Рішення

від 04.12.2019 по справі 607/23451/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2019 Справа №607/23451/19

04 грудня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

- сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд за АДРЕСА_1 , загальною площею 109 кв.м., житловою - 81,3 кв.м.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що спірний житловий будинок належав до суспільної групи колгоспний двір, членами якого були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та вона. Відтак, кожному з них належить по ј частки спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належну йому ј частку житлового будинку по АДРЕСА_1 . Єдиними спадкоємцями першої черги за законом є дружина ОСОБА_3 та вона донька, які спадщину прийняли у встановленому законом порядку шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, у тому числі на належну їй частку спірного житлового будинку. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після її смерті є вона, як донька спадкодавця. У встановленому законом порядку вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спірного житлового будинку, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку. Попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Великогаївської сільської ради тернопільського району в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18 травня 1970 року, виданим Баворівською сільською радою Тернопільського району, актовий запис №18.

25 серпня 1998 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після одруження їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 11 грудня 1998 року, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради Тернопільської області України, актовий запис №971.

Як вбачається з довідки за №227 від 16 квітня 2019 року, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району, будинковолодіння по АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи господарства - колгоспний двір. Станом на 01 липня 1990 року членами двору були ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_6 - син.

Як вбачається з інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна за №1343 від 26 жовтня 2018 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 22 жовтня 2018 року будинковолодіння по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи колгоспний двір , членами якого були ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_6 - син.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 належало по 1/4 частки житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24 квітня 2019 року, виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №8.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів належний йому житловий будинок в с. Грабовець Тернопільського району ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Після його смерті відкрилася спадщину на належне йому майно, у тому числі за заповітом на належну йому ј частку спірного житлового будинку.

Як вбачається з довідки за №422 від 08 липня 2019 року, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району, ОСОБА_2 постійно перебував на реєстраційному обліку до дня смерті по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_8 - онук, ОСОБА_9 - онука, ОСОБА_10 - онук, ОСОБА_11 - онук.

Таким чином, ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 спадщини після смерті ОСОБА_2 не прийняв.

18 листопада 2014 року Тернопільською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №540/2014 після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1

Інші спадкоємці до нотконтори не зверталися.

Свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок не видавались.

Таким чином, ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_2 успадкувала належну йому ј частку спірного будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07 червня 2018 року, виданим Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №72.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на належну їй Ѕ частку спірного житлового будинку, з яких: ј частка спірного житлового будинку, яка належала їй як члену колишнього колгоспного двору та 1/4 частку, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 за заповітом.

Позивач спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла у встановленому законом порядку шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки за №423 від 08 липня 2019 року, виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району, на час смерті ОСОБА_3 разом із нею проживала та була зареєстрована дочка - ОСОБА_1

18 червня 2018 року Тернопільською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №269/2018 після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1

Інші спадкоємці за законом із заявами про прийняття спадщини не зверталися, що підтверджується матеріалами спадкової справи за №269/2018.

23 березня 2018 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайною І.В. було видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8502 га., яка розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, кадастровий номер 6125282300:01:001:0409 та на Ѕ частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6700 га., яка розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, кадастровий номер 6125282300:01:001:0408.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 15 січня 2018 року за №68/02-14, позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спріне будинковолодіння після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцям.

З технічного паспорта на житловий будинок за АДРЕСА_1 від 22 жовтня 2018 року, виданого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації встановлено, що загальна площа житлового будинку за АДРЕСА_1 , становить 109 кв.м., житлова - 81,3 кв.м.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірне будинковолодіння згідно погосподарських книг числиться як колгоспний двір, членами якого були: ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_6 - син.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, кожному члену ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . належало по 1/4 його частині.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом на належну йому ј частку спірного житлового будинку. Спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами справи.

Інші спадкоємці за заповітом спадщини не приймали.

Таким чином, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 успадкували належну йому 1/4 частку спірного житлового будинку.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 є донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину.

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину не має, що стверджується матеріалами справи.

Крім того, ОСОБА_1 частково оформиkf спадкові права після смерті ОСОБА_3 , отримавши свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок у нотаріуса позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

За змістом вимог ст. 12 ЗУ ''Про власність''( який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.

Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ ''Про власність'', володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року ''Про практику розгляду цивільних справ про спадкування'', державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 , загальною площею 109 кв.м., житловою площею 81,3 кв.м.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 524, 529, 534, 549 ЦК 1963 року, ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) до Великогаївської сільської ради Тернопільського району (вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї Тернопільського району, код ЄДРПОУ - 04394875) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 , загальною площею 109 кв.м., житловою площею 81,3 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада Тернопільського району, вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї Тернопільського району, код ЄДРПОУ - 04394875.

Повне рішення складено 13 грудня 2019 року.

Головуючий суддяІ. М. Черніцька