Рішення

від 05.12.2019 по справі 540/1955/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1955/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі: представника позивача - Сапсай О.Ю.

представника відповідача - Сілютіна Є.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11.11.2019 року просить:

- зобов`язати Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40112144) виключити інформацію з наявних баз обліку стосовно накладення арешту та оголошення заборони відчуження щодо всіх транспортних засобів (зокрема щодо автомобіля марки "BMW Х5", кузов НОМЕР_1 , 2004 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_2 та автомобіля марки "Chevrolet Aveo", кузов НОМЕР_3 , 2005 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_4 ), зареєстрованих за ОСОБА_1 за наступними документами:

- виконавчим листом №2-3051/09 виданий Дніпровським ВДВС РУЮ у м. Херсоні, вих. №14902 від 07.10.2009;

- постановою про відкриття виконавчого провадження №21816401 від 11.10.2010, виданою старшим державним виконавцем Куриленко Т.А. ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, вих. №24082 від 11.10.2010;

- постановою від 12.07.2011 на підставі виконавчого листа №2-2768 від 01.11.2010 Дніпровського районного суду м. Херсона виданою державним виконавцем Данченко А.А. ДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, вих. №13809 від 12.07.2011

- постановою від 16.02.2012 на підставі виконавчого листа №2-2167/1010 від 09.11.2010 Комсомольського районного суду м. Херсона, виданою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, вих. №3056 від 22.02.2012;

- обмеженням СБУ м. Рівне, вих. №4/85222 від 21.06.2008.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що є володільцем транспортних засобів "BMW Х5", "Chevrolet Aveo" з державними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4 відповідно. Проте, при її намаганні здійснити відчуження належних їй автомобілів, співробітник відповідача повідомив, що на автомобілі накладені заборони на відчуження. Так, відповідач повідомив про накладені арешти та заборони відчуження за наступними документами:

- виконавчим листом №2-3051/09 виданий Дніпровським ВДВС РУЮ у м. Херсоні, вих. №14902 від 07.10.2009;

- постановою про відкриття виконавчого провадження №21816401 від 11.10.2010, виданою старшим державним виконавцем Куриленко Т.А. ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, вих. №24082 від 11.10.2010;

- постановою від 12.07.2011 на підставі виконавчого листа №2-2768 від 01.11.2010 Дніпровського районного суду м. Херсона виданою державним виконавцем Данченко А.А. ДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, вих. №13809 від 12.07.2011

- постановою від 16.02.2012 на підставі виконавчого листа №2-2167/1010 від 09.11.2010 Комсомольського районного суду м. Херсона, виданою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, вих. №3056 від 22.02.2012;

- обмеженням СБУ м. Рівне, вих. №4/85222 від 21.06.2008.

Позивачка вважає, що з огляду на те, що Державний реєстр обтяжень рухомого майна не містить жодної інформації про наявність обтяжень щодо автомобілів, дані в базах обліку відповідача є застарілими та не оновленими. Не оновлення відомостей баз даних, позивачка вважає проявом бездіяльності відповідача.

Також, позивачка стверджує, що обтяження на підставі виконавчих листів та постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні, а посилання на обмеження СБУ за 2008 рік є для неї незрозумілим, оскільки кримінальне провадження в рамках якого його накладено - відсутнє.

Підсумовуючи викладене, позивачка робить висновок, що відповідач, керуючись застарілими документами, які наразі не мають юридичної сили порушує право ОСОБА_1 на розпорядження її власністю.

В іншій частині позову ОСОБА_1 посилається на фундаментальний характер права власності, неприпустимість його обмеження та на раніше зазначений висновок щодо того, що в разі відсутності відомостей про обтяження майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - таке обтяження не існує взагалі.

Ухвалою від 24.09.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2019 року.

В підготовче засідання, призначене на вказану дату, сторони з`явились, за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 24.10.2019 року.

22.10.2019 року відповідачем надано до суду відзив на позов, згідно якого відповідач позову не визнає, обґрунтовуючи це викладеним нижче.

Так, відповідач зазначає, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно приписів ст.41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, забороняється перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця.

Листом вих. №31/21/41-13о/п від 30.05.2019 року на лист б/н від 24.05.2019 року співробітниками ТСЦ №6541 (на правах відділу, м. Херсон) проінформовано позивача щодо обмежень на транспортний засіб "BMW Х5", державний номер НОМЕР_2 .

Відповідач зазначає, що РСЦ МВС в Херсонській області самостійно не наділений повноваженнями з накладання/скасування арештів, визнання або невизнання права власності, а лише збирає інформацію від уповноважених органів та забезпечує її узагальнення, зберігання та передачу, проводить державну реєстрації транспортних засобів, а також вносить зазначену інформацію до Єдиного державного реєстру МВС.

Окрім викладеного відповідач зазначає, що інформацію стосовно арешту, заборону на відчуження щодо транспортного засобу "BMW Х5", державний номер НОМЕР_2 внесено в автоматизовану базу обліку 19.07.2011 року, 27.02.2012 року, 21.10.2010 року, 15.10.2009 року, 01.07.2008 року співробітниками Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області. В свою чергу управління Державної автомобільної інспекції УМВС України є ліквідованими без правонаступника.

На підставі зазначеного, відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В підготовче засідання, призначене на 24.10.2019 року сторони з`явились. За клопотанням представника позивача, протокольною ухвалою проголошеною в засіданні, оголошено перерву в підготовчому провадженні до 12.11.2019 року.

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, протокольною ухвалою суду, проголошеною в підготовчому засіданні 12.11.2019 року підготовче провадження у даній справі закрито, та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.12.2019 року.

В судове засідання, призначене на вказану дату сторони з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, покликаючись на доводи викладені ним в відзиві на позов.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Не заперечується сторонами по справі, вбачається з позову та підтверджується матеріалами, що листом від 30.05.2019 року №31/21/41-13о/п територіальний сервісний центр №6541 Регіонального сервісного центру в Херсонській області МВС України повідомив позивачку, що на транспортний засіб BMW X5, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , накладено арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження:

- виконавчим листом №2-3051/09 виданий Дніпровським ВДВС РУЮ у м. Херсоні, вих. №14902 від 07.10.2009;

- постановою про відкриття виконавчого провадження №21816401 від 11.10.2010, виданою старшим державним виконавцем Куриленко Т.А. ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, вих. №24082 від 11.10.2010;

- постановою від 12.07.2011 на підставі виконавчого листа №2-2768 від 01.11.2010 Дніпровського районного суду м. Херсона виданою державним виконавцем Данченко А.А. ДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, вих. №13809 від 12.07.2011

- постановою від 16.02.2012 на підставі виконавчого листа №2-2167/1010 від 09.11.2010 Комсомольського районного суду м. Херсона, виданою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні, вих. №3056 від 22.02.2012;

- обмеженням СБУ м. Рівне, вих. №4/85222 від 21.06.2008.

Також, відповідно заяви про збільшення позовних вимог, згідно даних територіального сервісного центру №6541 Регіонального сервісного центру в Херсонській області МВС України на транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний № НОМЕР_4 постановою від 16.02.2012 року на підставі виконавчого листа №2-2167/1010 від 09.11.2010 Комсомольського районного суду м. Херсона, виданою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні від 22.02.2012 накладено арешт.

Позивачка, вважаючи дані Регіонального сервісного центру в Херсонській області МВС України застарілими, а бездіяльність, виражену в їх не оновленні, протиправною, звернувся до суду з позовом, у якому просить зобов`язати відповідача виключити відомості стосовно обмежень щодо належних їй транспортних засобів.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 34 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов`язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок №1388).

Згідно п.2 Порядку №1388, цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС. (п.3 Порядку №1388)

Згідно п.15 Порядку №1388, у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Забороняється перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця. (п.41 Порядку № 1388)

З наведених приписів законодавства вбачається, що всі призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби підлягають державному обліку, який здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, зокрема шляхом ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Сам процес державного обліку, що здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України як згідно положень Закону № 3353-ХІІ так і згідно приписів Порядку № 1388 полягає в процесі реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

З аналізу заявлених ОСОБА_1 позовних вимог вбачається, що вона просить суд зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області вчинити дії щодо виключення інформації з наявних баз обліку стосовно накладення арешту та оголошення заборони відчуження щодо належних їй транспортних засобів.

Відповідно до статті частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З аналізу частини першої статті 5 КАС України, що був неодноразово здійснений, Верховним судом, в тому числі в постанові №806/3099/17 по справі № 806/3099/17, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.

З цього приводу касаційний суд зазначав те, що захист прав позивача, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись, виключно, внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 5 КАС України передбачено те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, не залежно від способу захисту порушеного права, основними ознаками якого є те, що спосіб захисту не суперечить закону, а також забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, судовий захист порушеного права відбувається, виключно, за наявності порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, перед з`ясуванням чи не суперечить заявлений позивачкою спосіб судового захисту закону, суд має з`ясувати в чому полягає порушене відповідачем право ОСОБА_1 .

В позовних вимогах, ОСОБА_1 не просить визнати протиправними дії чи бездіяльність відповідача, проте зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що порушення її прав полягає в бездіяльності відповідача, вираженій в не оновленні ним даних, щодо належних позивачці транспортних засобів: BMW X5, державний номер НОМЕР_2 та Chevrolet Aveo, державний № НОМЕР_4 .

З приводу наведеного, суд зазначає наступне.

Згідно із сталою судовою практикою сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Зазначена формулювання бездіяльності закріплене в постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі П/800/259/15.

Тобто визнанню судом того, що з боку суб`єкта владних повноважень допущена бездіяльність передує обов`язок встановити, що в досліджених правовідносинах існував беззаперечний обов`язок відповідача вчинити певні дії.

Відповідно п. 12, 16 Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ та переліку її пріоритетних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1024, Єдиний державний реєстр транспортних засобів є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС.

Для ефективного функціонування єдиної інформаційної системи МВС її суб`єкти забезпечують своєчасне: внесення до єдиної інформаційної системи МВС достовірної та повної інформації; надання/позбавлення доступу користувачам єдиної інформаційної системи МВС до функціональних підсистем відповідно до законодавства; інформування адміністратора єдиної інформаційної системи МВС про проблеми, що виникають під час функціонування єдиної інформаційної системи МВС.

Згідно приписів Розділу ІІ "Основні функції ТСЦ МВС" Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 грудня 2015 року №1646 територіальні сервісні центри МВС відповідно до чинного законодавства: здійснює комплекс заходів, пов`язаних з проведенням державної реєстрації (перереєстрації) та зняттям з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів; проводить реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів; здійснює в установленому порядку державний облік зареєстрованих транспортних засобів юридичних та фізичних осіб - власників транспортних засобів і формування Єдиного державного реєстру МВС; вносять до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про накладення або зняття встановлених у визначеному законодавством порядку обмежень щодо транспортних засобів або їх власників.

Також, відповідачем надано Положення про регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1421 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 19.05.2017 року №422).

Пунктом 3 індивідуально затвердженого положення передбачені основні завдання Регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області, серед яких є забезпечення державного обліку зареєстрованих транспортних засобів. Відповідно приписів п.4 наведеного положення, відповідач, відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, забезпечує внесення до Єдиного державного реєстру МВС інформації про накладення або зняття обмежень щодо транспортних засобів уповноваженими на те органами.

Таким чином, до повноважень та обов`язків відповідача входить забезпечення державного обліку зареєстрованих транспортних засобів, що як вже зазначено вище за текстом даного рішення полягає в процесі реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, а також забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру МВС інформації про накладення або зняття обмежень щодо транспортних засобів уповноваженими на те органами.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області не створює інформацію стосовно наявності або відсутності обмежень щодо транспортних засобів, оскільки не є на те уповноваженим. Відповідач лише вносить таку інформацію, в разі її наявності, до Єдиного державного реєстру МВС.

Жодним з проаналізованих нормативно-правових актів не передбачено безпосереднього права відповідача на застосування або зняття обмежень з транспортних засобів як і не передбачено обов`язку оновлювати інформацію наявну в базах даних без отримання відомостей від уповноважених органів щодо змін в такій інформації.

Отже, на відповідача не покладено обов`язку виступати ініціатором перевірки актуальності даних внесених до Єдиного державного реєстру МВС, зокрема стосовно чинності накладених раніше обмежень.

Окрім зазначеного, як вбачається з матеріалів справи позивачем не надавалось відповідачу жодного документа, що свідчив би про зняття обмежень з належних ОСОБА_1 транспортних засобів. Натомість, РСЦ МВС надано позивачці та суду повний перелік наявних обмежень з зазначенням документів, якими вони були застосовані та органів, що їх видали (а.с. 17, 98-110).

Додатково судом для підтвердження дійсності наявної в Єдиному державному реєстрі МВС інформації зобов`язано суб`єктів - ініціаторів обмежень надати інформацію щодо них.

Так, по кожному з обмежень окремо суд зазначає наступне.

Щодо обмеження СБУ м. Рівне, вих. №4/85222 від 21.06.2008 року.

Обмеження застосовано постановою слідчого відділу управління СБ України в Рівненській області капітаном Казаковим В.С. про визнання предметів речовими доказами та приєднання до кримінальної справи від 27.05.2008 року в рамках кримінальної справи №153 (а.с.82). Зазначена постанова направлена до Департаменту ДАІ МВС України для накладення заборони зняття з обліку з транспортних засобів. Право на прийняття зазначеної постанови,, станом на дату її винесення, було передбачено ст. 78 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960.

Відповідно п.9 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Постановою заступника прокурора Рівненської області Гіля А.І. про скасування постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання до кримінальної справи від 30.05.2013 року скасовано постанову слідчого відділу управління СБ України в Рівненській області капітаном Казаковим В.С. про визнання предметів речовими доказами та приєднання до кримінальної справи від 27.05.2008 року, проте доказів її направлення для виконання до департаменту державної автомобільної інспекції МВС України не надано. Як і не надано доказів отримання відповідачем по справі зазначеної постанови.

Таким чином, у відповідача не було підстав вважати накладене постановою слідчого обмеження скасованим, а тому й обов`язку внесення таких даних до баз даних МВС не виникло.

Щодо обмежень Дніпровського ВДВС РУЮ у м. Херсоні, застосованим при примусовому виконанні рішення за виконавчим листом №2-3051/09 від 06.07.2009 року, постановою від 12.07.2011 року за виконавчим листом №2-2768 від 01.11.2010 року, постановою від 16.02.2012 року за виконавчим листом №2-2167/2010 від 09.11.2010 року.

Так, зазначені обмеження застосовані постановами державних виконавців про арешт майна при здійсненні примусового виконання рішень Дніпровського та Комсомольського районних судів м. Херсона (а.с.55, 103-107), боржниками в яких виступала ОСОБА_1 .

Також, обмеження накладені постановою старшого державного виконавця Куриленко Т.А. ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про відкриття провадження №21816401 від 11.10.2010 року (а.с.17, 57-58, 108-110). За вказаним виконавчим провадження позивачка також виступала боржником.

Право державних виконавців на арешт належного особі майна, станом на дату накладення арешту було передбачено ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999.

Отже, відомості про обмеження на належне позивачці майно було внесено до баз даних МВС на підставі передбаченій законом - постанов державних виконавців.

Доказів зняття арешту правонаступниками ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні та Дніпровського ВДВС РУЮ у м. Херсоні до суду не надано. Більш того, згідно листів Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с.55) та Корабельного районного відділу Державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с.57) відділи ДВС навіть не зазначають про прийняття таких постанов (про скасування раніше накладених арештів).

Відповідно приписів п.4 Розділу ІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 64/261/5 та який є актуальним, на дату винесення даного рушення, арешт майна боржника припиняється на підставі винесеної державним, приватним виконавцем постанови про:

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону;

зняття арешту з майна боржника з підстав, передбачених статтею 59 Закону.

Арешт з майна боржника також знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом.

Постанова, на підставі якої припиняється арешт майна боржника, надсилається до ЄДР в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного, приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП.

Отже, нормами наведеного порядку передбачений механізм зняття раніше накладеного державним/приватним виконавцем арешту, ініціатором виконання якого є відповідна постанова державного/приватного виконавця або начальник відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а не відповідач, як помилково вважає ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що без скасування раніше накладених обмежень та направлення такої інформації до відповідача він не тільки не має права на внесення змін до Єдиного державного реєстру МВС, а й внесення таких змін буде вчинено не в порядку та не у спосіб передбачений законом, а отже протиправним.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах ознак протиправної бездіяльності, що, на думку позивачки, полягає в відсутності дій, щодо оновлення даних інформаційних баз МВС, ведення яких, наразі, здійснюється відповідачем.

Отже й порушене право, яке підлягає судовому захисту в ОСОБА_1 відсутнє.

При цьому, суд звертає увагу що твердження позивачки про те, що РСЦ МВС порушує її право власності не відповідає дійсності, оскільки, в даному конкретному випадку, реалізації права ОСОБА_1 на розпорядження належним їй майном обмежене рішеннями інших суб`єктів владних повноважень. Таким чином й усунення перешкод в реалізації майнових прав в судовому порядку має полягати в зверненні з позовом до суб`єктів владних повноважень, якими таке порушення допущене.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні докази, які спростовують твердження позивача про необхідність внесення змін до інформаційних баз даних без документів, якими такі зміни передбачені.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача, оскільки б дії, що їх позивач бажає зобов`язати вчинити відповідача були б вчинені не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 грудня 2019 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 113070000