Рішення

від 13.12.2019 по справі 910/13466/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2019Справа № 910/13466/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІС-Буд

про стягнення 374 188, 66 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (далі - АТ Завод , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІС-Буд (далі - ТОВ ІС-Буд , відповідач) про стягнення штрафу в сумі 374 188, 66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 780 від 01.06.2016 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові АТ Завод просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 311 823,89 грн. та 20 % штрафу у сумі 62 364,78 грн., а всього - 374 188, 66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 01.06.2016 р. між АТ Завод (постачальник) та ТОВ ІС-Буд (покупець) був укладений договір поставки № 780 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця замовлений товар (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар), відповідно до прайс-листа постачальника, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення, визначаються у заявках покупця, рахунках-фактурах постачальника та накладних (п. 2.1 договору). Загальна кількість товару остаточно визначається згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (п. 2.2 договору).

Поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс 2010 з врахуванням особливостей, встановлених цим договором. Поставка товару може здійснюватись на умовах поставки EXW та FCA (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Передача товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною. Дата поставки вказується у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній про прийняття товару, що є датою поставки товару (п.п. 6.7, 6.8 договору).

Відповідно до п. 7.7 договору покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату постачальнику за кожну партію товару, що постачається протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником. В порядку виключення, постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін 5 банківських днів (п. 7.11 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 р., з подальшою його пролонгацією на кожний наступний рік за відсутності заперечень, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за вказаним договором у період з 01.09.2018 р. по 04.12.2018 р. передав відповідачу товар загальною вартістю 647 194,40 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними за вказаний період.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язання щодо оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість товару сплатив частково - на суму 335 370,51 грн.

Отже, судом встановлено, що станом на 31.12.2018 р. у відповідача виникла заборгованість у сумі 311 823,89 грн., про що свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2018 р.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ ІС-Буд заборгованості в сумі 311 823,89 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 20 % штрафу, нарахованого за прострочення зобов`язання, у сумі 62 364,78 грн.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається з п. 8.4 договору, у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п. 7.11 договору, більше, ніж на 5 банківських днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20 % штрафу у заявленій позивачем сумі - 62 364,78 грн.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської до Товариства з обмеженою відповідальністю ІС-Буд про стягнення штрафу в сумі 374 188, 66 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІС-Буд (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37, ідентифікаційний код 39149621) на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ідентифікаційний код 05523398) основний борг у сумі 311 823 (триста одинадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 89 коп., штраф у сумі 62 364 (шістдесят дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 78 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 612 (п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 83 коп.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.