Постанова

від 12.12.2019 по справі 460/2274/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11666/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Обрізка І. М.,

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу члена релігійної організації "Релігійна громада Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Яполоть Костопільського району Рівненської області" ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/2274/19 (головуючий суддя - Жуковська Л. А., м. Рівне, повний текст ухвали складено 19 вересня 2019 року) за адміністративним позовом члена релігійної організації "Релігійна громада Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Яполоть Костопільського району Рівненської області" ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів,-

ВСТАНОВИВ:

Член релігійної організації "Релігійна громада Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Яполоть Костопільського району Рівненської області" ОСОБА_1 звернувся з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачем - членом релігійної організації "Релігійна громада Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с.Яполоть Костопільського району Рівненської області" Марчуком Юрієм Івановичем подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження та направити справу для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Предметом спору є правомірність рішення Рівненської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції. Проте, таке рішення оскаржується з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію змін до статуту, положень закону, статуту в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін. Вказані обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи та визначаються статутом, на підставі якого діє релігійна громада. Як встановлено з позовної заяви, позивач пов`язує проведену реєстрацію змін до статуту, з незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи відповідачеві.

З вказаного слідує, що підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідачів щодо реєстрації змін до статуту, а як дії осіб, які прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, подали відповідну заяву та документи відповідачам.

Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи

Частинами 1, 2 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача. Порушене право, в свою чергу, підлягає захисту в суді з суворим дотриманням принципу спеціалізації.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване розпорядження, хоч і мав владні-управлінські повноваження щодо позивача (в частині зареєструвати або відмовити у реєстрації змін до статуту релігійної громади), проте факт здійсненої реєстрації обумовлений наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, позивач власне і доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту, оспорює порядок та спосіб скликання парафіяльної ради, парафіяльних зборів та право участі у них, повноваження приймати рішення про внесення змін до статуту.

Відтак, наданню правової оцінки розпорядженню Рівненської обласної державної адміністрації, а в подальшому діям державного реєстратора, передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації "Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Яполоть Костопільського району Рівненської області".

В даному випадку спір виник саме між засновниками, Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Яполоть Костопільського району Рівненської області та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача.

Однак, враховуючи характер спірних правовідносин та з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна позиція відносно того, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №806/3462/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №910/8132/19.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не було допущено порушення норм процесуального права, що регулюють питання підсудності адміністративних справ, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу члена релігійної організації "Релігійна громада Свято-Георгіївської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Яполоть Костопільського району Рівненської області" ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/2274/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 17 грудня 2019 року