Справа № 931/874/19 Провадження №11-сс/802/706/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майнаДоповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника володільця майна адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019030070000380 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 05.12.2019 про відмову в накладенні арешту на майно,
В С Т А Н О В И В:
03.12.2019 начальник Горохівського відділу Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019030070000380 від 19.10.2019.
Клопотання умотивоване тим, що СВ Горохівського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019030070000380 від 19.10.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Володимир-Волинської місцевої прокуратури.
Встановлено, що невідомі особи на території Мервинської сільської ради Горохівського району самовільно зайняли земельні ділянки з кадастровими номерами 0720883800:01:001:0440, 0720883800:01:001:0046, 0720883800:00:001:0239, 0720883800:01:001:0403, 0720883800:01:001:0510, 0720883800:01:001:0062, 0720883800:00:001:0282, 0720883800:01:001:0502, 0720883800:00:001:0248, 0720883800:01:001:0368, 0720883800:00:001:0289, 0720883800:01:001:0847, 0720883800:00:001:0249, 0720883800:00:001:0288, 0720883800:01:001:0068, 0720883800:01:001:0404, 0720883800:00:001:0246, 0720883800:01:001:0511 сільськогосподарського призначення загальною площею 25,12 га за межами населених пунктів Мервинської сільської ради, які перебувають в користуванні ТОВ «Патріот Агро» на підставі договорів оренди з громадянами.
Вказане підтверджується протоколом огляду місцевості від 05.11.2019, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Окрім цього, згідно з довідкою про розмір завданої шкоди неправомірними діями внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок площею 25,12 га, виданої директором ТОВ «Патріот Агро» ОСОБА_8 , шкода становить 358 010,0 грн.
Постановою слідчого від 18.11.2019 земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами, загальною площею 25,12 га за межами населених пунктів на території Мервинської сільської ради Горохівського району та посіви кукурудзи на ній визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, адже земельні ділянки являються предметом посягання, а посіви кукурудзи є доказом її самовільного зайняття.
Прокурор вважає, що земельні ділянки разом із посівами сільськогосподарської культури кукурудзи підлягають арешту, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, шляхом збирання урожаю кукурудзи особами, які самовільно засіяли та зайняли земельну ділянку.
Просив накласти арешт на речові докази, а саме: земельні ділянки з посівами сільськогосподарської культури кукурудзи, з кадастровими номерами 0720883800:01:001:0440, 0720883800:01:001:0046, 0720883800:00:001:0239, 0720883800:01:001:0403, 0720883800:01:001:0510, 0720883800:01:001:0062, 0720883800:00:001:0282, 0720883800:01:001:0502, 0720883800:00:001:0248, 0720883800:01:001:0368, 0720883800:00:001:0289, 0720883800:01:001:0847, 0720883800:00:001:0249, 0720883800:00:001:0288, 0720883800:01:001:0068, 0720883800:01:001:0404, 0720883800:00:001:0246, 0720883800:01:001:0511 сільськогосподарського призначення, загальною площею 25,12 га, за межами населених пунктів на території Мервинської сільської ради Горохівського району, на строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019030070000380.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 05.12.2019 у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором не доведено обгрунтованості та підставності накладення такого арешту.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12019030070000380 від 19.10.2019 за ч.1 ст. 197-1 КК України про накладення арешту на речові докази, а саме, земельні ділянки з посівами сільськогосподарської культури кукурудзи, з кадастровими номерами 0720883800:01:001:0440, 0720883800:01:001:0046, 0720883800:00:001:0239, 0720883800:01:001:0403, 0720883800:01:001:0510, 0720883800:01:001:0062, 0720883800:00:001:0282, 0720883800:01:001:0502, 0720883800:00:001:0248, 0720883800:01:001:0368, 0720883800:00:001:0289, 0720883800:01:001:0847, 0720883800:00:001:0249, 0720883800:00:001:0288, 0720883800:01:001:0068, 0720883800:01:001:0404, 0720883800:00:001:0246, 0720883800:01:001:0511 сільськогосподарського призначення, загальною площею 25,12 га, за межами населених пунктів на території Мервинської сільської ради Горохівського району, на строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019030070000380.
Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. При цьому слідчим суддею не взято до уваги, що арешт пропонується накласти на майно з метою збереження речових доказів. Стверджує, що кримінальне провадження розпочато за заявою директора ТОВ "Патріот Агро", що зазначені земельні ділянки, які перебувають на підставі договорів оренди, у товариства, самовільно захопили невідомі особи, у зв`язку з чим завдано шкоду на суму 358010,00 грн. Зазначені земельні ділянки є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже саме на них вчиняються самоправні дії.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який підтримував апеляційну скаргу і просив її задовольнити, наклавши арешт на земельні ділянки та сільськогосподарські культури на них, представника володільця майна, який також підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з таких підстав.
Зі змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до статей 7 та 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Доводи апеляційної скарги прокурора, про те, що слідчим суддею не взято до уваги, що арешт пропонується накласти на майно з метою збереження речових доказів та не розглянуто питання відповідності вилученого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ Горохівського ВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12019030070000380 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
Постановою слідчого СВ Горохівського ВП ГУНП Волинськоїобласті земельні ділянки з посівами сільськогосподарської культури - кукурудзи, про які ставить питання накладення арешту прокурор у своїй апеляційній скарзі, визнано речовими доказами (а.к.п.26, 27).
Частина 1 ст.197-1 КК України передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Між тим, необхідно врахувати, що частиною 1 статті 197-1 КК України такий вид покарання, як конфіскація не передбачений. Не підлягає спеціальній конфіскації це майно й в порядку ст.96-1 КК України.
Крім того, самовільне зайняття земельної ділянки є злочином із матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди.
Для встановлення об`єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки факт самовільного зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно-небезпечних наслідків спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.
Апеляційний суд враховує те, що у справі взагалі не заявлено цивільний позов, а вартість майна, про арешт якого ставиться питання в апеляційній скарзі, вочевидь більша, а отже не співрозмірна з зазначеним у клопотанні розміром шкоди від самовільного зайняття земельних ділянок.
Таким чином, на даний час не встановлено усіх ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1КК України, що унеможливлює застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні, в рамках якого земельні ділянки з посівами сільськогосподарської культури - кукурудзи було визнано речовими доказами.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя ретельно перевірив доводи, які були викладені в клопотанні прокурора про арешт майна, прийнявши мотивовану, обґрунтовану та законну ухвалу, підстав для скасування якої, за доводами апеляційної скарги прокурора, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 05.12.2019 про відмову в накладенні арешту на майно без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 86396135 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Волинський апеляційний суд
Денісов В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні