Рішення

від 12.12.2019 по справі 909/1186/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1186/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Полтаваобленерго",

вул. Ст. Поділ, буд.5, м.Полтава, 36022;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп",

вул. Кардинала Любачівського, буд.9, м.Івано-Франківськ,76009;

про стягнення 44 895,35 грн, з яких: 25 261,00грн - попередня оплата, 5 578,33грн - інфляційні втрати, 14 056,02грн - 30% річних,

за участю:

від позивача: Крат А.В. - представник, (довіреність №10-74/6371 від 19.04.2019);

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп" 44 895,35 грн, з яких: 25 261,00грн - попередня оплата, 5 578,33грн - інфляційні втрати, 14 056,02грн - 30% річних.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Обґрунтовує їх - укладенням між сторонами договору підряду на виконання проектних робіт №10-2-23/2466 від 11.11.2016; - перерахуванням на рахунок відповідача, платіжним дорученням №601725 від 24.11.2016 авансу за робочий проект в сумі 25 261,00грн; - пункт 6.2.2. договору згідно з яким відповідачу адресовано повідомлення - вимогу №10-74/15236 від 18.10.2018 про розірвання договору №10-2-23/2466 від 11.11.2016, у зв"язку з його невиконанням відповідачем та повернення попередньої оплати в сумі 25 261,00грн; - пункт 7.5. договору на підставі якого відповідачу нараховано 5 578,33грн - інфляційних втрат, 14 056,02грн - 30% річних. Позовні вимоги мотивує нормами статей 525, 526, 549, 598, 849, 887-891 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами суду від 05.11.2019, від 26.11.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 15.11.2019, від 02.12.2019. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір - вирішується у відсутності відповідача за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між АТ "Полтаваобленерго" (замовник/позивач) та ТОВ "Електрік Груп" (підрядник/відповідач) укладено договір підряду на виконання проектних робіт №10-2-23/2466 від 11.11.2016. За цим договором підрядник зобов`язався, згідно з затвердженим завданням на проектування замовника (додаток № 1), у відповідності з вимогами ДБН А.2.2-3-2014, ДБН В 1.2-14-2009, інших нормативних документів створити, погодити в уповноважених на те органах та передати замовнику в установлений строк проектно-кошторисну документацію: "Технічне переоснащення ПЛ-0,4 кВ від КТП-283 в смт.Козельщина Козельщинського району Полтавської області", а замовник взяв на себе обов"язок прийняти від підрядника створену та погоджену проектно-кошторисну документацію та оплатити її (п. 1.1.договору).

Згідно з пунктами 2.3., 4.2, 4.3., договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати в розмірі 50 % загальної ціни договору - 50 522,00грн, яка здійснюється замовником до початку виконання робіт та остаточного розрахунку (з урахуванням раніше сплаченої попередньої оплати), який проводиться замовником у строк до 35 банківських днів після прийняття виконаних робіт на підставі акта передачі-приймання проектної документації.

Умовою початку виконання підрядником робіт є отримання від замовника попередньої оплати, а строком закінчення робіт - 35 календарних днів від дати початку робіт (пункти 3.1., 5.1. договору).

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діяв до 31.12.2017, а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання (пункт 10.1. договору).

Пунктом 6.2.2 договору сторони погодили, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника за 14 календарних днів рекомендованим листом з повідомленням, та вимагати повернення сплачених сум за договором, якщо підрядник з причин, які залежали від нього, не приступив до виконання робіт протягом 1 місяця після підписання договору, або допустив відставання від строку виконання роботи настільки повільно, що здача їх в строк стає явно неможливою.

Виконуючи умови договору, позивач платіжним дорученням №601725 від 24.11.2016 (а.с.28) перерахував на рахунок відповідача 25 261,00грн - авансу за робочий проект згідно рахунку №1331 від 16.11.2016 (а.с.27). В свою чергу відповідач не довів перед судом, як і не підтвердив жодними доказами виконання робіт, обумовлених договором №10-2-23/2466 від 11.11.2016.

18 жовтня 2018 позивач адресував відповідачу повідомлення - вимогу №10-74/15236 (отримано відповідачем 22.10.2018 а.с.29-30) про розірвання договору №10-2-23/2466 від 11.11.2016, у зв"язку з його невиконанням відповідачем та повернення попередньої оплати в сумі 25 261,00грн. Проте докази повернення відповідачем передоплати в матеріалах справи - відсутні.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення в судовому порядку 25 261,00грн - попередньої оплати, 5 578,33грн - інфляційних втрат, 14 056,02грн - 30% річних.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір підряду на виконання проектних робіт №10-2-23/2466 від 11.11.2016 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до приписів 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Приписами статті 846 Цивільного кодексу України обумовлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вище сказане та те, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, обумовлених договором, щодо створення, погодження та передання у встановлений строк позивачу проектно-кошторисної документації, у зв"язку з чим позивач скористався своїм правом, наданим пунктом 6.2.2 договору, на розірвання договору підряду на виконання проектних робіт №10-2-23/2466 від 11.11.2016, то вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 25 261,00грн визнається судом обґрунтованою, а наслідком є задоволення позову в цій частині.

Водночас приписами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 7.5 договору сторони погодили, якщо підрядник одержав попередню оплату і не приступив до виконання робіт, і замовник скористався своїм правом на розірвання договору, підрядник повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції та сплатою 30% річних за користування грошовими коштами, а також зі сплатою штрафної санкції, передбаченої пунктом 7.2. договору.

Позивачем нараховано відповідачу 5 578,33грн - інфляційних втрат, 14 056,02грн - 30% річних (розрахунки а. с. 15-16). Судом здійснено перевірку правильності проведених позивачем розрахунків, враховано при цьому умови пунктів 3.1., 5.1. договору та дату здійснення позивачем попередньої оплати 24.11.2016 та встановлено, що в цьому випадку, останнім днем строку виконання зобов"язання відповідачем є 29.12.2016, а отже правомірним є стягнення 30% річних за період з 30.12.2016 (початок права на нарахування) по 05.11.2018 (строк визначений позивачем у розрахунку) в сумі 14 035,31грн. В частині стягнення 30% річних в сумі 20,71грн - відмовити. Поряд з цим розрахунок інфляційних втрат за період січень 2017 - жовтень 2018 в розмірі 5 578,33грн проведено позивачем правильно.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обумовлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 837, 846, 849, 887 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп" про стягнення 44 895,35 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрік Груп", вул. Кардинала Любачівського, буд.9, м. Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 37582580) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Ст. Поділ, буд.5, м.Полтава, 36022 (ідентифікаційний код 00131819) 25 261,00грн (двадцять п"ять тисяч двісті шістдесят одну грн 00коп.) - попередньої оплати, 5 578,33грн (п"ять тисяч п"ятсот сімдесят вісім грн 33коп.) - інфляційних втрат, 14 035,31грн (чотирнадцять тисяч тридцять п"ять грн 31коп) - 30% річних, 1 920,04грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять грн 04коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 20,71грн - 30% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 17.12.2019

Суддя С.Кобецька