Рішення

від 13.12.2019 по справі 620/24/19

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/24/19

Провадження № 2/626/408/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.12.2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

за участі позивачів і відповідачів

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

їх представника ОСОБА_3 ,

відповідача і позивача

за зустрічним позовом ОСОБА_4

його представника ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу № 620/24/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків із зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми винагороди за обробку земельної ділянки, суми збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Зачепилівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_4 на їх користь по 41119 грн. на відшкодування матеріальних збитків.

Ухвалою судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 15.01.2019 року було відкрите провадження у дані справі і призначене підготовче судове засідання.

14.02.2019 року ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області був накладений арешт на комбайн зернозбиральної марки СК-5 Нива , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .

05.03.2019 року позивачі уточнили позовні вимоги і просили стягнути з ОСОБА_4 на свою користь на відшкодування матеріальних збитків по 44785 грн., а також 5000 грн. за послуги з незалежної оцінки матеріальних збитків.

На обґрунтування позову в позовній заяві вони зазначили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 4,4402 га кадастровий номер 6322255100:01:000:0108, а ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 4,4403 га кадастровий номер 6322255100:01:000:0109, які розташовані в Зачепилівському районі Харківській області, призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вони є подружжям і вищезазначені земельні ділянки розташовані поряд одна з одною. Навесні дані земельні ділянки були ними засіяні соняшником, а восени до них звернувся відповідач - ОСОБА_4 із пропозицією допомогти зібрати даний врожай, на що вони погодилися, оскільки власної техніки для збирання врожаю не мали.

18.09.2018 року протягом дня ОСОБА_4 збирав на своєму комбайні їх врожай соняшника та скосив майже весь, окрім двох рядків, оскільки в нього зламався комбайн. Загалом цього дня було зібрано два вантажні автомобілі соняшника масою 3, 820 т та 4, 200 т. Вранці наступного дня, коли вони прийшли на своє поле, то побачили, що дуже багато насіння соняшника лежить просто на землі, якраз в тому місці де поміж рядків проходив комбайн ОСОБА_4 . Вони вважають, що це трапилося через те, що ОСОБА_4 під час збирання врожаю не зачинив шнек комбайну та майже все насіння соняшника, яке збиралося, попадало не в бункер, а на землю, або ж через інші несправності комбайна, відсутність яких ОСОБА_4 мав перевірити перед збиранням врожаю. 19.09.2018 року були скошені останні два рядки з їх поля вже без втрат, оскільки вони за цим спостерігали та комбайн ОСОБА_4 було полагоджено, і загалом з двох рядків було зібрано 297 кг соняшника.

Згідно Звіту про оцінку майна матеріальний збиток, заподіяний власникам земельних ділянок у результаті недбалого збору врожаю, станом на 18 вересня 2018 року, з округленням до цілих складає 89 571 гривень, які позивачі просять стягнути з відповідача, по 44785 грн. кожному, оскільки земельні ділянки є рівними, а також судові витрати у справі.

Відповідач ОСОБА_4 надав відзиви на позовну заяву і уточнену позовну заяву, в яких вважає вимоги позивачів безпідставними, оскільки на момент початку робіт ОСОБА_1 був попереджений, що з ділянки, яку він просив обробити, рівень врожайності буде дуже низький, не більше ніж 10 центнерів з гектару. При цьому врожайність соняшнику на ділянці позивачів не була рівномірною: у деяких місцях соняшник взагалі був відсутній, на половині ділянки забрудненість бур`янами була дуже високою, тому вирахування врожайності за результатом збирання решти соняшника 19.09.2018р. у центрі не є об`єктивною. На час збору врожаю ніяких претензій до кількості зібраного соняшнику не надходило, він не був присутній на зважуванні сировини, навіть не був обізнаним про факт зважування. Зважування 19.09.2018 р. відбувалося не за результатами збору врожаю з двох рядків, як зазначено у позові, а з 2 повних рядків та з 4-х неповних та у сумі з врожаєм за 18.09.2018р. у кількості приблизно 150 кг, що лишалася у бункері комбайна до його поломки. Визначення врожайності ділянки повинно проводитися за встановленими законом нормами та методами, передбаченими нормативними документами, а не порівняльним методом , як це зазначено у позові, тобто цей засіб доказування є неналежним. Максимальна вартість соняшника на той час складала максимум 7700 грн за тону, а не 8200 грн., як це зазначено у позові. Позивачі визначають, що збитки, які вони зазнали, відносяться до категорії реальних відповідно до ч.2 п.1) ст.22 ЦПК, але за своєю суттю вони не підпадають під правові критерії, визначені законом, оскільки ними не зазначено у чому полягає знищення або пошкодження речі. Також позивачі не оплатили йому роботи по збиранню врожаю, тому посилання у позові на ч.3 ст.22 ЦК України є безпідставними. Твердження позивачів, що він нібито не зачинив шнек комбайну й через те майже все насіння соняшника попадало не в бункер, а на землю не відповідає дійсності, оскільки це не можливо з технічної точки зору (шнек комбайну завжди зачинений та відчиняти його конструктивно не передбачено). По наданих позивачами фото не має можливості з`ясувати де саме вони були зроблені, в який період часу та яке вони мають відношення до земельних ділянок позивачів. Крім того на час звернення до суду в січні 2019 р. позивачі не мали цих фотографій, з чого випливає, що вони були зроблені пізніше та сфальсифіковані саме для судового засідання. Звіт про оцінку майна теж не може бути розцінений як достовірний доказ оскільки в самому звіті є попередження, що дана оцінка є не об`єктивною, зазначено, що оцінювачем було використано порівняльний підхід для визначення збитків; огляд місця виникнення збитків оцінювачем не проводився; причини та виникнення матеріального збитку та вихідні дані для розрахунку вартості збитку прийнято відповідно до позовної заяви та іншої інформації наданої позивачами. Вся інформація для складення звіту була надана позивачами в усній та письмовій формі та оцінювачем не проводилась спеціальна перевірка її достовірності і приймалася оцінювачем як достовірна. Також вказано, що перелік документів, на підставі яких було зроблено розрахунок збитків, а саме: позовна заява до суду, фотоматеріал, інформація про урожайність сусідніх земельних ділянок, усі інші документи носять суто інформаційний характер. Інформація про урожайність сусідніх земельних ділянок видана та підписана бухгалтером ТОВ Вікторія ОСОБА_6 , яка згідно інформації наданої на сайті Мінюсту України, не має на те повноважень. Згідно інформації, наданої на сайті Мінюсту України, підписантом, власником та керівником ТОВ Вікторія є ОСОБА_7 , який є рідним дядьком адвоката Прасолова І.В. (представника позивачів), що викликає сумнів у достовірності та об`єктивності даної інформації.

Крім того, наявність будь-якої високої врожайності на сусідніх земельних ділянках не гарантує таку ж урожайність у позивачів. Значення мають також умови посадки, догляду, збирання врожаю, сорт насіння та навіть період та погодні умови при покосі соняшника. Всі ці умови не були враховані при розрахунку розміру збитків. За таких обставин, факти, викладені позивачами в позові, є перекрученими на свою користь, а позов є необгрунтований та недоведений доказами.

Крім того, 25.03.2019 року ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву, в якій вказав, що позивачі використали його у власних інтересах, не сплатили йому за надані послуги, чим завдали йому матеріальну шкоду. Він є власником комбайна зернозбирального СК-5 НИВА , реєстраційний номер НОМЕР_1 . З 1999р. він має посвідчення тракториста-машиніста, працює на власній землі, обробляє її та має значний особистий досвід у цьому напрямку.

18.09.2018 року до нього звернулася ОСОБА_8 , дочка позивачів, з проханням скосити урожай соняшника на земельній ділянці її батьків площею близько 7 га. та запропонувала оплатити роботу у розмірі 700грн. за 1 га, тобто 4900 грн., а також заправити комбайн пальним в об`ємі, що необхідний для обробки 7 га землі. Він відмовився, оскільки був зайнятий, але ОСОБА_8 наполягала, дуже просила допомогти, мотивуючи прохання тим, що соняшник вже стоїть не зібраний давно, обсипається, а відповідно до прогнозів очікуються зливи, то її батьки втратять врожай зовсім.

18.09.2018р. близько 19-20 години він та його помічник ОСОБА_9 , який постійно працює комбайнером, виїхали на ділянку батьків ОСОБА_8 , яка розташована у Зачепилівському районі Харківської області, де їх очікувала ОСОБА_8 . Після огляду ділянки у нього виникли сумніви в доцільності проведення робіт, оскільки ділянка була сильно забур`янена, соняшника було виключно мало (на деяких ділянках взагалі його не було видно), крім того соняшник вже перезрів та осипався при спробі його обробляти, частина взагалі вже стояла напівпорожня, а насіння було на землі. Своїми сумнівами він поділився з ОСОБА_8 , але та продовжувала наполягати на проведенні робіт. Він запропонував визвати на місце проведення робіт (на ділянку) власника особисто - ОСОБА_1 , щоб він сам вирішував, чи доцільно косити ці бур`яни, та чи буде він оплачувати цю роботу, оскільки витрати можуть звести до нуля увесь прибуток. ОСОБА_8 зателефонувала батьку, пояснила ситуацію, той відмовився приїхати з невідомих причин, але підтвердив намір скосити ділянку та оплатити за роботу, оскільки звільнити землю від насаджень потрібно було в будь-якому випадку. Тобто на момент початку виконання робіт між сторонами було укладено усний договір, згідно якого позивачі, як сторона цього договору, зобов`язувалися надати йому, як другій стороні цього договору, пальне в кількості, необхідній для покосу врожаю соняшнику на земельних ділянках позивачів, та оплатити роботу з розрахунку 700 грн. за 1 га. А він був зобов`язаний власним комбайном здійснити покіс соняшнику на земельних ділянках позивачів. Після досягнення цієї усної угоди він приступив до роботи.

Після проходження першого кругу по периметру поля він побачив, що соняшника поступає у бункер мало, та він є пересушеним, і зрозуміло, що частина врожаю при такому стані сировини осипається ще до того, як потрапляє у жатку комбайна. Робота йшла дуже повільно, техніка не працювала у нормальному режимі з причини забрудненості сировини, комбайн не міг обробляти звичайні чотири рядки одночасно, оскільки забивався бур`яном, який не давав змоги вивіювати соняшник. Він керував комбайном, а коли він ставав, ОСОБА_9 його чистив. З часом він став прокошувати поле по три ряди, а потім по два, оскільки машина не працювала у запланованій потужності, комбайн рухався з країв ділянки по периметру до центра поля, поступово зменшуючи площу ділянки. Через 6 годин роботи, коли на полі залишилося 3-4 рядки у центрі, комбайн зламався і робота на полі була зупинена, але у бункері комбайна на момент поломки залишалося насіння приблизно у кількості не менш 150 кг. За час роботи відповідач загрузив з комбайну два вантажні автомобілі -ГАЗ, яким керував ОСОБА_10 , та ЗИЛ, яким керував ОСОБА_11 . Водії з автомобілями перебували на ділянці увесь період роботи, також на полі постійно була і ОСОБА_8 . Після завантаження автомобілі виїхали з поля у напрямку Зачепилівки, де вони поїхали відповідачу відомо не було. Про обставини, що нібито соняшник було зважено, та де це відбувалося йому нічого не відомо, при зважуванні він присутнім не був, претензій до нього з боку ОСОБА_8 на момент завантаження автомобілів ніяких не висловлювалося.

Зранку 19.09.2018 р. він вимушений був з`їздити до Харкова (на авторинок Лоск ) за запчастинами на комбайн, які були необхідні для ремонту. Оскільки він ремонт проводив самотужки, то ремонт йому обійшовся лише у вартість запчастин до комбайна -3 000 грн. Відремонтувавши комбайн, він сповістив про це ОСОБА_8 , з нею було обговорено про компенсацію вартості ремонту та той факт, що за таких умов роботи пального треба значно більше. ОСОБА_8 запевнила, що всі витрати будуть компенсовані та дуже благала закінчити покіс до початку дощів. В цей же день, біля 10 ранку ОСОБА_9 виїхав та докосив ділянку поля позивачів у центрі, яка між іншим була менше всього засмічена бур`яном. Фактично на цей момент недокошеними залишалися 2 повних рядки соняшника та 4 рядки вже частково скошених. Цю частину врожаю та залишки соняшнику з бункера особисто забрала ОСОБА_8 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_12 на причепі до автомобіля ВАЗ 2103. У зважуванні цієї частини також ані він, ані ОСОБА_9 участі не приймали.

Ніяких дорікань зі сторони ОСОБА_8 , яка була весь час присутня на полі при роботі комбайна, зборі врожаю, завантаженні його до вантажних автомобілів та до причепу свого чоловіка, про нібито недбалу роботу й на те, що частина врожаю осипалася на землю, від неї не поступало. Зауважень про те, що напередодні було зібрано дуже мало насіння з більшої площі, теж не було.

Вже при початку розгляду справи в суді, з наданих позивачами документів, з`ясувалося, що площа земельних ділянок становить не 7 га, а 8,8 га Таким чином, позивачі не розрахувались з ним за виконані роботи, чим порушили взяті на себе договірні зобов`язання у розмірі 8.88 га х 700 грн. = 6216 грн. За таких обставин він вважає, що дії позивачів з самого початку були спрямовані на те, щоб за його кошт звільнити земельну ділянку від бур`яну, зібрати врожай (який є) та при цьому не розрахуватися за роботу та ремонт техніки, поломка якої виникла з вини позивачів. Тому він просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму винагороди за обробку земельної ділянки у розмірі 6216 грн., суму збитків у розмірі 3000 грн. Крім того, він просить стягнути з них моральну шкоду, яка завдана розповсюджуванням позивачами в смт. Зачепилівка різного роду пліток, які принижують його людську гідність та його професіональні якості як комбайнера, механіка та землероба, які полягають у стражданнях, переживаннях які він відчуває у результаті непорядних дій позивачів. Нескінченне обговорювання ситуації серед односельчан, намагання виправдатися без наявності жодної вини, постійне нервування за перебіг справи, спричиняють йому безсоння та поганий настрій та самопочуття. Такі дії позивачів нанесли йому моральний збиток (шкоду), яку він оцінює у розмірі 10 000 грн. Також ОСОБА_4 просить стягнути з відповідачів судові витрати у справі у розмірі 8768,40 грн.

22.05.2019 року на підставі розпорядження голови Зачепилівського районного суду Харківської області дана справа надійшла за підсудністю до Красноградського районного суду Харківської області, у зв`язку з тим, що після задоволення відводу не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи і за результатами авторозподілу передана судді Дудченко В.О.

В судовому засіданні позивачі Клєщінови та їх представник адвокат Прасолов І.В. позовні вимоги підтримали, зазначивши підстави, наведені в уточненому позові. При цьому позивачі стверджували, що дозволу на збирання врожаю своїй доньці вони не надавали, про збирання врожаю дізналися лише на наступний день 19.09.2018 року.

У задоволенні зустрічного позову просили відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Синєпольська О.В. позов не визнали в повному обсязі в зв`язку з його безпідставністю, пославшись на доводи, викладені у відзиві на позов.

Також вони підтримали свій позов до Клєщінових та просили стягнути понесені ОСОБА_4 суму збитків, обіцяну винагороду за обробку землі з підстав, зазначених у своєму позові.

Свідок ОСОБА_8 - донька позивачів ОСОБА_13 , пояснила, що 18.09.2018 року вона неодноразово телефонувала ОСОБА_4 з проханням скосити соняшник на ділянці її батьків, про це вони не знали, оскільки вона хотіла зробити їм сюрприз. Вони домовились, що заплатить ОСОБА_4 за роботу кошти із розрахунку 700 грн. за 1 га. Під час збирання соняшнику, який тривав з вечора аж до самого ранку, її чоловік весь час був на полі. Коли зламався комбайн не скошеними, станом на ранок 19.09.2018 року залишилось три повних рядки і половина одного чи двох рядків. При цьому за ніч було зібрано два вантажних автомобіля ЗІЛ та ГАЗ, при цьому перша машина взагалі не зважувалась, а друга приблизно бере до 5-ти тон.

Свідок ОСОБА_14 надала пояснення про те, що про факти збирання врожаю їй взагалі нічого не відомо. 19.09.2018 року її попрохала ОСОБА_8 приїхати на поле та зняти їх поле на телефон, де були залишки соняха. При цьому який це був сонях пустий чи повний, вона не знає, оскільки у руки його не брала.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працює комбайнером у ОСОБА_4 18.09.2018 року він також цілий день косив сонях у ОСОБА_11 . У вечорі цього ж дня він разом із ОСОБА_4 поїхали косити соняшник на земельних ділянках Клєщінових про що була відповідна домовленість з їх донькою ОСОБА_15 . Коли вони приїхали у вечорі на ц земельну ділянку, то саме він керував комбайном. Однак оскільки земельна ділянка була дуже засмічені бур`яном, то не було видно рядків, а соняшник був сухий, коли він його торкався, то насіння осипалося. В зв`язку з цим він повідомив ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , що він тут взагалі не бачить рядків та не може косити. Після цього за руль комбайну сів ОСОБА_4 , а він допомагав чистити комбайн, коли той забивався бур`яном, приходилося дуже часто зупинятися та чистити комбайн, оскільки поле було дуже захаращене. Спочатку вони косили на всю жатку, потім по 4 рядки, далі по 3, а потім по 2 рядки, оскільки жатка постійно забивалася з-за забрудненості поля бур`яном, в зв`язку вони кожні 3-4 метри ставали та чистили комбайн. Таким чином один бункер вони косили дуже довго. Вони косили цілу ніч, а зранку комбайн зламався і залишилося нескошеними клин 2-3-6. За всю ніч вони зібрали тільки два вантажних автомобіля, які завантажились та поїхали в невідомому напрямку, а вони продовжували косити почи не зламався комбайн. З ранку 19.09.2018р., коли вони з ОСОБА_4 полагодили комбайн, вони поїхали докошувати залишок соняха, якого було декілька рядків, при цьому на ранок в бункері залишалась частина соняха, яка там була з вечора і не влізла в вантажні машини. Цей сонях вони докосили зранку, досипали його до того, що залишився з ночі, а потім приїхала донька ОСОБА_18 зі своїм чоловіком та забрали цей весь сонях у легкову машину з причепом. При цьому сонях був низький, головки маленькі і він дуже пересушений, тобто тільки до нього доторкуєшся - він одразу сипиться на земля, оскільки він на комбайні працює більше 15 років, то на його думку з такого захоращеного поля, урожайність не більше 10-11 центнерів з гектара. Що стосується того лючка - шнек який, як зазначено в позові начебто був відчинений, то це взагалі не можливо з технічної точки зору.

Свідок ОСОБА_11 , який є водієм автомобіля ЗІЛ зазначив, що ОСОБА_8 попросила його перевозити насіння соняшника. Спочатку комбайнер ОСОБА_9 18.09.2018 року в день косив сонях у нього на полі, а у вечорі він поїхав косити на поле Клєщінових, а він на прохання ОСОБА_17 поїхав перевезти його. У зв`язку з тим, що комбайн постійно забивався, збір соняшника відбувався дуже повільно і його машину вантажили з вечора і аж до 3 годин ночі. Соняшник ніде не важився оскільки він приїхав додому, а з ранку близько 7-8 години подзвонила ОСОБА_17 , щоб він їхав до її батьків ОСОБА_13 та вивантажив його там, що він і зробив приїхав з ранку та вивантажив у дворі зібраний сонях. При цьому його масу він не знає, оскільки машина ніде не вижилась. При цьому коли він підходив до поля то бачив там пусті кабачки соняха, на його думку з такого поля як у них, врожайність не більше 11 центнерів з 1 гектара, оскільки з краю сонях був дуже низький та маленькі головки.

Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона була членом комісії при складанні акту обстеження земельних ділянок від 10.10.2018 року. Коли вони приїхали 10.10.2018 року то зафіксували, що на земельних ділянках Клєщінових дійсно був скошених сонях, при цьому кількість 122 рядки їй відомо зі слів, т.я. особисто вона скошені рядки не перераховувала.

Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пояснили, що їх земельні ділянки знаходяться поряд з землею Клєщінових та вони можуть пояснити, що земельній ділянці останніх дуже багато бур`яну (амброзія, лобода, щириця), в зв`язку з чим врожайність не велика.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 4, 4402 га кадастровий номер 6322255100:01:000:0108, яка розташована в Зачепилівському районі Харківській області, призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 4,4403 га кадастровий номер 6322255100:01:000:0109, яка розташована в Зачепилівському районі Харківській області, призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.12.2018 (а.с.10-11).

Сторони не заперечують, що на вказаних земельних ділянках позивачі посіяли соняхи, які на даний час скошені, що також підтверджується актами обстеження земельних ділянок постійною комісією з питань управління об`єктами спільної власності, житлово-комунального господарства, інвестицій, будівництва, земельних відносин, екології, агропромислового розвитку, економіки, промисловості, регуляторної політики, транспорту, зв`язку, підприємства та торгівельного обслуговування від 10.10.2018 року і довідками Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області №418 і №419 від 12.10.2018 року (а.с.12-15).

Також сторонами не заперечується, що між донькою позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_4 18.09.2018 року була усна домовленість, за якою вона зобов`язувалася надати відповідачу пальне в кількості, необхідній для покосу врожаю соняшнику на земельних ділянках позивачів, та оплатити роботу відповідача з розрахунку 700 грн. за 1 га. А відповідач був зобов`язаний власним комбайном здійснити покіс соняшнику на земельних ділянках позивачів.

Після досягнення цієї угоди ОСОБА_4 18.09.2018 року приступив до роботи і протягом дня він збирав на своєму комбайні врожай соняшника на ділянках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скосив майже весь, але в нього зламався комбайн, загалом цього дня було зібрано два вантажні автомобілі соняшника. Після усунення поломки вранці 19.09.2018 року ОСОБА_9 докосив соняшник, що залишався.

Позивачі за первісним позовом зазначають, що ОСОБА_4 неякісно зібрав врожай соняшника, оскільки дуже багато насіння залишилося на землі в тому місці, де поміж рядків проходив його комбайн, і вважають, що він під час збирання врожаю не зачинив шнек комбайну, внаслідок чого насіння попадало не в бункер, а на землю, або через інші несправності комбайну. Вони вказують, що останні два рядки були скошені 19.09.2018 року без втрат і було зібрано 297 кг соняшника, в той час як 18.09.2018 року із земельних ділянок ОСОБА_4 було зібрано два вантажні автомобілі соняшника масою 3, 820 т та 4, 200 т. Вони вважають, що ОСОБА_4 через недбалий збір врожаю наніс їм матеріальні збитки, які згідно Звіту про оцінку майна №55/02 від 01.03.2019 року становлять 89571,00 грн.

Надавши правову оцінку встановленим фактам, суд вважає наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає у громадян і юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.

Таким чином, відшкодування збитків має характер універсального засобу захисту цивільних прав. Одночасно відшкодування збитків є мірою відповідальності, в зв`язку з чим слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (ст. 611, 623 ЦК), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК).

Позивачі Клєщінови заперечують укладання з відповідачем Сорочинським будь-яких договорів та вказують, що останній взагалі заїхав на їх земельні ділянки без їх дозволу, ОСОБА_8 також вказує, що домовилась із ОСОБА_4 про збирання врожаю соняшника на земельних ділянках батьків без їх дозволу, т.я. хотіла зробити їм сюрприз. Отже ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечують договірні правовідносини з ОСОБА_4 , ОСОБА_4 також підтверджує, що домовлявся з ОСОБА_8 . Тобто усний договір про надання послуг із збирання вражаю соняшника на ділянках позивачів був укладений між ОСОБА_8 , яка є їх донькою, та ОСОБА_4 .

На відміну від договірної відповідальності, деліктна відповідальність є наслідком порушення загального правила - не завдавати шкоди іншому, тобто абсолютного права особи. Наслідком реалізації деліктної відповідальності є відновлення первинного стану потерпілого. Зобов`язання з відшкодування завданої шкоди - це позадоговірні зобов`язання, що виникають внаслідок порушення особистих немайнових і майнових прав потерпілого. Такі зобов`язання мають абсолютний характер і спрямовані на забезпечення найбільш повного відновлення цих прав за рахунок заподіювача шкоди або за рахунок інших осіб, на яких законом покладено обов`язок її відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частина 2 ст.1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини. Проте саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати завдану шкоду в натурі, (передати річ того самого роду й такої самої якості чи полагодити пошкоджену річ) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, або реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять стягнути з ОСОБА_4 реальні збитки у зв`язку з пошкодженням їх речі внаслідок неналежного збирання ним врожаю соняшника.

А отже позивачі повинні довести неправомірність поведінки ОСОБА_4 , наявність завданої ним шкоди і її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

На підтвердження протиправної поведінки ОСОБА_4 та завданих ним збитків внаслідок неналежного збору урожаю позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали:

- копії фото, на яких зображено насіння соняшника на землі,

- акти обстеження їх земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійною комісією з питань управління об`єктами спільної власності, житлово-комунального господарства, інвестицій, будівництва, земельних відносин, екології, агропромислового розвитку від 10.10.2018 року

- довідки Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області №418 і №419 від 12.10.2018 року,

- запис на аркуші паперу з розрахунками,

- помольну квитанцію від 19.09.2018 року про отримання від ОСОБА_1 297 кг соняшника,

- копію довідки ТОВ Вікторія від 26.02.2019 року про врожайність соняшника в ТОВ Вікторія у 2018 році,

- довідку з Головного управління статистики у Харківській області від 22.02.2019 року за №06-54/280-19 щодо урожайності соняшнику у сільськогосподарських підприємствах Зачепилівського району Харківської області у 2018 році,

- звіт про оцінку матеріального збитку внаслідок недбалого збору врожаю.

Вивчивши надані докази, суд вважає, що факт протиправної поведінки і заподіяння шкоди ОСОБА_4 внаслідок неналежного збирання ним врожаю на земельних ділянках позивачів не підтверджений належними і допустимими доказами.

Так, акти обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійною комісією з питань управління об`єктами спільної власності, житлово-комунального господарства, інвестицій, будівництва, земельних відносин, екології, агропромислового розвитку від 10.10.2018 року та довідки Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області №418 і №419 від 12.10.2018 року, підтверджують лише те, що на земельних ділянках позивачів дійсно росли соняхи. При цьому у них зазначено, що скошених було 122 рядки, однак допитаний в якості свідка ОСОБА_19 - член комісії повідомила в судовому засіданні, що вона особисто не рахувала кількість скошеного соняху, а записала це тільки зі слів .

З наданих позивачами фото, на яких зображена земля з насінням соняшнику, неможливо з`ясувати де саме вони були зроблені, ким, в який період часу, та на яких земельних ділянках .

На підтвердження ваги соняшнику, який був зібраний 18.09.2018 року, позивачами надані записи на аркуші паперу (а.с.16). Але суд не може прийняти їх як належний і допустимий доказ, оскільки їх неможливо ідентифікувати-коли і ким вони зроблені, звідки і яке майно зважувалось, в яких одиницях, конкретно на якому транспорті і ким було привезено, яка організація робила таке зважування. Крім того, допитаний в якості свідка водій автомобіля ОСОБА_23 - ОСОБА_11 пояснив, що соняшник грузився в його автомобіль до 3 годин ночі, ніде не важився і він зранку висипав його у дворі Клєщінових, звідки на папірці зазначено вага 4200кг., йому не відомо. Зважування насіння соняшнику з другого автомобіля також не підтверджено ніякими належними доказами.

При цьому ОСОБА_4 зазначає, що він ні при якому зважуванні присутній не був, претензій до нього з боку ОСОБА_8 на момент завантаження насіння в автомобілі, як протягом всієї ночі збору врожаю, так і зранку після усунення поломки, щодо кількості зібраного насіння соняшника не висловлювалось, також нічого ніхто не казав про те, що начебто багато соняха залишилось на полі.

При цьому суд вважає, що довідки про врожайність на інших земельних ділянках, не може слугувати підтвердженням того, що на земельній ділянці позивачів був зібраний соняшник саме з такою ж врожайністю. Суд погоджується з відповідачем ОСОБА_4 , що для визначення врожайності значення мають також умови посадки, догляду, збирання врожаю, сорт насіння та навіть період та погодні умови при покосі соняшника і всі ці умови не були враховані при розрахунку розміру збитків. При цьому всі допитані вище свідки підтверджують, що ділянка Клєщінових була сильно засмічена бур`янами, рядків майже не було видно, соняшник був пересушений, місцями обсипався, він був низький та головки маленькі, в зв`язку з чим урожайність з цих ділянок є значно меншою і на їх думку становила не більше 10-11 ц/га. Крім того, із-за засміченості ділянки косить довелося по периметру, а тому залишилось не скошеними на ранок не два рядки, як вказують позивачі, а клин із кількох повних і неповних рядків в центрі. При цьому ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що на ранок залишалось нескошених 3-4 рядки повних і половина одного чи двох неповних, відповідач ОСОБА_4 також вказує, що залишалось 3-4 рядки, хоча розрахунок в позові зроблений з розрахунку 2 рядки, що не знайшло в суді свого підтвердження. При цьому як ОСОБА_4 так і свідок ОСОБА_24 стверджують, що коли 19.09.2018 року ОСОБА_25 забрала весь залишок врожаю зі своїм чоловіком у причеп легкового авто, вага якого начебто склала 297кг., достовірно чого не відомо, то в цю вагу ввійшла вага всього скошеного соняха зранку 19.09.2018 року, а це 3-5 рядків та частина соняху, що залишився у бункері комбайну, ще з ночі 18.09.2018 року. Отже виникає сумнів також у розрахунках ваги соняшнику, що був зібраний 19.09.2018 року, яка відповідно до квитанції від 19.09.2018 року становить 297 кг (а.с.17).

Крім того, у звіті про оцінку майна зазначено, що оцінювачем було використано порівняльний підхід для визначення збитків, які дорівнюють різниці між вартістю потенційно зібраного без втрат врожаю з площі 8,7349 га та вартістю фактично зібраної товарної продукції. Для розрахунку потенційної урожайності було використано:

- довідки власників сусідніх земельних ділянок за результатами 2018 року, відповідно до яких з земельних ділянок, що межують з ділянками потерпілих, зібрано товарної продукції урожайністю 2,5 тони з 1 гектару,

- статистична інформація про урожайність соняшнику у масі після доробки у сільськогосподарських підприємствах Зачепилівського району Харківської області у 2018 році-24,4 ц з 1 га зібраної площі,

- позовна заява та квитанція про об`єм продукції, що було зібрано наступного дня справною технікою з ділянки позивачів -297 кг з двох рядків площею 0,1456 га.

В той час у звіті вказано, що огляд місця виникнення збитків оцінювачем не проводився; причини та виникнення матеріального збитку та вихідні дані для розрахунку вартості збитку прийнято відповідно до позовної заяви до Зачепилівського районного суду та іншої інформації, що представлено у Додатках до Звіту про оцінку. Вказано, що вся інформація для складення звіту була надана позивачами в усній та письмовій формі та оцінювачем не проводилась спеціальна перевірка її достовірності. Вся інформація надана позивачами приймалася оцінювачем як достовірна. А також зазначено, що оцінювач не несе відповідальність за наявність неточностей, перекручень і помилок, що містяться в наданих позивачами документах. Оцінювач не проводив спеціальної перевірки достовірності інформації, наданої Замовником, у зв`язку з тим, що відповідальність за достовірність інформації, що надається, несе Замовник. Крім того, перелік документів, на підставі яких було зроблено розрахунок збитків, а саме: позовна заява до суду, фотоматеріал, інформація про урожайність сусідніх земельних ділянок, усі інші документи носять суто інформаційний характер.

Твердження позивачів, що відповідач нібито не зачинив шнек комбайну й через те майже все насіння соняшника попадало не в бункер, а на землю, не підтверджено жодними доказами. Свідок ОСОБА_9 , який працює комбайнером багато років, вказав, що це не можливо з технічної точки зору, шнек комбайну завжди зачинений , бо при його відкритті не сиплеться зерно. Припущеннями також є висновки позивачів, що ОСОБА_4 неякісно збирав соняшник через поломку комбайна.

Крім того, ніякого експертного дослідження з приводу того, з якої причини на полі залишилося багато соняха, а саме з причин поломки комбайна або з причин пересихання соняха та захаращеності земельної ділянки, не проводилось і суду такого висновку надано не було. Поряд з цим після дослідження всіх матеріалів справи та вислуховування всіх заявлених свідків по справі, самі позивачі Клєщінови зазначили, що З яких причин сонях лежав на землі, не встановлено .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що передбачено у ст.78 ЦПК України про допустимість доказів. Належними є доказами які містять інформацію щодо предмета доказування: обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст.77 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачами не доведений факт протиправної поведінки ОСОБА_4 і завдання ним збитків позивачам та їх розмір, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь коштів за надані послуги у розмірі 6216 грн., суми збитків у розмірі 3000 грн., моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та судових витрат в розмірі 8768,40 грн., суд зазначає наступне.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В той час, як встановлено судом вище, між ОСОБА_8 , яка є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 була усна домовленість про збирання ним урожаю соняшника на земельних ділянках батьків. Свою згоду на збирання урожаю ОСОБА_4 власники земельних ділянок в судовому засіданні заперечують, ОСОБА_8 не є власником земельних ділянок і вказала, що домовляючись із ОСОБА_4 діяла на власний розсуд, без згоди батьків, а отже ніяких договірних відносин щодо надання послуг із збирання сільськогосподарської продукції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не було.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми винагороди за обробку земельної ділянки, суми збитків та моральної шкоди, оскільки вони не є стороною договору щодо надання послуг із збирання сільськогосподарської продукції, який був укладений в усній формі між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а тому не несуть будь-яких зобов`язань за таким договором.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у зв`язку з відмовами у задоволенні первісного і зустрічного позовів покладаються на позивачів за первісним і зустрічним позовами.

Керуючись ст.ст. 2,12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків -відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором, суми збитків та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.12.2019 року.

Суддя