Рішення

від 16.12.2019 по справі 910/14644/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2019Справа № 910/14644/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Д , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю -Метелик- , м. Київ

про стягнення 500 000,16 грн,

Представники:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Д звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю -Метелик- про стягнення заборгованості у розмірі 500 000,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати за поставлений товар відповідно до договору поставки №06/05-19 від 06.05.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.10.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 25.11.2019.

У судовому засіданні 25.11.2019 оголошено перерву до 16.12.2019 у зв`язку з неявкою сторін.

У судове засідання 16.12.2019 представники позивача та відповідача вдруге не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, при цьому, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги наведене вище, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Д (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Івниця (покупець), яке в подальшому було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю -Метелик- , було укладено договір поставки №06/05-19, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, кількісні та якісні характеристики вказуються у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти казаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфікаціях (додатках) до цього договору. Специфікація підписується представниками сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) та є невід`ємною частиною договору.

За змістом п. 3.2. договору строк/термін поставки товару визначається сторонами у специфікаціях. Дострокова поставка товару постачальником можлива виключно за згодою сторін.

Згідно п.п. 4.1., 4.6. договору загальну вартість товару за цим договором (ціну/вартість договору) становить сума вартості товару по всіх специфікаціях (додатках) до цього договору. Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками (за наявності) та діє по 31.12.2019 включно, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами (п. 10.1 договору).

У відповідності до положень договору поставки №06/05-19 від 06.05.2019 сторонами було складено та підписано додаток 1 - специфікацію №1 від 06.05.2019 на суму 500 000,16 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4 специфікації поставка товару здійснюється постачальником до 15.05.2019 включно.

Пунктом 7 специфікації сторони погодили, що покупець здійснює оплату наступним чином: оплата за товар здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.

На виконання умов договору поставки №06/05-19 від 06.05.2019 ТзОВ Трейд Д передало, а ТзОВ Івниця (в подальшому перейменовано на ТзОВ -Метелик- ) прийняло товар на загальну суму 500 000,16 грн, що підтверджується видатковою накладною №282 від 14.05.2019, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

Позивачем також було виставлено відповідачу рахунок на оплату товару №605/4 від 06.05.2019 на суму 500 000,16 грн.

Проте, відповідач у встановлений договором строк не розрахувався за поставлений позивачем товар.

25.06.2019 позивач направив відповідачу претензію щодо погашення заборгованості в сумі 500 000,16 грн у триденний строк, але не пізніше 01.07.2019, у відповідь на яку відповідач надав гарантійний лист від 03.07.2019, в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за договором поставки №06/05-19 від 06.05.2019 в розмірі 500 000,16 грн та гарантував оплату в строк до 12.07.2019.

Однак, відповідачем не виконано взяті на себе грошові зобов`язання за договором поставки №06/05-19 від 06.05.2019.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 500 000,16 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №06/05-19 від 06.05.2019, відповідно до якого 14.05.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 500 000,16 грн. Проте, відповідач поставлений товар не оплатив, у зв`язку з чим у ТзОВ -Метелик- виникла заборгованість в сумі 500 000,16 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, як зазначалось вище, відповідно до п.7 специфікації №1 від 06.05.2019 до договору поставки №06/05-19 від 06.05.2019 покупець здійснює оплату наступним чином: оплата за товар здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів га рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.

Судом встановлено, що в порушення умов вказаного договору відповідач у визначений термін оплату за поставлений товар не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю -Метелик- порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 500 000,16 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Д задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю -Метелик- (01105, м. Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 5; ідентифікаційний код 32277345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Д (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Білостоцького, будинок 143; ідентифікаційний код 40245255) заборгованість у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 16 коп. та 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 17.12.2019.

Суддя В.В. Бондарчук