Рішення

від 19.11.2019 по справі 907/209/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

19.11.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/209/19

За позовом Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство» , смт. Міжгір`я

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксойл» , м. Ужгород

про стягнення суми 46 489 грн., яка перевищила вартість поставлених нафтопродуктів,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача -

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством «Міжгірське лісове господарство» , смт. Міжгір`я заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксойл» , м. Ужгород про стягнення суми 46 489 грн., яка перевищила вартість поставлених нафтопродуктів.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані позивачем покликанням на факт надмірного перерахування коштів на суму 46 489 грн. в рахунок оплати нафтопродуктів, поставлених йому відповідачем на підставі та на виконання договору поставки нафтопродуктів від 21.06.2018 року № 0010/18/114. Зазначає, що в процесі співпраці сторін спору, відповідачем згідно накладних № 0020013 від 26.06.2018 року та № 0020034 від 27.09.2018 року поставлено позивачу паливо дизельне на загальну суму 379 694 грн. При цьому, позивач за поставлені відповідачем нафтопродукти перерахував останньому суму 426 183 грн., що на 46 489 грн. перевищує вартість поставленого дизельного палива. Умови укладеного між сторонами спору договору, якими сторони погодили порядок розрахунків, передбачають можливість внесення покупцем оплати за товар у розмірі, більшому ніж вартість поставленого товару, визначає результат такої надмірної сплати - повернення зайвої суми покупцю протягом 2 днів, а також встановлює умови повернення - таке повернення здійснюється на підставі листа покупця та акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Як вказує позивач, незважаючи на проведену між сторонами звірку взаєморозрахунків, за наслідками якої встановлено проведення позивачем оплати у розмірі, що перевищує вартість поставленої продукції, на суму 46 489 грн., а також звернення позивача із листом до відповідача щодо повернення вказаної суми переплати, відповідач суму 46 489 грн. переплати позивачу не повернув.

Неповернуту відповідачем суму 46 489 грн. переплати відповідач розцінює як майно (кошти), збережені відповідачем без достатнього правової підстави, з огляду на що, такі мають бути повернуті позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Поданою суду заявою від 30.05.2019 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче засідання судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

21 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксойл» (постачальником, відповідачем у справі) та Державним підприємством «Міжгірське лісове господарство» (Покупцем, позивачем у справі) було укладено Договір поставки нафтопродуктів N 0010/18/114 (надалі - Договір, Договір поставки), за умовами якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язався прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти.

Поставка товару відбувається відповідно до видаткових накладних до цього Договору, які підписуються повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін, та є невід`ємною частиною Договору, в яких сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлень, терміни поставки та оплати товару та інші умови поставки (п. 1.2. Договору).

Загальна вартість договору (ціна договору) складається із суми загальної вартості товару, поставленого покупцеві згідно даного Договору (п. 1.4. Договору).

Умови поставки сторони визначили у п. 4 Договору, яким, зокрема, передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами видаткової накладної. Загальна кількість товару, що поставляється постачальником покупцю може відрізнятися від передбаченого Договором, але не більше ніж на 10%. Приймання - передача (поставка) товару оформлюється актом приймання - передачі товару або видатковою накладною.

У розділі 5 сторонами погоджено ціну та порядок розрахунків, за яким покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка визначена у відповідній видатковій накладній, на поточний рахунок постачальника. Оплата здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати згідно рахунку або по договору. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Ціна товару є договірною, зазначається з урахуванням ПДВ. Сторони по закінченню кожного календарного місяця проводять звірку розрахунків за поставлений у такому місяці товар. Акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печаткою з боку покупця, передається постачальнику до 10 числа календарного місяця, наступного за календарним місцем, за який проводиться звірка. Якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця в оплату за товар, перевищує вартість товару, то постачальник повертає покупцеві протягом 2 банківських днів зайву суму на підставі листа покупця та акту звірки розрахунків.

На виконання умов укладеного договору, постачальник (відповідач у справі) виставив до оплати позивачем рахунок на оплату № 018 від 21.06.2018 року на суму 197 210 грн., а також рахунок № 0020031 від 10.09.2018 року на суму 228 973 грн., що в загальному складає розмір 426 183 грн.

Вказана сума 426 183 грн. передоплати за товар позивачем (покупцем) сплачена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Після отримання від позивача передоплати, відповідач згідно накладної № 0020013 від 26.06.2018 року поставив позивачу товар (нафтопродукти) у кількості 7900 літрів, вартістю 189 995 грн. з ПДВ; за накладною № 0020034 від 27.09.2018 року відповідач поставив позивачу товар (нафтопродукти) у загальній кількості 6 960 літрів, загальною вартістю 189 699 грн. з ПДВ.

Загальна вартість поставленого відповідачем на користь позивача товару (нафтопродуктів) склала суму 379 694 грн., а здійснена позивачем оплата за товар складає суму - 426 183 грн., тобто, розмір переплати позивача за поставлений йому відповідачем товар складає суму 46 489 грн.

За умовами Договору, вартість переплати покупця підлягає поверненню постачальником протягом 2 банківських днів зайву суму на підставі листа покупця та акту звірки розрахунків.

Із долученого до матеріалів справи акту звірки розрахунків від 30.09.2018 року вбачається, що за наслідками такої звірки сторонами визначено та погоджено переплату покупця (позивача у даній справі) за поставлений товар на суму 46 489 грн.

Надіслані позивачем на адресу відповідача листи № 444 від 15.11.2018 року та № 6 від 03.01.2019 року про повернення суми 46 489 грн. переплати, останнім залишені без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом щодо стягнення із відповідача вказаної суми як безпідставно збереженого майна (коштів) на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Аналогічні положення встановлені і в ст. ст. 173 - 175 Господарського кодексу України.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами Договору, а також виставлені відповідачем до оплати позивачем рахунки та видаткові накладні, за якими позивачу була здійснена поставка товару відповідачем, суд приходить до висновку, що позивачем у даній справі на підставі вказаних рахунків оплачена сума 426 183 грн., а вартість поставленого відповідачем товару складає 379 694 грн., що в свою чергу свідчить про наявність у позивача (покупця) переплати за поставлений товар на суму 46 489 грн.

При цьому, оскільки відповідач, у порядку визначеному умовами Договору - на звернення покупця (позивача) вказану суму переплати не повернув, суд доходить висновку про збереження відповідачем (постачальником) суми 46 489 грн. без достатньої правової підстави, оскільки поставлений в межах договору за накладними № 0020013 від 26.06.2018 року та № 0020034 від 27.09.2018 року товар ним оплачено повністю.

За твердженням позивача, між позивачем та відповідачем відсутні інші договірні відносини щодо спірної суми.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності як юридичного факту договірних відносин між сторонами щодо спірної суми. Сплата позивачем зазначеної суми (переплати у розмірі 46 489 грн.) хоч і була здійснена з покликанням на виставлені відповідачам в межах виконання Договору рахунки, однак, не була спрямована на виконання такого, оскільки відповідач здійснив поставку товару на суму, що менша від фактично сплаченої суми на 46 489 грн.

Інших доказів, які б в установленому порядку спростовували викладені позивачем обставини відповідачем не представлено та судом не встановлено.

В силу ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

При цьому термін "майно" у контексті частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України містить у собі не тільки майно в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, але і гроші (грошові кошти).

Отже, підставою для виникнення зобов`язання за вищенаведеною нормою права є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що грошові кошти перераховувалися позивачем у тому розмірі, який вказаний відповідачем у виставлених до оплати рахунках, однак, поставку товару відповідач здійснив на меншу суму. Різницю між фактично сплаченою сумою за поставлений товар та сумою, на яку здійснено поставку товару, відповідач зберіг без достатньої правової підстави.

Таким чином, беручи до уваги викладені вище обставини, грошові кошти в розмірі 46 489 грн., які перераховані Державним підприємством «Міжгірське лісове господарство» (позивачем у справі) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксойл» (відповідача у справі), у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставно набутим (збереженим) майном та підлягають поверненню позивачу. Позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 921 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксойл» , 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 36 Б (код ЄДРПОУ 39647796) на користь Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство» , 90000, смт. Міжгір`я, вул. Незалежності, буд. 64 (код ЄДРПОУ 22114589) суму 46 489 (Сорок шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень) грн., яка перевищила вартість поставлених нафтопродуктів, а також 1 921 (Одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення підписано 16.12.2019 року

Суддя Пригара Л.І.