ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/13882/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчин С.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАРНЕЛЬ"
про стягнення 2774,01 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАРНЕЛЬ" про стягнення 2774,01 грн., з яких 2482,23 грн. основного боргу, 210,99 грн. інфляційних втрат та 80,79 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 8159 про постачання електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13882/19, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштовий конверт повернутий на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
12.03.1996 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (назву якої було змінено на Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАРНЕЛЬ" (споживач) укладено договір №8159 на використання електричної енергії.
Додатковою угодою від 26.04.2012 договір від 12.03.1996 викладено у новій редакції: "Договір про постачання електричної енергії № 8159".
Відповідно до п. 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії з умовами цього договору та додатками до нього, що є невід`ємними частинами договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є невід`ємними частинами договору.
Згідно з п. 2.3.3 договору, споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та " Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії"
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2012; договір вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору).
Відповідно до пункт 4.3 додатку №2 до договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 цього додатку та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.
Положеннями п. 2 та п.п. 2.1 додатку № 2 до договору встановлено, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 26 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії за додатком до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу .
Згідно з п. 2.2 Додатку №2 до договору, остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019, який набув чинності 11.06.2017, Загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (Код ЄДРПОУ 41946011).
Згідно п. 2.3. Статуту ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", товариство є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі, і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для ПАТ "Київенерго".
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є правонаступником прав і обов`язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго".
Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 8159, у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію у розмірі 2482,23 грн. за період з 01.07.2018 по 01.09.2018. Внаслідок прострочення грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 210,99 грн. та 3% річних у розмірі 80,79 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, за договором про постачання електричної енергії № 8159 за умовами якого позивач зобов`язаний відпускати позивачу електроенергію, а відповідач в свою чергу, зобов`язаний сплачувати за використану електричну енергію.
Позивач зазначає, що у липні 2018 позивачем поставлено електричну енергію у кількості 4029 кВт, вартістю 9216,49 грн., у серпні 2018 поставлено електричну енергію 24 кВт, вартістю 54,90 грн., всього на суму 9271,39 грн., на підтвердження чого позивач посилається на акти про використану електричну енергію.
Крім того, на підтвердження поставки активної електроенергії на загальну суму 9216,49 грн. позивач надає акти приймання передавання товарної продукції № 3408159/8/1за серпень 2018, № 74024020/8/ за серпень 2018.
За твердженням позивача, заборгованість оплачена відповідачем частково на загальну суму 6789,16 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 2482,23 грн.
Однак, дослідивши надані позивачем докази, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується поставка електричної енергії у липні 2018 у кількості 4020 кВт, а не 4029 кВт. Зокрема, у Акті про використану активну електричну енергію за липень 2018, який підписаний обома сторонами, зазначено, що відповідачем спожито 4020кВт.
Жодних інших доказів, підписаних обома сторонами, які б підтверджувати споживання відповідачем у липні 2018 4029 кВт, а не 4020 кВт матеріали справи не містять, та позивачем суду не надано, а акт приймання-передавання товарної продукції № 74024020/8/ за серпень 2018, який долучений позивачем, стосується іншого договору та іншого споживача.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у липні 2018 позивач поставлено електричну енергію на суму 9195,90 грн.
Споживання відповідачем у серпні 2018 електричної енергії на суму 54,90 грн. підтверджується підписаним обома сторонами Актом № 3408159/8/1 прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2018.
Таким чином, матеріалами справи та поданими позивачем доказами підтверджується постачання відповідачу електричної енергії на загальну суму 9250,80 грн.
З урахуванням здійснених відповідачем оплат (які відображені позивачем у розрахунку позовних вимог - 6789,16 грн.), за розрахунком суду, заборгованість відповідача становить 2461,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Доказів в спростування заборгованості по договору №8159 на постачання електричної енергії у сумі 2461,64 грн. відповідачем не надано.
Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з оплати вартості спожитої активної енергії у розмірі 2461,64 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення основного боргу частково, у розмірі 2461,64 грн.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 210,99 грн. інфляційних втрат та 80,79 грн. 3% річних.
В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних, інфляційних втрат.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є арифметично невірним. За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 73,71 грн.
Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж позивачем заявлено до стягнення. Однак, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 210,99 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" частково.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАРНЕЛЬ" (04073, м.Київ, ВУЛЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 28/2, ідентифікаційний код 22956673) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) 2461,64 грн. основного боргу, 73,70 грн. 3% річних, 210,99 грн. інфляційних втрат та 1901,83 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019.
Суддя С.О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2019 |
Оприлюднено | 19.12.2019 |
Номер документу | 86399313 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Турчин С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні