Рішення

від 18.11.2019 по справі 946/7179/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/7179/19

Провадження № 2/946/3226/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт проживання її та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з грудня 2005 року по день відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку площею 0,7318 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 41 , ділянка НОМЕР_2 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданий 05.10.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0374);

- земельну ділянку площею 0,8260 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 7-8 , ділянка НОМЕР_4 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданий 05.10.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0351);

- земельну ділянку площею 0,5551 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 30 , ділянка НОМЕР_6 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданий 05.10.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0422).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вказане майно належить ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. 23.03.2011 року ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно умов якого земельну ділянку площею 2,113 га, яка розташовану на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданого 05.10.2006 року, та майновий сертифікат серії НОМЕР_7 від 16.01.2003 року, заповіла дочці - ОСОБА_1 . Остання прийняла спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала уточнені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, якою позовні вимоги визнала та просить справу розглянути за її відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,7318 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 41 , ділянка НОМЕР_2 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0374; земельна ділянка площею 0,8260 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 7-8 , ділянка НОМЕР_4 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0351; земельна ділянка площею 0,5551 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 30 , ділянка НОМЕР_6 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0422, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданого 05.10.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 16.01.2012 року виконкомом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 0,7318 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 41 , ділянка НОМЕР_2 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0374; земельна ділянка площею 0,8260 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 7-8 , ділянка НОМЕР_4 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0351; земельна ділянка площею 0,5551 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 30 , ділянка НОМЕР_6 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0422.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 23.03.2011 року секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Триколич Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за №85, ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку площею 2,113 га, яка розташовану на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданого 05.10.2006 року, та майновий сертифікат серії НОМЕР_7 від 16.01.2003 року, дочці ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 57811404 від 05.10.2019 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, заповіт ОСОБА_3 від 23.03.2011 року, зареєстрований за № 85, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з грудня 2005 року по день відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено довідкою Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1304 від 30.09.2019 року, згідно якої, з грудня 2005 року по день смерті ОСОБА_3 проживала разом із дочкою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, позивач вважається такою, що прийняла спадщину, після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області № 1238/02-14 від 28.09.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 в) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з грудня 2005 року по день відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку площею 0,7318 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 41 , ділянка НОМЕР_2 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданий 05.10.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0374);

- земельну ділянку площею 0,8260 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 7-8 , ділянка НОМЕР_4 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданий 05.10.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0351);

- земельну ділянку площею 0,5551 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, масив 30 , ділянка НОМЕР_6 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 909489, виданий 05.10.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00232, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0422).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар