Рішення

від 10.12.2019 по справі 917/1785/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.19 Справа № 917/1785/19

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Дистрибьюшн", 02094, м. Київ, провулок Хоткевича Гната, буд. 8, кім. 215

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Реалмарт", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лесі Українки, буд. 96

про стягнення 26376,74 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні

Обставини справи: 11.10.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Дистрибьюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Реалмарт" про стягнення 26376,74 грн. заборгованості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019 року справу передано на розгляд судді Паламарчука В.В.

За ухвалою суду від 18.10.2019 р. суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановив сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

Ухвала суду від 14.11.2019р. отримана відповідачем 19.11.2019р., про що зазначено у поштовому повідомленні, яке знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд даної справи.

Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

Позивач на виконання вимоги ухвали суду від 18.10.2019р. надав суду оригінали видаткових накладних та Договору поставки №06/02/18 від 06.02.2018 р.

В судове засідання 10.12.2019 представники сторін не з`явилися.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю СЛ ДИСТРИБЬЮШН (надалі- Постачальник/Позивач/ТОВ СЛ ДИСТРИБЬЮШН ) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ РЕАЛМАРТ (надалі - Покупець/Відповідач/ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ РЕАЛМАРТ ) Договір поставки від 06 лютого 2018 року № 06/02/18 (надалі - Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених в Договорі поставки.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки поставка товарів проводиться у відповідності до погоджених Сторонами заявок, які подаються Покупцем. Заявка обов`язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару, а також адресу та місце доставки товару.

Пункт 3.3 Договору поставки зазначає, що датою доставки товару вважається дата передачі Постачальником товару Покупцю згідно підписаних Сторонами накладних. Передача товару проводиться за довіреністю покупця, або за підписом матеріально-відповідальної особи на видатковій накладній, завіреного печаткою покупця про його отримання.

Ризики втрати чи пошкодження товару переходять до Покупця з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної (п. 3.5 Договору поставки).

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки вартість товару, який доставляється, визначається за цінами, вказаними в прайс-листі Постачальника, виходячи з обсягу і кількості замовленого Покупцем товару. Загальна ціна Договору поставки складається із сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі Договору поставки.

Покупець зобов`язується оплатити партію доставленого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати доставки товару, вказаної у видатковій накладній. Оплата проводиться в національній валюті України, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, або в касу підприємства із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (п.п. 4.2 - 4.3 Договору поставки).

Відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору поставки, Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято Товар згідно наступних видаткових накладних: від 11.03.2018 р. № СЛ-0008584 на суму 20 053,68 грн.; від 18.03.2018 р. № СЛ-0009644 на суму 1 275,94 грн.; від 25.03.2018 р. № СЛ-0010579 на суму 651,00 грн.

Позивач зазначає, що сума грошової заборгованості ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ РЕАЛМАРТ перед ТОВ СЛ ДИСТРИБЬЮШН за Договором поставки згідно зазначених вище накладних станом на дату складання цієї позовної заяви становить 21 980,62 грн.

Крім того, за затримку платежів у відповідності до п. 4.2 Договору поставки на термін, більше ніж 20 днів, Покупець на вимогу Постачальника сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов`язання (п. 7.3 Договору поставки).

Враховуючи викладене, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4396,12 грн. штрафу.

Таким чином, загальна сума позовних вимог, заявлена позивачем до стягнення, складає 26376,74 грн.

Вирішуючи спір, суд виходив із наступного.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними від 11.03.2018 р. № СЛ-0008584 на суму 20 053,68 грн.; від 18.03.2018 р. № СЛ-0009644 на суму 1 275,94 грн.; від 25.03.2018 р. № СЛ-0010579 на суму 651,00 грн. Зазначені первинні документи містять відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість, ціну та підписані представниками сторін.

Відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких заперечень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, покупець (відповідач) зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов договору поставки товару № 06/02/18 від 06.02.2018 року та вимог статей 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними від 11.03.2018 р. № СЛ-0008584 на суму 20 053,68 грн.; від 18.03.2018 р. № СЛ-0009644 на суму 1 275,94 грн.; від 25.03.2018 р. № СЛ-0010579 на суму 651,00 грн., буд-яких заперечень щодо позову до суду відповідачем не подано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за переданий товар у сумі 21980,62 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за затримку платежів у відповідності до п. 4.2 Договору поставки на термін, більше ніж 20 днів, Покупець на вимогу Постачальника сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов`язання

Так, позивач заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача 4396,12 грн. 20% штрафу . Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 4396,12 грн. 20% штрафу

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідач не надав жодних обґрунтованих заперечень проти позову чи обґрунтованого контррозрахунку.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Реалмарт" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лесі Українки, буд. 96, код ЄДРПОУ 39814979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Дистрибьюшн" (02094, м. Київ, провулок Хоткевича Гната, буд. 8, кім. 215, код ЄДРПОУ 34727688) 21980,62 грн. - заборгованості, 4396,12 грн. - штрафу, 1921,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Паламарчук