Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/14701/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/14701/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Арктика-Трейд

про стягнення 23 308,08 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Люксел Україна звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Арктика-Трейд про стягнення 23 308,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу № 16/08-3 від 16.08.2018 в частині здійснення розрахунків, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1358 від 24.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14701/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву, а позивачу - для подання відповідей на відзиви.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду, направлений на адресу відповідача, повернутий до суду відділенням поштового зв`язку із відміткою організація вибула , в зв`язку з чим, судом також направлено ухвалу суду на адресу, зазначену у Договорі купівлі-продажу № 16/08-3 від 16.08.2018.

Водночас, повторно направлені конверти з ухвалами суду повернуті на адресу суду із відміткою Укрпошти організація вибула та адресат відсутній .

З огляду на викладене, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строки встановлені судом, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Люксел (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Арктика-Трейд (далі - покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 16/08-3 (далі - Договір купівлі-продажу), за умовами якого, продавець зобов`язується передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити переданий товар - електрофурнітуру в обсязі та за ціною відповідно до рахунків-фактур, з врахуванням ПДВ 20%.

Відповідно до п. 2.2 Договору купівлі-продажу загальна сума договору визначається загальною кількістю відвантаженого та поставленого товару відповідно до накладних, підписаних обома сторонами.

Згідно з п. 2.3 Договору купівлі-продажу покупець зобов`язується здійснити оплату 100% за товар шляхом перерахування вартості товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів.

У відповідності до п. 2.5 Договору купівлі-продажу продавець зобов`язується поставити товар протягом п`яти календарних днів після отримання замовлення.

За умовами п. 4.4 Договору купівлі-продажу товар вважається поставленим з моменту підписання уповноваженими представниками покупця документів, підтверджуючих здачу-приймання товару.

Даний Договір набирає законної сили з моменту підписання та діє до 31.12.2018 (п. 8.4 Договору купівлі-продажу).

Згідно видаткової накладної № 2173 від 28.11.2018 ТОВ Люксел поставлено ТОВ Арктика-Трейд товар вартістю 21 999,60 грн.

24.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Люксел Україна (далі - новий кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Люксел (далі - старий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1358 (далі - Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого, старий кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги старого кредитора і виступає кредитором по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Арктика-Трейд (далі - дебітор).

За Договором новий кредитор отримує право замість старого кредитора вимагати від дебітора виконання зобов`язань, передбачених укладеним між ТОВ Люксел та дебітором Договором поставки товару на реалізацію № 16/08-3 від 16.08.2018 на загальну суму 21 999,54 грн.(п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги)

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги передбачене цим Договором відступлення права вимоги по зобов`язанням дебітора від старого кредитора до нового кредитора узгоджене сторонами і в грошовому виразі складає 21 999,54 грн. Старий кредитор зобов`язується перерахувати суму, визначену в п. 2.1 Договору, в якості компенсації за відступлення права вимоги в строк до 31.12.2020.

24.05.2019 ТОВ Люксел звернулось до ТОВ Арктика-Трейд із Листом б/н від 24.05.2019 із проханням повідомити про згоду на укладення Договору відступлення права вимоги за Договором поставки товару № 16/08-3 від 16.08.2018 та Повідомленням про відступлення права вимоги.

Листом вих. № 17 від 24.05.2019 ТОВ Арктика-Трейд зазначило, що не заперечує проти заміни кредитора в Договорі поставки товару на реалізацію № 16/08-3 від 16.08.2018 внаслідок відступлення ТОВ Люксел ТОВ Люксел Україна права вимоги за Договором на загальну суму 21 999,54 грн.

Як зазначає позивач, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 21 999,54 грн. за Договором купівлі-продажу, право вимоги якої до позивача перейшло за Договором про відступлення права вимоги, яка відповідачем не погашена, в зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та третьою особою Договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На виконання умов Договору купівлі-продажу ТОВ Люксел поставлено відповідачу товар вартістю 21 999,60 грн. згідно видаткової накладної № 2173 від 28.11.2018, яка підписана відповідачем без заперечень та зауважень.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з п. 2.3 Договору купівлі-продажу покупець зобов`язується здійснити оплату 100% за товару шляхом перерахування вартості товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів оплати вартості поставленого товару сторонами до матеріалів справи не надано.

Водночас, 24.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Люксел Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Люксел укладено Договір про відступлення права вимоги № 1358, за умовами якого, старий кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги старого кредитора і виступає кредитором по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Арктика-Трейд .

За Договором новий кредитор отримує право замість старого кредитора вимагати від дебітора виконання зобов`язань, передбачених укладеним між ТОВ Люксел та дебітором Договором поставки товару на реалізацію № 16/08-3 від 16.08.2018 на загальну суму 21 999,54 грн. (п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до загальної теорії цивільного права суб`єктами зобов`язання є управомочена особа (кредитор) та зобов`язана сторона (боржник). Кредитор - це особа, яка уповноважена вимагати від боржника виконання певної дії або утримання від неї, а боржник - це особа, на яку покладений обов`язок вчинити таку дію. Суб`єктивне право, яке належить управомоченій стороні у зобов`язані є правом вимоги, а суб`єктивний обов`язок сторони є боргом.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 516 ЦК України визначає, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.05.2019 ТОВ Люксел звернулось до ТОВ Арктика-Трейд із Листом б/н від 24.05.2019 із проханням повідомити про згоду на укладення Договору відступлення права вимоги за Договором поставки товару № 16/08-3 від 16.08.2018 та Повідомленням про відступлення права вимоги.

Листом за вих. № 17 від 24.05.2019 ТОВ Арктика-Трейд зазначило, що не заперечує проти заміни кредитора в Договорі поставки товару на реалізацію № 16/08-3 від 16.08.2018 внаслідок відступлення ТОВ Люксел ТОВ Люксел Україна права вимоги за Договором на загальну суму 21 999,54 грн.

Таким чином, оскільки первісний кредитор був замінений новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 21 999,54 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати заборгованості у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором купівлі-продажу не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 21 999,54 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 560,52 грн. та інфляційні втрати в розмірі 748,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми 3% річних, судом встановлено, що позивачем не вірно визначено періоди нарахування, оскільки позивач набув статусу кредитора відповідача лише 24.05.2019, а відтак, до 24.05.2019 у відповідача був відсутній обов`язок зі сплати заборгованості за Договором купівлі-продажу на користь позивача, що виключає можливість застосування ст. 625 ЦК України до виникнення у відповідача обов`язку зі сплати заборгованості саме на користь позивача.

При цьому, відповідно до Договору про відступлення права вимоги первісним кредитором також не було передано позивачу право вимоги до відповідача в частині 3% річних та інфляційних втрат.

Відтак, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних з урахуванням заявлених позивачем періодів та обставин щодо набуття позивачем статусу кредитора відповідача та виникнення обов`язку у відповідача зі сплати заборгованості саме на користь позивача, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 263,99 грн.

В свою чергу, щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат з урахуванням вищевикладеного у сукупності, судом встановлено, що мала місце дефляції, у зв`язку з чим вимоги про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Арктика-Трейд (03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, будинок 42; ідентифікаційний код: 39759054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люксел Україна (61052, місто Харків, провулок Сімферопольський, 6; ідентифікаційний код: 42699300) заборгованість в розмірі 21 999 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 54 коп., 3% річних в розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн. 16 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 17.12.2019

Суддя О.А. Грєхова