Рішення

від 09.12.2019 по справі 620/3007/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3007/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представників позивача - Потапової С.М., Антоненко Г.Г.,

представника відповідача - Балишева М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лик" (далі - ТОВ Лик ) 11.10.2019 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУДФС у Чернігівській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.08.2019 №00001054001.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів складається за формою згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790. Разом з тим, відповідачем протиправно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким до товариства застосовано штрафні санкції.

Ухвалою судді від 16.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.12.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколом судового засідання, здійснено заміну відповідача на належного, а саме: Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки було встановлено реалізацію позивачем пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Наведене стало підставою для винесення ГУДФС у Чернігівській області спірного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

ТОВ Лик зареєстроване у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.12.1993 внесено відповідний запис (а.с. 16-18). Згідно витягу основним видом діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУДФС у Чернігівській області від 12.08.2019 №1694, направлень на проведення перевірки від 12.01.2019 №2030, №2031, відповідно до Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854, від 13.05.1996 №493, від 31.03.1999 №500, від 27.12.2010 №1251, від 07.08.2001 №940, від 30.10.2008 №957, наказу Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 24.07.2002 №218 працівниками податкового органу була проведена фактична перевірка ТОВ Лик з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним (а.с. 31, 32,36).

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 №124 (а.с. 11-12), у якому зафіксовано реалізацію ТОВ Лик пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в період з 05.07.2019 по 07.07.2019.

У зв`язку із наведеним, перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області винесено ТОВ Лик податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №00001054001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 250 000,00 грн. (а.с. 10).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ Лик звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини урегульовано Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон №481).

Статтею 15 Закону №481 установлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що приписи статті 17 Закону №481 не встановлюють форми та вимоги до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за №790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

У свою чергу, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу. Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас, статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов`язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення вбачається, що поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов`язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому у пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов`язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, суперечитиме Податковому кодексу України.

Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише у частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.

Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.

Судом встановлено, що 05.07.2019 ТОВ Лик до уповноваженого органу було подано заяву про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з відповідним пакетом документів (а.с. 13, 14).

Як вбачається з матеріалів справи у період з 05.07.2019 по 07.07.2019 ТОВ Лик здійснювало реалізацію пального, що підтверджуються чеками (а.с. 33).

Разом з тим, ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ГУДФС у Чернігівській області видано товариству лише 08.07.2019 (а.с. 15), тобто протягом вищевказаного періоду товариство здійснювало реалізацію пального з порушенням вимог Закону №481.

Суд зазначає, що представник позивача по суті не заперечує та не спростовує факту продажу пального у період з 05.07.2019 по 07.07.2019, а лише вказує на процедурні порушення та те, що посадовою особою контролюючого органу в телефонній розмові було повідомлено про оформлення запитуваної ліцензії з 05.07.2019. Однак, на думку суду наведене не може бути підставою для скасування спірних, правильних по суті рішень.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2019 (справа №814/1140/15), окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. У свою чергу незалежно від дефектів форми податкового повідомлення-рішення з визначення грошових зобов`язань за фінансовими санкціями за порушення законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на такі повідомлення-рішення поширюється дія норм Податкового кодексу України.

Тому передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов`язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу визначені такими рішеннями суми грошових зобов`язань підлягають сплаті як грошові зобов`язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов`язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ТОВ Лик необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Лик" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2019 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лик" (код ЄДРПОУ 14239934, вул. Дачна, 42, с. Зруб, Ніжинський район, Чернігівська область, 16631).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна