Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/14490/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/14490/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Товариства з обмеженою відповідальністю Традиція-Елегант

про стягнення 65 010,53 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Традиція-Елегант про стягнення 65 010,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2923 від 26.02.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14490/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

30.10.2018 представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 57 947,33 грн., у зв`язку з її сплатою відповідачем.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем 26.10.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення № 0103052606687.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Традиція-Елегант (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (далі - підприємство, позивач) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2923 (далі - Договір), відповідно умов якого, орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1760/5824 Про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиному претенденту на право оренди передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Лятошинського, будинок № 24, літ. А, для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що об`єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею: 219,80 кв.м., у т.ч. 1 поверх - 36,20 кв.м., 2 поверх-183,60 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину Договору.

За умовами пункту 3.1 Договору оренда плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської місткої ради від 06.12.2018 № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2019 року - 49,11 грн. за 1 кв.м. що в цілому складає 10 794,76 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з п. 3.5 Договору, додатково до орендної плати, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, та нараховується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 26.02.2019 по 24.02.2022 (п. 9.1 Договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 26.03.2019, орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди.

Як зазначає позивач в позовній заяві, за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за період з 26.03.2019 по 30.09.2019 у розмірі 57 947,33 грн.

30.10.2018 представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 57 947,33 грн., у зв`язку з її сплатою відповідачем.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 6 509,16 грн. та 3% річних в розмірі 554,04 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Поряд з цим як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, 17.10.2019 відповідачем сплачено заявлену до стягнення заборгованість в розмірі 57 947,33 грн. за період з 26.03.2019 по 30.09.2019, в свою чергу провадження у справі відрито 22.10.2019.

Таким чином, відповідачем сплачено заборгованість з орендної плати з порушенням строків встановлених Договором, проте до відкриття провадження у даній справі.

В свою чергу, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

В даному випадку предмет спору був відсутній до відкриття провадження у справі, оскільки провадження у даній справі, як зазначалося судом вище, було відкрито 22.10.2019, тобто вже після того як відповідачем здійснена сплата заборгованості з орендної плати за Договором за період з 26.03.2019 по 30.09.2019 в розмірі 57 947,33 грн., відтак у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 57 947,33 грн., в зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 554,04 грн. та пеню в розмірі 6 509,16 грн.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи, в зв`язку з чим, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 6 509,16 грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 554,04 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення суми 3% річних та пені.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Традиція-Елегант (03191, м. Київ, вул.. Лятошинського, 24, літ. А, група приміщень № 5; ідентифікаційний код 21533806) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська,будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) 3% річних в розмірі 554 (п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 04 коп., пеню в розмірі 6 509 (шість тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 31 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 17.12.2019

Суддя О.А. Грєхова