Постанова

від 12.12.2019 по справі 580/2485/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2485/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод , товариства з обмеженою відповідальністю Продальянс групп на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: 12 годин 26 хвилин, дата складання повного тексту: 15 жовтня 2019 року) у справі за адміністративним позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод про застосування заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також позивачем заявлено клопотання про покладення обов`язку щодо забезпечення виконання рішення на позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач та особа, яка не брала участі у справі, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що він не є користувачем усіх приміщень, які підлягають знеструмленню та опечатуванню.

Апелянт вважає, що виявлені позивачем порушення не становлять безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, такі порушення як відсутність робочого проекту, декларації та іншої документації.

Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції не було досліджено доказів, наданих відповідачем, таких як: повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки; робочий проект; висновок експертизи; ідентифікація потенційно небезпечного об`єкту; декларація про початок виконання будівельних робіт; документи, що підтверджують забезпечення приміщення знаками безпеки (договір від 28.08.2019 р., рахунок - фактура від 28.08.2019 р., акт технічного огляду від 07.10.2019 р.); заявка на проведення навчання працівників; довідка про кількість найнятих працівників від 10.10.2019 р. та акт перевірки стану і засобів індивідуального захисту.

В частині неподання декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідач вважає, що сама вимога позивача в цій частині є протиправною, оскільки свою господарську діяльність позивач розпочав у 2008 році, однак Порядок подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 р. № 440 (далі - Порядок № 440).

Особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи та інтереси, як власника знеструмлених і опечатаних приміщень, обґрунтовує свою апеляційну скаргу доводами про існування договірних відносин з відповідачем.

Так ТОВ Продальянс групп просить суд апеляційної інстанції врахувати положення п. 4.2 договору оренди нежитлових приміщень № 4 від 01.04.2018 р. (зі змінами від 20.06.2018 р.), відповідно до якого орендодавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити відповідність орендованих приміщень та прилеглої території вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки. Усі негативні наслідки, пов`язані з невиконанням умов даного пункту, несе орендодавець.

Вказане, на думку апелянта, також кореспондується з п. 6 Р. І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі - Правила № 1417), згідно якого у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З огляду на наведене, апелянт вважає, що будь - які документи, складені позивачем за результатами перевірки, повинні адресуватися йому, а не відповідачу.

Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12.12.2019 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 11.07.2019 р. № 134, у період з 16 по 17 липня 2019 року посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку щодо додержання ТОВ Чигиринський консервний завод вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 17.07.2019 р. № 102.

За результатами перевірки було виявлено 12 порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, з яких на момент розгляду справи за встановленими судом першої інстанції обставинами справи залишилось невиконаними 6:

- не проведено ідентифікацію об`єкта з урахуванням всіх джерел небезпеки;

- об`єкт експлуатується без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- допускається влаштування АГЗП без розробки проектної документації, яка затверджується у встановленому порядку;

- не забезпечено приміщення знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76;

- не проводиться навчання працівників об`єкту з питань цивільного захисту та техногенної безпеки

- не забезпечено працівників об`єкту засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтруючий протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково 2% загальної кількості працюючого персоналу.

Встановлення судом першої інстанції усунення решти порушень позивачем не оскаржувалось, відтак не становить предмет розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 7 ст. 7 вказаного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

В розумінні вказаної норми, всупереч твердженню апелянта (ТОВ Продальянс групп ), зебезпечення пожежної безпеки покладено саме на відповідача як суб`єкта господарювання, а не користувача приміщень.

Відтак, незабезпечення відповідачем пожежної безпеки не може звільняти його від обов`язку усунути виявлені порушення з огляду на існування договірних відносин з власником приміщень.

При цьому, колегією суддів не встановлено законодавчих заборон для домовленостей між орендодавцем та орендарем щодо розмежування повноважень у цій сфері, однак така домовленість не виключає повноважень позивача вживати заходів реагування у випадку встановлення порушень, а відтак доводи апелянта в цій частині є помилковими.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку встановленому законом.

Відповідно до вимог п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Так позивачем було встановлено, що відповідачем не проведено ідентифікацію об`єкта з урахуванням всіх джерел небезпеки.

У відповідності до ст. 9 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18 січня 2001 року № 2245-III (далі - Закон № 2245) суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

В матеріалах справи наявна ідентифікація потенційно небезпечного об`єкта за проектом Встановлення обладнання АГНКС автогаража на території Чигиринський консервний завод по вул. Шевченка, 8, м. Чигирин, Черкаської обл. (а. с. 62 - 76), за результатами якої об`єкт не належить до об`єктів підвищеної небезпеки.

У запереченнях на відзив позивач зауважив, що у відповідності до п. 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМ України від 11 липня 2002 р. № 956, суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Відтак позивач вважає, що ненаправлення такого повідомлення на адресу позивача несе загрозу життю та здоров`ю людей, з чим не можна погодитись, зважаючи на таке.

Застосування до підприємства виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення його діяльності має бути співмірним із вчиненими відповідачем порушеннями.

В той же час, процедурні питання з направлення до відповідних органів певних документів самі по собі не можуть свідчити про існування у зв`язку з порушенням процедури реальної загрози для людей.

З аналогічних підстав колегія суддів змушена відхилити доводи позивача щодо влаштування АГЗП без розробки проектної документації, оскільки копія робочого проекту наявна в матеріалах справи (а. с. 50 - 61), а позивачем жодним чином не продемонстровано суду апеляційної інстанції безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між недоліками проектної документації, які, на думку позивача, мають місце, і загрозою життю та здоров`ю людей.

Щодо доводів позивача про експлуатацію об`єкта без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки колегія суддів зазначає, що у постанові від 19.09.2019 р. (справа № 826/19328/16) ВС вказав, що реєстрація документу не впливає на стан забезпечення пожежної безпеки, а лише свідчить про декларування конкретним орендарем відповідності своєї матеріально-технічної бази вимогам чинного законодавства з питань пожежної безпеки.

Відтак доводи позивача в цій частині, так само, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того, як зазначено відповідачем, Порядок № 440 не може бути до нього застосований, оскільки у часовому проміжку прийнятий пізніше початку діяльності відповідача.

У цій частині позивач жодним чином не заперечив зазначених обставин, з огляду на що вказані доводи тлумачаться колегією суддів на користь відповідача.

Щодо доводів позивача про незабезпечення приміщень знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76, не проведення навчання працівників та незабезпечення працівників засобами індивідуального захисту колегією суддів встановлена наявність в матеріалах справи акту технічного огляду електроустановок від 07.10.2019 р. № 9, відповідно до якого в приміщеннях суб`єкта господарювання встановлено знаки безпеки у кількості 50 штук.

Крім того, матеріали справи містять копію акту здавання-приймання послуги за договором № 04/10 від 04.10.2019 р., з якого вбачається отримання відповідачем від 2 державного пожежно-рятувального загону управління ДСНС України у Черкаській області платних послуг у вигляді проведення лекцій, занять, семінарів на протипожежну тематику (а. с. 110).

Також з матеріалів справи вбачається придбання відповідачем протигазів у кількості 23 штук та респіраторів у кількості 20 штук згідно акту перевірки наявності і стану засобів індивідуального захисту органів дихання працівників у приміщеннях і спорудах підприємства (а. с. 111).

Вказані докази жодним чином не спростовано позивачем.

З огляду на наведене, колегія суддів зауважує, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе лише у випадку існування загрози життю та здоров`ю людей.

У всіх інших випадках у відповідності до положень ст. 69 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, уповноважений на мотивування суб`єкта господарювання до усунення порушень законодавства шляхом винесення приписів, постанов і розпоряджень.

Крім того, у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

З урахуванням вказаного законодавчого підходу до відповідальності суб`єктів господарювання та тих обставин, що відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, а недоліки, які залишилися неусунутими, на думку колегії суддів, не створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для обрання такого виключного заходу реагування як зупинення роботи підприємтсва.

Відтак доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом приймаються в якості належних.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 139 КАС України вирішенню підлягає питання про розподіл судових витрат.

Натомість, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено випадків стягнення судових витрат, понесених апелянтом, з позивача - суб`єкта владних повноважень.

В той же час, у відповідності до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наведену норму, суд вважає за можливе покласти на позивача витрати апелянтів зі сплати судового збору у зв`язку з виникненням спору внаслідок неправильних дій позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод , товариства з обмеженою відповідальністю Продальянс групп на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод про застосування заходів реагування задовольнити .

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області відмовити.

Стягнути з управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (ЄДРПОУ 38646021, місцезнаходження: 18029, місто Черкаси, вулиця прикордонника Лазаренка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод (ЄДРПОУ 31963890, місцезнаходження: 20901, Черкаська область, місто Чигирин, вулиця Шевченка, 8) у розмірі 2881, 50 гривень (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок).

Стягнути з управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (ЄДРПОУ 38646021, місцезнаходження: 18029, місто Черкаси, вулиця прикордонника Лазаренка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю Продальянс групп (ЄДРПОУ 36438434, місцезнаходження: 20901, Черкаська область, місто Чигирин, вулиця Петра Дорошенка, 33) у розмірі 2881, 50 гривень (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 12.12.2019 р.)