Рішення

від 07.10.2019 по справі 910/1854/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2019Справа № 910/1854/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Ваховського Дмитра Миколайовича

до дочірнього підприємства ВМС-ВОТЕР КУІН УКРАЇНА

про стягнення 317962,02 грн.,

Представники:

від позивача Віданова О.В. (ордер)

від відповідача Гук Т.І. (ордер)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа-підприємець Ваховський Дмитро Миколайович до дочірнього підприємства ВМС-ВОТЕР КУІН УКРАЇНА про стягнення 317962,02 грн., з яких: 300105,90 грн. боргу, 2886,00 грн. 3% річних, 14970,12 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач поставив позивачеві не весь товар, за який позивач сплатив.

Суд своєю ухвалою від 15.02.2019 відкрив провадження у справі № 910/1854/19, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у поданому суду відзиві зазначив, що позивач разом з позовною заявою не подав усі видаткові накладні, чим ввів суд в оману.

У свою чергу позивач у відповіді на відзив зазначив, що не підписував подані відповідачем накладні: № 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн та № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн. За таких обставин позивач вважає, що ці накладні є підробленими.

18.03.2019 суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 01.04.2019.

Суд своєю ухвалою від 01.04.2019 відклав підтовче засідання до 11.04.2019, викликав у судове засідання фізичну особу-підприємця Ваховського Дмитра Миколайовича, витребував у нього не менше 30 документів, на яких містяться вільні зразки його підпису, виконані у період з липня 2017 року по січень 2018 року.

Крім того суд витребував у дочірнього підприємства ВМС-ВОТЕР КУІН УКРАЇНА оригінали видаткових накладних: № 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн.

Суд відібрав експериментальні зразки підпису Ваховського Дмитра Миколайовича .

Оскільки є спірною належність підпису у видаткових накладних Ваховському Дмитру Миколайовичу , суд 25.04.2019 призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів суд поставив питання: чи виконано підпис на накладних № 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн Ваховським Дмитром Миколайовичем чи іншою особою?

Матеріали справи повернулись до суду з висновком експертів № 20275ч20277/19-32/22387ч22391/19-32 від 16.08.2019 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно з вказаним висновком:

- підписи від імені Ваховського Дмитра Миколайовича , які містяться у графі Отримав(ла) за довіреністю:

---

у видаткових накладних: 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн, - виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

- підписи від імені Ваховського Дмитра Миколайовича , які містяться у графі Отримав(ла) за довіреністю:

---

у видаткових накладних: 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн, виконані не Ваховським Дмитром Миколайовичем , а іншою особою.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

В період з 30.10.2017 до 30.08.2018 позивач перерахував відповідачеві 748500,00 грн, здійснивши 21 платіж з призначенням платежу - оплата за товар.

За твердженням позивача, відповідач поставив товар на загальну суму 448394,10 грн. за видатковими накладними № 1579 від 08.11.2017 на суму 126320,90 грн та № 1626 від 18.12.2017 на суму 322073,20 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 03.10.2018 про повернення 300105,90 грн переплати.

Відповідач зазначив, що у період з 17.08.2017 по 30.12.2017 між позивачем та відповідачем існували відносини щодо поставки товарів.

В цей час відповідач поставив, а позивач отримав товар на загальну суму 1363773,04 грн. (видаткові накладні № 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, № 1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн).

Всі наявні у справі видаткові накладні у графі Договір містять посилання на договір № 2017-10-01 від 01.10.2017, однак вказаний договір відсутній у матеріалах справи, а з пояснень сторін вбачається, що такий договір фактично не укладався і поставка товару здійснювалась виключно на підставі видаткових накладних.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З огляду на викладене між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом передачі відповідачем позивачу товару на підставі видаткових накладних, із зазначенням виду товару, кількості і вартості, та, відповідно, здійснення позивачем оплати отриманого товару.

Таким чином між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, до правовідносин купівлі-продажу не можуть бути застосовані загальні положення ст. 530 ЦК України, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з таких правовідносин, чітко визначений спеціальною нормою права, а саме ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №3-121гс14).

За твердженням позивача, він сплачував за товар на умовах попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України унормовано, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснити попередню оплату товару, тобто, оплату до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути сплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її сплати встановлюються договором (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2019 у справі № 918/502/18).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Сторонами визнаються ті обставини, що у них існували господарські операції на підставі певних видаткових накладних, однак, суду не було надано відповідних належних та допустимих доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність обов`язку у позивача здійснити попередню оплату за товар. Крім того, позивачем не надано доказів, за який саме товар та у якій кількості здійснюється попередня оплата (авансовий платіж).

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з п. 19 Указівок щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях та їх реєстрів , які є Додатком №7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, однією із вимог щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів є призначення платежу.

Цей реквізит у платіжних дорученнях, меморіальних ордерах та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 цієї Інструкції.

Так, згідно з п.3.8 Інструкції реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Із змісту наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що в останніх зазначено призначення платежу саме Оплата за товар ФОП Ваховський Д.М. Без ПДВ. . Інших реквізитів у графі призначення платежу не міститься.

Відповідно до висновку експертів № 20275ч20277/19-32/22387ч22391/19-32 від 16.08.2019:

- підписи від імені Ваховського Дмитра Миколайовича , які містяться у графі Отримав(ла) за довіреністю:

---

у видаткових накладних: 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн, - виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

- підписи від імені Ваховського Дмитра Миколайовича , які містяться у графі Отримав(ла) за довіреністю:

---

у видаткових накладних: 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн, № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн, виконані не Ваховським Дмитром Миколайовичем , а іншою особою.

Водночас, визначальною ознакою господарських операцій є те, що внаслідок її здійснення має відбутись реальний рух активів, отже, у розгляду справи належить досліджувати крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами.

01.02.2018 відповідачем надіслано вимогу позивачу про оплату поставленого товару у розмірі 446 383,94 грн., у тому числі і товару, що предметом накладних: № 1065 від 17.08.2017 на суму 245805,75 грн, № 1206 від 06.09.2017 на суму 16234,64 грн, № 1536 від 02.11.2017 на суму 2925,40 грн, №1578 від 08.11.2017 на суму 144801,76 грн, № 1579 від 08.11.2017 на суму 127663,20 грн, № 1608 від 10.11.2017 на суму 710,34 грн та № 1709 від 30.12.2017 на суму 377237,85 грн.

У 2018 році позивача здійснив на користь відповідача 13 оплат за товар на загальну суму 356500 грн., з яких 12 платежів на суму 354500 грн. здійснено після надсилання відповідачем вимоги від 01.02.2018.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд не може погодитися із твердженнями позивача про те, що він здійснював попередню оплату товару (авансовими платежами), оскільки зазначене спростовується вищевказаними обставинами, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 693 ЦК України. Сплачені кошти є коштами, сплаченими за отриманий позивачем товар, що свідчить про необґрунтованість позову.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідач надав належні докази понесення 16000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, платіжне доручення).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Ваховського Дмитра Миколайовича до дочірнього підприємства ВМС-ВОТЕР КУІН УКРАЇНА .

Стягнути з фізичної особи-підприємця Ваховського Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь дочірнього підприємства ВМС-ВОТЕР КУІН УКРАЇНА (вул. Червоноткацька, 76, м. Київ, 02660, код 20074578) 16000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 13.12.2019.

Суддя С. А. Ковтун