Ухвала

від 16.12.2019 по справі 640/1854/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1854/19

УХВАЛА

16 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Костюк Л.О. та суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року справі за адміністративним позовом Товаристава з обмеженою відповідальністю Алькорд -Д до Головного управління ДФС в м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12 квітня 2019 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом приведення її у відповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України відповідно до якої до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За розрахунками наведеними в ухвалі, сума судового збору становить - 2881,50 грн.

Крім того, ще однією підставою для залишення апеляційної скарги без руху було недотримання апелянтом строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Апелянтом оскаржується рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року.Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте про поважність причин пропуску строку не зазначено.

На адресу суду 09 грудня 2019 року від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, проте апелянт не порушує питання щодо строків апеляційного оскарження.

Клопотання апелянта обґрунтовано тим, що він є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Ознайомившись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Отже, доводи апелянта щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданої ним заяви.

А також, колегія суддів приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки вважає, що останній не позбавлений можливості звернутися до суду після усунення обставин, які унеможливлюють сплату судового збору.

Апелянту надавався строк для сплати судового збору, який колегія суддів вважає достатнім. При цьому при вирішенні питання щодо встановлення такого строку суд повинен виходити зі змісту конкретної дії, яку повинен вчинити апелянт для усунення недоліків, а також обставин, які свідчили б, що такі недоліки можуть бути усунуті.

Апелянтом не зазначено строк протягом якого такі недоліки можуть бути усунуті із наданням відповідних доказів, що податковий орган має намір у найкоротші строки усунути недоліки.

Станом на 16 грудня 2019 року вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуто.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в м.Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року справі за адміністративним позовом Товаристава з обмеженою відповідальністю Алькорд -Д до Головного управління ДФС в м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І.Кобаль