Рішення

від 21.11.2019 по справі 926/1462/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21 листопада 2019 року Справа № 926/1462/19

Суддя Ковальчук Тетяна Іванівна , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1462/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Шевчука Антона Юрійовича, м. Чернівці,

до Приватного підприємства "Енерго Тех", м. Чернівці,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, м. Чернівці,

про стягнення коштів по договору поставки у сумі 185798,20 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

позивача - ФОП Шевчук А.Ю., Дронь В.А., адвокат, ордер серія ЧЦ № 24150 від 01.02.2019 р.,

відповідача - Нагірняк І.В., директор,

третьої особи - не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець Шевчук Антон Юрійович, м. Чернівці, звернувся з позовною заявою до Приватного підприємства "Енерго Тех", м. Чернівці, про стягнення коштів за договором поставки в сумі 185798,20 грн.

Ухвалою від 27.06.2019 р. позовну заяву залишено без розгляду, позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.07.2019 р. від позивача надійшла позовна заява в новій редакції, в якій усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 27.06.2019 р.

Згідно з позовною заявою в новій редакції позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладених з відповідачем договорів поставки позивач поставив ПП "Енерго-Тех" тринадцять вузлів обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії, чотири з яких на суму 185798,20 грн. згідно з рахунком-фактурою позивача № ША-00000034 від 13.12.2018 р. відповідач не оплатив, незважаючи на пред`явлену претензію.

З урахуванням виправлення недоліків позовної заяви ухвалою від 11.07.2019 р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, підготовче засідання призначено на 01.08.2019 р., позивача зобов`язано надати додаткові документи, необхідні для розгляду справи, та відповідь на відзив, відповідача зобов`язано надати відзив на позовну заяву, докази на його підтвердження.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив від 24.07.2019 р. № 15 на позовну заяву, в якому зазначив, що не має договірних стосунків по поставці товарів з ФОП Шевчуком А.Ю. і що позивач йому не поставляв, а відповідач не отримував вузли обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії, залишивши без оплати рахунок-фактуру позивача № ША-00000034 від 13.12.2018 р., у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору (а.с. 51).

01.08.2019 р. позивач через канцелярію суду подав заяву від 01.08.2019 р. про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.

У підготовчому засіданні 01.08.2019 р. за клопотанням представника відповідача оголошувалася перерва до 10-00 год. 03.09.2019 р.

02.09.2019 р. ПП "Енерго Тех" подало ще один, датований 30.08.2019 р., відзив на позовну заяву, де додатково вказав, що позивач не надав жодних доказів передачі відповідачеві чотирьох спірних вузлів обліку тепла, вартість яких у сумі 185798,20 грн. ПП "Енерго Тех" не сплатило, також відсутні докази погодження сторонами ціни цього товару, яку зазначає позивач.

Натомість, доводить відповідач у відзиві, ціна теплових лічильників неправомірно визначена позивачем на підставі листа Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради, в якому зазначено відпускні ціни на змонтовані відповідачем вузли обліку з урахуванням, окрім, власне, вартості лічильника і модема Sky GPRS, вартості монтажних робіт, витрат на заробітну плату, загальновиробничих витрат, що майже вдвічі перевищує ціну придбання товару у спеціалізованого продавця. З урахуванням наведених у відзиві доводів відповідач просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 63-66).

Ухвалою від 03.09.2019 р. задоволено заяву позивача від 01.08.2019 р. та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 176, код ЄДРПОУ 25082708). Цією ж ухвалою зобов`язано позивача протягом трьох днів з дня винесення ухвали надіслати на адресу Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради копію позовної заяви і доданих до неї документів. Зобов`язано відповідача протягом трьох днів з дня винесення цієї ухвали надіслати на адресу Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради копію відзиву на позов та доданих до нього документів. Третій особі Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради ухвалено в строк до 16 вересня 2019 року подати письмові пояснення на позов.

Іншою ухвалою від 03.09.2019 р. за клопотанням представника позивача та за згодою представника відповідача продовжено підготовче провадження на 30 днів - до 09.10.2019 р., підготовче засідання відкладено на 17.09.2019 р. за участю представників сторін і третьої особи.

Ухвалою від 17.09.2019 р. підготовче засідання відкладено на 09.10.2019 р. за участю представників сторін і третьої особи.

Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради 18.09.2019 р. подав через канцелярію суду заяву від 16.09.2019 р. про розгляд справи без участі його представника та пояснення третьої сторони з додатками.

У поясненнях Департамент ЖКГ зазначив, що на замовлення Департаменту Приватним підприємством "Енерго Тех" за вказаними адресами було встановлено вузли обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії по відпускній ціні згідно актів приймання робіт та підсумкової відомості ресурсів. При цьому, третя особа вказала, що Департаменту не відомо, у кого саме ПП "Енерго Тех" придбало вузли обліку тепла, але, судячи з доданих до позову доказів, спірні вузли обліку тепла належали позивачеві, тому, на думку Департаменту ЖКГ, позов необхідно задовольнити (а.с. 88).

У підготовчому засіданні 09.10.2019 р. усною ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання, у відповідності до частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та за письмовою згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день після закінчення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 09.10.2019 р. суд заслухав вступне слово представників сторін, їх запитання і відповіді та за усним клопотанням представника позивача оголосив про відкладення розгляду справи на 12.11.2019 р. з урахуванням терміну перебування судді Ковальчук Т.І. у відпустці до 08.11.2019 р. та графіку судових засідань.

Ухвалою від 12.11.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 21.11.2019 р. за клопотанням позивача в зв`язку з хворобою адвоката.

Відкладаючи розгляд справи поза межами строку, визначеного у частині 2 статті 195 ГПК України, суд виходив з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Також суд взяв до уваги, що відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

У пункті 3.1 рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012 зазначено, що засада рівності усіх учасників процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 статті 55 Конституції. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

У пункті 33 рішення Європейського Суду з прав людини від 27.10.93 у справі "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

У рішенні у справі "Краска проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони вправі надати суду зауваження, які вони вважають важливими, а ефективно це можна зробити лише у випадку, коли такі зауваження будуть заслухані на судовому засіданні. Євросуд наполягає: процесуальна економія важлива, але можлива тільки в одному випадку - якщо суд першої інстанції розглянув справу за участю всіх учасників процесу на засіданні.

Європейський суд з прав людини також визначає, що принцип змагальності процесу полягає в тому, що кожна сторона має бути наділена правом відповісти на зауваження або документи, надані опонентом. Тож, якщо до позову чи відзиву долучаються докази або ж висловлюються певні міркування, відповідач, як і позивач, повинен мати можливість дати пояснення.

Відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 (право на справедливий суд) конвенції. Такого висновку дійшов Євросуд у справі "Бартая проти Грузії" (заява №10978/06).

Отже, неявка адвоката позивача з об`єктивних причин (через хворобу, а.с. 161) в судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи.

18.11.2019 р. від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові докази.

Представник третьої особи в судове засідання 21.11.2019 р. не з`явився без повідомлення причин неявки.

Адвокат позивача в судовому засіданні 21.11.2019 р. просив розглядати справу без участі представника Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, представник відповідача наполягав на такій участі.

Заслухавши думку учасників судового засідання, враховуючи, що третю особу належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, участь його представника обов`язковою не визнавалася, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника третьої особи.

У судовому засіданні 21.11.2019 р. представники сторін надали додаткові пояснення, судом досліджено докази у справі, проведено судові дебати.

За змістом пояснень і дебатів учасників провадження процесуальні позиції сторін є наступними.

Позивач і його адвокат просили задовольнити позов, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ФОП Шевчук А.Ю. у 2017 році придбав у спеціалізованих продавців ПМП "Оупен систем" і ТОВ "Антап Україна" 13 лічильників тепла теплової енергії моделі Sharky 775 з різними технічними характеристиками (номінальний діаметр, інше) і 13 GSМ модулів, які в зібраному вигляді становлять вузол обліку тепла, та реалізував їх відповідачеві, проте останній не сплатив вартість чотирьох таких вузлів на загальну суму 185798,20 грн., що є ціною позову.

Сторона позивача доводила, що за відсутності рахунків і накладних на передачу спірних вузлів обліку тепла відповідачеві їх вартість підтверджується підсумковими відомостями ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт по встановленню лічильників тепла в житлових будинках за адресами, зазначеними в поясненнях третьої особи, яка виступала замовником цих робіт. В указаних підсумкових відомостях ресурсів відповідач сам, як виконавець робіт по встановленню вузлів обліку тепла, зазначив їх відпускну ціну. Указана ціна, стверджує позивач, включає вартість придбання лічильників і модулів у постачальників ПМП "Оупен систем" і ТОВ "Антап Україна" та вартість виконаних позивачем робіт з їх монтажу у вузол зв`язку, тому має бути сплачена відповідачем.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що в 2017 році купив у позивача 13 лічильників тепла і 13 GSМ модулів до них та повністю за них розрахувався, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Окремо зазначив, що вузли обліку тепла ПП "Енерго Тех" монтувало самостійно з придбаних у позивача лічильників і GSМ модулів та з використанням інших необхідних складових - вентилі, фасонина, флянці інше, які закуповував у інших постачальників.

Представник відповідача доводив, що вказана виконавцем робіт ПП "Енерго Тех" у підсумкових відомостях ресурсів відпускна вартість вузлів обліку тепла для замовника Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради не може підтверджувати ціну, по якій ФОП Шевчук Ю.А. продав лічильники і GSМ модулі відповідачеві, позаяк ця ціна не включає витрати на монтаж власне вузла обліку з урахуванням інших комплектуючих, на встановлення вузла обліку тепла в житловому будинку, витрати підрядника на оплату праці, транспортні та заготівельно-складські витрати. За таких обставин, зазначив представник відповідача, позивачем не доведено ані ціни спірних лічильників, по якій вони продані відповідачеві, ані факту її несплати з боку ПП "Енерго Тех", тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Згідно наявних у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягу з реєстру платників єдиного податку позивач Фізична особа-підприємець Шевчук Антон Юрійович здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, але не виключно, з монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, зареєстрований як платник єдиного податку третьої групи (а.с. 9-11).

Згідно відомостей з ЄДРПОУ основним видом підприємницької діяльності відповідача Приватного підприємства "Енерго Тех" є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (а.с. 101-103).

У позовній заяві позивач стверджує, що в 2017 році уклав з відповідачем договори поставки вузлів обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії, передав відповідачеві 13 вузлів обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії, які останній встановив за наступними адресами в м. Чернівці:

1) вул. Пилипа Орлика, 1 В,

2) вул. Пилипа Орлика, 1 Г,

3) вул. Руська, 277, п. 4-6,

4) проспект Незалежності, 86 А,

5) вул. Залозецького, 115,

6) вул. Комарова, 54,

7) проспект Незалежності, 123, під`їзди 1-4,

8) вул. Головна, 279 А,

9) вул. Руська, 259,

10) вул. Коперника, 1 a, п. 3-5,

11) вул. Південно-Кільцева, 25, п. 10-11,

12) вул. Авангардна, 51,

13) вул. Південно-Кільцева, 21 А.

Вузли обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії згідно з позовом - це лічильники теплової енергії моделі Sharky 775 та GSМ модулі, які в зібраному вигляді й становлять вузол обліку тепла.

За визначенням пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузол обліку - це комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності).

Згідно наданої на адвокатський запит довідки Приватного малого підприємства "Оупен систем" від 05.07.2019 р. у період з 01.06.2017 р. по 01.10.2017 р. ФОП Шевчуком Ю.М. було куплено у ПМП "Оупен систем" тринадцять GSМ модулів з наступними заводськими номерами: 37087, 37088, 37089, 37090, 37091, 37092, 37093, 37094, 37095, 37096, 37097, 37098, 37099 (а.с. 37-38).

Згідно наданої на адвокатський запит інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "Антап Україна" ФОП Шевчуку А.Ю. в період з 01.06.2017 по 01.10.2017 було реалізовано лічильники теплової енергії моделі Sharky 775:

- у червні:

Sharky 775 Dn 32 Qn 6,0 - 1 шт. (с/н 58077945)

Sharky 775 Dn 40 Qn 10,0 - 2 шт. (с/н 58133534, 58133535)

- у липні:

Sharky 775 Dn 50 Qn 15,0 - 4 шт. (с/н 58143625, 58143635, 58143639, 58143619)

- у вересні:

Sharky 775 Dn 25 Qn 6,0 - 1 шт.

Sharky 775 Dn 40 Qn 10,0 - 3 шт. (с/н 58338966, 58286624, 58286621)

Sharky 775 Dn 50 Qn 15,0 - 2 шт. (с/н 58194530, 58194524) (лист ТОВ "Антап Україна без номеру і дати, а.с. 39-40).

З урахуванням наявних у справі копій гарантійних талонів на теплолічильники Sharky 775 реалізований ФОП Шевчуку А.Ю. у вересні лічильник тепла Sharky 775, номер якого не вказано у листі ТОВ "Антап Україна", має серійний номер 58294026 (а.с. 48).

За сукупністю вказаних доказів суд доходить висновку, що ними підтверджується придбання позивачем у ТОВ "Антап Україна" і ПМП "Оупен систем" 13 одиниць лічильників теплової енергії моделі Sharky 775 та 13 одиниць GSМ модулів із зазначеними заводськими і серійними номерами.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, усі вказані вище лічильники теплової енергії моделі Sharky 775 та GSМ модулі (змонтовані як вузли обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії) у 2017 році були встановлені відповідачем ПП "Енерго Тех" на замовлення Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради в будинках за адресами:

№Адреса№ теплового лічильника№ GSM 1.Пилипа Орлика,1 В 58077945 37087 2.Пилипа Орлика, 1 Г 58133534 37088 3.Руська, 277 п. 4-6 58133535 37089 4.Комарова, 54 58143619 37090 5.Залозецького, 115 5814 3635 37091 6.проспект Незалежності,123 під`їзди 1-4 58143625 37092 7.проспект Незалежності, 86 А 58143639 37093 8.Коперника, 1 а п. 3-5 58286621 37094 9.Авангардна, 51 58194530 37095 10.Півд. Кільцева, 21 А 58194524 37096 11.Руська, 259 58286624 37097 12.Головна, 279 А 58338966 37098 13.Півд. Кільцева, 25 п. 10-11 58294026 37099

Указані обставини підтверджуються низкою документів Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, як-от: відгуком від 15.06.2018 р. № 03/01-27/2330 про роботу ПП "Енерго Тех" по встановленню лічильників обліку теплової енергії, листом від 05.07.2019 р. № 03/01-18/2562 на адвокатський запит від 04.07.2019 р. № 38055, стверджуються в поясненнях третьої особи та визнаються сторонами (а.с. 26, 41, 42, 88).

Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні доводить, що відповідач прийняв усі вказані 13 вузлів обліку тепла з GSМ зв`язком у власність, однак не оплатив вартість чотирьох з них на загальну суму 185798,20 грн., а саме:

№Адреса№ теплового лічильника№ GSMВідпускна ціна, грн. 1.Коперника, 1 а п. 3-5 58286621 37094 40645,00 2.Авангардна, 51 58194530 37095 48687,00 3.Півд. Кільцева, 21 А 58194524 37096 52322,20 4.Руська, 259 58286624 37097 44144,00

При цьому, стверджує позивач, ним було виставлено рахунки № ША-0000004 від 19.05.2017 р., накладна № ША-0000002 від 31.08.2017 р. та рахунок б/н № 10.10.2017 р. За поясненням позивача, указані рахунки відповідач оплатив, однак відмовився підписати акт приймання передавання вузлів обліку тепла та не повернув позивачеві вищевказані рахунки і накладні.

У матеріалах справи в наявності копії платіжних доручень про сплату відповідачем позивачеві коштів на загальну суму 431514,00 грн., а саме:

1) платіжне доручення № 149 від 23.05.2017 р. на суму 31000,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно рах. № ША-0000004 від 19.05.2017 р. Без ПДВ";

2) платіжне доручення № 152 від 24.05.2017 р. на суму 9460,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно рах. № ША-0000004 від 19.05.2017 р. Без ПДВ";

3) платіжне доручення № 165 від 06.06.2017 р. на суму 28000,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно рах. № ША-0000004 від 19.05.2017 р. Без ПДВ";

4) платіжне доручення № 191 від 14.07.2017 р. на суму 82000,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно рах. № ША-0000004 від 19.05.2017 р. Без ПДВ";

5) платіжне доручення № 197 від 21.07.2017 р. на суму 44000,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно рах. № ША-0000004 від 19.05.2017 р. Без ПДВ";

6) платіжне доручення № 231 від 31.08.2017 р. на суму 145054,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно накл. № ША-0000002 від 31.08.2017 р. Без ПДВ";

7) платіжне доручення № 262 від 10.10.2017 р. на суму 92000,00 грн., призначення платежу: "За лічильники згідно рах. від 10.10.2017 р. Без ПДВ" (а.с. 13-19).

У зв`язку з не оплатою відповідачем чотирьох вузлів обліку тепла з GSМ зв`язком позивач виставив йому рахунок-фактуру № ША-00000034 від 13.12.2018 р. на загальну суму 185798,20 грн.

25.02.2019 р. позивач письмово звернувся до ПП "Енерго Тех" з вимогою про сплату до 10.03.2019 р. коштів у сумі 185798,20 грн., проте відповідач рахунок № ША-00000034 від 13.12.2018 р. не оплатив та залишив вимогу позивача без реагування (а.с. 20-22).

У свою чергу відповідач стверджує, що розрахувався з позивачем за всі отримані від нього лічильники теплової енергії.

При цьому, кожна із сторін доводить, що саме вона змонтувала лічильники тепла і GSМ модулі у вузол зв`язку:

- позивач, що в змонтованому вигляді передав їх відповідачеві,

- відповідач - що самостійно їх змонтував і встановив на об`єктах замовника Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради.

Вирішуючи спір між сторонами, суд застосовує наступні норми чинного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, а згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

За положеннями частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом для даного виду договорів не вимагається (частина 2 вказаної статті).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (частина перша статті 208 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частинами 1 та 2 статті 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як видно з досліджених вище платіжних доручень, відповідач сплатив позивачеві кошти на загальну суму 431514,00 грн. за поставлені йому лічильники тепла на підставі рахунків № ША-0000004 від 19.05.2017 р., б/н № від 10.10.2017 р., накладної № ША-0000002 від 31.08.2017 р.

Указане свідчить про наявність між сторонами домовленості щодо поставки товару.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 статті 669 ЦК унормовано, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно приписів частини 1 статті 691 Цивільного кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1-3 статті 92 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 632 Цивільного кодексу визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов`язання (ст. 706 ЦК України).

Частиною 2 статті 189 ГК України унормовано, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Таким чином, і в разі укладення договору поставки в вигляді єдиного документу (власне договору поставки), й у випадку укладення договору поставки в спрощеному порядку, зокрема, шляхом прийняття покупцем пропозиції продавця у вигляді рахунку з переліком товару та зазначенням його ціни і вчинення покупцем дій з оплати цього товару, такі документи мають містити відомості, який саме товар є предметом поставки та яка його ціна.

Однак, рахунків № ША-0000004 від 19.05.2017 р., б/н № 10.10.2017 р., накладної № ША-0000002 від 31.08.2017 р. позивач суду не надав, а з платіжних доручень, за якими відповідач сплатив позивачеві 431514,00 грн. за лічильники тепла, неможливо встановити, яку кількість лічильників тепла та/або GSМ модулів позивач продав відповідачеві, яку кількість з них і на яку суму відповідач оплатив, якою є вартість кожного з проданих лічильників тепла.

У матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують виконання позивачем робіт з монтажу лічильників і GSМ модулів у вузли обліку тепла та реалізацію їх відповідачеві саме у такому вигляді.

Разом з тим, суд встановив, що 13 лічильників та 13 GSМ модулів з конкретними серійними і заводськими номерами придбані позивачем у ПМП "Оупен систем" і ТОВ "Антап Україна".

Відповідач визнає, що придбав у позивача саме ці лічильники тепла і GSМ модулі, однак стверджує, що повністю оплатив ФОП Шевчуку А.Ю. цей товар у 2017 році, а згодом самостійно змонтував на їх основі вузли обліку тепла, які встановив у житлових будинках на замовлення Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради.

Так, згідно матеріалів справи вузли обліку тепла на базі зазначених лічильників тепла встановлені відповідачем у житлових будинках, що підтверджується наданими третьої особою копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та підсумковими відомостями ресурсів по об`єктах Капітальний ремонт (енергозбереження внутрішньобудинкових мереж теплопостачання (встановлення лічильника тепла) в житлових будинках у м. Чернівці на вул. Коперника, 1-А, п. 3-5, вул. Авангардній, 51, вул. Південно-Кільцевій, 21-А та на вул. Руській, 259 (а.с. 89-100).

Однак, позивач не надав доказів, які б достеменно підтверджували, що відповідач не оплатив саме чотири спірних лічильники тепла та чотири одиниці GSМ модулів і що несплачена сума складає саме 185798,20 грн.

З довідки ПМП "Оупен систем" випливає, що спірні GSМ модулі (заводські номери 37094, 37095, 37096, 37097) позивач придбав щонайпізніше 01.10.2017 р., а відповідно до листа ТОВ "Антап Україна" лічильники теплової енергії моделі Sharky 775 (серійні номери 58286624, 58286621, 58194530, 58194524) придбані ФОП Шевчуком А.М. у вересні 2017 року.

За такого не виключається, що спірні лічильники фігурували в рахунку позивача б/н № 10.10.2017 р., який відповідач оплатив.

На переконання суду, позивачем також не доведено вартість спірних лічильників тепла з GSМ зв`язком, яку він просить стягнути з відповідача.

Так, вказана позивачем до стягнення вартість кожного зі спірних вузлів обліку тепла з GSМ зв`язком на базі лічильника теплової енергії дорівнює відпускній ціні відповідача, зазначеній у підсумкових відомостях ресурсів до актів виконаних будівельних робіт, наданих замовником будівництва Департаментом ЖКГ Чернівецької міської ради.

Однак, як зазначалося, у справі відсутні докази, які б підтверджували, що саме позивач змонтував з лічильників і GSМ модулів спірні вузли обліку тепла, які в подальшому поставив відповідачеві по ціні, яка дорівнює відпускній ціні на вузли обліку тепла, зазначеній у підсумкових відомостях ресурсів по об`єктах Капітальний ремонт (енергозбереження внутрішньобудинкових мереж теплопостачання (встановлення лічильника тепла) в житлових будинках у м. Чернівці на вул. Коперника, 1-А, п. 3-5, вул. Авангардній, 51, вул. Південно-Кільцевій, 21-А та на вул. Руській, 259.

Про продажну ціну, по якій ФОП Шевчук А.Ю. поставив відповідачеві спірні лічильники тепла і GSМ модулі, чи, як стверджує позивач, змонтовані ним вузли обліку тепла на базі цих лічильників, неможливо судити також з прайсу ТОВ "Антап Україна" (а.с. 67).

За змістом статей 632 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити, зокрема ціну договору, яка встановлюється за домовленістю сторін.

В контексті наведеної норми закону суд відхиляє рахунок-фактуру № ША-00000034 від 13.12.2018 р. як доказ узгодження сторонами вартості вказаних у ньому вузлів обліку тепла з GSМ зв`язком, оскільки відсутні будь-які докази, які підтверджують прийняття відповідачем саме даної цінової пропозиції позивача та передачу відповідачеві зазначеного в цьому рахунку товару.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" рахунки на оплату і платіжні доручення є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію. Тобто, вказані документи у певних випадках підтверджують наявність зобов`язальних правовідносин між сторонами господарських правочинів.

У листі Міністерства фінансів України від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339 "Щодо особливостей застосування первинних документів" роз`яснено, що Законом України від 03.11.2016 № 1724-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг" внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон), яким, зокрема, передбачено спрощення документообороту підприємств шляхом зменшення вимог до первинного документа та скорочення переліку його обов`язкових реквізитів.

Згідно із Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.

У ході розгляду спору судом достеменно встановлено наступні факти:

- придбання позивачем 13 лічильників та 13 GSМ модулів з визначеними серійними і заводськими номерами у ПМП "Оупен систем" і ТОВ "Антап Україна" та поставка їх відповідачеві;

- здійснення відповідачем оплати на користь позивача коштів на загальну суму 431514,00 грн. за лічильники тепла;

- встановлення відповідачем 13 лічильників та 13 GSМ модулів з визначеними серійними і заводськими номерами, змонтованих у вигляді вузлів обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника теплової енергії, у житлових будинках за конкретними адресами на замовлення Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження:

- ціни, за якою він придбав лічильники тепла і GSM модулі у ПМП "Оупен систем" і ТОВ "Антап Україна";

- факту монтажу саме ФОП Шевчуком А.Ю. вузлів обліку тепла у розумінні пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та поставки їх відповідачеві;

- ціни, по якій він реалізував відповідачеві спірні лічильники тепла і яка акцептована відповідачем.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, суд доходить висновку, що в 2017 році позивач поставив відповідачеві саме лічильники тепла і GSM модулі (а не змонтовані ним вузли обліку тепла з GSM зв`язком на базі лічильника тепла Sharky 775), за які відповідачем сплачено 431514,00 грн.

Окрім зазначеної поставки у 2017 році, суд не встановив інших правовідносин між сторонами, згідно рахунку-фактури № ША-00000034 від 13.12.2018 р. товар відповідачеві не передавався і ним не оплачувався.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази, на підставі яких суд робить юридично значущі висновки у справі, мають бути належними, допустимими та достовірними.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів визначена статтею 77 ГПК України: так, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що рахунок-фактура № ША-00000034 від 13.12.2018 р., акти приймання виконаних будівельних робіт та підсумкові відомості ресурсів по об`єктах Капітальний ремонт (енергозбереження внутрішньобудинкових мереж теплопостачання (встановлення лічильника тепла) в житлових будинках у м. Чернівці на вул. Коперника, 1-А, п. 3-5, вул. Авангардній, 51, вул. Південно-Кільцевій, 21-А та на вул. Руській, 259 1, не є належними, допустимими та достовірними доказами, на підставі яких можна встановити ціну реалізації чотирьох спірних лічильників тепла відповідачеві на суму 185798,00 грн.

Позивачем не надано інших первинних документів, які підтверджують продаж відповідачеві спірного майна по ціні, яка заявлена позивачем до стягнення, зокрема, рахунків № ША-0000004 від 19.05.2017 р., б/н № 10.10.2017 р., накладної № ША-0000002 від 31.08.2017 р.

Вказана позивачем ціна кожного зі спірних вузлів обліку тепла не підтверджена належними доказами, а доводи ФОП Шевчука А.Ю., що в підсумкових відомостях ресурсів зазначена саме ціна, по якій відповідач купив ці вузли обліку тепла у позивача, є неспроможними.

Такого висновку суд доходить, оцінюючи характер правовідносин, що виник між позивачем і відповідачем - відносини поставки, і між відповідачем і третьою особою - відносини будівельного підряду.

Суд не вдається в оцінку доводів сторін про порядок формування відпускної ціни постачальника на товар і виконавця будівельно-монтажних робіт на використані у ході робіт матеріальні ресурси поставки підрядника. У будь-якому випадку відпускна ціна підрядника на використаний під час виконання робіт товар (продукцію) не може ототожнюватися з ціною, за якою виконавець робіт придбав цей товар у постачальника.

Адвокат позивача зазначав у судовому засіданні, що надані позивачем докази, які підтверджують несплату відповідачем спірної суми є більш вірогідними, ніж докази відповідача.

За приписом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи докази у справі за власним переконанням, суд, навпаки, доходить до висновку, що більш вірогідними є докази про те, що в 2017 році відповідач ПП "Енерго Тех" здійснив оплату за всі передані йому позивачем лічильники тепла і GSМ модулів, а доказів зворотнього позивачем не надано.

Так, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень на загальну суму 431514,00 грн., які відповідач сплатив позивачеві за лічильники тепла.

При цьому, жодними належними доказами не доведено погоджену сторонами ціну кожної одиниці товару і що 4 спірних одиниці відповідачем не оплачено.

Суд зазначає, що ризики і наслідки не оформлення, неналежного оформлення, не збереження первинних документів, що підтверджують господарські операції суб`єктів господарювання, несуть саме ці суб`єкти.

У пункті 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" вказано, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У пункті 11 вказаної постанови пленуму Верховного Суду України також зазначено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ФОП Шевчука А.Ю. є недоведеними, тому його позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України та в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір у сумі 2786,97 грн. залишає за позивачем.

У судовому засіданні 21.11.2019 р. до судових дебатів адвокат позивача зробив усну заяву про надання доказів про понесені судові витрати на правову допомогу в порядку, встановленому частиною 8 статті 129 ГПК України, у зв`язку з неможливістю надати такі докази в судовому засіданні.

Розглядаючи вказану заяву, суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Разом з тим, позовна заява містить прохання позивача стягнути з відповідача судові витрати у справі, до складу яких на дату звернення з позовом до господарського суду, окрім судового збору, входять витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8346,00 грн., які ФОП Шевчук А.Ю. сплатив адвокату Дроню В.А. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 07.06.2019 р. (а.с. 31).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Статтею 126 ГПК України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (крім судового збору), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 8346,00 грн. належить залишити за позивачем ФОП Шевчуком А.Ю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Шевчука Антона Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства "Енерго Тех" (58005, м. Чернівці, вул. Авангардна,9А, код ЄДРПОУ 32726394), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ) 25082708) про стягнення коштів по договору поставки у сумі 185798,20 грн.

2. Судовий збір у сумі 2786,97 грн. та фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8346,00 грн. залишити за позивачем Фізичною особою-підприємцем Шевчуком Антоном Юрійовичем.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 21.11.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 25 листопада 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук