Ухвала

від 10.12.2019 по справі 826/16849/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16849/18

УХВАЛА

10 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Собківа Я.М.

за участю секретаря Скидан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессол" про забезпечення позову

у справі №826/16849/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессол"

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бессол" (надалі - позивачі) з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (надалі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №38 від 27.03.2018 р. на суму 7000 грн з ПДВ;

- визнати протиправними дій Головного управління ДФС у Київській області, оформлені рішенням № 713556/36136012 від 21.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 27.03.2018 року на суму 7000 грн з ПДВ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 38 від 27.03.2018 року на суму 7000 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2019 року позов задоволено.

Окружним адміністративним судом міста Києва 11 жовтня 2019 року прийнято додаткове рішення (надалі - оскаржуване рішення).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2019 року цілому та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2019 року.

До апеляційного суду надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Бессол" про забезпечення позову, у якій останній просить суд:

- до набрання законної сили рішення суду по справі №826/16849/18 заборонити Міністерству фінансів України (код 00013480, 01008, м. Київ, вул.. Грушевського, 12/2) вносити на розгляд до Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою визначено втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Офіційний вісник України, 2018 р., №23, ст. 773).

В обґрунтовування необхідності вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що внесення позивача до переліку ризикових платників податків було здійснено рішенням органу владних повноважень - Протоколу №7 Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такі реєстрації від 27.03.2018 року, щодо внесення платника податків ТОВ "Бессол" (Код 36136012) до переліку ризикових платників податків, в порядку затвердженому саме Постановою №117.

Новий порядок підготовлений Державною податковою службою України, який буде затверджений постановою Кабінету Міністрів України, затверджує форму Комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 6).

На думку позивач, що у разі набуття чинності нового порядку, затвердженого відповідною постановою КМ України, виключення регіональними Комісіями платників з переліку ризикових за рішенням суду буде можливим у разі визнання протиправними та скасування індивідуального акту оформленого саме рішенням Комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а не протоколу Комісії, як це передбачено діючої редакцією Постанови №117.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник відповідачів проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Надаючи правову оцінку доводам заявника щодо наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами . Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам, здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При цьому, за правилами ч. 1 ст. 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем заявлено заходи забезпечення позову не до сторони по даній справі, а до Міністерства фінансів України, що суперечать ст. 151 КАС України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що фактична протиправність чи правомірність відповідних рішень або дій Міністерства фінансів України, підлягає встановленню судом за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Зазначені позивачем обставини щодо реалізації оскаржуваних дії Міністерства фінансів України, яке не є стороною по справі, станом на час розгляду адміністративної справи не можуть бути підставою для забезпечення адміністративного позову без наявності підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 150 - 154, 248, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Бессол" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Я.М. Собків