Рішення

від 16.12.2019 по справі 580/3155/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року справа № 580/3155/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Фермерське господарство "Одинокий" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач) в якому просять:

- визнати протиправними відмови державного кадастрового реєстратора Міськрайоного Управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.09.2019р. № РВ-7101000172019 - РВ-7101000212019 ОСОБА_15 , ОСОБА_16. , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у реєстрації земельних ділянок та внесенні відомостей до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Міськрайоного Управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області внести відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельних ділянок відповідно до проекту землеустрою щодо відведення їх у власність членам фермерського господарства Одинокий для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Мошнівської сільської ради за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі зазначили, що за результатами розгляду їх заяв про реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, відповідачем прийнято рішення про відмову у такій реєстрації. Зазначено, що державний реєстратор відмовляючи у реєстрації не врахував факт виготовлення проекту землеустрою за замовленням позивачів у відповідності до вимог п.7 ст. 118 ЗК України. Крім того, зазначено, що зауваження, викладені у висновку експерта, усунуто, а зауваження щодо валідності електронного документа не містять вказівок на конкретні порушення. З урахуванням зазначеного, позивачі вважають прийняті рішення протиправними, а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.12.2019р., до суду від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому предстаник просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що заяву про реєстрацію подано особою, яка не отримувала дозволу на розроблення документації із землеустрою а також не усунено зауваження, вказані у висновку експерта. Також, представником зазначено, що поданий проект землеустрою не відповідає вимогам Законів України, а поданий електронний документ не відповідає вимогам валідності. Також відповідач просить відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи відсутністю повноважень суду втручатися в дискреційні повноваження кадастрового реєстратора щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в ході розгляду адміністративної справи №2340/4938/18 Черкаським окружним адміністративним судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 27.10.2014р. Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області передано в оренду ОСОБА_9 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124985000:02:004:0052 площею 28,4114 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті, пасовища для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Договір оренди укладено терміном на 10 років та діє до 27.10.2024р.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.12.2014, індексний номер витягу: 31304675 право оренди на підставі вказаного договору зереєстровано в реєстрі 18.12.2014 14:44:29, номер запису про інше речове право: 8155045.

Відповідно до Статуту фермерського господарства "Одинокий", його засновником є ОСОБА_9 , членами зокрема є ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

На підставі договорів "На виконання землевпорядних робіт", заяв громадян - членів фермерського господарства "Одинокий", та у відповідності до завдання на виконання робіт сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_10 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 28,4114 га у власність громадянам членам ФГ "Одинокий" для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

17.01.2018р. до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області було направлено 9 заяв від 16.01.2018р. щодо передачі у власність членам фермерського господарства "Одинокий" земельних ділянок для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за рахунок земель наданих ОСОБА_9 для створення та ведення фермерського господарства, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 .

Крім того, окрім встановленого у справі №2340/4938/18, в ході розгляду даної справи судо встановлено наступне.

Відповідно до опису документів №П2710-П2714, позивачами 11.09.2019р., подано перелік документів для державної реєстрації земельних ділянок, до яких було додано:

- заяву;

- оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у паперовій або електронній формі відповідно до вимог ЗУ "Про землеустрій";

- копія довіреності (доручення) - для уповноваженої особи;

- електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Протоколами №№ПП-7100687382019, ПП-7100687372019, ПП-7100687412019, ПП-7100687402019, ПП-71006874222019 проведено перевірку поданих позивачами електронних документів та встановлено, що останні не відповідають наявним даним Державного земельного кадастру та установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа.

20.09.2019р. державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Денисенко Юлією Петрівною прийнято рішення №РВ-7101000172019 - РВ-7101000212019, яким відмовлено ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам ЗУ "Про державний земельний кадастр", Порядку ведення державного земельного кадастру та невідповідності електронного документа установленим вимогам.

Позивачі, вважаючи відмову протиправною, звернулись з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 64 Конституції України проголошує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно зі пп. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 121 ЗК України, кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 202 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлені Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Частиною 1 статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 1 - 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

- власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

- органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

- замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

- перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

- за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

-подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів від 17.10.2012 № 1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).

Відповідно до п. 107 Порядку №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Пунктом 109 Порядку №1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:

1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Згідно з п. 110 Порядку №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій";

3) електронний документ.

Відповідно до п. 111 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

- приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Пунктом 168 Порядку №1051 передбачено, що відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у формі повідомлення у разі, коли:

1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Повідомлення про відмову у наданні відомостей надається за формою згідно з додатком 43.

При вирішенні спору по суті, суд зазначає наступне.

З аналізу ч. 3 ст. 24 Закону №3613-VI та п.109 Порядку №1051 судом вбачається, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Як встановлено судом, у позивачів, станом на час звернення до відповідача із заявами про внесення відомостей до Державного земельного кадастру відсутній дозвіл органу виконавчої влади на розроблення документації із землеустрою.

З приводу посилань позивачів, що проект землеустрою виготовлено у відповідності до вимог п.7 ст. 118 ЗК України, суд зазначає наступне.

Згідно п.7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, позивачами, 27.02.2018р. подано до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомлення про замовлення ними проектів землеустрою за власним бажанням з огляду на відсутність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення щодо надання дозволу у встановлені ЗК України строки.

З аналізу зазначених повідомлень, судом вбачається, що позивачі звернулись до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з проханням про передачу у власність земельних ділянок с/г призначення для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) по Мошнівській сільській раді орієнтовною прощею до 2,8 га за рахунок земель, наданих ФГ "Білий лебідь" членами якого вони являються.

З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що вказане повідомлення не може слугувати підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, членам ФГ "Одинокий" , з огляду на невідповідність намірів для розробки проекту та фактично розробленого проекту. Також, додатком до вказаних повідомлень позивачами зазначено копію договору №4/1 від 26.02.2018р., яку позивачами до матеріалів справи не додано.

Таким чином, суд зазначає, що позивачами при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, членам ФГ "Одинокий", не дотримано вимоги п.7 ст. 118 ЗК України.

Разом з тим, з листа Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 29.08.2019р. №0-23-0.222-2141/180-19 ОСОБА_4 повідомлено, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 07.02.2019р. №481/0/95-18 надано мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Доказів оскарження відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою оформленої листом від 07.02.2019р. №481/0/95-18 ОСОБА_4 до суду не надано.

Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст. 186 1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Із зазначеної норми судом вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягає обов`язковому погодженню з органом виконавчої влади, в незалежності від того, чи було його розроблено після надання дозволу на його розроблення, чи без такого.

Суд зазначає, що позивачами до матеріалів справи не додано доказів погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, членам ФГ "Одинокий" територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, подана позивачами для внесення змін до Державного земельного кадастру документація не може вважатися погодженою у відповідності до приписів ЗК України.

З урахуванням зазначеного, суд при постановленні даного рішення враховує те, що позивачами при зверненні до відповідача із заявами про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, не було дотримано приписів а ні статті 24 Закону №3613-VI, а ні пункту 7 статті 118 ЗК України, у зв`язку з чим суд доходить висновку про обгрунтованість рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідачем, при оскаржуваних рішень, доведено правомірність власних дій, з огляду на що, позовні вимоги суд вважає не обгрунтованими та такими, в задоволенні яких належить відмовити.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко