Постанова

від 11.12.2019 по справі 905/691/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2019 р. Справа № 905/691/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Медуниця О.Є. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:Брижань Ю.В., довіреність №1590 від 10.10.2018р., свідоцтво ЗП №001807 від 27.09.2018р. від відповідача:не з`явився від третьої особи:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: 1. ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області (вх.№2715 Д/3 від 30.08.2019р.); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс", м.Маріуполь Донецької області (вх.№2716 Д/3 від 30.08.2019р.) на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р. у м.Харкові) у справі№905/691/19 (суддя Демідова П.В.) за позовомАкціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ доОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс", м.Маріуполь Донецької області

про - вилучення та передання в управління Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" нерухомого майна; - зобов`язання ОСОБА_1 в період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна предмет іпотеки; - надання права Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" на обладнання предмету іпотеки; - надання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" права на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів, необхідних для управління майном, укладання будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки; - закріплення за Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" права управителя щодо предмета іпотеки В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, про:

- вилучення у відповідача та передання в управління Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" нерухомого майна: комплексу, розташованого у АДРЕСА_1 (нежила будівля літ.О-2, загальною площею 794,9кв.м, прибудова літ.О1-1, загальною площею 1.299,00кв.м, прибудова літ.О2-1, загальною площею 31,9кв.м, нежила будівля С-2, загальною площею 177,2кв.м), яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та передане в іпотеку на підставі іпотечного договору №01/4 від 27.05.2008р., на період до його реалізації, надавши право Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" здійснювати дії, пов`язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, у тому числі договори оренди, суборенди, отримання платежів за користування нежитловою будівлею, а також укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони). Отриманий прибуток внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, звертати в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" за кредитним договором №01/10 від 26.07.2009р.;

- зобов`язання ОСОБА_1 на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки та утриматися від будь-яких дій (у тому числі із залученням третіх осіб) щодо перешкоджання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" в управлінні предметом іпотеки;

- надання права Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" на обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

- надання Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" права на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів, необхідних для управління майном, укладання будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки;

- закріплення за Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" права управителя щодо предмета іпотеки, а саме: вільного доступу (у тому числі шляхом примусового проникнення/входу) представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до нерухомого майна, що передане в управління; інші права, необхідні для здійснення належного управління майном.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №01/10 від 26.06.2009р. та третьою особою за іпотечним договором №01/4 від 27.05.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс", м.Маріуполь Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19 позовні вимоги задоволено частково, а саме вирішено:

- вилучити у ОСОБА_1 та передати в управління Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" нерухоме майно: комплекс, розташований у АДРЕСА_1, а саме: нежила будівля літ.О2, загальною площею 794,9кв.м, прибудова літ.О1-1, загальною площею 1.299,00кв.м, прибудова літ.О2-1, загальною площею 31,9кв.м, нежила будівля С-2, загальною площею 177,2кв.м, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та передане в іпотеку на підставі іпотечного договору №01/4 від 27.05.2008р., на період до його реалізації;

- надати Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" право:

здійснювати дії, пов`язані з управлінням предметом іпотеки, укладати правочини, пов`язані з управлінням, у тому числі, але не виключно: договори найму, оренди, суборенди, отримання платежів за користування майном, договори, пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням у належному стані предмета іпотеки;

обладнати предмет іпотеки охоронними пристроями, а також укладати договори на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки;

вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до нерухомого майна, що передано в управління, та інші права, необхідні для здійснення належного управління майном;

- отриманий прибуток внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, спрямовувати в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" за кредитним договором №01/10 від 26.06.2009р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 (далі - апелянт-1, скаржник-1) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19, у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 відмовити.

За твердженнями скаржника-1, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам, встановленим ст.236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому відповідач в якості підстав для скасування рішення називає наступні обставини:

- розглянувши справу за відсутності представника відповідача, господарський суд Донецької області позбавив останнього можливості надати відповідні докази по справі;

- для застосування визначеного статтею 34 Закону України Про іпотеку механізму передачі предмета іпотеки іпотекодержателю в управління на період до його реалізації мають настати дві обов`язкові умови: метою такої передачі є отримання доходу від іпотечного майна; необхідність забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку майна. При цьому наголошує, що доказів використання відповідачем виробничого комплексу не за призначенням та доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на завдання шкоди виробничому комплексу, позивачем не надано;

- судом не надано належної оцінки тій обставині, що предметом іпотеки є виробничий комплекс, у приміщенні якого знаходиться обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю Полімерпромтекс , Товариства з обмеженою відповідальністю Кройц , ОСОБА_2 ;

- господарський суд Донецької області не врахував, що всі будівлі підключені до єдиної системи подачі електроенергії, води і каналізації, у той час як такі комунікації не є предметом застави;

- передача виробничих і ремонтних приміщень в управління банку неможлива, оскільки: призведе до зупинки насосної станції і, як наслідок, до екологічної катастрофи міського масштабу; банк не займається господарською діяльністю і у останнього відсутні фахівці, здатні експлуатувати подібні об`єкти.

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р. зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" (далі - апелянт-2, скаржник-2) також звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19, за змістом якої апелянт-2 просить скасувати назване рішення суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 відмовити. При цьому апелянт-2 звертає увагу судової колегії на сукупність наступних обставин:

- стосовно повідомлення третьої особи про відкриття провадження у справі, про дату та час судових засідань суд першої інстанції зазначив, що третьою особою не забезпечено своєчасне отримання кореспонденції, що носить тенденційний та сумнівний характер, однак не зазначено, як саме не забезпечено своєчасне отримання кореспонденції, оскільки повідомлення про отримання поштової кореспонденції третя особа не отримувала, на адресу суду направлялося клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.07.2019р., повідомлення про дату наступного слухання (31.07.2019р.) не надходило;

- судом не досліджено наявність поважних причин неявки у судове засідання третьої особи, не вирішено клопотання про необхідність витребування доказів, розглянуто справу за відсутності повноважного представника, чим позбавлено третю особу можливості надати відповідні докази по справі;

- позивачем не надано належних у контексті приписів ст.34 Закону України Про іпотеку доказів використання відповідачем виробничого комплексу не за призначенням та вчинення дій, спрямованих на завдання шкоди приміщенню;

- господарським судом Донецької області не враховано, що в приміщенні розміщені станки та обладнання, які є предметами застави та передані на відповідальне зберігання директору Товариства з обмеженою відповідальністю Полімерпромтекс та Товариства з обмеженою відповідальністю Кройц - ОСОБА_2 .;

- судом не зазначено, яким способом банк після передання в управління предмета іпотеки з метою отримання доходів, які будуть направлятися на погашення зобов`язань за кредитним договором, буде отримувати ці доходи, з огляду на те, що банк не займається господарською діяльністю і у останнього немає фахівців, здатних експлуатувати подібні об`єкти.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2019р. названа апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р. апеляційну скаргу третьої особи залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після усунення відповідачем визначених ухвалою суду від 04.09.2019р. недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19 та зобов`язано учасників справи у строк до 08.10.2019р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

Разом з тим, з огляду на усунення третьою особою допущених при поданні апеляційної скарги недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19 та зобов`язано учасників справи у строк до 08.10.2019р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

Учасники справи своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористались, відзиву на апеляційну скаргу третьої особи не надали.

У зв`язку зі знаходженням на лікарняному судді - члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпоряджень керівника апарату суду від 09.10.2019р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду апеляційні скарги відповідача та третьої особи передані на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2019р. розгляд справи №905/691/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначено на 13.11.2019р.

У свою чергу, ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.10.2019р. об`єднано вищевказані апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" в одне апеляційне провадження, призначено розгляд справи №905/691/19 за апеляційною скаргою третьої особи до спільного розгляду з апеляційною скаргою відповідача на 13.11.2019р.

10.10.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який було направлено на адресу суду 07.10.2019р. (згідно поштового штемпеля, наявного на конверті, в якому надійшов документ), тобто у межах визначеного судом строку. Згідно резолютивної частини відзиву позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. За коротким змістом відзиву Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" зазначає наступне:

- з системного аналізу положень Закону України Про іпотеку вбачається, що єдиною умовою для прийняття рішення судом про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателю є наявність чинного рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- доводи відповідача про те, що банк не займається господарською діяльністю, є безпідставними, оскільки для забезпечення та організації належного збереження, експлуатації предмета іпотеки, його охорони, страхування та укладення договорів оренди іпотекодержателю як юридичній особі, не потрібна наявність додаткових ліцензій або інших дозвільних документів;

- за умовами іпотечного договору до предмету іпотеки входить саме комплекс об`єктів нерухомого майна, який введений в експлуатацію та має всі необхідні для його використання комунікації, договір не містить умов щодо прав третіх осіб на такі комунікації.

Третя особа своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надала.

Станом на 13.11.2019р. головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В. перебувала у відпустці, у зв`язку з чим судове засідання не відбулось.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019р. розгляд апеляційних скарг призначено на 27.11.2019р.

На поштову адресу суду від відповідача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої заявник спростовує доводи позивача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.11.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від позивача через канцелярію суду отримано пояснення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 27.11.2019р. представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційних скарг, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 11.12.2019р.

У судовому засіданні 11.12.2019р. представник позивача підтримав позицію, висловлену в попередньому судовому засіданні. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання повторно не з`явились. Одночасно, від відповідача отримано клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника. Третя особа про причини неявки суд не повідомила. Разом з тим, судом апеляційної інстанції здійснювалися заходи для належного повідомлення третьої особи про розгляд справи (копії процесуальних документів були своєчасно направлені на юридичну адресу; ухвали розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим), у той час як третьою особою не вчинено заходів щодо своєчасного отримання поштової кореспонденції (поштові відправлення повернуті на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання ), що, у свою чергу, свідчить про дотримання Східним апеляційним господарським судом визначеного ГПК України обов`язку щодо належного повідомлення учасника справи про розгляд справи судом апеляційної інстанції. Отже, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, беручи до уваги тривалість строку розгляду апеляційних скарг та достатність наявних матеріалів справи, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 11.12.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, відповідь на відзив, письмові пояснення, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.05.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"; далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" (далі - позичальник) укладено Генеральний кредитний договір №01, за умовами п.1.1 якого банк зобов`язується надати позичальнику за його вимогою банківські послуги по кредитуванню в порядку та на умовах, викладених у договорі.

27.05.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (далі - іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №01/4 (посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В.) (далі - договір), за умовами п.1.1 якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку об`єкти нерухомого майна, а саме: комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що включає в себе нежилу будівлю площею 794,9кв.м (О-2), прибудову площею 1.299,0кв.м (О1-1), прибудову площею 31,9кв.м (О2-1) та нежилу будівлю площею 177,2кв.м (С-2), який належить іпотекодавцю на підставі права власності (далі - предмет іпотеки).

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що земельна ділянка знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.10.2004р.

Відповідно до п.1.4 договору право застави за цим договором також поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані іпотекодавцем від використання предмета іпотеки.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 договору за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги іпотекодержателя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" за Генеральним кредитним договором №01 від 27.05.2008р., а також вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Генеральним кредитним договором (далі - основне зобов`язання) і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та забезпечення предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням Генерального кредитного договору або умов цього договору.

Розділом 4 договору погоджено порядок задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки. Так, відповідно до п.4.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.4.5 звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом п.4.6 договору застереження, що містяться у пунктах 4.7 - 4.9 цього договору, встановлюють можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначені пункти визнано сторонами у якості договору про задоволення вимог іпотекодержателя з відкладальною обставиною.

Пунктами 4.7-4.9 договору сторони врегулювали процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до п.4.11 договору сторони дійшли згоди, що за наявності підстав, передбачених цим договором, для звернення стягнення на предмет іпотеки, вони обирають інший, аніж передбачений у пунктах 4.7-4.10 цього договору, спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, що не суперечить чинному на момент звернення стягнення законодавству.

На виконання умов Генерального кредитного договору між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" підписано Кредитний договір №01/10 від 26.06.2009р., відповідно до умов якого банк зобов`язується видати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у розмірі 12.629.400,00грн., зі строком повернення до 26.05.2011р.

За твердженнями Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" (позичальник) свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим існує заборгованість, погашення якої можливе шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та за рахунок використання іпотечного майна.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. (повний текст складено та підписано 12.01.2011р.) у справі №1/240 задоволено позовні вимоги банку та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кройц" на користь Публічного акціонерного товариства Донгорбанк (нині - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк") заборгованість за кредитом у сумі 12.046.906,31грн., за відсотками у сумі 3.317.058,10грн., пеню в сумі 145.041,84грн. Також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" на користь Публічного акціонерного товариства Донгорбанк (нині - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк") судові витрати в загальному розмірі 25.736,00грн.

На виконання зазначеного рішення видано судовий наказ.

26.05.2011р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26903968, яке станом на дату звернення Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до суду з розглядуваним позовом перебуває на виконанні.

У матеріалах справи наявні документи, які у контексті приписів ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є документами первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків), і які підтверджують наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" за кредитним договором у розмірі 12.046.906,31грн., а за відсотками - 30.840.112,98грн. Доказів протилежного відповідачем та третьою особою не надано. Крім того, як вірно зазначено господарським судом Донецької області, з виписки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження ВП №26903968 знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень суду Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тобто, основне зобов`язання не припинене.

Приватним нотаріусом - Морозовим Є.В. видано іпотекодержателю виконавчий напис на звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, №4097 від 08.06.2010р., на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №21724284.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. від 10.02.2017р. за виконавчим провадженням ВП №21724284 повернуто виконавчий напис №4097 від 08.06.2010р. стягувачу (іпотекодержателю) без виконання на підставі ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Сукупність зазначених обставин стала підставою звернення Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк з розглядуваним позовом до суду.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно приписів ст.3 Закону України Про іпотеку (далі - Закон), іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.11 Закону майновий поручитель (у розглядуваному випадку - ОСОБА_1 ) несе відповідальність перед іпотекодержателем (у розглядуваному випадку - Акціонерним товариством Перший Український Міжнародний Банк ) за невиконання боржником (у розглядуваному випадку - Товариством з обмеженою відповідальністю Полімерпромтекс ) основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст.33 Закону).

Як зазначалося раніше, постановою державного виконавця від 10.02.2017р. за ВП №21724284 повернуто без виконання стягувачу (іпотекодержателю) виконавчий напис №4097 від 08.06.2010р., виданий нотаріусом, на підставі ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

За приписами ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

При цьому, згідно з п.15 ч.1 ст.1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р., місто Маріуполь входить до території, на якій проводиться антитерористична операція.

Враховуючи зміст п.2 резолютивної частини постанови державного виконавця від 10.02.2017р. (який визначає, що виконавчий документ може повторно бути пред`явлений до органів державної виконавчої служби у строки, визначені ст.12 Закону України "Про виконавче провадження"), приписи ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (яка регламентує строки пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів), а також дату повернення іпотекодержателю виконавчого напису (10.02.2017р.), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що на час розгляду справи є дійсний виконавчий документ, який може бути пред`явлений до примусового виконання позичальником.

Як було зазначено вище, у контексті приписів ст.33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Беручи до уваги висновки про дійсність основного зобов`язання, про дійсність виконавчого напису та про наявність у Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк права протягом строку, встановленого ст.12 Закону "Про виконавче провадження", звернутися до органів виконавчої служби з вимогою про примусове виконання, і підтверджений намір іпотекодержателя на таке звернення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Донецької області про підтвердження належними та допустимими доказами прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №01/4 від 27.05.2008р.

Відповідно до ст.34 Закону після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

З аналізу названої статті вбачається, що у разі задоволення позовних вимог предмет іпотеки може передаватися в управління з моменту винесення рішення суду і до моменту його реалізації. З огляду на наявність дійсного права на реалізацію предмета іпотеки шляхом виконання виконавчого напису об`єктивно-обґрунтованою є вимога про передачу майна в управлення іпотекодержателю.

За твердженнями скаржника-1, для застосування визначеного статтею 34 Закону механізму передачі предмета іпотеки іпотекодержателю в управління на період до його реалізації мають настати одночасно дві обов`язкові умови: метою такої передачі є отримання доходу від іпотечного майна; необхідність забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку майна. При цьому наголошує, що доказів того, що виробничий комплекс використовується відповідачем не за призначенням та що останнім вчиняються дії, спрямовані на завдання шкоди виробничому комплексу, позивачем не надано.

Разом з тим, за змістом ст.34 Закону метою передання майна в управління є, зокрема, отримання продукції, плодів та доходів, тобто з конструкції названої статті, всупереч твердженням скаржника-1, не вбачається необхідність одночасної наявності двох умов. Крім того, як було вказано вище, відповідно до п.1.4 договору іпотеки право застави за договором поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані іпотекодавцем від використання предмета іпотеки. У зв`язку з наведеним судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Донецької області про те, що мета позивача (отримати доходи від використання об`єкту іпотеки для погашення основного зобов`язання в умовах діючого мораторію) є цілком обґрунтованою. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що протягом усього часу відповідач та третя особа не виконували зобов`язання, в умовах, як зазначає сам відповідач, використання майнового комплексу, який є предметом іпотеки.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що судом не надано належної оцінки та не враховано наступні обставини: предметом іпотеки є виробничий комплекс, у приміщенні якого знаходиться обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю Полімерпромтекс , Товариства з обмеженою відповідальністю Кройц , ОСОБА_2 ; всі будівлі підключені до єдиної системи подачі електроенергії, води і каналізації, у той час як такі комунікації не є предметом застави; передача виробничих і ремонтних приміщень в управління банку неможлива, оскільки призведе до зупинки насосної станції і, як наслідок, до екологічної катастрофи міського масштабу; банк не займається господарською діяльністю і у нього відсутні фахівці, здатні експлуатувати подібні об`єкти.

У свою чергу, статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Втім ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів у контексті норм чинного законодавства на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин, зокрема, щодо порушення прав третіх осіб внаслідок прийняття рішення у розглядуваній справі. Крім того, як вірно зауважено місцевим господарським судом, згідно приписів ст.9 Закону іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Однак, відповідачем не обґрунтовано правових підстав на майно, яке, за твердженнями останнього, належить третім особам, знаходиться на території об`єкту іпотеки, використовується ними для обслуговування підприємств.

До того ж доречними є зауваження позивача, які були враховані судом першої інстанції при розгляді справи, стосовно порушення відповідачем приписів ст.8 Закону та п.3.4 договору іпотеки, яке полягає в не укладенні договору страхування предмету іпотеки. Як вбачається з матеріалів справи та відповідачем протилежного не доведено, останній договір страхування був укладений у 2008р. При цьому статтею 12 Закону унормовано, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт.

Як вірно зазначено господарським судом Донецької області, "майнові права" і "правомірне очікування та сподівання" позивача на задоволення вимог за кредитним договором шляхом реалізації права іпотекодержателя є майном у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому за змістом ст.1 Протоколу першого Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вище зазначалося, що державою введено в дію мораторій на примусову реалізацію предмета іпотеки в межах дії Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Разом з тим, як доречно зауважено судом першої інстанції, застосування державою мораторію не може слугувати підставою для зловживання з боку осіб, чиї права захищені мораторієм. При цьому судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що м.Маріуполь (місце розташування об`єкту іпотеки) хоча й входить до зони проведення антитерористичної операції, однак розташоване на підконтрольній території і достатньо відомим є той факт, що місто є сприятливою зоною для розвитку підприємництва.

За таких обставин, на переконання судової колегії, задоволення вимог Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк щодо передання в управління предмета іпотеки (з метою отримання доходів, які будуть направлятися на погашення зобов`язань за кредитним договором) забезпечить баланс між інтересами позивача, відповідача та третьої особи, а також призведе до досягнення пропорційності у господарському судочинстві, яка полягає у забезпеченні розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою відмову у задоволенні позовних вимог щодо надання позивачу права на здійснення дій, пов`язаних з управлінням, у тому числі на здійснення спільного управління з іншими особами, передання в наступне управління, оскільки у контексті приписів ст.34 Закону (якою унормовано, що майно може бути передано в управління за рішенням суду іпотекодержателю або іншій особі) особа визначається судом і наділення цієї особи повноваженнями щодо передання майна в наступне управління або самостійне встановлення іпотекодержателем співуправителів не дозволяється.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині надання права Акціонерному товариству Перший Український Міжнародний Банк змінювати, розривати договори оренди, суборенди, отримання платежів за користування нежитловою будівлею, обслуговування та охорони, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів існування таких угод, укладених щодо предмета іпотеки, що, у свою чергу, позбавляє суд процесуальної можливості прийняти з цього приводу рішення. Однак, зазначене не позбавляє права управителя в окремому процесуальному порядку ставити питання щодо розірвання договорів, пов`язаних з об`єктом, стосовно якого встановлене управління, у порядку та на умовах, визначених діючим цивільним законодавством.

Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" також заявлена вимога про зобов`язання ОСОБА_1 утримуватися від будь-яких дій (у тому числі із залученням третіх осіб) щодо перешкоджання позивачу у здійсненні управління майном. Разом з тим, з огляду на положення ст.4 ГПК України, якою унормоване право на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, враховуючи ненадання позивачем доказів, які б ставили під сумнів виконання відповідачем рішення у розглядуваній справі та доказів наявності обставин та фактів порушення його прав або реальної загрози такого порушення, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Правомірною є також відмова господарського суду Донецької області у задоволенні позовних вимог у частині надання представникам позивача та визначеним ним особам права вільного доступу до нерухомого майна шляхом примусового проникнення/входу з огляду на те, що заходи примусу повинні застосовуватися за наявності об`єктивних обставин, які спричиняють їх застосування (у той час як позивачем не доведено, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення у справі шляхом перешкоджання позивачеві у доступі до об`єкта управління), а судове рішення не може будуватися на припущеннях та вирішувати конфліктних обставин, відносно яких не відомо, настануть вони чи ні.

Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", разом з іншим, заявлена вимога про зобов`язання відповідача повністю звільнити предмет іпотеки від власного майна та будь-якого майна третіх осіб. Однак, як вірно наголосив господарський суд Донецької області, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявності правових підстав для задоволення такої вимоги, а саме не надано доказів знаходження майна відповідача та третіх осіб у спірному нерухомому майні, не обґрунтовано правових підстав знаходження цього майна та його виду, що, у свою чергу, не відповідає приписам ст.4 ГПК України, яка передбачає обов`язок суду захистити право від існуючих порушень або перешкоджань у реалізації прав позивача.

Позивач також просить закріпити за Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" права управителя щодо предмета іпотеки. Разом з тим, за висновками судової колегії, така вимога є фактично тотожною першій позовній вимозі (про передання предмету іпотеки в управління позивачеві та надання йому прав управителя) та не узгоджується зі способами захисту, унормованими ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим задоволення такої вимоги є зайвим та неефективним.

При цьому господарський суд Донецької області вірно зазначив, що вимоги, викладені Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" у п.2, 4, 5, 6 прохальної частини позову, стосуються прав управителя та є частково тотожними за своїм змістом, у зв`язку з чим суд в резолютивній частині доречно об`єднав їх, кодифікувавши за змістом наданих прав. У контексті приписів ч.1 ст.34 Закону управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених рішенням суду. На підставі аналізу змісту прав, які просить позивач надати йому як управителю, враховуючи, що метою управління предметом іпотеки є його належне господарське використання та отримання доходів від використання, вимоги позивача щодо надання йому прав, крім тих, про які було зазначено вище, відповідають досягненню мети управління, тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, зазначає, що розглянувши справу за відсутності представника відповідача, господарський суд Донецької області позбавив останнього можливості надати відповідні докази по справі. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" в обґрунтування апеляційної скарги також зазначає, що судом першої інстанції не вказано, як саме третьою особою не забезпечено своєчасне отримання кореспонденції, оскільки повідомлення про отримання поштової кореспонденції третя особа не отримувала, на адресу суду направлялося клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.07.2019р., повідомлення про дату наступного слухання (31.07.2019р.) не надходило. За твердженнями апелянта-2, судом не досліджено наявність поважних причини неявки у судове засідання третьої особи, не вирішено клопотання про необхідність витребування доказів, розглянуто справу за відсутності повноважного представника, чим позбавлено третю особу можливості надати відповідні докази по справі.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

За приписами частин 2-4 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

За приписами ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальні провадження.

У свою чергу, обов`язку суду забезпечити належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання кореспондується обов`язок учасника справи добросовісно користуватись своїми правами, зокрема, своєчасно отримувати поштову кореспонденцію.

Судовою колегією на підставі аналізу матеріалів справи встановлено, що господарським судом Донецької області вчинено дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи. Так, з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що відповідач отримував ухвали суду (зокрема, про відкриття провадження у справі від 28.05.2019р., про відкладення підготовчого засідання від 10.06.2019р.). Стосовно повідомлення третьої особи про відкриття провадження у справі, та повідомлення про дату та час підготовчих та судових засідань, суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи наявні докази направлення процесуальних документів на адресу місця реєстрації юридичної особи. Проте, кореспонденція повернута на адресу суду із відміткою за закінченням терміну зберігання . Разом з тим, відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, ухвали суду були розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним.

За таких обставин, враховуючи, що безпосередньо третьою особою не забезпечено своєчасне отримання поштової кореспонденції, суд апеляційної інстанції зазначає про належне повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання.

До того ж, у силу приписів чинного ГПК України, строк розгляду справи є обмеженим. Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України", "Смірнова проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції" та інші).

Таким чином, з огляду на належне повідомлення господарським судом Донецької області відповідача та третьої особи, з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, не було належних підстав для перенесення розгляду справи.

Застосовуючи на підставі частини 1 статті 3, частини 2, 4 статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

З огляду на належне повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи та тривале перебування справи у провадженні господарського суду Донецької області, Східний апеляційний господарський суд не вбачає порушень з боку місцевого господарського суду норм процесуального права.

Товариством з обмеженою відповідальністю Полімерпромтекс в обґрунтування скарги зазначено, що судом не вирішено клопотання відповідача про необхідність витребування доказів. Однак, як вбачається зі змісту рішення, такі твердження скаржника є безпідставними. Так, господарським судом Донецької області зазначено, що до суду надійшло клопотання про витребування доказів у позивача та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Оскільки зазначені клопотання було зареєстровано 02.07.2019р., а підготовче провадження було закрито 01.07.2019р., враховуючи, що питання, які зазначені у клопотаннях відповідача, повинні вирішуватися під час підготовчого провадження, суд відмовив в їх задоволенні під час судового засідання 22.07.2019р. Зазначені посилання місцевого господарського суду відповідають матеріалам справи та змісту процесуальних документів.

Таким чином, доводи апеляційних скарг зводяться безпосередньо до переоцінки фактичних даних, які вже були вірно оцінені судом першої інстанції, а також є такими, що спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції, не відповідають матеріалам справи, суперечать чинному законодавству та, відповідно, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Донецької області рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, які (доводи і вимоги апеляційних скарг) у даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс" підлягають залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржників витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19 - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерпромтекс", м.Маріуполь Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 02.08.2019р.) у справі №905/691/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 11.12.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2019р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Л.Ф. Чернота