Ухвала

від 17.12.2019 по справі 1.380.2019.000530

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12046/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Большакової О. О. суддів -Старунського Д. М. Качмара В. Я.

перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 1.380.2019.000530 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 Приватне акціонерне товариство "Галнафтохім" звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0000174813 від 11.01.2019 та №0000184813 від 11.01.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року задоволено повністю зазначений адміністративний позов.

Не погоджуючись із даним рішенням, 08.11.2019 апелянтом подано на нього апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апеляційну скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728074279 копію ухвали вручено скаржнику 26 листопада 2019 року.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху.

Отримавши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 20 листопада 2019 року, відповідач надіслав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке зареєстроване за вх. №К-24062/19 від 04.12.2019.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що станом на дату подання апеляційної скарги, на адресу Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС не надходило платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 28815,00 грн від Офісу великих платників податків ДФС, тому при направленні апеляційної скарги не було додано документа про сплату судового збору з незалежних від відповідача оставин. Зазначає, що виділення коштів потребує певного часу, оскільки відповідач фінансується з державного бюджету. Також зазначає, що несвоєчасна сплата судового збору обумовлена тим, що постійно на рахунки з яких здійснюється оплата судового збору, накладаються арешти.

Зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд вважає неповажними з таких підстав.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно матеріалів справи, апелянт, отримавши 22 квітня 2019 року копію ухвали від 18 квітня 2019 року про залишення його апеляційної скарги без руху, мав десять днів для усунення її недоліків.

02.05.2019 апелянт подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору. Яке було обгрунтоване необхідністю додаткового часу для виконання зазначеної ухвали суду у зв`язку з тим, що виділення коштів потребує певного часу, оскільки апелянт фінансується з державного бюджету.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 апелянту відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки таким не надано належних доказів на підтвердження його незадовільного матеріального стану.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Копії зазначених ухвал апелянтом отримано 23.05.2019 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором №7900726858671.

08 листопада 2019 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби повторно подано апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Тобто, суб`єкт владних повноважень, знаючи про свій обов`язок щодо виконання вимог ухвали апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, зволікав зі сплатою судового збору.

Платіжне доручення про сплату судового збору №2335 було оформлене 28 серпня 2019 року. І лише 08 листопада 2019 року апелянт повторно подав апеляційну скаргу, тобто зі значним перевищенням встановленого законом строку і майже через шість місяців після первісного повернення апеляційної скарги.

Слід зазначити, що апелянт є суб`єктом владних повноважень та повинен слідкувати за своєчасністю оскарження рішення суду першої інстанції. Зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, так як він мав можливість виправити недоліки апеляційної скарги при первісному її поданні у встановлений законом строк, чого зроблено не було, що призвело до повернення апеляційної скарги. При цьому, в разі незгоди із ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги від 14 травня 2019 року, апелянт мав можливість оскаржити її в касаційному порядку. Зазначені обставини фактично не є такими, що об`єктивно перешкоджали суб`єкту владних повноважень своєчасно оскаржити судове рішення у встановленому законом порядку.

Крім того, покликання апелянта на неможливість своєчасної сплати судового збору у зв`язку з тим, що постійно на рахунки з яких здійснюється оплата судового збору, накладаються арешти є безпідставними, адже, відповідно до вимог пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений без поважних причин, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Судом також враховано строк, необхідний для пересилання поштової кореспонденції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 1.380.2019.000530 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. О. Большакова судді Д. М. Старунський В. Я. Качмар