Постанова

від 03.12.2019 по справі 804/3108/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 804/3108/18 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 р. у справі №804/3108/18 за позовом:Приватного акціонерного товариства Кривий Ріг Цемент до: про:Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

27.04.2018р. Приватне акціонерне товариство Хайдельбергцемент Україна (далі - ПрАТ Хайдельбергцемент Україна ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 5-15 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/3108/18 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження /а.с. 3 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем у період з період з 28.12.2017р. по 19.01.2018р. фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ ХайдельбергЦемент Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ БП Стройіндустрія за березень-квітень 2016р. за результатами якої складено акт №9/28-10-46-14-00292923 від 22.01.2018р. у якому відповідачем за результатами перевірки зроблено висновки про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 650980,48грн. в т.ч. за квітень 2016р., і такий висновок зроблено з огляду на те, що на думку відповідача господарські операції з цим контрагентом містять ознаки нереальності цих господарських операцій, оскільки відсутня можливість підтвердити фактичне надання передбачених договором підряду послуг, та на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000824614 від 09.02.2018р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на суму 813725,6грн. Позивач, який вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним рішення необґрунтованими та безпідставними, оскільки висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ БП Стройіндустрія за договорами підряду №13560 від 19.11.2015р. та №13561 від 07.12.2015р. протягом перевіряємого періоду є помилковими, під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентом, який був зареєстрований як платник ПДВ та у позивача на момент укладення договорів з ним не виникало жодних сумнівів, щодо можливості виконання цим контрагентом господарських операцій, усі послуги, відповідно до умов договорів, були отримані позивачем від ТОВ БП Стройіндустрія у визначені договорами строки, та вартість наданих послуг сплачена позивачем відповідно до умов договору, також позивач зазначив, що наведені у акті перевірки відомості та висновки податкового органу ґрунтуються виключно на аналізі господарських відносин ТОВ БП Стройіндустрія з іншими суб`єктами господарювання, з якими позивач не перебував у безпосередніх господарських відносинах, тому просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000824614 від 09.02.2018р..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018р. у справі №804/3108/18 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС №0000824614 від 09.02.2018р. (суддя Кадникова Г.В. ) / а.с. 78-82 том 4/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 21.09.2018 р., подав апеляційну скаргу /а.с. 90-92 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її рішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 21.09.2018 р. у даній справі та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Адміністративна справа №804/3108/18, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 30.09.2019р. / а.с. 89 том 4/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019р. у справі №804/3108/18 апеляційна скарга Офісу ВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018р. у справі №804/3108/18 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 97 том 4/

У встановлений судом строк відповідачем недоліки апеляційної скарги були усунуті /а.с. 100-102 том 4/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019р. у справі №804/3108/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018р. у справі №804/3108/18 / а.с. 103 том 4/, та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 13-00 годин 03.12.2019р. / а.с. 104 том 4/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи / а.с. 105-108 том 4/ .

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 109-118 том 4/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях відповідача, судом першої інстанції було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, досліджено первинні документи по взаємовідносинам позивача з зазначеним у акті перевірки контрагентом, які свідчать про фактичне виконання цих договорів сторонами та подальше використання позивачем отриманих від контрагента робіт та послуг у власній господарській діяльності, і постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 21.09.2018 р. у даній справі залишити без змін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019р. у справі №804/3108/18 (яка занесена до журналу судового засідання ) здійснено заміну найменування позивача у справі з Приватного акціонерного товариства Хайдельбергцемент Україна на Приватне акціонерне товариство Кривий Ріг Цемент (далі - ПрАТ Кривий Ріг Цемент ) / а.с. 124-148,151-152 том 4/.

Заслухавши у судовому засіданні:

- представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 21.09.2018 р. у цій справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі;

- представника позивача, який заперечували проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 21.09.2018 р. у справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ПрАТ Хайдельбергцемент Україна ( на теперішній час - ПрАТ Кривий Ріг Цемент ), зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради 15.05.2013р., код ЄДРПОУ 00292923, підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, видами економічної діяльності підприємства є виробництво цементу (основний); добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; професійно-технічна освіта /а.с. 9-49,52-65 том 4/.

У період з період з 28.12.2017р. по 19.01.2018р. фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ БП Стройіндустрія за березень-квітень 2016р. за результатами якої складено акт №9/28-10-46-14-00292923 від 22.01.2018р. (далі - акт перевірки).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 16-25 том 1/ вбачається, що відповідачем за результатами перевірки зроблено висновки про порушення платником податків (позивачем у справі) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 650980,48грн. в т.ч. за квітень 2016р..

Та у подальшому, на підставі вказаного акту перевірки відповідачем 09.02.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000824614, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на суму 813725,6грн. /а.с.31 том 1/

Позивач, який не погодився з висновками податкового органу, які викладені у акті перевірки, та з прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в процедурі адміністративного оскарження та за результатами розгляду скарг підприємства скарги було залишено без задоволення, а прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення - залишено без змін. / а.с. 26-30,32-38 том 1/.

Відповідно до наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 16-25 том 1/ висновок про порушення підприємством (позивачем у справі) норм чинного Податкового кодексу України, яке призвело до невірного відображення платником податків у фінансовому обліку та податковій звітності, у відповідних звітних періодах, показників ПДВ відповідачем зроблено з огляду на те, що позивачем, на думку податкового органу, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах протягом перевіряємого періоду суми ПДВ сплачені у вартості робіт (послуг) по проведеним нереальним (безтоварним) господарським операціям з придбання робіт ( послуг) у контрагента - ТОВ ПБ Стройіндустрія , господарські операції з цим контрагентом містять ознаки нереальності цих господарських операцій, оскільки відсутня можливість підтвердити фактичне надання передбачених договорами підряду послуг.

Щодо господарських взаємовідносин позивача у справі з контрагентом - ТОВ ПБ Стройіндустрія , які стали підставою для формування позивачем показників податкової звітності у відповідних звітних періодах, за які відповідачем у справі проведено перевірку, складено акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові-повідомлення рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, наступне.

Так під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що протягом перевіряємого періоду внаслідок укладених фінансово-господарських договорів позивач у справі мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ ПБ Стройіндустрія (підрядником) за договорами підряду №13560 від 19.11.2015р. та №13561 від 07.12.2015р., які були укладені з цим контрагентом за результатами проведення тендерів, які погоджені з Правлінням ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна , та предметом цих договорів підряду було виконання ремонтних робіт : а саме ремонт циклонного теплообмінника, ремонт обладнання сировинної етажерки (договір підряду №13560 від 19.11.2015р.) та футерування охолоджувача клінкеру, бетонування вихрової камери, бетонування завантажувального лотка і основи шахти, футерування ЦТО, футерування корпусу обертової печі, торкретування газоходів третинного повітря, футерування пальчика печі (договір підряду №13561 від 07.12.2015р.) / а.с. 39-76-78,86-100 том 1/ для виконання яких цей контрагент мав усі необхідні ліцензії / а.с. 104-107 том 1/, господарські зобов`язання за цим договорами виконані сторонами у повному обсязі, а саме: вищезазначеним контрагентом було виконано визначений умовами договорів підряду обсяг ремонтних робіт за адресою м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 1, де розташовано Криворізий завод ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна , а позивачем (замовником) прийнято виконані роботи та сплачено вартість виконаних ремонтних робіт (у формі безготівкових розрахунків) , і отриманні від ТОВ ПБ Стройіндустрія ремонті роботи використовуються позивачем у подальшому у власній господарській діяльності з виробництва цементу на Криворізькому заводі ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна , при цьому цей контрагент позивача під час укладання договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ / а.с. 88-103 том 1/ , і позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цим договором, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем послуг від цього контрагента у власній господарський діяльності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 108-225 том 1 , а.с. 1-236 том 2, а.с. 1-220 том 3/.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на складений відповідачем акт перевірки позивача, викладені у цьому акті обставини щодо порушень ПрАТ Хайдельбергцемент Україна (в теперішній час - ПрАТ Кривий Ріг Цемент ) податкового законодавства, зроблені податковим органом лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагента позивача або з огляду на не можливість проведення звірки контрагента позивача - ТОВ ПБ Стройіндустрія , з його контрагентами по ланцюгу постачання ( тобто с суб`єктами підприємницької діяльності з якими позивач не мав господарських взаємовідносин протягом перевіряємого періоду) , але така інформація та акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом і підприємство не може автоматично бути правопорушником лише на тій підставі, що його контрагента (та підприємства по усьому ланцюгу постачання) не вдалось перевірити, або ними були допущені певні порушення через отримання податковим органом податкової інформації, у якій містяться висновки про відображення ними у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, оскільки навіть наявність такої інформації не звільняє такий податковий орган від виконання покладеного на нього нормами закону обов`язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, і зібрана податкова інформація щодо контрагента певного суб`єкта господарювання, у даному випадку позивача у справі, не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування висновки про нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ПБ Стройіндустрія, на відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів - працівників для виконання передбаченого договорами підряду обсягу ремонтних робіт, то ці твердження спростовуються дослідженими під час розгляду цієї справи письмовими доказами, які свідчать про проходження працівниками ТОВ БП Стройіндустрія вступного інструктажу з питань охорони праці на підприємстві позивача / а.с.198-209 том 1/, також присутність працівників ТОВ БП Стройіндустрія на території ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна за адресою м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 1, де розташовано Криворізий завод ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна підтверджується актами допуску таких працівників на територію діючого цеху, з метою виконання останніми ремонтних робіт зазначених у технічних завданнях, табелями обліку використання робочого часу працівниками та даними з пропускної системи, яка встановлена та функціонує на території здійснення господарської діяльності позивача / а.с. 210-225 том 1, а.с. 57-121, 129-134 том 2/, також з метою виконання обумовлених договорами підряду робіт здійснювався в`їзд транспорту ТОВ БП Стройіндустрія на територію позивача, надавались дозвіли на підключення електрообладнання ТОВ БП Стройіндустрія для виконання робіт за договорами підряду, та працівники ТОВ БП Стройіндустрія користувались побутовими приміщеннями (банею) позивача під час виконання робіт за договорами підряду №13560 від 19.11.2015р. та №13561 від 07.12.2015р / а.с. 1-32 том 2/.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України та положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Сукупний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, при цьому вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів вважає, шо факт реальності виконання ТОВ БП Стройіндустрія ремонтних робіт за договорами підряду №13560 від 19.11.2015р. та №13561 від 07.12.2015р., які були укладені з позивачем у справі, підтверджується вищенаведеними первинними документами, копії яких були досліджені судом та долучені до матеріалів справи /а.с. 108-225 том 1 , а.с. 1-236 том 2, а.с. 1-220 том 3/, які також є належним підтвердження реального характеру спірних операцій, оскільки спричинили реальні зміни майнового стану платника податків - позивача у справі.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних відносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов`язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов`язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (роботи, послуги) цього обов`язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (роботи, послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), що у даному випадку свідчить про те, що несплата продавцем товару (роботи послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, колегія суддів робить висновок про те, що в результаті господарських операцій з контрагентом - ТОВ БП Стройіндустрія , протягом відповідних звітних періодів, які були предметом перевірки, у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання робіт та послуг від цього контрагента і подальше їх використання у власній господарській діяльності, шляхом експлуатації відремонтованого контрагентом обладнання, яке належить позивачу, технологічному процесі з виробництва бетону, що є основним видом господарської діяльності позивача та здійснюється ним (серед іншого) на Криворізий завод ПрАТ ХайдельбергЦемент Україна , що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання - позивача у справі, ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання його контрагентом (по всьому ланцюгу постачання) вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи БУЛВЕС АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано суду належних доказів правомірності зроблених ним за результатами перевірки висновків, як і не надано належних доказів правомірності прийняття ним рішення, яке є предметом оскарження у справі.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо не підтвердження реальності проведених позивачем господарських операцій та щодо завищення позивачем протягом перевіряємого періоду податкових зобов`язань з ПДВ по господарським операціям з ТОВ БП Стройіндустрія .

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів цієї справи, та приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для відображенні у податковій звітності з ПДВ результатів фінансово-господарської діяльності з ТОВ БП Стройіндустрія , у відповідних звітних періодах, і як наслідок мав право на формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від цього контрагента робіт (послуг), оскільки у позивача у справі були ( на наявні зараз) наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з вищезазначеними суб`єктами господарювання протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов`язань з ПДВ не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження ПДВ по операціям з вищезазначеними контрагентам є безпідставними, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000824614 від 09.02.2018р., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів під час розгляду справи судом правомірності прийнятого ним рішення, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ Хайдельбергцемент Україна (в теперішній час - ПрАТ Кривий Ріг Цемент ).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у цій справі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 21.09.2018 р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби- залишити без задоволення .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 р. у справі №804/3108/18 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 12.12.2019р..

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко