Рішення

від 16.12.2019 по справі 320/5448/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року справа № 320/5448/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" з позовом до Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №1197194/41864285 від 19.06.2019 та зобов"язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 29.05.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено на направлено для реєстрації ПН.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 ухвалено призначити судовий розгляд справи на 09.12.2019.

У судове засідання, призначене на 09.12.2019, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились.

Водночас, через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про заміну відповідача Державної фіскальної служби на Державну податкову службу в порядку процесуального правонаступництва, залучити співвідповідачем ГУ ДПС в Київській області. Просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2019 здійснено заміну відповідача Державну фіскальну службу на Державну податкову службу в порядку процесуального правонаступництва, залучено співвідповідачем ГУ ДПС в Київській області та відкладено розгляд справи на 13.12.2019.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились, у зв`язку з чим, суд ухвалив на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.1

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" є юридичною особою (КОД ЄДРПОУ 41864285).

Судом встановлено, що 28.05.2019 між позивачем (підрядник) та ТОВ ЛАРСА (Замовник) укладено договір будівельного підряду б/н (а.с.17-19).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що підрядник бере на себе зобов`язання за завданням замовника виконати на об`єкті замовника покрівельні роботи та здати їх замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до 2.1 Договору, вартість робіт складає 10 000 грн.

На виконання п.2.4 Договору на підставі рахунку \- фактури від 28.05.2019 ТОВ ЛАРСА оплатило 29 травня 2019 року на розрахунковий рахунок ТОВ ГРУПА КРОВЛІ передплату за товар в розмірі 10 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку від за 29.05.2019 (а.с. 20, 21).

Згідно п. 3.1 Договору, покрівельні роботи виконуються протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору та з матеріалів замовника.

Факт виконання робіт підтверджується Актом здачі-прийняття робіт від 30.05.2019 (а.с. 22).

Судом встановлено, що по факту складення Акту від 30.05.2019, на виконання вимог підпункту "б" п. 187.1 ст. 187 ПКУ, ТОВ "ГРУПА КРОВЛІ" відправило 13.06.2019 на реєстрацію податкову накладну № 2 від 29.05.2019 на загальну суму 10 000 грн., з яких 1 666,666 грн - ПДВ (а.с. 10).

13 червня 2019 року позивач отримав Квитанцію №1, згідно якої "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.11).

На виконання вимог контролюючого органу, 18.06.2019 позивачем було направлено на адресу ДФС України області повідомлення від 18.06.2019 №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, копії акту здачі-приймання покрівельних робіт №ОУ-0000007 від 30.05.2019, копію рахунку №СФ- 0000011 від 28.05.2019, копію банківської виписки від 29.05.2019 та податкову накладну №2 від 29.05.2019 - всього 4 додатки, як зазначено в графі 10 Повідомлення.

Однак, 19.06.2019 ГУ ДФС в Київській області прийнято рішення № 1197194/41864285 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 29.05.2019. Підстава відмови - "ненадання платником податку копій документів з (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні)".

У подальшому, відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 ТОВ ГРУПА КРОВЛІ 19.06.2019 подало скаргу та письмові пояснення (а.с. 13-15).

Однак, рішенням комісії з питань розгляду скарг №32607/41864285/2 від 08.07.2019, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін (а.с. 16).

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно статті 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117. (далі-Порядок №117).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті З цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як убачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Таким чином, вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як встановлюється з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис". Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про; реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У відповідності до п. 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Тобто, окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків. достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну Фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Тобто, Єдиним документом, яким затверджені Критерії ризиковості платника податку платника податку і здійснення операцій, є лист ДФС України затверджений керівником Державної Фіскальної служби України 05.11.2018.

ДФС блокує господарську діяльність підприємства, беручи до уваги і посилаючись виключно на Лист ДФЄ України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04- 18 щодо Критеріїв блокування ПН/РК, який скасований рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. (справа №640/1240/19).

Суд зазначає, що дії ДФС України у даному випадку є протиправними, адже у зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН остання керується листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків , який суд зобов`язав відкликати як такий, що не підлягає виконанню. Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117. Це означає: лист щодо критеріїв визнаний Верховним Судом таким, що не має сили нормативно-правового акту.

Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2019 по справі № 822/1878/18 зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, а відтак не є джерелом права, відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у встановленому порядку. А тому Верховний Суд погодився із судами інших інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації ПН платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 95/99-99-07-18 та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже Товариством були надані первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Отже, враховуючи противоправні дії податкового органу щодо зупинення реєстрації РК, на підставі критеріїв ризиковості, визначених інформаційними листами Державної фіскальної служби України, оскільки такі листи не є правовими актами, а вимога податкового органу у квитанціях щодо надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, вказана без зазначення чіткої ознаки ризиковості, така відмова є незаконною і необґрунтованою.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх дій.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, у зв`язку із чим, позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 04.10.2019 №87.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ Державної фіскальної служби в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації , №1197194/41864285 від 19.06.2019 .

Зобов"язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" (КОД ЄДРПОУ 41864285) №2 від 29.05.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" (КОД ЄДРПОУ 41864285) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.