ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.12.2019 Справа № 905/1407/19
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Коновалова А.І.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Росія-Україна".
Про стягнення попередньої оплати та неустойки у розмірі 22814256,40 грн.
Представники учасників справи:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - не з`явився.
Акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Росія-Україна" (далі - відповідач) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 6869856,40 грн та суми неустойки за несвоєчасне виконання робіт у розмірі 15944400 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем були порушені зобов`язання за укладеним між сторонами договором №15-087П від 01.12.2015 щодо виконання робіт, у зв`язку з чим позивач просить повернути авансовий платіж та стягнути неустойку.
Позивач у судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
01.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Росія-Україна" (далі - підрядник) укладено договір №15-087П (далі - договір), відповідно до п.1.1 умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи в порядку та на умовах діючого договору з модернізації турбогенераторних установок ПТ-12/35-10М - 2шт та Р-12-35/5 1 шт, перелік яких наводиться у специфікації №1 (а.с.14-26).
Згідно з п.2.1 договору, термін виконання робіт за договором, а так само окремих об`ємів (об`єктів, етапів, видів), визначаються у відповідних додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору. В межах строків виконання робіт, вказаних у специфікаціях, роботи виконуються на загальних умовах, без врахування вихідних і неробочих днів, якщо інше не вказано у специфікаціях.
Відповідно до п.3.1 договору, вартість робіт визначається на підставі узгодженою сторонами специфікації та становить 24720000,00 грн.
Згідно додатку №1 до договору від 01.12.2015, терміни виконання робіт за договором визначено у календарному плані від 30.12.2016 (а.с. 27-31).
Відповідно до п.4.1 договору, оплата замовником виконаних робіт проводиться поетапно, а саме:
Перший етап оплати - 40% попередня оплата від загальної вартості частинами по 2083333,33 грн без ПДВ кожний платіж з інтервалом від 2 тижнів до 1-го місяця (кожний наступний платіж) перераховується після закриття актів, надання видаткових накладних/декларацій на закупку МТР по попередньому платежу; другий етап оплати - 40% від загальної вартості з відстрочкою платежу 45 календарних днів - після поставки обладнання на ПАТ "АКХЗ";
Третій етап оплати - 10% від загальної вартості з відстрочкою платежу в термін 10 календарних днів після закінчення монтажних робіт;
Четвертий етап оплати - 10 % від загальної вартості з відстрочкою платежу в термін 10 календарних днів після успішних 72-х часових іспитів (а.с.26).
18.04.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду №2, якою було викладено в новій редакції календарний план та специфікацію (а.с.32).
30.12.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду №3, відповідно до якої було змінено строк дії договору до 31.12.2018 та узгоджено нову редакцію календарного плану (додаток №1 до договору) та специфікації (додаток №2 до договору) від 30.12.2016 (а.с.40).
Специфікацією №1 від 30.12.2016 встановлено загальну вартість робіт по договору у розмірі 24720000 грн (а.с.41-44).
Відповідачем, на виконання умов договору, були виставлені на оплату відповідні рахунки-фактури на загальну суму 10755744,4 грн (а.с.48-57).
Позивачем зазначена сума була сплачена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківською випискою (а.с.58-73).
Сторонами у справі були складені та підписані акти приймання-передачі основних матеріалів замовнику та акти приймання виконаних робіт за договором від 01.12.2015 на загальну суму 3885888грн (а.с.74-81, 83-86).
Таким чином, сума грошових коштів оплачена позивачем та на яку відповідачем не було виконано робіт по договору від 01.12.2015 становить 6869859,4грн.
20.09.2018 позивач звертався до відповідача з вимогою повернути суму авансового платежу за договором №15-087П від 01.12.2015 не закриту виконаними роботами в сумі 6869856,40 грн, а також сплатити неустойку (а.с.87-90).
Відповідь на зазначену претензію до суду не надано.
28.09.2018 позивачем була направлена вимога №11/08/708, відповідно до якої позивач просив сплатити суму неустойки (а.с.91).
Зазначена вимога була отримана відповідачем (а.с. 91 зворотній бік).
Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).
За змістом ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як було зазначено вище, позивачем відповідачу за договором від 01.12.2015 було сплачено 10755744,4грн, в той час як відповідачем робіт було виконано на суму 3885888грн. Документів, які б свідчили про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 01.12.2015, суду надано не було.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач, в порушення зазначених вище вимог законодавства та договору, не виконав у повному обсязі роботи з модернізації турбогенераторних установок, невикористану сплачену позивачем суми попередньої оплати змовнику не повернув. Отже, вимога позивача про стягнення 6869856,40 грн підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі 15944400 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п.10.3.2 договору, порушення підрядником строків виконання робіт, а також термінів усунення виявлених дефектів виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,3% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної п.3.1 даного договору, за кожний день прострочення, відшкодовує збитки відповідно до п.4.7 цього договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання ( ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Виходячи зі змісту п.10.3.2. договору, суд дійшов висновку, що договором не встановлено продовження нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня виконання зобов`язання.
Відповідно до календарного плану від 30.12.2016 остаточний строк, виконання робіт по договору - 31.05.2018 (а.с.47).
Таким чином, штраф нарахування штрафних санкцій можливе за період з 01.06.2018 по 30.11.2018.
Враховуючи зазначене, перевіривши розрахунок штрафу нарахованого позивачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 13571280грн.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Росія-Україна" (04073, м.Київ, вул.Скляренка, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 34613647) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1 ідентифікаційний код юридичної особи - 00191075) суму попередньої оплати в розмірі 6869856 (шість мільйонів вісімсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн 40 коп., неустойку в сумі 13571280 (тринадцять мільйонів п`ятсот сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят) грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 306617(триста шість тисяч шістсот сімнадцять) грн 05 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.12.2019.
Суддя О.В. Говорун
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2019 |
Оприлюднено | 19.12.2019 |
Номер документу | 86398854 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні