витрат зазначених у листі ГУ ДФС у Кіровоградській області від 27.03.2019 за №5532/10/11-28-23-02-03, висновки акту перевірки №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в частині встановленого порушення підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності підтверджуються на загальну суму 555 253,68 грн, у тому числі по періодам: 2016 рік -180 777,51грн; 2017 рік-374 476,17 грн.

При цьому, питання відносно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 31.12.2017 встановленого в ході проведення дослідження на загальну суму 236 946 грн, в тому числі 2016 рік 159 586 грн.; 2017 рік 77 360 грн. відносяться до компетенції виключно податкових органів та не можуть бути розглянуті в ході проведення даного дослідження.

3.Наданими на дослідження документами, з урахування обсягів витрат зазначених у листі ГУ ДФС у Кіровоградській області від 27.03.2019 за №5532/10/11-28-23-02-03, висновки акту перевірки №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в частині встановленого порушення частини 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податкового зобов`язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності підтверджуються в сумі 89 799,63 грн. за податковий період 2016 року.

Сума заниження податкового зобов`язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за податковий період 2017 року в розмірі 109 725,00 грн документально не підтверджуються, в зв`язку з відсутністю в матеріалах наданих для дослідження Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за податковий період 2017 року. Крім того, згідно Акту перевірки станом на дату проведення перевірки Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за податковий період 2017 року до Головного управління ДФС у Кіровоградській області не подавався ( т.42 а.с. 42-44).

Представником позивача надано до суду копію висновку експерта Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса №110 від 23.07.2019 (т. 49 а.с. 41-162), оригінал висновку досліджено в судовому засіданні.

Згідно зазначеного висновку експерта висновки акту №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства "за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 документально не підтверджуються в частині заниження:

- податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 6 663 044,19 грн.;

- суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 555 253,68 грн.;

- суми податкового зобов`язання по єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на суму 89 799,63 грн.,

- податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік на загальну суму 1 980 грн.;

- суми податкового зобов`язання по військовому збору при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік на загальну суму 165 грн.

Висновки акту №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 року в частині заниження податкового зобов`язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік на суму 109725,00 грн., підтвердити чи спростувати, не видається за можливе, з причин наведених в дослідницькій частині, а саме: відсутня податкова звітність по нарахуванню єдиного соціального внеску, а також розрахункові документи про підтвердження сплати даного податку. Сума податкового зобов`язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік розрахована в ході експертизи становить 11 000 грн.

Розрахунок пені за несвоєчасне надходження валютної виручки документально підтверджується частково в сумі 8 156, 89 грн. (т.49 а.с.73-74).

Ухвалою суду від 22.11.2019 витребувано додаткові докази (т.52 а.с.195).

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, яке підтримав представник відповідача (т.2, а.с. 66).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Начальником відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Кіровоградській області Новак Наталією Миколаївною та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Кіровоградській області Шадурською Вікторією Василівною, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідно до наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області від 19.07.2018 № 1101 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", від 17.08.2018 року № 1186 "Про перенесення невикористаного терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", від 17.12.2018 №1921 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 " та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за наслідками якого складено акт № 2/11-28-13-05/2787201455 (т.1, а.с. 159-176).

Копія наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 19.07.2018 року № 1101 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 " та повідомлення про проведення документальної планової перевірки від 19.07.2018 № 613/10/11-28-13-03/2787201455 направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 19.07.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуто до контролюючого органу 22.08.2018 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Інший примірник наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області отримано ФОП ОСОБА_1 14.08.2018 року особисто при пред`явленні направлень на перевірку. У зв`язку з отриманням від ФОП ОСОБА_1 заяви від 17.08.2018 року № б/н (вх. № 5099/ФОП від 17.08.2018 року) та доданою до неї копії протоколу обшуку від 17.08.2018 року, складено акт про неможливість проведення перевірки від 17.08.2018 року за № 284/11-28-13-03/2787201455 та у відповідності до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) видано наказ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 17.08.2018 № 1186 "Про перенесення невикористаного терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", який отримано особисто платником податків 17.08.2018.

Документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 поновлено на підставі наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 17.12.2018 № 1921 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", який отримано особисто ФОП ОСОБА_1 17.12.2018.

Згідно акту перевірки встановлені наступні порушення:

- пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму - 6 663 044,19 грн., у тому числі 2016 рік - 2 169 330,15 грн., - за 2017 рік, на суму - 4 493 714,04 грн.;

- підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму - 555 253,68 грн., в тому числі: - за 2016 рік на суму - 180 777,51 грн., - за 2017 рік на суму - 374 476,17грн.;

- частини 2 пункту 1 статті 7 Закону № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми податкового зобов`язання по єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму - 199 524,63 грн., в тому числі: - за 2016 рік на суму - 89 799,63 грн., - за 2017 рік на суму - 109 725,00 грн.;

-пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, на загальну суму - 33 591,00 грн., в тому числі: - за березень 2017 року, на суму - 29 891,00 грн., - за жовтень 2017 роду, на суму - 3 700,00 грн.; зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за лютий 2017 року, на загальну суму -18 310,00 грн;

- пункту 44.3 статті 44, пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, в частині не зберігання та не надання на перевірку Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 та зареєстрованого в Мін`юсті України від 01.10.2013 року № 1686/24218;

- підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в частині неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та невідображення сум виплачених доходів на користь фізичних осіб-підприємців за 2016 та 2017 роки;

- підпункту 164.1.1 пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік, на загальну суму -1 980,00 грн.;

- підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік, на загальну суму - 165,00 грн.;

- пункту 2 розділу III "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 та зареєстрованого в Мін`юсті України 23.04.2015 року за № 460/26905, в частині неподання звіту про суми нарахованого єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік;

- статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 3 Постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 року № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", зареєстрованої в Мінюсті 16.11.2012 за № 1921/22233, в частині несвоєчасного надходженням валютної виручки від здійснення експортних операцій;

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині не відображення в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.01.1996 року за № 18/1043 (далі - Наказ №207), валютних цінностей, що знаходилися за межами України понад терміни, встановлені для проведення розрахунків по експортних контрактах (т.1, а.с. 174-176).

Позивачем подано заперечення на акт перевірки (т.1, а.с. 178 - 183).

Відповідачем подано висновок до заперечення позивача на акт перевірки, згідно якого висновки акту перевірки в частині поданих заперечень - залишаються без змін (т.1, а.с. 184-190).

На підставі зазначеного акту перевірки, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000571305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені за податковим зобов`язанням у розмірі 165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 41,25 грн., та пенею у розмірі 6,30 грн. (т.1, а.с. 191);

- № 0000511305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 555 253,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 277 626,84 грн. (т.1, а.с. 194);

- № 0000561305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за податковим зобов`язанням у розмірі 1980 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 495 грн., та пенею у розмірі 430,73 грн. (т.1, а.с. 192);

- № 0000501305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 6 663 044,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3 331 522,10 грн. (т.1, а.с. 193);

- № 0000551305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн. (т.1, а.с. 196);

- № 0000541305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн. (т.1, а.с. 197);

- № 0000521305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням у розмірі 33 591 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 16 795,50 грн. (т.1, а.с. 195);

- № 0000531305 від 20 лютого 2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18310 грн. (т.1, а.с. 198);

- № 0000581305 від 20 лютого 2019 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунку та порушення валютного законодавства у розмірі 17 837 574,42 грн. (т.1, а.с. 199);

- № 0000591305 від 20 лютого 2019 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунку та порушення валютного законодавства у розмірі 2380 грн. (т.1, а.с. 200);

- № 0000111305 від 20 лютого 2019 року, яким застосовані штрафні санкції за донарахування єдиного внеску у розмірі 48884,89 грн. (т.1, а.с. 202);

- № 0000121305 від 20 лютого 2019 року, яким застосовані штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності у розмірі 170 грн. (т.1, а.с. 203).

Також, 20 лютого 2019 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000061305 щодо сплати недоїмки у розмірі 199524,63 грн. (т.1, а.с. 201).

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000501305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 6 663 044,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3 331 522,10 грн. (т.1, а.с. 193, т.52 а.с.19-20).

Згідно пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Так, перевіркою відповідача встановлено порушення пункту 177.2 підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму - 6 663 044,19 грн., у тому числі 2016 рік - 2 169 330,15 грн., - за 2017 рік, на суму - 4 493 714,04 грн. (т.1 а.с.35-38).

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року, встановлено його завищення на загальну суму 23 716 089грн. в тому числі за 2016 рік - у сумі 11 043 033грн., за 2017 рік - у сумі 12 673 056грн. за рахунок включення платником податків до його обсягів обов`язкового продажу валютних коштів у гривневому еквіваленті, чим порушено пункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями).

Також, перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу, встановлено їх завищення на загальну суму 60 733 002грн., в тому числі за 2016 рік - на суму 23 094 868грн, за 2017 рік - на суму 37 638 134грн., за рахунок включення придбаних ТМЦ та послуг, які документально не підтверджено та документально непідтверджена їх сплата (фактично понесені витрати), чим порушено підпункт 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Таким чином, даною перевіркою проведено остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осі від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період, що підлягає сплаті д бюджету, та визначено до сплати податок на загальну суму 6 663 044,19грн., в тому числі з 2016 рік-2169330,15грн., за 2017 рік - 44493714,04 грн.

Зазначені висновки акту перевірки підтверджено висновком експерта Харківського науково -дослідного експертно-криміналістичного центру №8/42СЕ-19 від 29.03.2019 (т.42 а.с.21-44).

Натомість, згідно висновку експерта №110 від 23.07.2019, дослідженого в судовому засіданні, висновки акту відповідача №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб. від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 6 663 044,19 грн. документально не підтверджується (т.49 а.с.59).

Експертом зазначено, що при проведені експертизи досліджено, зокрема копії первинних бухгалтерських документів, складених у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 в розрізі періодів за 2016 та 2017 роки:

- акти надання послуг;

- накладні;

- видаткові накладні;

- квитанції до прибуткових касових ордерів.

Вказані документи підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) та оплату готівкою за отриманий товар (робіт, послуг) в період 2016-2017 років на загальну суму 41064054,00 грн., в тому числі: у 2016 рік - 17564200,00 грн., у 2017 році -23499854,00 грн. ( т.49 а.с. 109-138).

Таким чином, до витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, протягом 2016-2017 років на підставі наданих документів, з врахуванням оплати отриманий товар (роботи, послуги) за готівку та безготівковий розрахунок, віднесено: у 2016 році - 21918385,00 грн. (4354185,00+ 17564200,00), де: 4354185,00 грн. оплата витрат, проведена в безготівковій формі (за даним розрахункового рахунку);17564200,00 грн. оплата послуг проведена за готівку.

У 2017 році - 34419005,00 грн. (10919151,00+23499854,00), де:10919151,00 грн. оплата витрат, проведена в безготівковій формі (за даним розрахункового рахунку); 23499854,00 грн. оплата послуг проведена за готівку (т.49 а.с.53-97).

З огляду на викладене, чистий оподатковуваний дохід (різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця), що є об`єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, військовим збором фізичної особи - підприємця та єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначений ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у відповідності до пункт 177.2 статті 177 ПКУ, документально підтверджується в сумі 22120,00 грн. за 2016 рік та 50000,00 грн. за 2017 рік., та розраховано ПДФО (18%) у розмірі 3 981,60 - 2016 рік; 9000 - 2017 рік (т. 49 а.с.58).

Стосовно наданої відповідачем копії висновку експерта Харківського науково -дослідного експертно-криміналістичного центру №8/42СЕ-19 від 29.03.2019 (т.42 а.с.21-44) проведеного в межах кримінального провадження № 32018120010000042, то суд зазначає, що на дослідження експерту не було надано частина первинних бухгалтерських документів в яких відображені фінансово-господарські операції ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Біз Торг Сервіс" (ЄДРПОУ 40409383), ТОВ "Надія 2012" (ЄДРПОУ 37883684), ТОВ "ТД "Смарт" (ЄДРПОУ 39807558), ТОВ "Компанія Трансбуд ЛТД" (ЄДРПОУ 40168569).

Вказані висновки не знайшли підтвердження в результаті дослідження наданих позивачем первинних бухгалтерських документів (в тому числі документів які не були досліджені в ході експертизи), та висновку експерта Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса №110 від 23.07.2019 (т. 49 а.с. 41-162), а тому відхиляються судом.

Щодо посилання представників відповідача на ненадання до перевірки копій документів в яких відображені фінансово-господарські операції ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Біз Торг Сервіс" (ЄДРПОУ 40409383), ТОВ "Надія 2012" (ЄДРПОУ 37883684), ТОВ "ТД "Смарт" (ЄДРПОУ 39807558), ТОВ "Компанія Трансбуд ЛТД" (ЄДРПОУ 40168569) (т. 42 а.с.52-250, т.43 а.с. 1-250, т.44 а.с. 1- 250, т. 45 а.с.1 -250, т.46 а.с.1- 208), які були надані позивачем для дослідження експерту Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса, а саме, що є підстави вважати, що вказаний обсяг документів містить недостовірні відомості та не може бути належним доказом по справі то суд зазначає наступне.

Так, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Обов`язок суду оцінити відповідні докази за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є однією з гарантій установлення об`єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Також, з урахуванням того, що в силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, податковий орган не повинен обмежуватися встановленням формальних умов застосування податкового законодавства, та у випадку сумнівів у правомірності донарахування грошових зобов`язань повинен встановити, дослідити та оцінити усю сукупність обставин, що мають значення для оцінки поведінки платника у сфері оподаткування.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що ненадання позивачем первинних документів до перевірки не є підставою для визнання їх неналежними доказами в разі надання їх позивачем до суду для обґрунтування позовних вимог.

За клопотанням представника відповідача позивачем надано до суду оригінали вказаних первинних документів та надано можливість ознайомитися з ними.

Відповідачем, до суду, не надано обґрунтованих доказів недостовірності та підробки документів.

Так, представником відповідача не надано будь яких обґрунтувань чому він вважає первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та ТОВ "Компанія Трансбуд ЛТД" (ЄДРПОУ 40168569) недостовірними.

Натомість, представником відповідача, в обґрунтування недостовірності доказів вказано, що ТОВ "Надія 2012", ТОВ "ТД "Смарт", ТОВ "Біз Торг Сервіс" значаться в матеріалах кримінальних проваджень ( т. 48 а.с. 213-223).

Суд зазначає, що статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, зазначення юридичної особи в матеріалах досудового розслідування не може вважатись належним доказом фіктивності діяльності в адміністративному судочинстві.

Між тим, суд звертає увагу на те, що на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків і станом на час розгляду даної справи в суді, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ "Надія 2012", ТОВ "ТД "Смарт", ТОВ "Біз Торг Сервіс" відсутня.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170 сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Інші посилання представника відповідача щодо фіктивності зазначених підприємств не приймаються судом оскільки не надано вироків (постанов) суду якими б було встановлено обставини фіктивності.

Щодо посилання представника відповідача на ознаки підробки на первинних бухгалтерських документів підписів директора ТОВ "Надія 2012" ОСОБА_6 то суд зазначає, що це є суб`єктивна думка представника відповідача, на підтвердження якої не надано до суду експертного висновку щодо підробки первинних документів.

Щодо посилання представника відповідача, що первинні бухгалтерським документи ТОВ "ТД "Смарт" підписано не уповноваженою особою, то суд зазначає наступне.

Дослідженні в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ТД "Смарт", копії яких містяться в матеріалах справи (т. 44 а.с. 78-160) підписано від імені директора Товариства Девяніна І.А., та скріплено печаткою.

Згідно інформації ТОВ "ТД "Смарт", наданої представником позивача, в період з 22.03.2016 ОСОБА_7 на підставі наказу виконував обов`язки менеджера по регіональним продажам ТОВ "ТД "Смарт" з правом підпису касових та видаткових документів . Документи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 оформлялися ним при проведенні розрахунків, відвантаженні товарів та відображені в бухгалтерському обліку Товариства ( т. 51 а.с.215).

Таким чином, первині бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача ТОВ "Надія 2012" (ЄДРПОУ 37883684), ТОВ "ТД "Смарт" (ЄДРПОУ 39807558), ТОВ "Компанія Трансбуд ЛТД" (ЄДРПОУ 40168569) складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, № 88.

Однак, суд погоджується з твердженням представника відповідача, що первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Біз Торг Сервіс" за період січень - березень 2016 року не підтверджують понесення позивачем витрат за вказаний період.

Так, ТОВ "Біз Торг Сервіс" (ЄДРПОУ 40409383), згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, створено та зареєстровано 07.04.2016.

Зазначена обставина не заперечувалась представниками сторін в ході розгляду справи.

Досліджені видаткові накладні видані ТОВ "Біз Торг Сервіс" та квитанції до прибуткових касових ордерів за період 12 січня - 04 квітня 2016 року (т. 44, а.с. 161, 165-185, 192, 195, 196) підписані від імені директора Ковальова Д.І. та скріплені печаткою Товариства.

Представником позивача зазначено, що згідно з інформації директора ТОВ "Біз Торг Сервіс" Уклеба О.А. Ковальов Д.І. у 2016 році діяв в інтересах Товариства на підставі довіреності, виданої попереднім засновником з правом укладання договорів та підписання відповідних документів.

Підтвердити чи спростувати обставини схвалення з боку ТОВ "Біз Торг Сервіс" правочинів, які були укладені з СПД ОСОБА_1 до реєстрації товариства не може.(т. 51 а.с.205 -206, 217).

Представник позивача зазначає, що у період 12 січня - 04 квітня 2016 року між позивачем та ОСОБА_8 укладались угоди до реєстрації ТОВ "Біз Торг Сервіс", які відповідно до ст. 8 Закону України "Про господарські товариства" були в подальшому схвалені товариством.

Згідно ст. 8 Закону України "Про господарські товариства" товариство може відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації. Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством.

Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для засновників.

Суд не погоджується із зазначеними поясненнями представника позивача, оскільки до суду не надано доказів, що ОСОБА_8 за дорученням засновника укладав угоди до реєстрації ТОВ "Біз Торг Сервіс", зокрема довіреності.

Крім того, до суду не надано доказів схвалення товариством відповідних угод, а тому такі угоди можуть мати правові наслідки тільки для засновника ТОВ "Біз Торг Сервіс".

Таким чином, первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Біз Торг Сервіс" за період 12 січня - 04 квітня 2016 року не підтверджують витрати понесені позивачем за вказаний період на суму 1 077 000 грн. ( т. 49 а.с.109, т. 51 а.с.205 -206, 217).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду встановлено заниження позивачем податку на доходи з фізичних осіб у 2016 році на суму 190 260 грн.

Так, позивачем за 2016 рік завищено витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Біз Торг Сервіс" у період 12 січня - 04 квітня 2016 року на суму 1 077 000 грн.

Відповідно чистий оподаткований дохід позивача за 2016 рік складає 1 079 120 ( 25 688 088 - 24 588 968) грн.

Сума ПДФО за 2016 рік складає 194 241,6(1 079 120 /18%)грн.

А тому, з урахуванням суми ПДФО сплаченої позивачем за 2016 рік - 3 981, 60 грн., позивачем не сплачено податку у розмірі 190 260 ( 194 241,6 -3 981, 60) грн.

Таким чином, висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за період 2016-207 року знайшли часткове підтвердження у розмірі 190 260 грн. за 2016 рік, а тому податкове-повідомлення рішення № 0000501305 від 20 лютого 2019 року підлягає скасуванню в частинні нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі ? 6 472 784,19? ( 6 663 044, 19 - 190 260) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3 236 392,095 ( 6 472 784,19 / 50%) грн. ? ????????

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, штрафні санкції підлягають застосуванню у розмірі 50 % нарахованого податкового зобов`язання, в зв`язку з повторним протягом 1095 днів визначенням контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку (т.52 а.с.11).

Податковим - повідомленням рішенням № 0000511305 від 20 лютого 2019 року збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 555 253,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 277626,84 грн. (т.1, а.с. 194, т.52 а.с. 21-22).

Відповідно до п.п.1.1 -1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

При перевірці відповідачем встановлено порушення підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму - 555 253,68 грн., в тому числі: - за 2016 рік на суму - 180 777,51 грн., - за 2017 рік на суму - 374 476,17грн.

Так, відповідно підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 є платником військового збору з підприємниць діяльності.

Згідно підпункту 164.13 пункту 164.1 статті 164 Податкового Кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів; іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, дохо; отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування військовим збором фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаним: господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 1 Кодексу).

По порушеннях встановлених даною перевіркою та викладених у п.2.1.2 акту перевірки збільшено суму чистого оподатковуваного доходу за 2016 та 2017 роки у розмірі - 37 016 912 грн. (т.1 а.с.37) та визначено суму податкового зобов`язання по військовому збору-556335,48грн.

Таким чином, у зв`язку із завищенням складу задекларованих витрат за 2016 та 2017 роки встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу у сумі 37 016 912 грн., що спричинило заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності за вказаний період на загальну суму 555 253,68грн, чим порушено підпункт 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положень Податкового кодексу України (т.1 а.с. 41).

Висновки акту №2/11-28-13-05/2787201455 від 02.01.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 555 253,68 грн. спростовуються висновком експерта №110 від 23.07.2019 (т.49 а.с.59 -60).

Однак, як зазначено вище судом встановлено, що чистий оподаткований дохід позивача за 2016 рік складає 1 079 120 грн. (згідно даних податкової декларації позивача з а 2016 рік - 22 120 грн.).

Тому, сума військового збору за 2016 рік складає ? 16 186,8 (1 079 120 /1,5%)грн. ?????

З урахуванням суми військового збору сплаченої позивачем за 2016 рік - 331, 80 грн., позивачем не сплачено військового збору у розмірі ? 15 855 ( 16 186,8 - 331, 80) грн. ?????

Таким чином, висновки відповідача щодо заниження позивачем військового збору за 2016 рік знайшли часткове підтвердження у розмірі 15 855 грн., а тому податкове-повідомлення рішення № 0000511305 від 20 лютого 2019 року підлягає скасуванню в частинні нарахування позивачу військового збору у сумі ? 539 398,68? (555 253,68 - 15 855) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі ? 269 699,34? ( ? 539 398,68/ 50%) грн. ? ?????????????

Позивач заявив позовні вимоги про скасування податкового - повідомлення рішення № 0000521305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням у розмірі 33591 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 16795,50 грн. (т.1, а.с. 195, т.52 а.с.23-24) та податкового повідомлення рішення № 0000531305 від 20 лютого 2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18310 грн. (т.1, а.с. 198. 57, т.52 а.с.25).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185, Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Перевіркою відповідача встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, на загальну суму - 33 591,00 грн., в тому числі: - за березень 2017 року на суму - 29 891,00 грн., - за жовтень 2017 року на суму - 3 700,00 грн.; зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за лютий 2017 року, на загальну суму -18 310,00 грн. (т.1 а.с.57-58).

Так, перевіркою питання своєчасності та повноти включення в обсяги постачання операцій з реалізації на митній території України пелет з лушпиння соняшника та гранул з деревної тирси встановлення їх заниження на загальну суму 108 372грн., в тому числі за вересень 2016 року на суму 6761грн., за листопад 2016 року - 2097 грн,, за грудень 2016 року - 22034грн., за травень 2017 року - 1034грн., грудень 2017 року - 76446грн.

ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції за вересень 2016 року на загальну суму 40568 грн. (в т.ч. ПДВ 6761грн.), при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаний період зареєстровано 6 податкових накладних: №43 від 12.09.2016 на загальну суму 6000 грн., №№39-41 від 14.09.2016 на загальну суму 21800грн., №42 від 16.09.2016 на загальну суму 5400грн. та №44 від 23.09.2016 на загальну суму 7368грн.

ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції за листопад 2016 року на загальну суму 2097 грн., при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаний період сукупно задекларовано 18727грн. зобов`язань (порушення не заперечується представником позивача (т. 52 а.с.183).

ФОП ОСОБА_1 не. включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції з проведеної попередньої оплати за товар контрагентами-покупцями на загальну суму 22 034 грн. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісседі Трейд" -2000грн. ПДВ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб`юторська компанія Захід Посуд" - 1250 грн. ПДВ, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" - 18 784 грн. ПДВ) (перевіркою визначено зобов`язання за грудень 2016 року).

ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції за травень 2017 року на загальну суму 1034 грн., при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаний період сукупно задекларовано 262621грн. зобов`язань (порушення не заперечується представником позивача (т. 52 а.с.183, зворотній бік)).

ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції з проведеної попередньої оплати за товар контрагентами-покупцями на загальну суму 23 939грн. за грудень 2017 року (ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЕЛЕКТРОГРАД" -748 грн. ПДВ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісседі Трейд" - 5000грн. ПДВ, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРТЕПЛО КИЇВ" - 4470грн. ПДВ, Олександрійська РДА - 6632грн. ПДВ, Філія "Корист. ХПП ТОВ АТ "КАРГІЛЛ" -756грн. ПДВ, ФОП ОСОБА_9 - 6333грн. ПДВ). (перевіркою визначено зобов`язання за грудень 2017 року). Порушення вгинається представником позивача частково в частині не включення до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції з проведеної попередньої оплати за товар з Олександрійською РДА у сумі 6 632грн.

Таким чином, перевіркою відповідача встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 108 372 грн., в тому числі за вересень 2016 року на суму 6761грн., за листопад 2016 року - 2097грн., за грудень 2016 року - 22034грн., за травень 2017 року - 1034грн., грудень 2017 року - 76 446грн., чим порушено пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (т.1 а.с.46-47). (т.52 а.с.184 зворотній бік )

При цьому суд зазначає, що в акті перевірки у показниках заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2017 року - 76 446грн., допущено помилку, оскільки дана сума складає - 30 892 грн.(т.1 а.с.57).

Перевіркою питання правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ операцій з придбання ТМЦ за основною ставкою встановлено його завищення на суму податку 3 700 грн. по взаємовідносинах з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "САН ЛАЙН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41442589) за жовтень 2017 року в частині не підтвердження зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних на вказану суму, чим порушено пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (т.1 а.с.49).

Представником позивача визнано порушення встановлені актом перевірки відповідача в частині :

- за листопад 2016 року не включення до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції на загальну суму 2097 грн.;

- за травень 2017 року не включення до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції за травень 2017 року на загальну суму 1034 грн.;

- за грудень 2017 року не включення до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції з проведеної попередньої оплати за товар контрагентами-покупцями Олександрійська РДА - 6 632грн.

Згідно висновку експерта №110 від 23.07.2019 висновки акту перевірки №2/11-28-13-05/2787201455 в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2017 року - на суму 3700 грн., зменшення суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за лютий 2017 року загальну суму 18 310 грн., заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2017 року - на суму 29891 грн., документально не підтверджується (т.49 а.с.69).

Так, експертом зазначено, що при співставленні даних зареєстрованих податкових накладних, які зазначені в реєстрі податкових накладних, з даними зазначеними в додатку "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів", що є додатком до декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року, встановлено, що в обох документах зафіксовані ідентичні данні. Різниці не виявлено. Данні податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2016 року, документально підтверджуються ( т.49 а.с. 63-64).

При співставленні даних зареєстрованих податкових накладних, які зазначені в Реєстрі податкових накладних, з даними, зазначеними в додатку 165 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , що є додатком до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2016року по підприємствам ТОВ "Тісседі Трейд", ТОВ Дистриб`юторська Компанія Захід Посуд , ТОВ Продовольча компанія Зоря Поділля встановлено що в обох документах по ТОВ "Тісседі Трейд", ТОВ Дистриб`юторська компанія Захід Посуд та ТОВ Продовольча компанія Зоря Поділля , зафіксовані ідентичні суми.

Підсумовуючи викладене, не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції з проведеної попередньої оплати за товар контрагентами-покупцями на загальну суму 22034 грн., в грудні 2016 року, документально не підтверджується.

Експерт зазначає, що в таблиці Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податкових зобов`язань з ПДВ перевіряючими в грудні 2017 року зазначені розбіжності в сумі 76 446 (колонка 13 відхилення гр. 12-гр. 7 ), при цьому в описовій частині даного порушення зазначена сума 23 939 грн. з наведенням контрагентів ТОВ "Електроград " -748 грн. ПДВ, ТОВ "Тісседі Трейд" - 5000 грн. ПДВ, ТОВ "Укртепло Київ " -4470 грн. ПДВ, Олександрійська РДА - 6632 грн. ПДВ, Філія "Корист. ХПП" ТРВ АТ "Каргілл". - 756 грн. ПДВ, ФОП ОСОБА_9 - 6333 грн. ПДВ . Різниця у розмірі 52507,00 грн. перевіряючими не зазначена і не роз`яснена.

Як вказано вище судом, в акті перевірки допущено арифметичну помилку в частинні встановлення заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2017 року - 76 446 грн., дана сума складає - 30 892 грн.(т.1 а.с.57)

Також експертом зазначено, що на дослідження не надані Декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року та травень 2017 року, витяг з реєстру податкових накладних за вказані періоди.

На підставі наданих документів, підтвердити чи спростувати суму не включено до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість операції за листопад 2016 року на загальну суму 2097,00 грн. та травень 2017 року на загальну суму 1034,00 грн. не видається за можливе.

Як вже зазначалось судом вище, порушення встановлені атом перевірки за листопад 2016 року та травень 2017 року у сумі 2097 грн. та 1034 грн. відповідно, визнанні представником позивача.

Також, при співставленні даних зареєстрованих податкових накладних, які зазначені в Реєстрі податкових накладних, з даними, зазначеними в додатку №5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , що є додатком до Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, встановлено що в обох документах по контрагенту ТОВ Сан лайн плюс зафіксовані ідентичні суми податкового кредиту в розмірі 25646,66 грн. в яку входять дві суми по 3700,00 грн. за податковими накладними: № 3 від 06.10.2017 та № 2 від 06.10.2017. Різниці не виявлено. Перевіряючими номер накладної в Акті № 2 від 02.01.2019 не був зазначений. Дані, податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, документально підтверджуються.

На підставі наданих документів, завищення включення до складу податкового кредиту з ПДВ операцій з придбання ТМЦ за основною ставкою на суму податку 3700,00 грн., документально не підтверджується (т.49 а.с. 61-69).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши висновки експертизи та письмові докази суд приходить до висновку, що частково підтверджено висновки відповідачів щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, на загальну суму - ? 9 763? грн., в тому числі за листопад 2016 року - 2097 грн.; за травень 2017 року - 1034 грн.; за грудень 2017 року - 6 632 грн. ????

Таким чином, податкове-повідомлення рішення № 0000521305 від 20 лютого 2019 року підлягає скасуванню в частинні нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі ? 23 828 (33 591,00 - 9 763) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі ? ? 11 914?( ? 23 828/ 50%) грн. ? ??????????????????????????

Крім того, судом на підставі досліджених письмових доказів не встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість і за грудень 2016 року - 22034,00 грн., відповідно не підтверджуєтеся зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за й 2017 року на загальну суму 18310,00 грн. (т.52 а.с.70-71).

Таким чином, податкове - повідомлення рішення № 0000521305 від 20 лютого 2019 року податкового повідомлення рішення № 0000531305 від 20 лютого 2019 року яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за лютий 2017 року, на загальну суму -18 310,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, відповідачем 20 лютого 2019 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000061305 щодо сплати недоїмки у розмірі 199 524,63 грн. (т.1, а.с. 201, т.52 а.с.26, 134-135), яку позивач просить визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ, від 08.07.2010, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ, від 08.07.2010, в частині заниження суми податкового зобов`язання по єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму - 199 524,63 грн., в тому числі: - за 2016 рік на суму - 89 799,63 грн., - за 2017 рік на суму - 109 725,00 грн.

Так, відповідно частини 2 пункту 1 статті 7 Закону №2454-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту з розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Мінюсті України 07.05.2015 за №508/26953 (далі -Інструкція №449), для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб -підприємців, як обрали -спрощену систему оподаткування) єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 22 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

По порушеннях встановлених перевіркою відповідача та викладених у п.п.2.1.2 акту, визначено суму чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період за 2016 рік -12073954 грн., за 2017 рік - 25015078грн.(т.1 а.с.37, 44).

По порушеннях викладених у пункті 2.1.2 акту перевірки, встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 144 449,69 грн., в тому числі за 2015 рік -на 65589,67грн., за 2016 рік - 78860,02грн., чим порушено частину 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями), пункт 3 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449.

Таким чином, встановлений факт заниження податкового зобов`язання з єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 199 524,63грн. ( з урахуванням раніше сплаченого позивачем внеску за перевіряємий період), в тому числі за 2016 рік - на суму 89799,63грн., за 2017 рік - на суму 109725,00 грн., чим порушено частину 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т.1 а.с.44-45).

Суд звертає увагу на різні числові показники зазначені в акті перевірки. Згідно письмових пояснень представника відповідача вірними є висновки щодо заниження зобов`язання з єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 199 524,63грн., в тому числі за 2016 рік - на суму 89799,63грн., за 2017 рік - на суму 109725,00грн. (т.52 а.с.135).

Також, суд звертає увагу, що відповідачем невірно розраховано сума єдиного внеску за 2016 рік у розмірі 94 666 грн. (т. 1 а.с.55), оскільки відповідно до наданого до суду розрахунку відповідача зазначена сума повинна складати 102 916 (467 800/22%) грн. (т.52 а.с.134).

Як зазначено вище, судом встановлено, що чистий оподаткований дохід позивача за 2016 рік складає 1 079 120 грн.

Сума єдиного внеску за 2016 рік повинна складати ?? 22 737 ( ? 103 350 /22%)грн. ???????????????

А тому, з урахуванням суми єдиного внеску сплаченої позивачем за 2016 рік - 4 866,37 грн., позивачем не сплачено єдиного внеску за 2016 рік у розмірі ?? 17 870,63( 22 737 - 4 866,37) грн. ??????????

Таким чином, висновки відповідача щодо заниження позивачем суми єдиного внеску знайшли часткове підтвердження у розмірі 17 870,63 грн. за 2016 рік, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000061305 від 20 лютого 2019 року підлягає скасуванню в частинні нарахування недоїмки у сумі ? 181 654 (199 524,63 - 17 870,63) грн. ?????

Рішенням відповідача № 0000111305 від 20 лютого 2019 року застосовані штрафні санкції за донарахування єдиного внеску у розмірі 48 884,89 грн. (т.1, а.с. 202, т.52 а.с.27-28, 131-135).

Щодо розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по єдиному внеску представник відповідача у письмових поясненнях зазначив, що за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (частина 2 пункту2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20 квітня 2015 року N 449).

За 2016 рік сума штрафної (фінансової) санкції (при її застосуванні у 2019 році) становить 30 відс.: 89 799,63 х 30% - 26 939,89 грн., за 2017 рік - сума штрафної (фінансової) санкції (при її застосуванні у 2019 році) становить 20 відс: 109 725 х 20% - 21 945,00 грн. Загальна сума - 48884,89 грн., що, згідно пояснень представника відповідача, відповідає Рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.02.2019 №0000111305 (т.52 а.с.135).

Враховуючи, що в ході судового розгляду частково підтверджено порушення викладені в п.п.2.1.2 акту перевірки відповідача щодо визначення суму чистого оподатковуваного доходу за період 2016 рік у сумі 1 079 120 грн., судом скасовано вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000061305 від 20.02.2019 щодо недоїмки у розмірі ? 181 654 грн., а тому штрафна санкція за донарахування єдиного внеску складає 5 361,189(17 870,63/30%) грн. ?????

Таким чином, податкове повідомлення рішення № 0000111305 від 20.02.2019 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафні санкції за донарахування єдиного внеску у розмірі ? 43 523,701? (48884,89 - 5 361,189) грн. ?????

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0000121305 від 20 лютого 2019 року, яким застосовані штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності у розмірі 170 грн. (т.1, а.с. 203, т.52 а.с. 29-30).

Відповідно п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ, від 08.07.2010, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Перевіркою відповідача встановлено порушення позивачем п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ, від 08.07.2010, пункту 2 розділу III "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 та зареєстрованого в Мін`юсті України 23.04.2015 року за № 460/26905, в частині неподання звіту про суми нарахованого єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік та на підставі п.7 ч.11. ст. 25 зазначеного вище Закону застосовано відповідачем штрафні санкції у розмірі 170 грн.

В підтвердження правомірності вказаного рішення представниками відповідача надано до суду реєстр поданої обов`язкової річної звітності ФОП ОСОБА_1 (т.52 а.с.137- 149).

Представником позивача на підтвердження протиправності рішення надано до суду звіту позивача про суми нарахованого єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік (т.52 а.с.80-82),

Однак, представником позивача не надано до суду доказів подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік, в тому рішення відповідача є обґрунтованим, правомірним та скасуванню не підлягає.

Податковим повідомленням рішенням № 0000541305 від 20 лютого 2019 року збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн. (т.1, а.с. 197).

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно пункту пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення пункту 44.3 статті 44, пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, в частині не зберігання та не надання на перевірку Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 та зареєстрованого в Мін`юсті України від 01.10.2013 року № 1686/24218 та на підставі п.121.1 ст.121 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн.

Суд не приймає посилання представника позивача на не витребування зазначеної Книги відповідачем при проведенні перевірці, як на доказ протиправності оскаржуваного рішення, оскільки позивачем не надано до суду під час розгляду справи Книги обліку доходів і витрат, що свідчить про її відсутність як на час проведення перевірки відповідачем, так і на час судового розгляду.

З огляду на викладене рішення відповідача № 0000541305 від 20 лютого 2019 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення рішення № 0000551305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн. (т.1, а.с. 196).

Відповідно підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Перевіркою відповідача встановлено порушення позивачем підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в частині неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та невідображення сум виплачених доходів на користь фізичних осіб-підприємців за 2016 та 2017 роки (т.1 а.с.39-40) та на підставі п. 119.2 ст. 119 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Позивачем не надано до суду доказів щодо подання зазначених розрахунків та у письмових поясненнях зазначено, що форма №1ДФ до фіскального органу не подавалась (т.52 а.с.72).

Таким чином, суд вважає рішення відповідача № 0000551305 від 20 лютого 2019 року правомірним та таким що не підлягає скасуванню.

Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000561305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за податковим зобов`язанням у розмірі 1980 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 495 грн., та пенею у розмірі 430,73 грн. (т.1, а.с. 192, т.2 а.с.35-37) та податкового повідомлення рішення № 0000571305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені за податковим зобов`язанням у розмірі 165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 41,25 грн., та пенею у розмірі 6,30 грн. (т.1, а.с. 191, т. 52 а.с.37-39).

Відповідно підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 165.1.19 Податкового кодексу України кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов`язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов`язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 164.1.1 пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік, на загальну суму -1 980,00 грн. та суми податкового зобов`язання по військовому збору при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік на загальну суму 165 грн.

Так, на підставі реєстру банківських виписок про рух коштів встановлений факт перерахування ФОП ОСОБА_1 26.09.2017 на картковий рахунок ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_2 ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 5000грн. та 38.12.2017 на картковий рахунок ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_3 ОСОБА_3 - у сумі 6000 грн., при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не зараховано (не утримано) та не перераховано до бюджету, чим порушено підпункт 164.1.1 пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України та підпункт 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положень Податкового кодексу України( т.1 а.с.40-42).

Висновком експерта Полтавського відділення Харківського науков-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса №110 від 23.07.2019 (т. 49 а.с. 41-162) встановлено, що документально не підтверджуються висновки акту перевірки в частині заниження:

- податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам за 2017 рік на загальну суму 1980 грн.;

Так, експертом зазначено, що відповідно до умов пп.165.1.19 ст. 165. кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відповідно не є базою для нарахування ПДФО та військовим збором.

Суд відхиляє висновок експерта в цій частинні виходячи з наступного.

Представником позивача зазначено, що позивачем було перераховано на карткові рахунки кошти на лікування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про хворобу яких дізнався з мережі Інтернет, а том у вважає, що така допомога не підлягає оподаткуванню (т.52 а.с. 75-79).

Суд дослідивши надані представником позивача документи приходить до висновку, що перераховані на карткові банківський рахунки кошти у розмірі 5000 грн. та 6000 грн. не підпадають під визначення цільової благодійної допомоги на лікування фізичної особи (пп. а пп. 170.7.4 ПК України), яка не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб відповідно до пп. 165.1.19 ПК України.

Таким чином, у платника податку, особи, що отримала кошти виникає дохід у вигляді додаткового блага, з якого слід утримати ПДФО на загальних підставах (п. 167.1 ПК) та утримати військовий збір (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Судом не встановлено порушень при визначенні відповідачем сум основного зобов`язання, штрафних санкцій та пені при прийняття зазначених рішень.

З огляду на викладене податкове повідомлення рішення № 0000561305 від 20 лютого 2019 року, (т.1, а.с. 192, т.2 а.с.35-37) та податкове повідомлення рішення № 0000571305 від 20 лютого 2019 року (т.1, а.с. 191, т. 52 а.с.37-39) є правомірними та скасуванню не підлягають.

Податковим повідомленням рішенням № 0000581305 від 20 лютого 2019 року нараховано пеню за порушення термінів розрахунку та порушення валютного законодавства у розмірі 17837574,42 грн. (т.1, а.с. 199, т.52, а.с.40-41).

Перевіркою відповідача встановлено, що позивачем порушено статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР, від 23.09.1994, пункту 3 Постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 року № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", зареєстрованої в Мінюсті 16.11.2012 за № 1921/22233, в частині несвоєчасного надходженням валютної виручки від здійснення експортних операцій.

Згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР, від 23.09.1994, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Пунктом 3 Постанови Правління Національного Банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 року № 475, ( в редакції чинній на 2016-2017 роки) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Так, перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме перевіркою договорів на здійснення експортних операцій доданих до митних декларацій (дані ІС "Інспектор-2006"), експортних митних декларацій, реєстру банківських виписок за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено, що підприємцем здійснювався експорт гранул паливних лушпиння соняшника та з пресованої тирси хвойних порід деревини (т.52 а.с. 57-66).

Перевіркою питання дотримання встановлених термінів розрахунків при здійснені експортних операцій встановлено порушення вимог статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 за №475 „Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорт товарів і запровадження продажу надходжень в іноземній валюті" зареєстрованої в Мінюсті від 16.11.2012 за №1921/22233, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за відвантажений товар.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені з кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземні валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банк України на день виникнення заборгованості. За несвоєчасне надходженням валютної виручки нарахована пеня в сумі 17 837 574,42грн. (т. 52 а.с.42-56).

Однак, вказане порушення спростовується висновком експерта №110 від 23.07.2019 (т.49 а.с. 41-159.).

Так, згідно висновку на дослідження експерту надані копії контрактів, вантажно-митних декларацій та виписки банку за період з 2016 по 2017 рік по рахунках:

2603601899501 польський злотий;

2603702899501 євро.

На підставі вищезазначених документів був проведений розрахунок пені за несвоєчасне надходження валютної виручки за відвантажений товар ( додатки №№ 13-18 до експертизи) ( т. 49 а.с.139-159).

Нарахування пені перевіряючими наведено в додатку "Розрахунок пені за несвоєчасне надходження валютної виручки по експортних контрактах" ( т.1 а.с. 59-83).

При дослідженні, встановлено, що при оформлені на експорт товарів по вантажно-митним деклараціям від 19.02.2016 року, ревізорами не було враховано надходження валютної виручки від фірми "SARРАХ" у сумі 10571,04 польських злотих від 15.03.2016 та 52097,25 польських злотих від 22.03.2016. Не врахування вищезазначених даних привело к хибному розрахунку пені, починаючи з 25.06.2016 року.

Також, що при розрахунку пені по контракту № 10 від 02.02.2016 з фірмою "SARРАХ" перевіряючими враховані вантажно-митні декларації: 209050000/2016/001750 від 03.06.2016, №209050000/2016/003391 від 28.10.2016 та № 209050000/2016/003303 від 21.10.2016, які фактично анульовані і по ним не проводилось відвантаження товару.

На дослідження наданий лист № 164 від 17.07.2019 на адресу Львівської митниці про підтвердження інформація щодо не перетину кордону автомобілів за наступними вантажно-митними деклараціями: № 209050000/2016/001750 від 03.06.2016, №209050000/2016/003391 від 28.10.2016, №209050000/2016/003303 від 21.10.2016

Крім того, необхідно зазначити, що по вантажно-митним деклараціям сума експортованого товару становить 2 503 104 польських злотих, а валютна виручка за період 2016-2017 років надійшла на суму 2 727 701,00 польських злотих, тобто виникла кредиторська заборгованість на суму 224 597,20 польських злотих.

При цьому, в ході проведення експертизи встановлена внутрішня прострочена дебіторська заборгованість та нарахована пеня в сумі 8 156,89 грн.( додаток № 13) (т. 49 а.с.49-50).

Аналізуючи дані додатку "Розрахунок пені за несвоєчасне надходження валютної виручки по експортних контрактах" в розрізі контракту № 15 від 15.08.2012 з фірмою " V.А.S." встановлено нарахування пені в сумі 3 286 685,16 грн. При проведені розрахунку, ревізорами було враховано наявність дебіторської заборгованості станом на 01.01.2016 в сумі 518 008,79 польських злотих. При цьому ревізорами не враховано наявність кредиторської заборгованості по цьому ж контракту в сумі 31 069,00 польських злотих та зарахування, кредиторської заборгованості у сумі 16 529,60 польських злотих згідно додаткової угоди з фірмою "Еко Віо Тгасіе" (контракт №7 від 03.03.2015) в рахунок погашення дебіторської заборгованості фірми " V.А.S." (т. 49 а.с.157).

З врахуванням вищезазначеного, дебіторська заборгованість станом на 01.01.2016 становить 470 410,19 польських злотих.

Враховуючи, що період дослідження охоплює період, визначений в Акті №2 від 02.01.2019, і відповідно до п.2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 р. № 53/5 (із змінами та доповненнями), експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а "також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, не видається за можливе підтвердити чи спростувати нарахування пені фірми " V.А.S.". по простроченій дебіторській заборгованості, граничний термін надходження валютної виручки настав після 01.10.2015 (не входить в період дослідження).

Наданими на дослідження документами підтверджується експорт продукції протягом 2016-2017 по контракту № 15 від 15.08.2012 на загальну суму 353 451,02 польських злотих та своєчасне надходження валютної виручки в повному обсязі.

Підсумовуючи вище викладене, нарахування пені за несвоєчасне надходження валютної виручки документально підтверджується частково в сумі 8 156,89 грн.

Суд, дослідивши письмові докази та висновок експерта в частині не підтвердження нарахованої відповідачем пені за порушення термінів розрахунку та порушення валютного законодавства у розмірі 17 837 574,42 грн. відхиляє його з наступних підстав.

Так, висновок експерта ґрунтується на тому, що при розрахунку пені по контракту № 10 від 02.02.2016 з фірмою "SARРАХ" перевіряючими враховані вантажно-митні декларації: 209050000/2016/001750 від 03.06.2016, №209050000/2016/003391 від 28.10.2016 та № 209050000/2016/003303 від 21.10.2016, які фактично анульовані і по ним не проводилось відвантаження товару, згідно листа № 164 від 17.07.2019 на адресу Львівської митниці.

Зазначений лист для дослідження суду не надано.

Однак, суд звертає увагу, що вказаний лист не може бути доказом не проведення відвантаження товару згідно вантажно - митних декларацій, оскільки порядок визнання вантажно - митних декларацій недійсними врегульовано п.п. 39-44 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450.

Позивачем до суду на надано доказів щодо визнання зазначених вище митних декларації недійсними митним органом, яким їх оформлено.

Також, експертом не було підтверджено чи спростовано нарахування пені фірми " V.А.S.". по простроченій дебіторській заборгованості, граничний термін надходження валютної виручки настав після 01.10.2015, оскільки помилково вважав, що дана заборгованість не входить в період дослідження.

Так, граничний термін повернення валютної виручки по контакту № 15 від 15.08.2012 з фірмою " V.А.S." розпочинаєтеся з жовтня 2015 року, валютна виручка з порушенням строку надходила з лютого 2016 року ( т.1 а.с.69), а тому суд вважає, що відповідачем правомірно враховано зазначений період при визначенні суми пені.

Щодо посилання експерта на неврахування перевіряючий наявності кредиторської заборгованості по цьому ж контракту в сумі 31 069,00 польських злотих та зарахування, кредиторської заборгованості у сумі 16 529,60 польських злотих згідно додаткової угоди з фірмою "Еко Віо Тгасіе" (контракт №7 від 03.03.2015) в рахунок погашення дебіторської заборгованості фірми " V.А.S." то суд зазначає, що наявність кредиторської заборгованості та зазначених угод не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності за порушення валютного законодавства визначеного статтями 1, 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000581305 від 20 лютого 2019 року (т.1, а.с. 199 т.52 а.с.40-41) є правомірним та не підлягає скасуванню.

Також, податковим повідомлення рішенням № 0000591305 від 20 лютого 2019 року нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів розрахунку та порушення валютного законодавства у розмірі 2380 грн. (т.1, а.с. 200, т. 52 а.с. 67,68).

В ході перевірки встановлено порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993, № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( в редакції чинній на 2016-2017 роки) в частині не відображення в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207, (далі - Наказ №207), валютних цінностей, що знаходилися за межами України понад терміни, встановлені для проведення розрахунків по експортних контрактах (т.1, а.с. 174-176).

Суд зазначає, що Декретом № 15-93 від 19.02.1993 визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Так, згідно з п. 1 ст. 9 вищезазначеного Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Нацбанку України, який встановлює порядок і терміни декларування. Фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України, здійснює також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 3 ст. 13 Декрету № 15-93).

Указом Президента України від 18.06.94 р. № 319 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами передбачено здійснення суб`єктами підприємницької діяльності щоквартального декларування належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна суб`єктами підприємницької діяльності здійснюється за формою, затвердженою наказом № 207, у строки, визначені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для подання податкових декларації.

Тобто декларацію потрібно подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Судом встановлено, що у позивача у 1-4 кварталі 2016 року та 1-3 квартал 2017 року була наявна прострочена дебіторська заборгованість (т. 49 а.с.49-50) та порушено строки повернення валютної виручки.

Позивачем не надано до суду доказів подання декларації за 1-4 кварталі 2016 року та 1-3 квартал 2017 року.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 від 19.02.1993 та п. 2.7 Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 № 49 В редакціях чинних у 2017 році) невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Таким чином, в зв`язку із встановленим порушенням до позивача підлягають застосуванню штраф у розмірі 170 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000591305 від 20 лютого 2019 року (т.1, а.с. 200, т. 52 а.с. 67,68) підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає скасуванню сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі ? 1 190? ( 2380 - (170х7))грн. ?????????? ???

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19 210 грн. (т.1, а.с. 3,4).

Відповідно до ст. 139 КАС України стягнути на користь позивача судові витрати, з урахуванням частини задоволених позовних вимог, у розмірі ??? 33 218,12 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено. ? ??????????????????

Детальний розрахунок судових витрат, так позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 19 210 грн., при цьому заявлено позовні вимоги на загальну суму 28 987 841,33 грн. Позивачу задоволено позовні вимоги на загальну суму 10 797 504,006? грн., тобто - 37,2 % від заявленої суми позовних вимог. Також, позивачем сплачено за проведення судово-економічної експертизи - 70 084,80 грн. (т.49 а.с. 160-162), 37,2 % якої становить 26 072 грн.

Отже загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить ?? 33 218,12? грн. ( ? 7 146,12 ?грн. + 26 072 грн.). ??????????????????

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЕДРПОУ 3933501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000501305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 6 663 044,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3 331 522,10 грн. в частинні нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі ? 6 472 784,19? грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3 236 392,095 грн. ? ????????????

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000511305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 555 253,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 277 626,84 грн. в частинні нарахування позивачу військового збору у сумі ? 539 398,68? грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі ? 269 699,34? грн. ? ???????????

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000521305 від 20 лютого 2019 року, яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням у розмірі 33 591 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 16 795,50 грн. в частинні нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі ? 23 828 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі ? ? 11 914 грн. ? ??????????????????????

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000531305 від 20 лютого 2019 року, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18 310 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000061305 від 20 лютого 2019 року якою нарахована недоїмка ФОП ОСОБА_1 в розмірі 199 524,63 грн. в частинні нарахування недоїмки у сумі ? 181 654 грн. ????

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0000111305 від 20 лютого 2019 року яким застосовані штрафні санкції за донарахування єдиного внеску у розмірі 48 884,89 грн. в частині нарахування штрафні санкції за донарахування єдиного внеску у розмірі ? 43 523,701 грн. ?????

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000591305 від 20 лютого 2019 року, яким нараховані ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів розрахунку та порушення валютного законодавства у розмірі 2380 грн. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 190 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області у розмірі ??? 33 218,12 ? грн. (тридцять три тисячі двісті вісімнадцять грн. 12 коп.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун


Суд	Кіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	17.12.2019
Оприлюднено	18.12.2019
Номер документу	86378043
Судочинство	Адміністративне

Малиш Н.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.12.2019 по справі 340/730/19КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —340/730/19

Рішення
від 17.12.2019 по справі 340/730/19
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД